Матеріал психологічної просвіти має на меті ознайомити батьків учнів середньої ланки з результатами діагностики особливостей навчальної мотивації учнів, надати рекомендації стосовно підвищення успішності підлітків у навчанні.
ПЛАН
1.Вступ.
2.Мотивація як рушійна сила навчальної діяльності.
3.Мотиви навчальної діяльності (за Б. Пашнєвим).
4.Результати діагностики особливостей мотивації учнів 8-го класу.
5.Домашні завдання – як важлива умова підвищення навчальної успішності школярів.
6.Перегляд відео Дискусійного клубу Полтави на тему: «Чи потрібно школярам задавати домашні завдання?»
7.Як підвищити мотивацію дітей до навчання. Поради для батьків.
8.Виконуємо домашні завдання з радістю. Поради для батьків.
Примітка: виступ супроводжується презентацією.
Психологічна просвіта
батьків учнів середньої ланки
«Як підвищити навчальну успішність підлітків»
Підготувала практичний психолог
Лавківської ЗОШ І-ІІ ступенів
Лалакулич Марина Михайлівна
Людина, що не знає нічого, може навчитися,
справа тільки в тому, щоб запалити
в ній бажання вчитися
Д. Дідро
ПЛАН
Навчання є однією з конфліктних тем між батьками та дітьми. На жаль, у наші дні підліток і навчання – не завжди сумісні. Адже в підлітковий період школяра мало цікавить навчальна діяльність: отримання оцінок і слідування зразкам. Дитина шукає інші способи задовольнити пізнавальний інтерес: за допомогою інтернету, старших друзів. Завдання батьків допомогти зрозуміти підлітку сенс і важливість навчання.
Більшість батьків стикається з тим, що підліток відмовляється робити уроки. Складається враження, що дитині не цікаво вчитися або вона лінується. Дорослі починають лякати нащадка жахливими наслідками – перспективою поганої роботи і невлаштованості у дорослому житті. Не знаючи, як і чим допомогти підлітку вчитися, дорослі кажуть, що йому доведеться працювати двірником або технічкою. Це помилкова поведінка, так як виробляє у підлітка впевненість у тому, що він навряд чи досягне чогось у житті. Тому на сьогодні дуже актуальною є тема успішного навчання учнів.
Основними умовами успішного навчання є висока навчальна мотивація, а також систематична підготовка до уроків.
Так, мотивація є важливою умовою успішного навчання. Що ж таке мотивація? Мотивація – це інтереси, потреби, прагнення, емоції, переконання, ідеали, установки, які спонукають учня до діяльності. Мотивація сприяє появі в учня навчальної ініціативи й любові до навчання, спонукає його діяти з максимальною енергією в різних навчальних ситуаціях. З мотивацією пов’язаний мотив – це спрямованість учня на те, заради чого необхідно вчитись і те, що саме спонукає його до навчання.
Б. К. Пашнєв виділяє такі мотиви навчальної діяльності:
З метою визначити, що ж саме найбільше спонукає дітей вчитися, тобто який мотив є провідний для кожного учня 8-го класу було проведено дослідження за методикою вивчення мотивів навчальної діяльності учнів (Б. Пашнєв). В дослідженні взяло участь 17 учнів, з них 10 дівчаток та 7 хлопчиків.
Отже, ми отримали наступні результати.
Діаграма 1
Отже, для більшості досліджуваних учнів, а саме для 11, що складає 65% від всіх респондентів, провідним мотивом є мотив матеріального добробуту, що полягає в тому, що підлітків більше спонукає до навчання бажання мати в майбутньому професію, хороші матеріальні умови. Тобто, учні сподіваються, що отримані знання в школі, допоможуть якісно оволодіти професією, за допомогою якої вони отримають хороші матеріальні умови в дорослому житті.
Як видно з діаграми, в зовсім незначної частини учнів, а саме в 3 (18%), провідним мотивом виступає соціально зорієнтований мотив обов’язку й відповідальності. Це означає, що цих учнів спонукає до навчання бажання мати знання, щоб приносити користь людям.
Для такої ж кількості, тобто для 3 (18%) учнів, мотив досягнення успіху є провідним. І це означає, що для них основною причиною вчитися є бажання різну роботу виконувати якнайкраще, тобто досягати успіху в будь-якій сфері.
2 школярів, тобто 12% навчаються здебільшого через те, що намагається уникнути покарання через невиконані завдання. Для них провідним мотивом є мотив зовнішнього примусу, уникнення покарання.
Також для 2 (12%) учнів мотив орієнтації на соціально залежну поведінку є вирішальним у їхній навчальній діяльності. Ці підлітки навчаються, готуються до уроків через те, щоб не бути гіршими за інших, щоб інші не думали про них погано.
Для нікого з учнів класу не є провідними пізнавальний мотив, який полягає в тому, щоб отримувати знання для того, щоб пізнавати нове, невідоме, вчитися розв’язувати складні завдання; мотив престижу, що означає прагнення бути кращим серед учнів та мотив отримання інформації, який виступає тут в ролі бажання бути грамотною, ерудованою людиною.
Щодо того, як різні мотиви здійснюють вплив на навчальну діяльність учнів, можна визначити, підрахувавши бали, які набрали різні мотиви шляхом опитування учнів. Тобто яке місце по важливості займає місце кожний з мотивів.
Таблиця 2
Мотиви |
Заг. к-ть балів |
Сер. значення у % |
Зовнішній примус |
43 |
36 |
Мотив обов’язку і відповідальності |
65 |
55 |
Пізнавальний мотив |
60 |
50 |
Мотив престижу |
37 |
31 |
Мотив матер. добробуту |
102 |
86 |
Мотив отримання інформації |
48 |
40 |
Мотив досягнення успіху |
71 |
60 |
Орієнтація на соц.залежну поведінку |
44 |
37 |
Діаграма 2
Таким чином, як і передбачається, для більшості учнів провідним мотивом є мотив матеріального добробуту, що набрав за кількістю балів 86%. Далі за важливістю для учнів йде мотив досягнення успіху (60%). Потім учнів стимулює до навчання мотив обов’язку і відповідальності (55%). Наступне місце посідає пізнавальний мотив (50%). Після пізнавального учні важливим для навчання визнають отримання інформації (40%). Спередостанні місця посідають мотиви зовнішнього примусу (36%), орієнтації на соціально залежну поведінку (37%). Останнє місце як стимул до отримання знань займає мотив престижу (31%).
За іншою методикою «Спрямованість на оцінку або на отримання знань» (Е. Ільїн, Н. Курдюкова) було визначено, на що спрямована навчальна діяльність учнів – більше на отримання знань, чи більше на отримання оцінки. В досліджені взяло участь 15 учнів, з них 10 дівчаток, Було отримано такі результати.
Таблиця 3. Співвідношення мотивації на одержання знань та мотивації на одержання оцінки
|
Високий |
Середній |
Низький |
|||
К-ть |
% |
К-ть |
% |
К-ть |
% |
|
Мотивація на одержання знань |
2 |
15 |
11 |
85 |
0 |
0 |
Мотивація на одержання оцінки |
0 |
0 |
11 |
85 |
2 |
15 |
Діаграма 4. Співвідношення мотивації на одержання знань та мотивації на одержання оцінки
Отже, високий рівень мотивації на одержання знань виявлено в 2 учнів, що складає 15%. Ці учні мають здебільшого пізнавальний мотив, що проявляється у прагненні здобути знання, оволодіти певними навичками, стати ерудованими та кмітливими. Середній рівень мотивації на отримання знань в решти 11 учнів, що складає 85% і означає те, що ці учні спрямовані на отримання знань, але поряд зі знаннями для них так само важливою виступає оцінка. Низького рівня мотивації до отримання знань не виявлено, що свідчить про те, що досліджувані учні усвідомлюють пріоритетність все таки отриманих в навчальному закладі знань, а не оцінок.
Мабуть, всі погодяться, що домашні завдання сприяють підвищенню навчальній успішності учнів. Адже воно передбачає самостійне засвоєння вивченого матеріалу, закріплення нової теми, творча робота, розвиток власних умінь, здібностей та багато іншого. Часто діти, особливо підлітки вважають, що домашні завдання не дають користі, а лише перешкоджають «повноцінно насолоджуватися життям» (сидіти в інтернеті, дивитися фільми тощо). Але ми, дорослі, як батьки та педагоги, звичайно, більше схиляємося до думки, що все ж таки ДЗ допомагають підвищувати навчальну успішність учнів
Пропоную переглянути дискусію, яка стосується якраз саме цієї теми, тобто теми «Чи потрібно школярам задавати домашні завдання?»
Кожен зробить висновок сам для себе. В ДКП зробили наступний: Роблячи домашні завдання дитина навчається самостійній роботі. Це додаткова можливість для батьків взяти участь у навчальному процесі дитини, відчути єдність з дитиною. Нарешті, це можливість для дитини зрозуміти, що немає чіткої грані між навчанням, роботою, відпочинком. Одне плавно перетікає в інше і може одночасно бути і тим, і тим, і тим. Але ж за все слід платити. Більше часу витрачаєш на навчання — менше залишиться на інші справи. Менше для того, щоби просто відпочити, менше для дитячих забав, менше для захоплень. Зрештою, непрямо знижується мотивація: віднавчався у встановлений час — далі відпочиваєш. А як немає мотиву (відпочинку), то й навчатися у встановлений шкільний час стає не в радість.
Переходимо власне до основного завдання нашої зустрічі – як же підвищити успішність учнів, як більше зацікавити підлітків навчальним процесом. Ось кілька важливих правил, за допомогою яких можна це зробити.
Іншим важливим моментом підвищення навчальної успішності є в виконання домашнього завдання, яке дуже часто перетворюється на щоденну каторгу. До чого тільки не вдаються батьки, щоб заохотити свого школяра до виконання уроків – і просять, і вмовляють, і сваряться. Зрештою, після виснажливої боротьби з батьками діти неохоче виконують завдання. Тому давайте розглянемо ще декілька правил, які допоможуть батькам «вмовити» підлітка виконувати домашнє завдання.
1