"Психологічна новела "Intermezzo" з жанровими ознаками поезії в прозі

ПСИХОЛОГІЧНА НОВЕЛА «INTERMEZZO» З ЖАНРОВИМИ ОЗНАКАМИ ПОЕЗІЇ У ПРОЗІ. АВТОБІОГРАФІЧНА ОСНОВА. ПРОБЛЕМИ ДУШЕВНОЇ РІВНОВАГИ, ПОВНОЦІННОГО ЖИТТЯ, СПЕЦИФІКИ ТВОРЧОГО ПРОЦЕСУ. ПСИХОЛОГІЧНО ПЕРЕКОНЛИВЕ РОЗКРИТТЯ ВНУТРІШНЬОГО СТАНУ ЛЮДИНИ

МЕТА (формувати компетентності): предметні: літературознавчу: уміння розпізнавати й аналізувати новелістичний твір; пошуково-дослідницьку: визначення проблематики „Intermezzo“; пояснення глибокого психологізму новели, особливості її композиції; поглиблення знань про імпресіонізм у літературі та образотворчому мистецтві; ключові: уміння вчитися: формування образного мислення, уміння сприймати художній текст у його єдності з життям; комунікативну: визначення частин новели, що справили найбільше враження, уміння пояснювати свій вибір, „бачити“ і „чути“; інформаційну: уміння знаходити потрібну інформацію та презентувати її; загальнокультурну: сприймання природи як цілісної системи, її збереження та усвідомлення взаємозв'язку з людиною; громадянську: толерантне ставлення до інших культур.

ТИП УРОКУ: урок формування компетентностей.

ОБЛАДНАННЯ: текст новели «Intermezzo», уривок з оповідання «Харитя», портрет письменника, плакат А3, журнали природничої тематики, ножиці, фломастери, клей-олівець  для виготовлення колажу, набір слів-образів для ігрової вправи; звукозаписи: звуків літнього поля /№1/, концерту А.Вівальді для скрипки с оркестром (ля мінор,частина 3) /№2/, Четвертої симфонії Бетховена (друга частина, адажіо) /№3/; аромолампа.

ТИП УРОКУ:  урок-враження з елементами арт-педагогіки.

Примітка: червоним виділено елементи арт-педагогіки.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація

1.     Проблемне запитання:

Що спільного між новелою  М.Коцюбинського «Intermezzo» та картиною  Володимира Орловського «Жнива»? (слайд 1)

М.к.: зіставлення життєвих явищ, покладених в основу художнього полотна, та їх змалювання письменником у творі, який вивчається, з метою активізації  мислення дітей, стимулювання процесів  розвитку відтворюючої уяви учнів.

2.     Вчитель: Перед оголошенням теми уроку пропоную вам послухати  уривок  з  оповідання М.Коцюбинського «Харитя»  і уявити себе на лоні природи.

Учням пропонується сісти у коло

Для релаксації запалюється аромолампа з ефірною олією чабрецю, вмикається аудіозапис звуків літнього поля.

     Вчитель: Займіть зручне положення. Розслабте обличчя, плечі, руки, тіло, ноги. Відчуйте свою розслабленість. Ще раз погляньте на репродукцію картини Володимира Орловського «Жнива». Уявіть себе на лоні зображеної природи.Заплющте очі, зробіть глибокий вдих і видих (3 рази). Подумки відправляйтесь на прогулянку.

І справді було на ниві несказанно гарно!Погідне блакитне небо дихало на землю теплом. Половіли жита й вилискувались на сонці. Червоніло ціле море колосків пшениці. Долиною повилась річечка,наче хто кинув нову синю стрічку на зелену траву. А за річкою,попід кучерявим зеленим лісом,вся гора вкрита розкішними килимами ярини. Гарячою зеленою барвою горить на сонці ячмінь,широко стелеться килим ясно-зеленого вівса, а далі, наче риза рути, темніє просо. Межи зеленими килимамибіліє гречка, наче хто розклав великі шматки полотна білити на сонці. В долині, край лісу, висить синя імла. І над усім тим розкинулось погідне блакитне небо, лунає в повітрі весела пісня жайворонка. Віють з поля чудові пахощі од нестиглого зерна і польових квіток…

М.к.:  Використання елементів біоадекватної (ноосферної) технології з метою розвитку цілісного мислення учнів – одночасної двопівкульної роботи мозку, яка дає змогу більш ефективно його використовувати, застосовуючи одночасно логіку і уяву: формує в учнів творчі здібності, сприяє розвиткові уяви,естетичних емоцій та почуттів,самостійного мислення,вироблення навички роботи з навчальним мислеобразом. (Мислеобраз – індивідуально сприйнятий всіма органами почуттів (колір + смак + запах + звук) цілісний образ предмета або явища).

     Релаксаційні вправи дозволяють учням опанувати навички саморегуляції та зберегти більш рівний емоційний стан.

3.     Контроль сприйняття навчальної інформації

Бесіда на закріплення образу

- Чи вдалося вам побувати у полі?

- Які кольори,запахи  і звуки вас оточували?

- Чи можна самотність вважати ліками душі?

-  Які методи використовуєте ви, коли хочете зняти напругу, скинути втому?

М.к.:опора на життєвий досвід учнів.

- Чи  уявлене вами  надало вам якусь  інформацію, пов’язану з твором, який вивчаємо?

 (Митця здивувала абсолютна тиша. Він знайшов те, чого бажав. Приходить заспокоєння, втома непомітно залишає героя. Це і є перерва, інтермецо).

ІІІ. Оголошення теми, мети та епіграфауроку.

«Сонце! Я тобі вдячний. Ти сієш у мою

душу золотий засів…».

            М.Коцюбинський

ІV. Актуалізація опорних знань

Бесіда

•         Що означає слово "Intermezzo"? ("Перепочинок", "пауза".У музиці це інструментальна п’єса довільної будови або окремий епізод в опері.)
•         Як пов’язана назва новели з її змістом? (Назва твору дуже влучна. Під нею ми розуміємо перерву в творчості, насолоду музикою природи.)

- Які життєві обставини вплинули на написання твору?(П’ять найсуттєвіших причин були тією силою, яка робила життя Коцюбинського нестерпним(1903-1905 р.р.):

• Постійний нагляд жандармів,  обшуки    в квартирі
• Численні   хвороби шматували тіло
• Брак коштів на лікування та на  професійне заняття літературою
• Конфлікт з     дружиною і   бажання одружитися  з Аплаксіною
• Виключення зі складу «Просвіти»                                                                               

 Усе це разом узяте і виснажило письменника, який радо відгукується на пропозицію щодо відпочинку на лоні природи. Тому, наслідком й стало написання твору  “Intermezzo”, в основу якого лягли автобіографічні факти.

-  Назвіть риси імпресіонізму в новелі

    (- психологізм у змалюванні персонажів;

•         прагнення відтворити  найтонші зміни в настроях
•         збільшена увага до яскравих деталей;
•         одночасна відмова  від  соціальних проблем

•         особливий лаконізм;
•         ритмічність;
•         багатство відтінків у змалювання дійсності)

 (Учні  подають матеріал у вигляді асоціативного малюнку)

М.к:   Використання асоціативного методу сприяє поєднанню інтелектуальних і емоційних начал; сприяє максимальному розкриттю значення слова, тому що слово не лише вказує на предмет, а викликає цілу мережу додаткових образів, так званих «асоціативних значень»;

- Що таке імпресіонізм?

Повідомлення підготовленого учня  про імпресіонізм як мистецький напрям/випереджальне завдання частково на основі досвіду попереднього уроку/.

( «Intermezzo» — слово пейзажне. Походить воно від французького  impression — враження. Імпресіонізм як митецький напрям виник у французькому живописі в ХІХ — на початку ХХ ст. і був характерний тим, що відтворював не саму дійсність, а те, як вона впливає на людину, її емоції, душевний стан. Тобто імпресіоністам було важливо простежити, як людська душа відгукується на добро і зло, красу і потворність, на будь-які події.

    Основне завдання — витончене відтворення суб’єктивних вражень, мінливих відчуттів і переживань без заглиблення в їх суть.

Представники в малярстві — К. Моне (назва «імпресіонізм» утвердилася після появи картини К. Моне «Враження. Схід сонця» в 1873 р.) /слайди№3,№4,№5/ К.Піссарро, О.Бенуар; українські художники М.Бурачек /слайд № 6/, О.Мурашко.  Необхідною умовою творчої лабораторії імпресіоністів стало творення на пленері (від франц.pleineaire – вільне повітря), тобто на відкритому просторі. Це давало змогу зберегти на полотнах природну динаміку життя у мерехтінні світла, пронизаного сонячними променями повітря. Сюхвилинні враження художники втілювали дрібними невпорядкованими крапками, хаотично покладеними мазками, створюючи ефект мерехтливості. Це чітко можна побачити  на прикладі картин українського художника-імпресіоніста О. Мурашка. Розглядаючи зблизька репродукції його картин «Праля» /слайд №7, «Жінка з настурціями» /слайд № 8/, побачимо властиве імпресіоністам невпорядковане нанесення мазків на полотно, розмитість, мозаїчність, розмаїття барв та їх відтінків. Слід зазначити,  що цілісне сприйняття імпресіоністичного полотна відбудеться тільки на відстані, коли знайдено відповідний ракурс, при якому дрібні невпорядковані часточки зіллються й утворять єдність, а картина набуде виразності (наскільки це можливо дляімпресіоністичної техніки).

     Представники в літературі — брати Конкури, К. Гамсун, А. Чехов, І. Бунін.

      В українській літературі імпресіоністичне письмо властиве творам В. Стефаника, М. Коцюбинського, О. Кобилянської, Г. Косинки.

Враження від творів імпресіоністів були різні. Одним подобалось, більшості — ні. Але байдужим не залишався ніхто.)

М.к.:випереджаючі пізнавальні завдання спрямовують учнів на самостійне оволодіння матеріалом до його вивчення за програмою, сприяють формуванню в них позитивної мотивації до навчання, готовності до самоосвіти; сприяють реалізації міжпредметних зв’язків.

V. Вивчення нового матеріалу

Система дійових осіб.

1. Бесіда за змістом новели, робота з текстом

-    Яке ж значення має перелік дійових осіб? (Алегоричні дійові особи несуть важливе смислове навантаження, дають змогу глибше зрозуміти автора, ідейний пафос твору.)

Вчитель: Отже, зрозуміти, що керує діями письменника, його почуттями і помислами, що робиться в його душі, як у ній співіснують щастя і горе, як митець бачить світ — це і є головною метою наших пошуків. Досягти цієї мети ми зможемо через розгадку дійових осіб твору.

•         Перша з дійових осіб названа автором «Моя утома». Чим вона зумовлена?

(Важка втома висмоктала любов з душі ліричного героя, поселила в ній роздратованість і знервованість. Так сталося тому, що справжній митець не поділяє бід на людські і власні. Він переживає за все, а це нелегко).

•         Якою є атмосфера на початку твору?

(Похмура, ліричний герой виснажений важкою роботою, громадськими справами, боротьбою, яку йому доводиться вести, щоб запобігти людському горю.)

•         Як ви розумієте зміст метафори «залізна рука міста»?

 (Залізні конструкції є основою кожного міста, замість землі — холодне каміння, холод і замкнутість у серцях його мешканців, цивілізація приречена на загибель, екологічна катастрофа неминуча.)

•         Про що йдеться у наступній частині? (Втеча — Дорога.)
•         Що доповнює образ залізного монстра? (Потяг.)

-Чи вдалося б ліричному героєві відпочити у межах міста?

•         У місті панує закон, суть якого полягає в одному слові — «треба». Як ви це розумієте?

( Ліричний герой свідомо тікає від «залізної руки міста», від болю й горя, від злості й мерзенних вчинків людей, від жаху й бруду їхнього існування лише на певний час і опиняється серед тиші — пітьми — і крок до світла й гомону. «Залізна рука міста» змінюється тишею і темрявою — злиття зорових і слухових образів.Сірість залізного міста, що проникла і в душу героя, змінилася білим кольором: «Білі стіни будинку вертають мені притомність»).

•         Кому заздрить герой?

(Планетам. Бо, вони мають орбіти, їм ніщо не заважає.)

А далі Коцюбинський порушує проблему взаємозв'язків художника і суспільства.

•         Чи може митець втекти від проблем? (Ні.)
•         І тут постають символічні образи «білих мішків».
•         Що це за образи?

( Це образи повішених учасників революційних подій 1905-1907 pp., яким перед стратою, щоб не видно було мук, накидали на голови мішки.Автор не може забути тих нещасних жертв).

•         Знайдіть у творі ці образи, прочитайте.

(«Се ви, що з вас витекла кров в маленьку дірку від солдатської кулі, а се ви...сухі препарати, вас завивали у білі мішки, гойдали на мотузках в повітрі, а потому складали в погано прикриті ями, звідки вас вигрібали собаки...»)

Вчитель:

 Але душа ліричного героя вже пересичена муками, відбувається гальмування, письменник не може так страждати, інакше помре. Проте йому тяжко бути байдужим. Епізод зі сливами, з позіханням виводить автора з рівноваги. Він болісно реагує на все. Людське горе вражає його чутливу душу. Але сприймати його він більше не може, його душа, серце, нервова система гранично напружені. Напруження найвище — на межі психічного захворювання, на межі життя і смерті, насамперед психічного життя. Свідомість героя на грані роздвоєння.

Конфлікт у творі досягає кульмінації на початку новели: «Моє серце не може більше вмістити. Воно повне ущерть». А далі — основна частина її — показ спаду конфлікту. І зникає він сам по собі.У центрі конфлікт між нормальним і ненормальним психічним станом, межа, за яку ось-ось має перейти психіка героя. І навіть почасти переходить, коли його починають жахати тінь від людини, порожня вечірня кімната, де все сприймається як галюцинації. Його жахає і власний стан байдужості до людського горя, до тих 12 повішених, звістку про яких він заїв сливою. «Ви бачите, я навіть не червонію...», тобто, «ви бачите, до чого я дійшов» — каже герой.

Отут і розкривається філософсько-психологічна проблема «Митець і суспільство» — митець у критичній, екстремальній ситуації, що склалася внаслідок тих соціальних умов, які склалися після поразки революції.

  Отже, на підставі викладеного спробуйте згрупувати дійові особи новели, зачитайте їх

•         З якими почуттями героя  вони пов’язані?

(Перша група пов'язана з важкими почуттями героя, мінорна тональність. Друга група — з мажорними, оптимістичними почуттями).

М.к: групова робота, ігрова вправа, звертається увага на колористику образів,проводиться паралель  між поняттями мінорність, мажорність; забезпечує емоційну обстановку відтворення знань, полегшує засвоєння навчального матеріалу, створює сприятливий для засвоєння знань настрій, заохочує до навчальної роботи, знімає втому, перевантаження.

Вчитель:

Автор перебуває на межі життя і смерті, але: «Розплющую очі і раптом бачу у вікнах глибоке небо і віти берези. Кує зозуля. Б'є молоточком у кришталевий великий дзвін: ку-ку! ку-ку! — і сіє тишу по травах. Уявляється раптом зелений двір — він же поглинув мою кімнату, — я зіскакую з ліжка і гукаю в вікно до зозулі: «Ку-ку...ку-ку...Добридень!»

•         Чому ліричний герой привітав зозулю?

(Вона є суто народним образом-символом і пророкує стомленому митцеві ще багато літ, щастя, вселяє надію на життя. Це дуже гарна прикмета.)

Вчитель:

Образ сонця народжується з пітьми: «Погашу лампу і сам потону в чорній пітьмі.»

«Розплющую очі.» — «Ах, як багато всього: неба, сонця, веселої землі!» Але поки що образ сонця органічно не входить у настрій героя, навіть дисонує, протиставляється йому.«Біжу на подвір'я. А там бряжчать залізні цепи і люто ґвалтують собаки. Великі білі вівчарки, наче ведмеді, скачуть на задніх лапах»...

•         Що символізують собаки?

(Три вівчарки символізують різні прошарки населення. Пава — дворянство, Трепов — жандармерію, вона мала прізвище міністра ВС, який підписував смертні вироки селянам. Оверко — принижене і втомлене селянство, якому досить дати волю — і воно не кинеться ні на кого.)

•         Чи можна провести паралель між ліричним героєм та вівчарками?

(Безумовно, адже вони були на припоні. Героя тримала, наче ланцюг, залізна рука міста, роблячи його злим, знервованим, втомленим. Металевий ланцюг робив те саме з вівчарками.)

•         Коли письменник опинився за містом, серед природи, то що він побачив?

(Уперше помічає, як всього багато: неба, сонця, веселої землі.Краса світу ще існує незалежно від героя, вона ніби протистоїть йому: «На небі сонце — серед нив я».)

Сонце – символ вічності, сили.

- Зачитати уривок про сонце з новели

Центральна частина сюжетної оповіді становлять чотири пейзажі. Вони розкривають любов героя до рідної землі. Кожний пейзажний фрагмент несе у собі філософський зміст.

2.Індивідуальна робота. Знайдіть описи пейзажу і прокоментуйте їх.

І учень:

 - Зачитати уривок "Мої дні течуть серед степу…"до слів "клекотять в соках надія й те велике жадання.." - читання на фоні музики/№2/

- Які образи переважають в уривку – зорові чи слухові?

- Який філософський зміст має цей уривок?

ІІ учень:

Уривок від слів "… я повний приязні до сонця" до "Я теж пустив свою душу під пар".

- Який центральний образ цього уривка? Яку роль він відіграє?

- Що означає вислів "Я теж пустив свою душу під пар"?

 (Поетичний одухотворений образ сонця – справжній гімн йому. Ліричний герой з пошаною звертається до сонця, говорить з ним, як із розумною істотою. Урочисто звучать слова: "Сонце, я вдячний тобі. Ти сієш у мою душу золотий засів – хто знає, що вийде з твого насіння? Може вогні? Філософ-сонцепоклонник зізнається: "Ти дороге для мене", "Я тебе люблю".) – звернення до епіграфа /слайд № 10 – звертається увага на спільне між полотном О.Мурашка «Сонячні плями» та новелою/

ІІІ учень: "Коли лежиш у полі лицем до неба" до "було прекрасно" (зачитує на фоні музики)/№3/.

- Що ви "побачили" й "почули", слухаючи уривок?

(тут гармонійно з’єдналися, злилися зорові й слухові образи. Перед нами душа героя, і саме в ній, а не в природі жайворонок грає на арфі полів. М.Коцюбинський виступає як майстер вишуканих засобів поетичної мови, знавцем музики природи.)

М.к.: розвиток в учнів аналітико-синтетичних умінь роботи над текстом художнього твору

Вчитель

 - Що спричинило тяжку втому героя, в чому його трагедія?

(Читання І частини. "Мене втомили люди".   Для ліричного героя твору мандрівка в природу – відпочинок, можливість оновити фізичні й моральні сили. У нього, чуйного і вразливого митця, ослабли струни душі від жахів навколишнього світу(столипінська реакція, горе народу). Він хоче забути про людські страждання, але "залізна рука города тягнеться за ним. Герой твору йде на поле, але й там, дивлячись на вівчарок Оверка і Трепова, не може відігнати спогадів про повішених, про людські ланцюги і омріяну волю. Гладить руками"соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі", милується волошками, небом, хмарами і п’є "теплий, зцілющий напій сонця". Це дає йому сил, відчуття себе як невід’ємної частки могутньої природи. Кульмінація твору – зустріч героя з селянином. Ослаблені струни його душі знов натягуються, і він відчуває себе готовим до життя і боротьби.)

- Доведіть, що герой, переживши душевну кризу, здатен знов повернутися до активного життя.

 (Яскравим доказом цього може бути зустріч із людським горем. Вони зустрілися, стояли мовчки і хвилину дивились один на одного. Ліричний герой ніби перевіряє свою готовність повернутися до людей, випробовує наше терпіння. Йому самому не віриться, що він може знову сприймати людське горе. Але раптом лунають слова: "Говори, говори…".

Ліричний герой після зцілення повертається до того, чим жив раніше. "Душа співає, струни натягнуті…". Гармонії досягнуто. Отже, це була не втеча, а лише інтермецо – тимчасовий перепочинок, потрібний для заспокоєння.)

- Давайте повернемося до проблемного питання.

Що спільного між новелою  М.Коцюбинського «Intermezzo» та картиною  Володимира Орловського «Жнива»? (слайд 9)

(Як і в картині «Жнива» у новелі поле золотих хлібів стає центральним тлом, тiльки в літературному творі воно водночас є ареною, на якій відбувається духовне зцілення героя. Проте й полотнодалеке від ідилічного тлумачення свого змісту, адже глибока тінь відгрозових хмар нависла над полем. До того ж одинока постать селянина накартині видається претекстом до новели Коцюбинського, в якій людська постать слугує містком між внутрішнім життям героя і зовнішнім світом)

- Кому завдячує зціленням ліричний герой?

("На небі сонце, серед нив я",- думає герой. Він кохається в сонці, вдячний йому, бо саме воно сіє в душу золотий засів, наповнює її теплом і щирістю. Сонячне проміння здається материнським молоком, воно лікує знервовану душу. Вдячний герой і жайворонку, бо він натягує струни, єднає небо і землю. Натягнуті струни породжують музику, в якій немає фальшивої ноти).

5. Робота в групі (всі учні)

 - Накресліть лінію психологічних змін в душі героя.

Утома – стрес – інтермецо – рівновага – спроможність сприймати горе.

(показати на дошці – один учень)

Підсумок: отже, інтермецо займає центральне місце у цьому ланцюжку. До нього є утома, стрес і лише після цього приходить рівновага. У природі ми повинні шукати перепочинку, душевної гармонії. Природа – це спокуса для тих, хто втратив віру у власні сили, віру в життя. І герой не тікає від суспільства, він лише набирається сил.

- Яка розв’язка  новели?  Яка основна думка твору?

(Людина не може бути самотньою. Завдання митця – служити своєю творчістю народові: "Йду між люди. Душа готова, струни тугі, вона вже грає".)

VІ. Рефлексивно-оцінювальний етап

Літературна гра "Закінчи речення"

1.     В українській літературі М.Коцюбинський відомий як…(Імпресіоніст).
2.     Слово  "Intermezzo"означає…(Перепочинок, пауза).
3.     Новела "Intermezzo" присвячена… (Кононівським полям).
4.     На початку новели і в її фіналі наявний образ…(Моя утома).
5.     Ознакою драматичного твору в новелі є …(Перелік дійових осіб).
6.     "Єднала небо із землею в голосну арфу і грала на струнах  симфонію поля " дійова особа новели…(Жайворонок).
7.     Дослідники, вивчаючи жанрову специфіку новели відносили її до…(Поезії в прозі).
8.     Вівчарка Павла символізує…(Дворянство),Трепов-…(Жандармерію), Оверко…(Принижене селянство).
9.     М.Коцюбинському присвоїли титул…(Сонцепоклонник).
10. Новела написана у …(Час реакції).
11. Кульмінацією новели є епізод…(Зустріч митця з селянином).
12. Уривок "Прощайте. Йду поміж людьми. Душа готова, струни тугі, наладжені, вона вже грає" є елементом сюжету - …(Розв’язкою).

Робота в групі:

Всі учні створюють колаж «Психологічні зміни в душі героя  новели після «Intermezzo»?

М.к.: Використання арт-технології «Колаж» сприяє розвитку художніх здібностей та підвищенню самооцінки учнів; виявляє оригінальність і унікальність учасника групи; сприяє соціально  прийнятному виходу агресивності й іншим негативним почуттям дітей.

VIІ. Підсумок уроку

•         Чи вдалося нам осмислити систему образів новели "Іntermezzо"?
•         Чи зрозуміли ви значення кожного образу-символу?
•         Розуміння якого образу далося найважче?

Оцінювання роботи учнів, аргументація.

VII. Домашнє завдання: прочитати повість «Тіні забутих предків» та створити міні-проект “Естетичні смаки та особливості характеру карпатських українців”.

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА

1.         Л. Нежива «Прагнути життя, усіма тягнутися  до його фібрами своєї істоти»: вивчення імпресіонізму на прикладі новели «Intermezzo» М. Коцюбинського»// Українська література в загальноосвітній школі. – 2014. – № 9. – с.8-11;
2.             Л.Г.Дем’яненко «Живопис і форми його присутності у прозі М. Коцюбинського» // Літературознавство. Компаративні дослідження слов’янських мов і літератур. – 2014.  - №24.- с.271-280
   3.    [Електронний ресурс] (репродукції картин, аудіо- записи)