"Психологічне благополуччя підлітків"

ТРЕНІНГ НА ТЕМУ:

( 7-8 клас)

Ларіонова О.М.                      

                                     практичний психолог

                                              ОНЗ «Дмитрівська ЗШ I-III ступенів імені Т.Г. Шевченка»

Дмитрівської сільської ради

Кіровоградської області                                           

Психічна складова здоров'я значною мірою зумовлює розвиток фізичної складової здоров'я і є фундаментом для становлення духовності людини.

Підлітки переживають період складних змін в організмі. Емоційна нестабільність, невміння розуміти та правильно виражати емоції впливають на здоров'я та стосунки з оточуючими. Підлітки відчувають потребу в дружбі та спілкуванні з ровесниками, прагнуть визнання своєї особистості, але не володіють навичками комунікації та умінням керувати емоціями.

Метою тренінгового заняття "Психологічне благополуччя підлітків" є розвиток емоційної компетентності, уміння правильно висловлювати почуття та формування навичок самоконтролю у стресових ситуаціях.

Тренінг розрахований на учнів 7-8 кл., може бути використаний під час проведення уроків основ здоров'я та у роботі практичних психологів.

ЗАНЯТТЯ 1

ВІДЧУТТЯ, ЕМОЦІЇ, ПОЧУТТЯ. ВИХОВАННЯ  КУЛЬТУРИ ПОЧУТТІВ ТА СПОСОБУ ЇХ ВИЯВУ

Мета: розвивати емоційну компетентність, уміння правильно  висловлювати почуття; формувати навички самоконтролю.

Обладнання : папір, ручки, олівці, маркери, картки, скотч.

 Хід заняття

I. 1 Вправа-привітання.

Мета: сприяти встановленню контакту між учасниками та налаштування на роботу в групі.

Інструкція: один з учасників говорить привітання або комплімент у такій формі: «Привіт усім, у кого в цей момент хороший настрій!» Ті, кого стосуються ці слова, хором відповідають: «Привіт!» А якщо був сказаний комплімент, то ті з учасників, які вважають, що це їх стосується, разом відповідають: «Дякую!» Вправа повторюється декілька разів.

2. Ознайомлення з планом роботи. Прийняття правил роботи групи. (Учасники по черзі висловлюють свої пропозиції, а вчитель записує їх на ватмані, таким чином колективно виробляються правила, за якими буде працювати група).

3. Вправа «Очікування». (Кожний учасник висловлює свої очікування від заняття, записує їх на спеціально підготовлених листочках та прикріплює їх на дошці).

II. 1 Вправа «Незакінчене речення»

Учасникам пропонується прислухатись до своїх органів чуттів і закінчити речення: 1. «У цю хвилину я відчуваю (тепло, холод, голод, спрагу, втому …)»

Підсумок: «Це – ваші відчуття».

2. Прислухатися до свого настрою і продовжити фразу «У цю хвилину мені(весело, сумно, нудно, радісно, цікаво…)»

Підсумок: «Це – ваші емоції».

3. Робота в парах. Висловіть свої почуття один до одного. Наприклад: «Я відчуваю до тебе симпатію», «Мені в тобі подобається…», «Я поважаю тебе» і т.д.

Підсумок: «Це – ваші почуття».

     2. Гра «Відгадай емоцію».

Учасникам роздаються заготовлені картки, на яких відмічені емоції, і те, за допомогою яких частин тіла потрібно ці емоції виразити. Наприклад, картка «Сум. Руки» - означає, що сум потрібно виразити за допомогою рук. Учасникам потрібно відгадати, яку емоцію виражають.

(Емоції: «Горе. Обличчя», «Радість. Губи», «Чванливість. Права рука.»

«Гордість. Спина.», «Страх. Ноги.», «Відданість. Очі.», «Здивування. Очі, рот.»

Обговорення:

• Що дала ця вправа? Які почуття виникали під час виконання?
• Які емоції виконувати було приємно, а які ні ?
• Що ви відчували? Які виникали відчуття?
• У чому відмінність між емоціями і почуттями?
• Чи є почуття корисні та почуття шкідливі?

3. Дискусія «Чи потрібно вчитись володіти своїми емоціями?»

4. Інформаційне повідомлення «Емоції та уміння приймати рішення»:

 Дуже часто в складних життєвих ситуаціях для прийняття виважених рішень недостатньо лише логічного аналізу. Аналізуючи кожне можливе рішення, слід зважати на почуття, які це рішення може викликати у тебе та інших людей, яких це стосується.

Уяви, як розвиватимуться події і що ти відчуватимеш. Якщо ці почуття неприємні, треба спробувати інший варіант.

Але уявляти власні почуття недостатньо. Постав себе на місце тих, на кого вплине твоє рішення. Вміння співпереживати допоможе уникати слів і вчинків, що ображають людей, віддаляють їх від тебе.

Усі відчуття, емоції та почуття є важливими. Вони допомагають сприймати та оцінювати інформацію з навколишнього світу і краще пристосовуватися до нього.

Однак сильний страх, тривога  гнів шкодять здоров’ю, а позитивні емоції збільшують резерви загального благополуччя.

 5. Робота в групах. Вправа «Позитивне мислення»

Інструкція: Тобі під силу розірвати ланцюг самопідтримки стресу, зменшивши негативні думки на позитивні. Позитивне (оптимістичне) мислення послаблює емоційне напруження, допомагає знайти ефективне рішення і діяти відповідно до обставин.

Вам потрібно змінити негативні думки на позитивні.

Негативні думки, які поглиблюють стрес:

• «У мене нічого не вийде».
• (Позитивні, які допомагають зберегти самоконтроль:

«Я зроблю все, що в моїх силах, а коли не вийде, я це переживу»)

• Негативні: «Усе пропало». (Позитивні: «Це не кінець світу»)
• «Я дурень». («Я помилився», «Я – успішна людина!»)
• «Мені обов’язково треба мати це» (Мені б хотілося мати це, але я не обов’язково матиму те, що хочу).
• «Я повинен бути першим». («Мені б хотілося стати першим»).
• «Вони змушені це зробити». («Сподіваюся, вони це зроблять»).
• «Це безнадійно». (Ще не все втрачено»).
• «Не варто й починати» («Треба хоч спробувати»).
• «Я не зможу». (Я ніколи не  переймаюся по дрібницях»).
• «Я безнадійна людина». («Я дивлюся на світ із оптимізмом).
• «Усе втрачено». («Варто спробувати ще раз»).

Отже, формула позитивного мислення звучить приблизно так: «Було б добре, якби ми завжди отримували те, що хочемо. Ми робимо для цього все можливе. Та якщо, попри наші зусилля, бажання не здійснюється, ми почуваємося трохи розчарованими, але не впадаємо у відчай, не панікуємо, не зневажаємо себе чи інших людей».

6. Вправа «Потік вітру»

Мета: розвиток упевненості в собі, одержання позитивного досвіду руху, загальна гармонізація емоційного стану.

Інструкція: повітря сповнене різними запахами, рухами. Відчуйте подих повітря, відчуйте його дух. Передайте в своїх руках те, що ви відчуваєте… ви – легке повітря. Повітря буває різним. Зараз воно тепле, навіть гаряче. Раптом воно перетворилося на холодний колючий вітер, і стало холодно. Знову виглянуло сонечко, й ви – легкий  вітерець… Поступово ви перетворюєтеся на хмарини й плинете на землю… відчуйте легкість, повноту свободи й безмежність простору… Ви розчиняєтеся… перетворюєтеся на потік повітря … сильний вітер… справжній ураган… Раптом ураган стихає, й ви перетворюєтеся в легкий ніжний вітерець… Ласкаве сонце наповнює вас теплом. Зупиніться, закрийте очі. Відчуйте це місце в собі. Запам’ятайте цей стан, він буде давати енергію й силу. візьміть із собою цю енергію. Ви завжди можете до неї звертатися. Коли будете готові, попрощайтеся з образом, стисніть руки в кулаках, сильно потягніться - вперед і вгору - й повільно відкривайте очі.

- Які відчуття чи переживання у вас виникали під час виконання  цієї вправи?

- Наскільки вдалося розслабитись, почувати себе розкуто?

- Якою була взаємодія зі стихією повітря?

- Чи вдалося відчути різні стани повітря?

- Які емоції, тілесні відчуття викликали такі уявлення?

7. Гра « Асоціація».

Ведучий нагадує значення слова «Асоціація» − зв’язок, сприйняття, сприймання. Всі учасники сідають у коло. Ведучий пропонує одному учаснику сісти в центр кола. Кожний учасник по черзі висловлює своє порівняння образу сидячого у колі з живим або неживим предметом.

Наприклад, «Людо, ти мені нагадуєш зайчика, тому що…», «Сергій мені схожий на вулкан…» Якщо учасники не можуть пояснити чи обґрунтувати свою асоціацію, вони просто називають порівняння. Ведучий уважно слідкує, щоб діти не ображали гідність один одного.

Обговорення. Ведучий звертається до того, хто сидів у колі, які асоціації йому сподобались, а з якими він не згоджується.

III. Підведення підсумків.

-  Яке значення мають почуття та емоції у житті людини?

 Вправа «Крок – раз!»

Мета: створення позитивної атмосфери, групової згуртованості.

Учасники групи стають у широке коло, приймаючись за руки. Кожен по колу говорить: «Сьогодні я… (навчився, відчув, зрозумів тощо), і вся група робить крок уперед. Після промовляння всіх досягнень коло має стати щільним.

ЗАНЯТТЯ 2

ЕМОЦІЙНЕ БЛАГОПОЛУЧЧЯ. ОЗНАКИ ПСИХОЛОГІЧНОГО БЛАГОПОЛУЧЧЯ

Мета: ознайомити з поняттям психологічної рівноваги та ознаками психологічного благополуччя; розвивати почуття власної значимості; формувати адекватну самооцінку; уміння володіти собою в нестандартних життєвих ситуаціях.

Обладнання: папір, олівці, маркери, плакати.

Хід заняття

I. 1 Привітання учасників. Ознайомлення з планом роботи.

2. Вправа «Незакінчене речення».

Інструкція: кожному учаснику потрібно закінчити речення « Не хочу хвалитися, але я…» (назвати декілька рис характеру, якими можна пишатися).

3. Гра «Кому це належить?»

Кожний з учасників разом з ведучим витягують з кишені або з портфеля який-небудь предмет і кладуть його в пусту коробку або ящик так, щоб інші не бачили. Потім ведучий дістає по одному предмету із запитанням «Кому це належить?» Всі відгадують. Той, хто відгадав, пояснює, чому він вважає, що ця річ належить тій чи іншій людині. Ведучий слідкує за тим, щоб діти давали позитивні обґрунтування.

II. 1 Мозковий штурм « Що таке психологічне благополуччя?»

2. Інформаційне повідомлення « Емоційне благополуччя».

Відомо, що психологічне благополуччя – основа довгого й активного життя.

Для кожного з вас важливо розуміти свої почуття, розуміти своє «я». Тому потрібно виявляти свої емоції вільно й щиро. Тому що приховані емоції, почуття можуть перетворитися на хворобу ( депресію чи агресію). Навчіться прощати, не соромтесь своєчасно вибачатись, будьте терпимими, не зосереджуйтесь на образах, не заздри.

• Як ви розумієте значення виразу: «Чому заздрісні люди завжди чимось незадоволені? Бо їх пригнічують не тільки свої невдачі, а й успіхи інших.»     (А.Маарі, арабський поет і мислитель)

Відсутність емоційного благополуччя іноді призводить до формування комплексу  неповноцінності. Такі люди не можуть подолати відчуття своєї фізичної та психічної або моральної неповноцінності. Їхня поведінка підпорядковується меті – довести всім і собі , що вони « не гірші за інших». Може навіть формуватися егоїзм, самозакоханість. Егоїзм стає на заваді щирому вияву емоцій. Таким людям важко досягти психологічного благополуччя.

Егоїзм ( від лат. Его – «я»)- нехтування інтересами суспільства й інших людей заради особистих інтересів.

У всіх справах найважче – це початок. Не відкладай виправлення своїх помилок на завтра. Слово « завтра» -  для людей нерішучих. У народі кажуть, що людина – коваль свого щастя. І нещастя також. Розпочни жити по-іншому. Зроби рішучий крок до викорінення своїх недоліків.

3. Робота в групах. Вправа «Ознаки психологічно благополучної людини.»

Інструкція: намалювати модель психологічно благополучної людини.

Мета: розвивати рефлексію, адекватне сприйняття свого « образу я».

(Після закінчення роботи, учасники презентують свої моделі).

• Чи важко було  виконувати завдання?
• Які враження у вас виникали, коли малювали?

Урівноважена людина – це упевнена в собі людина, яка вміє спілкуватись, конструктивно  розв’язувати конфлікти, контролювати свої почуття та емоції.

4. Тест « Твій рівень психологічного благополуччя (психологічної рівноваги».

Інструкція: За допомогою запропонованого тесту маєш змогу приблизно оцінити рівень свого психологічного благополуччя за цими показниками. Для цього дай відверті відповіді на такі запитання:

1. Ставлення до самого себе.

 Вважаєш себе добрим, гідним поваги (а); чи гадаєш, що значно кращий   ( б) або гірший за інших (в)?

Якщо ти обрав: варіант (а) - це свідчить на твою користь. Психологічно врівноважена людина поважає і любить себе;

(б) - можливо, у тебе завищена самооцінка. Пам’ятай, що кожна людина особлива, гідна любові та поваги, як і ти;

(в) - шкода, що ти недооцінюєш себе. Шануй  свою індивідуальність, вважай себе особливим і не переживай, що хтось, як тобі здається, привабливіший чи кмітливіший за тебе.

2. Ставлення до інших людей.

Ти симпатизуєш переважній більшості знайомих і сам подобаєшся людям (а); чи подобаєшся  лише небагатьом і рідко хто до вподоби  тобі (б)?

(а)  -  психологічно урівноважені люди добре ставляться до себе та інших людей і переконані, що ті відповідатимуть їм взаємністю;

(б) - дуже важливо дбати про добрі стосунки з оточенням. Недоброзичливість до інших часто спричинена тим, що людина не любить і не поважає себе. Тобі слід критично переглянути свою самооцінку, прагнути більше спілкуватись і поліпшувати стосунки.

        3. Відчуття господаря свого життя.

Ти вважаєш, що твої життєві успіхи  і благополуччя залежать переважно від тебе, твоїх талантів і зусиль (а); чи віриш у долю, вирішальну роль обставин і тому волієш «пливти за течією», не намагаючись змінити ситуацію на краще (б)?

(а) − це свідчить про твою активність, упевненість і незалежність. Ти тримаєш у руках  кермо своєї долі;

(б) – тобі треба бути активнішим. Психологічно врівноважена людина – достатньо незалежна. Вона сама планує своє життя і не боїться труднощів.

4. Уміння задовольняти власні потреби.

Коли виникають якісь бажання й потреби, ти прагнеш зрозуміти і задовольнити їх (а); чи поступаєшся, намагаючись догодити іншим людям (б)?

(а) – правильно, але пам’ятай, що інші також мають інтереси і потреби. Тому, відстоюючи свої права, намагайся не утискати права інших;

(б) – той, хто прагне психологічної рівноваги, має навчитись розуміти і по змозі задовольняти власні потреби. Відмова від цього робить людину нещасною навіть за умови матеріального достатку і високого становища в суспільстві.

5. Уміння переживати невдачі.

Ти по-філософськи ставишся до невдач і розчарувань (а); чи вони надовго «вибивають тебе з колії» і змушують переживати і страждати (б)?

(а) – це свідчить про твій високий рівень емоційного благополуччя. Людям властиво розчаровуватися з приводу нездійсненних бажань. Але ти розумієш , що неможливо завжди отримувати все, чого прагнеш. Зрештою, розчарування, як усе тимчасове, швидко минає.

(б) – іноді бувають сильні розчарування. Однак психологічно врівноважені люди живуть насиченим життям. Вони намагаються активно , а не пасивно страждати чи «топити горе» в алкоголі або наркотиках.

    Загальна кількість балів – це приблизна оцінка твоєї психологічної рівноваги  за 5-бальною шкалою. Якщо прагнеш підвищити цей рівень, розвивай самооцінку, вчись керувати стресами і конструктивно розв’язувати конфлікти.

ОЗНАКИ  ПСИХОЛОГІЧНОГО  БЛАГОПОЛУЧЧЯ:

• Ти віриш у свою неповторність, індивідуальність.
• Ти реалізуєш свою власну життєву програму і віриш, що досягнеш своєї мети.
• Ти щасливий тому, що тебе сприймають таким, який ти є.
• Тебе підтримують у невдачах, радіють твоєму успіху.
• Тебе люблять і розуміють за будь – яких обставин.

Дотримуватися психологічної рівноваги легше, якщо є:

•  гарні взаємини в сім’ї, увага батьків до проблем підлітка, взаєморозуміння;
• позитивні емоції, гарний настрій, які сприяють розкриттю творчих здібностей. Але не завжди обставини складаються сприятливо. Тоді підтримати рівновагу допоможуть фізична праця, заняття фізкультурою. Вони поліпшують кровообіг мозку, а отже, сприяють поліпшенню настрою;
• наполегливість у навчанні, гарні результати. Це теж джерело позитивних емоцій. Труднощі в навчанні, поганий мікроклімат у колективі не сприяють формуванню психологічної рівноваги;
• упевненість у собі, самовладання, воля.

5. Вправа  « Я в майбутньому».

Ведучий пропонує учасникам  закрити очі, подумати і уявити себе, наприклад, через 10 років, 15. Звернути увагу на зовнішність (одяг, зачіску), вид заняття, місце проживання. Потім по черзі кожний учасник описує  свій образ в майбутньому. (Інший варіант – намалювати себе).

Обговорення:

• Які почуття у вас виникали, коли уявляли себе?
• Коли розповідали?
• Чи полюбили ви себе?

Ведучий. Запам’ятайте свій образ в майбутньому, часто його собі нагадуйте і прагніть, щоб ви стали ним через певний проміжок часу

6. Вправа « Дерево» ( на саморегуляцію).

Учасники стають в коло на деякій відстані один від одного. Кожний учасник сильно натискує п’ятками на підлогу, руки стискає в кулаки, міцно стиснувши зуби. Ведучий говорить, звернувшись до кожного: « Ти – могутнє, міцне дерево, у тебе сильне коріння, і ніякі вітри тобі не страшні. У складних життєвих ситуаціях, коли не знаєш, як поступити, стань сильним і могутнім «деревом», скажи собі, що ти сильний, у тебе все буде гаразд, і все збудеться.  Це поза упевненої людини». Потім діти беруться за руки, піднімають їх вгору, продовжуючи натискувати п’ятками на підлогу. «Ми разом – велика сила. Самотньому дереву важко в негоду; набагато легше, якщо це цілий гай. Разом нам не страшні ніякі проблеми». Після цього ведучий пропонує дітям розслабитись, припинити натискувати п’ятками на підлогу, різко струхнути руками, розслабити м’язи обличчя.»

III. Підведення підсумків. Обговорення.

- Що дало вам  це заняття?

- Які враження ви отримали?

9. Вправа « Струм по колу» (Учасники, посміхаючись, по черзі потискують один одному руки, ніби передаючи позитивну емоційну енергію).

ЗАНЯТТЯ 3

СТРЕС  І ПСИХОЛОГІЧНА РІВНОВАГА

Мета: надати інформацію про стрес та його дію на психіку в екстремальних ситуаціях; розвивати  комунікативні навички, почуття власної значимості.

Обладнання : папір, олівці, маркери, картки.

Хід заняття

I. 1  Привітання. 

2. Вправа « Мій настрій сьогодні».

Мета: визначити емоційний настрій учасників; створити умови для доброзичливої атмосфери.

Інструкція: кожному учаснику пропонується закінчити речення «Мій настрій сьогодні…, я б його зобразив… ( наприклад, жовтим кольором)»

3. Ознайомлення з планом роботи. Вправа «Очікування».

II. 1 Мозковий штурм « Що таке стрес?»

Мета: усвідомлення негативних факторів стресу.

Стрес ( англ. Тиск, напруження) – реакція організму на будь-які зміни внутрішнього або зовнішнього середовища, яка стимулює захисні сили організму.

2. Інформаційне повідомлення « Стресори екстремальних ситуацій».

Людина може потрапити в екстремальну ситуацію з багатьох причин: заблукати в лісі, стати жертвою нападу зловмисників, захворіти, а також під час контрольної роботи, здачі іспитів і т.д.

В екстремальних ситуаціях людина відчуває дію багатьох стресорів: страху, болю, перевтоми, самотності, зневіри.

Страх - найперше почуття, що повідомляє про небезпеку, «вмикає» реакцію «боротися чи тікати». Він посилюється, якщо людина самотня і не знає як упоратися з небезпекою чи проблемою. Головне завдання у такому випадку: уникнути ефекту самопідтримки стресу, перебороти страх, не дати йому змоги паралізувати волю, перерости в паніку.

ПРИТЧА  ПРО ЧУМУ

Зустрівся якось перехожий з Чумою. « Куди йдеш, Чумо?»- спитав він. «Йду в Багдад, - відповіла Чума. – Хочу заморити п’ять тисяч душ».

За деякий час зустрілися вони знову. « Ти збрехала мені. Казала, що замориш п’ять тисяч душ, а загинуло п’ятдесят тисяч», - дорікнув Чумі чоловік.

«Ні, ти помиляєшся. Я згубила лише п’ять тисяч, а інші померли від страху».

Обговорення:

- Чи буває стрес корисним?

-  Що таке страх?

- Що спільного між стресом і страхом?

- Які почуття у вас виникають під час стресу?

Ознаки стресу:

- швидко з’являється втома;

- важко зосередитись, погіршилась швидкість та якість засвоєння навчального матеріалу;

- незадоволення своєю роботою;

- безпричинна дратівливість, агресивність, пригніченість;

- поганий настрій;

- хочеться спати, але важко заснути;

- часто болить голова.

Руханка «Тигри на полюванні»

1. Почніть ходити по кімнаті, уявляючи себе тиграми.

2. Імітуйте ходу звірів, зобразіть їхній гострий погляд і тонкий слух.

3. За сигналом тренера уявіть, що ви побачили здобич.

4. Накиньтеся на неї (уникаючи зіткнень з іншими учасниками – «тиграми») і схопіть.

- Які почуття виникали під час виконання вправи?

- Що ви відчували?

3. Робота в групах. « Як опанувати стрес?» (10хв.)

Учні об'єднуються в групи і виробляють свої шляхи опанування стресом в нестандартних життєвих ситуаціях. Після закінчення  представник від групи   ознайомлює присутніх  з результатами роботи.

ЕФЕКТИВНО ОПАНУВАТИ СТРЕС МОЖНА ЗАВДЯКИ:

- умінню керувати своїми емоціями;

- позитивному мисленню, духовності;

- методикам психоемоційного розслаблення (релаксації), аутотренінгу;

- фізичним вправам, руховій активності (біг, плавання, ходьба, фізичні вправи, рухливі ігри на свіжому повітрі, танці);

•  загартовуванню (воно добре тренує не тільки тіло, а й емоції).

Якщо ви самостійно не можете опанувати стрес, можна звернутися за допомогою до психолога або лікаря психотерапевта. Дуже важливо навчитися простим способам релаксації.

Релаксація - ( від лат.- зменшення, послаблення)- поступове повернення до стану рівноваги.

4. Інформаційне повідомлення « Швидка допомога при  стресах».

Щоб відповідно до ситуації прийняти рішення, треба заспокоїтися, опанувати бурхливі емоції. Наприклад, зробити підряд 3-4 глибоких вдихи; глибоко вдихнути через ніс, затримати повітря на кілька секунд і повільно видихнути повітря через рот; полічити до десяти у зворотному порядку ( 10, 9, 8,…); роблячи видих, із зусиллям непомітно стиснути, а на вдиху розслабити кулаки, перш ніж відповісти чи щось зробити. Краще затриматися з відповіддю, аніж потім хвилюватися через те, що сказав згарячу.

Пам’ятай! Тільки вольова, незалежна, самостійна людина, яка вміє керувати собою, досягає своєї мети в житті. Найважливіше – приймати  відповідальні рішення в спокійному стані.

III. Підведення підсумків. Рефлексія:

- Яке враження справило на вас це заняття?

- Що воно вам дало?

(Учасники пишуть свої враження від тренінгу на листочках, обмінюються враженнями, прикріплюючи їх до  спеціальної дошки чи ватману).

Вправа «Компліменти».

Інструкція: «Посміхніться один одному і подаруйте компліменти, доторкнувшись до руки сусіда». (Учасники дарують один одному компліменти по колу).

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

 1. Бойченко Т.Є., Василашко І.П. Основи здоров’я: Підручник для 7 класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Ґенеза, 2007.

2. Воронцова Т.В., Пономаренко В.С. Основи здоров’я: Підручник для 7-го класу загальноосвітніх навчальних закладів. – К.: Алатон, 2007.

3. Воронцова Т.В., Пономаренко В.С. Основи здоров’я: Посібник для вчителя. 7 клас. – К.: Алатон, 2007.

4. Марасанов Т.И.  Социально-психологический тренинг: - М.: Кошто-центр, 2001.

5. Фопель К. Энергия паузы. Психологические игры и упражнения / Пер. с нем. – М.: Генезис, 2006.