Психологічна розмова з учнями 4-класу на тему "Риси характеру"

Про матеріал

Мета уроку: ознайомити дітей з позитивними та негативними рисами характеру людини. Вчити цінувати людину за її вчинки, за користь, яку вона приносить оточуючим. Прививати кращі риси характеру. Формувати в дітей сміливість, мудрість, доброту, терпіння, готовність долати перешкоди, щедрість, турботу про інших. Виховувати в учнів дбайливе ставлення до природи; показати нерозривний зв'язок людини з природою.

Перегляд файлу

 

 

ПСИХОЛОГІЧНА РОЗМОВА З УЧНЯМИ 4 КЛАСУ

 

 

«РИСИ                ХАРАКТЕРУ»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Мета уроку: ознайомити дітей з позитивними та негативними рисами характеру людини. Вчити цінувати людину за її вчинки, за користь, яку вона приносить оточуючим. Прививати кращі риси характеру.  Формувати в дітей сміливість, мудрість, доброту, терпіння, готовність долати перешкоди, щедрість, турботу про інших. Виховувати в учнів дбайливе ставлення до природи; показати нерозривний зв'язок людини з природою.

Тип уроку: засвоєння нового матеріалу.

Форма уроку: урок – бесіда.

Форми й методи роботи учнів на уроці: виконання гри – вистави, письмові роботи, формулювання самостійних висновків.

Матеріали: дошка, малюнки доброго чарівника, злого чаклуна, листи паперу на кожну дитину, ручки, маски: (дерева, мавпи, слоненя), запис класичної музики, картки зі словами-рисами характеру позитивні, негативні, крісло письменника.

Попередня робота: читання казки «Два чарівника» ознайомлення дітей – героїв вистави з сценарієм вистави.

 

ХІД УРОКУ

ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП, МОТИВАЦІЙНИЙ АСПЕКТ

Психолог. Діти, ви не помічали, що люди  не схожі одне на одного не лише зовні, але й звичками, емоційністю, вчинками. Ви вже читали багато казок і помітили, що казкові герої дуже відрізняються своїми вчинками, емоційністю: ведмідь – добрий, справедливий, лиса – хитра, вовк – злий. Ці відмінності пов’язані з характером, звичками, емоційністю, та й з вихованістю людини або казкового героя. Сьогодні на уроці ми з вами ближче  ознайомимося з цими поняттями й наслідками прояву позитивних і негативних рис характеру й вчинків героїв.

 

ВИВЧЕННЯ   НОВОГО  МАТЕРІАЛУ

БЕСІДА

        Психолог. Характер людини проявляється в діях, вчинках. У кожної дії обов’язково є мета й мотив. Риси характеру є позитивні й частіше вони розвинені у доброї людини. Добра людина користується й високими мотивами – для чогось доброго це робить, тоді і вчинки будуть красивими. Вчинки такої людини приносять радість людям.  Якщо мотив у людини низький, полягає у тому, щоб зробити щось погане для оточуючих , то й дії і вчинки і наслідки цих вчинків будуть поганими. Такі вчинки приносять всім роздратованість, злість, смуток.

Діти, а чому у казках добро завжди перемагає зло? Що саме допомагає добрим казковим героям перемогти злих персонажів? Мечі і щити (обладунки)? Мудрість і сміливість? Терпіння і доброта? А може добрі герої завжди перемагають тому,що вони думають не лише за себе, а й за тих хто потребує захисту?

Вправа «Допоможімо чарівникам».

       На дошці малюнки чарівників: доброго і злого. У дітей на партах картки з риси характеру. Пропоную розмістити слова за сенсом позитивні риси характеру доброму чарівнику, негативні злому чаклуну.

 

Психолог.  Діти пам’ятаєте ми з вами читали казку «Два чарівника»? Пропоную повернутися до цієї казки й проаналізувати головних героїв – чарівників.

 

Запитання і завдання до казки

  • Чому письменник назвав свою казку - «Два чарівника»?
  • Чи були ці казкові герої схожими між собою?
  • Чим відрізнявся добрий чарівник?
  • Які риси характеру були у злого чаклуна?
  • У чому полягає мудрість доброго чарівника?
  • Чому він не став боротися методами злого чаклуна?
  • Яка мета була у злого чаклуна ?
  • Чи може людина існувати окремо від природи, навколишнього світу?
  • Діти чим закінчилася ця казка?

 

Психолог. Діти а зараз уважно подивіться на коротеньку виставу що приготували вам однокласники.

 

Інсценування «Невиховане дерево»

 Мавпа прибігла до слоненяти й поскаржилася:

  • Воно мене скривдило!
  • Хто воно? – запитало Слоненя.
  • Кокосове дерево.
  • Невже? – здивувався Слоненя. – Як воно тебе скривдило?
  • Я ненавмисно штовхнула його, а воно почало кидатися горіхами. Дуже боляче. Я ж ненавмисно штовхнула.
  • Це не добре - кидатися горіхами, сказало Слоненя. – Ходімо я поговорю з ним.

Слоненя підійшло до кокосового дерева й сказало:

  • Шановне дерево, ви не праві. Мавпа ненавмисно штовхнула вас, навіщо ж відразу кидатися горіхами? Дерево нічого не відповіло. Тоді Слоненя те саме голосніше. Дерево знову промовчало. Слоненя постукало хоботом по дереву й відразу ж отримало горіхом у лоба.
  • Ой! - сказало Слоненя й тихенько прошепотіло мавпі: - Ну його, те дерево. Воно дуже невиховане. Краще взагалі з ним не зв’язуватися.

 

Письмова робота.

  Учні пишуть твір на тему:

«Як би я був(ла) чарівником, то….»

  1. Я б ніколи …..
  2. Я б вигадав …….
  3. Я б поділився своїм чарівництвом…….
  4. Я б створив……….
  5. Я б зробив так, щоб у світі………

 

Гра «Багаж у дорогу»

     Один з класу стає спиною до класу. Ведучий говорить, що учасники гри повинні зібрати багаж тому, хто відправляється у дорогу. Але до «багажу» кладуть  не речі (мило, рушник тощо), а особисті якості, які допоможуть у житті. Причому потрібно назвати ті якості, які справді є в цієї людини. І одночасно звучать слова, що означають якості, які варто залишити вдома, тому, що вони можуть нашкодити в дорозі.

 

Гра «Живі руки»

   Діти сидячи за партами із заплющеними очима. Учасникам пропонується знайти руки одне одного:

  • Познайомитися з руками партнера;
  • Привітатися руками;
  • Посваритися руками;
  • Поборотися руками;
  • Помиритися руками;
  • Попрощатися руками.

 В кінці гри спитати яку дію руками було відчувати найбільш комфортно.

 

Підсумки уроку. Діти ми з вами сьогодні прийшли до висновків, що людині притаманні позитивні риси характеру давайте перелічимо їх, (відповіді дітей) і негативні, (відповіді дітей). Якщо у людини яскраво виражені позитивні риси характеру вона добра, якщо негативні вона зла. А ви помітили, що під час вистави Слоненя сказав, що дерево не виховане. Виходить, що звички  якщо вони негативні можна змінювати на позитивні виховуючи себе, можна стати ще добрішими, ще кращими, можна стати чарівною людиною, яка здатна повсюди робити добро!  Помятайте ­­­- це під силу кожному з вас. Треба тільки захотіти.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

________________________________________________________________

 

Туріщева Л.В. Психологічні тренінги для школярів. – Х.: Вид. група «Основа», 2011(Серія «Тренінги в педагогічній практиці»)

Інтегровані уроки із психології у початковій школі/ укладач Туріщева Л.В. – Х.: Вид. група «Основа», 2011 (Серія «Психологічна служба школи»)

Родинне виховання 32 уроки доброти/ О.Лопатіна, М. Скребцова - Х.: Вид. група «Основа», 2008

А.В. Руденко Ігри й казки котрі лікують – Х: Вид. група «Основа», 2017

(Серія «Для турботливих батьків».

 

Додаток 1.

 

Казка «ДВА ЧАРІВНИКА»

 

      Дуже давно жили на світі два чарівника. Це було так давно, що вся земля була єдиним квітучим, дивним садом. І кожне дерево у цьому саду було готово прийняти і покачати на своїх гілках будь кого, хто попросить про це.

А трава була м’якенька,  як килим. І все навколо було – як рідний дім. Так що не треба було шукати а ні їжу, а ні місце де можна було відпочити та поспати. Була можливість заснути будь де, під любим деревом, на любій галявинці саду. Можна було напитися з любого озера, або річки без шкоди для здоровя, вода повсюди була чиста, як сльоза.

     Стояли два чарівника під високим великим дубом і сперечалися.

      Перший казав, що втомився від виду садів та дерев. Набридли йому трава, кущі та інша зелень навколо.

  •    У цьому саду є єдиний справжній чарівник, це я. І мені як справжньому чарівнику, потрібен великий замок. Ось спалю тут невелику ділянку землі. Побудую собі замок на тисячу кімнат.
  •    І житимеш у ньому сам?
  •    Сам, чи ні – яка різниця? Головне – щоб замок був величезний, а зелені навколо було – як найменше. Куди не глянь – навколо листя, трава і кущі.

Т ф-у. Набридло. Можна спалити хоч половину цього саду й ніхто не замітить.

  •    Спалити? Але що тоді ти будеш їсти? Де знайдеш тінь щоб врятуватися від сонця? Під яким деревом зупинишся, поміркуєш?
  •    Зупинишся? Поміркуєш? Мене тепер ніхто не зупинить! А тінь я можу й сам створити – і він випустив в небо велику сіру тінь. – Бачив? Вчора навчився. Ось і будуть тіні моїми супутниками. Будуть літати зі мною над безлюдною землею. І я буду правити всім світом. А ти? До чого здатен ти? Я можу легко розчавити тебе, якщо захочу. Можу знищити тебе. Я кращий за тебе.

Злий колдун бажав продовжити, але дерево, під котрим вони стояли, раптово зашуміло вітками. Чарівники подумали, що це вітер, і тут зненацька пролунав голос:

  • Нехай кожен з вас покаже, на що  він здатен, зашелестів вітками дуб.

На землю під ноги чарівників впали дві невеликих сухих гілочки. Підняли їх чарівники, кожен свою. В руках чарівників гілочки стали срібними. Це і були перші у світі «чарівні гілочки». 

  •    Розійдіться у різні сторони саме зараз, з цього місця, проскрипів міцний дуб. Нехай кожен обійде землю, і коли ви зустрінетеся знов, відбудеться   вирішальний бій.
  •    Нехай буде так, промовив злий чаклун. Він провів на землі лінію, і розійшлися чарівники у різні сторони.

Добрий чарівник пішов по світу обережно. Він стежив за погодою в саду, дивився, щоб своєчасно шли дощі, а сонце світило і не більше, і не менше чим потрібно. Він беріг кожну живу істоту, кожну травинку, кожен кущик. Знов і знов змішував він фарби, щоб отримати нові кольори для росли. Створював нові форми для хмаринок.

Злий чаклун не любив квітів, не бажав щоб звірі і птахи  в саду жили щасливо. В нього були інші плани. В першу чергу він створив темряву, і чорні тіні  розлетілися на всі чотири сторони світу. Звірі і птахи від страху розбіглися від нього. Він дістав вогонь з землі. Він створив вулкани і лава, виривалася з них, заливала все навколо: траву, дерева, квіти. Всі жителі бігли з цих місць.  Махнувши «чарівною гілочкою», злий чаклун створив вихрі й смерчі. Вони руйнували дерева, знищували усе живе і розносили по світу пісок.

Так йшли по світу два чарівника, але залишалося ще багато часу до їх зустрічі.

Звірі в пошуках укриття бігли до доброго чарівника і зі страхом розповідали, що відбувається на іншому кінці світу.

  •    Його не можливо зупинити! – щебетали птахи. Лава  й смерчі знищують все живе навколо. Скоро вони будуть тут! Ніхто не врятується.

     Добрий чарівник був дуже розумним. Він чітко знав, що не треба боятися.

Якщо ти добрий і мудрий, для тебе немає нічого неможливого. І того дня коли вони зустрілися знов він був готовий до бою.

    Злий чаклун був дуже сильним. Він знищив кожен сантиметр землі і повільно підбирався до доброго чарівника. І коли за його спиною не залишилося нічого, крім пустелі, він спрямував свою гілочку на доброго чарівника.

  •    Подивись, казав він, я зробив світ таким, яким його бачив. Я знищив усе, що ти цінував.  Знищив раз і на завжди. Більше не буде тут огидної зелені. Я усе перетворив на попіл!

І знов своєю гілочкою створив  вихор з полум’я.

Добрий чарівник дістав власну гілочку, і з неї в різні боки посипався пісок.

  • Що? Пісок? Це все на що ти здатен?

    Злий колдун спрямував на доброго чарівника великий смерч.

  • Ну що ти тепер скажеш?! Голосно закричав чаклун.
  • Озернися, - спокійно промовив добрий чарівник.

І хоч уся земля за спиною була чорною  від вогню, злий чаклун помітив маленькі ростки, які пробивалися скрізь попіл.

  • Що це? - Злякався чаклун. – Я був впевнений що знищив усе!
  •    Те що я розсипав, це не простий пісок. Це моя нова зброя. Відтепер нові дерева будуть  виникати  не тільки від іншого дерева, але зможуть рости і від насіння по всьому світу. В тебе ніколи не вийде знищити все живе. Адже декілька маленьких крих піску здатні створити новий зелений сад. Скільки ти не намагайся, тобі не під силу зупинити добро.

Те, що вигадав добрий чарівник, було насінням і навіть дерево, квітка, кущ, що згинули відтепер могли народжуватися знов за допомогою насіння.

Вітер підіймав насіння й розносив їх по всій землі. І як не старався злий чаклун, ніколи йому не вдавалося знищити все живе. Він все більше злився і одного разу перетворився у звичайну тінь, яка і зараз літає по світу, але вже нічого не може поганого створити.

А добрий чарівник усе своє життя присвятив тому, щоб створити світ ще красивішим, і добрішим. В нього було дуже багато друзів. Навіть і зараз  доброта чарівника розвіяна по всьому світу, як і ті насіння що він вигадав. І добро ніколи, ні хто не зупинить і не переможе. Так і пішло з тих давніх часів « добро завжди перемагає зло».

 

docx
Пов’язані теми
Психологія, Розробки уроків
Додано
19 січня 2018
Переглядів
2349
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку