Психологічні основи освітніх технологій

Психологічні основи освітніх технологій. Підготувала : Зубкович Тетяна Леонідівна, студентка ППФ, кафедра екології, географії та туризму, група МГ – 51 (заочна форма навчання)

ЗМІСТПоняття освітньої технології. Різноманіття підходів до розуміння освітньої технологіїСтруктура освітньої технологіїКритерії ефективності освітньої технологіїПсихологічні основи традиційних та інноваційних форм організації навчальної діяльності

Поняття освітньої технології. Різноманіття підходів до розуміння освітньої технології Термін "технологія" походить від грецьких слів "techne" мистецтво, майстерність, вміння, і "logos" - вчення, наука. Технологія передбачає мистецтво володіння процесом, певну послідовність операцій з використанням необхідних засобів (матеріалів, інструментарію та алгоритму дій), тобто у процесуальному розумінні технологія має дати відповідь на запитання: "Як досягти результату діяльності (з використанням чого і якими засобами)?". Тлумачний словник С.І. Ожегова визначає технологію як сукупність виробничих процесів у певній галузі виробництва, а також науковий опис засобів виробництва. Технології в галузі навчання і виховання принципово відрізняються від промислових технологій. Основна відмінність полягає у більшій гнучкості перших, центром ваги яких, вихідним і кінцевим результатом, є людина, а основним параметром виміру виступає рівень її розвитку. Теперішнього часу в науковому обігу використовуються поняття "освітні технології", "педагогічні технології'", "технології навчання (виховання управління, дидактичні технології)". Змістовий зв'язок розглянутих понять запропонувала Л. Буркова та детально охарактеризувала С. Вітвицька.

1. Освітні технології.2. Педагогічні технології.3. Технології навчання (дидактичні технології), технології виховання, технології управління навчальним процесом.4. Педагогічна техніка. Змістовий зв'язок технологій в освіті за С. Вітвицькою

На сьогоднішній день існує більше 300 визначень поняття «освітні (педагогічні) технології». Виокремлено декілька підходів щодо тлумачення цих термінів:5) освітня технологія як галузь науки або педагогічного знання чи наука1) освітня технологія як новітній засіб навчання2) освітня технологія як відкрита педагогічна система3) освітня технологія як сукупність дій (система дій) чи діяльність4) освітня технологія як проект (модель) навчально-виховного процесу

Освітні технології, як найбільш загальні утворення, характеризують загальну стратегію розвитку освіти і освітнього середовища (єдиного освітнього простору). Основне призначення освітніх технологій - прогнозування розвитку освітніх систем, їх проектування, планування та визначення факторів, які відповідають освітнім цілям. Ю. П. Сурмін та Н. В. Тулєнков розглядають освітні технології як особливий різновид соціальних технологій - як складні і відкриті системи певних прийомів і методик, концептуально об'єднаних пріоритетними освітніми цілями, а також пов'язаних між собою завданнями і змістом, формами і методами організації навчально-виховного процесу, де кожен елемент цієї системи накладає відбиток на всі інші елементи. На сучасному етапі суспільного розвитку підґрунтям освітніх технологій постає гуманістична концепція освіти. Структура освітньої технології

У структурному відношенні освітні технології містять декілька послідовно виконуваних блоків-операцій: Структура освітньої технології

Критерії ефективності освітньої технологіїОсновними критеріями технологічного процесу є: Критерії ще трактують як вимоги. Головними вимогами до освітніх технологій, окрім перерахованих, вважаються: концептуальність і науковість, структурованість, керованість, оптимальність витрат, можливість тиражування та перенесення в нові умови.

 Система критеріїв оцінки ефективності дидактичної технології

На етапі функціонування нових технологій необхідно мати на увазі кількісні та якісні показники їх ефективності. До якісних показників відносять:- цілісність відображення в змісті освіти завдань навчання, виховання і розвитку особистості студента;- структурну відповідність змісту навчання прийнятій психолого-педагогічній концепції засвоєння знань та умінь;- відображення в змісті навчання сучасного рівня розвитку науки, техніки і виробництва;- оптимальне співвідношення емпіричного і теоретичного, конкретного і абстрактного. До кількісних показників відносять:-інформативну ємність навчального матеріалу, яка встановлюється шляхом співвідношення елементів змісту, окресленого навчальною програмою, з елементами змісту, які доводяться до відома студентів за одиницю часу;- засвоюваність навчального матеріалу, що визначається співвідношенням обсягу навчального матеріалу, який засвоюється студентом за одиницю часу, до обсягу матеріалу, який повідомляється студентам за той же час. Одиниця засвоєння навчального матеріалу є умовною величиною, в якості якої можна приймати знання формул, правил тощо.

Психологічні основи традиційних та інноваційних форм організації навчальної діяльності Традиційна Основною формою організації навчально-виховного процесу в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі є класно-урочна система. Одиницею даної системи виступає урок. Інноваційна Це процес удосконалювання освітніх систем на основі інноваційного розвитку або часткової зміни традиційних цілей, змісту й засобів освіти.

Порівняльна характеристика традиційного та інноваційного навчання. Критерій характеристики. Особливості технології навчаннятрадиційнаінноваційна. Місце і роль викладача у навчальному процесіСуб'єкт, який визначає всі аспекти процесу навчання. Суб'єкт, який ініціює процес навчання і стимулює перетворення студентів в активних суб'єктів процесу навчання. Місце і роль сту­дентів у навчаль­ному процесіСприйняття, засвоєння і відтворення інформа­ції, яку надає викладач. Активне засвоєння і гене­рування знань, отриманих із різноманітних джерел. Типінформаційної комунікаціїКерована викладачем інформація. Багатоканальна система, яка генерує інформацію між викладачем і студентами, а також забезпечує інформаційну взаємодію між ними. Методи управ­ління процесом навчання. Тоталітарне абоавторитарнеуправління. Демократичне управління

Рівень творчостіТворчість притаманна викладачеві, студенту пропонується вже готова інформація. Творчість викладача стає все більш різноманітною, а діяльність студентів має яскраво виражений творчий характер. Проблемність процесу навчання. У кращому випадку має місце описування проблем чи проблемних ситуацій. Навчання відбувається в основному на прикладах і в умовах проблемних ситуацій, що сприяє формуванню вмінь їх визначення і вирішення. Рівень контролю за процесом навчання. Формальні, не індивідуалізовані форми контролю. Жорсткий контроль. Гнучкі індивідуалізовані форми контролю, навчання студентів самоконтролю та рефлексіїРезультат навчання. Сукупність знань. Сукупність знань, практичних вмінь і навичок, здатність до їх творчого використання в професійній діяльностіКритерій характеристики. Особливості технології навчаннятрадиційнаінноваційна

Висновок Поняття «освітні технології» трактується багатоваріативно (відомо понад 300 визначень). Окрім терміна «освітні технології», використовуються також «педагогічні технології», «навчальні технології», «виховні технології», «соціально-виховні технології», «технології управління», «інформаційні технології». Освітні технології – це широке поняття; воно включає педагогічні технології, складовими яких є навчальні, виховні технології та технології управління. За межі педагогічних технологій виходять соціально-виховні, оскільки їх суб’єктами є не тільки вчителі шкіл, а й працівники соціальних служб, позашкільних виховних зак Найчастіше освітні технології визначають як засіб навчання; проект (модель) навчально-виховного процесу відповідно до визначеної мети; сукупність дій чи діяльність; галузь наукового знання; багатовимірне поняття (зокрема, система), громадських організацій.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИБаханов К. Що таке технологія навчання / К. Баханов // Шлях освіти. – 1999. – № 3. – С. 23–25. Бех І. Д. Особистісно зорієнтоване виховання: шляхи реалізації / Іван Бех // Рідна школа. – 1999. – № 12. – С. 13–16. Буркова Л. Технології в освіті / Л. Буркова // Рідна школа. – 2001. – № 2. – С. 18–19. Василенко Н. В. Хмарні технології в управлінні навчальним закладом / Н. В. Василенко. – Х. : Вид. група «Основа», 2015. – 112 с. Васьков Ю. В. Педагогічні теорії, технології, досвід: (дидактичний аспект): Для працівників від. освіти, кер. та вчителів шкіл, студентів / Ю. В. Васьков. – Х.: Скорпіон, 2000. –120 c. Ващенко Г. Загальні методи навчання / Григорій Ващенко. – К. : Українська видавнича спілка, 1997. – 441 с. Гуревич Р. С. Інформаційні технології навчання: інноваційний підхід : навчальний посібник / Р. С. Гуревич, М. Ю. Кадемія, Л. С. Шевченко; за ред. Гуревича Р. С. – Вінниця : ТОВ фірма «Планер», 2013. – 348 с Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології / І. М. Дичківська. – К. : Академвидав, 2004. – 448 c. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології. Практикум : навчальний посібник / І. М. Дичківська. – К. : Видавничий Дім «Слово», 2013. – С. 370. Діагностика успішності учителя / упоряд. Т. В. Морозова. – Х. : Веста : Видавництво «Ранок», 2007. – 160 с

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!