Психологічні особливості прояву стресу у випускників під час підготовки до НМТ

Захарова Олена Анатоліївна,

практичний психолог

комунальний заклад «Харківський ліцей №26

Харківської міської ради»

тел. 0961848022

e-mail: elena.zaharova.lena@gmail.com

Психологічні особливості прояву стресу у випускників під час підготовки до НМТ

Анотація
У статті представлено результати теоретико-емпіричного дослідження психологічних особливостей прояву стресу у старшокласників у період підготовки до НМТ. Проаналізовано наукові підходи вітчизняних і зарубіжних учених до розуміння феномена стресу (Г. Сельє, Р. Лазарус, О. Мартинюк та ін.), визначено сутність, види й форми його прояву. У роботі здійснено емпіричне дослідження рівня стресу, реактивної тривожності, депресивних тенденцій та психоемоційного стану випускників із використанням методик PSM-25 (Lemyre – Tessier-Fillion), шкали тривожності Спілбергера та опитувальника САН.

Ключові слова: стрес, старшокласники, тривожність, психоемоційний стан, екзаменаційний стрес.

У сучасних умовах освітнього процесу проблема психологічного стресу набуває особливої актуальності. Зміни у системі оцінювання знань, посилення конкурентного середовища та високі вимоги до результатів навчання призводять до зростання рівня емоційного напруження серед старшокласників [2, 5]. Екзаменаційний період стає критичним етапом, коли психоемоційна стійкість школярів проходить серйозне випробування.

Сучасні підходи до дослідження психоемоційного стану учнів ґрунтуються на комплексному аналізі рівня стресу, тривожності, мотиваційних факторів та індивідуальних психологічних особливостей. Встановлено, що своєчасна психологічна підтримка та методи релаксації можуть суттєво знизити негативний вплив стресових ситуацій та покращити навчальні результати [1, 4].

Об’єктом дослідження є психологічні особливості старшокласників у період інтенсивного навчального навантаження та підготовки до іспитів.
Предметом дослідження виступає рівень стресу, прояв реактивної тривожності та психоемоційний стан учнівства у зазначений період.

Мета дослідження полягає у виявленні та аналізі психоемоційних особливостей старшокласників під час підготовки до іспитів, а також у розробці практичних рекомендацій щодо зниження негативного впливу стресових факторів.

Для досягнення поставленої мети дослідження проведено аналіз сучасних наукових джерел щодо впливу стресу на підлітків та старшокласників [1–4]. Планується визначити рівень прояву стресу та реактивної тривожності у старшокласників у період підготовки до НМТ, а також дослідити їх психоемоційний стан, включаючи настрій, самопочуття та активність у передекзаменаційний період. Крім того, дослідження має на меті встановити взаємозв’язки між рівнем стресу, тривожністю та психоемоційним станом учнів, а на основі отриманих даних розробити рекомендації щодо профілактики та подолання стресу, які можуть бути використані в практичній діяльності психологів та педагогів [3, 4].

Передбачається, що підвищений рівень навчального навантаження та підготовки до іспитів у старшокласників призводить до зростання психоемоційного стресу та тривожності, що негативно впливає на їхню навчальну діяльність і загальний психоемоційний стан. Водночас передбачається, що використання методів психологічної підтримки та релаксації може знизити негативний вплив стресових факторів та покращити емоційне самопочуття і навчальні результати учнів [1, 4].

Феномен стресу досліджується у психології з середини ХХ століття. Основи його вивчення заклав Ганс Сельє, який визначив стрес як неспецифічну реакцію організму на будь-яку вимогу, що потребує адаптації [5]. Подальший розвиток концепції отримав у працях Річарда Лазаруса, який наголошував на когнітивній оцінці ситуації як ключовому чиннику у виникненні стресу [2]. Сучасні міжнародні дослідження (M. Greenberg, D. Meichenbaum) підкреслюють роль когнітивних стратегій подолання стресу та формування психологічної стійкості [1]. В українській психології проблематика стресу та тривожності досліджувалася О. Мартинюк [3], І. Козак [6], Н. Шевченко [4], які підкреслюють роль індивідуально-психологічних особливостей у реагуванні на стресові фактори.

У старшокласників стрес часто зумовлений невпевненістю у власних силах, високими очікуваннями батьків, страхом перед невдачею та обмеженими навичками саморегуляції [3, 4, 6]. Екзаменаційний стрес може проявлятися у формі емоційної напруги, порушень сну, зниження концентрації уваги, дратівливості чи соматичних симптомів (головний біль, біль у животі, втомлюваність) [2, 5]. Залежно від рівня психологічної готовності учня стрес може виконувати як мобілізуючу, так і деструктивну функцію [1].

Таким чином, висунута гіпотеза потребує емпіричної перевірки. У рамках дослідження були обрані методи спостереження, анкетування та тестування, що дозволяють оцінити психоемоційний стан учнів та ефективність обраних психологічних підходів [3, 4]. Це дає змогу перевірити взаємозв’язок між навчальним навантаженням і рівнем тривожності, а також підтвердити або спростувати висунуту гіпотезу.

Щоб реалізувати поставлені завдання та перевірити гіпотезу, було застосовано методи психодіагностики, а саме:

1. Опитувальник PSM-25 (Lemyre – Tessier-Fillion) — для оцінки рівня стресу;
2. Шкала тривожності Спілбергера;
3. Методика САН — для оцінки самопочуття, активності, настрою.

Опитування проводилося у груповій формі, з дотриманням етичних вимог. Обробка даних здійснювалася методом середніх арифметичних та кореляційного аналізу (коефіцієнт Пірсона).

Аналіз отриманих даних показав, що: 65% респондентів мають низький рівень стресу; 26% - середній рівень; 9%  - високий рівень стресу, який потребує психологічної підтримки. Рівень реактивної тривожності становив 43,2 бала, що відповідає помірному рівню. У більшості учнів зафіксовано позитивний настрій і середню активність за шкалою САН. Встановлено зворотний кореляційний зв’язок між рівнем стресу та активністю (r = –0,47, p < 0,05) і прямий зв’язок між стресом і тривожністю (r = 0,58, p < 0,01). Це свідчить, що підвищення тривожності супроводжується зростанням стресу, а позитивний емоційний стан допомагає його зменшити.

Отримані результати узгоджуються з висновками Р. Лазаруса та М. Гринберга про взаємозв’язок когнітивних оцінок ситуації та емоційного реагування [1, 2]. Помірний рівень стресу в більшості старшокласників можна розглядати як адаптивний, що стимулює мотивацію досягнення. Водночас, у частини випускників спостерігаються прояви емоційного виснаження, пов’язані з перевантаженням і страхом невдачі.

Дослідження свідчить, що екзаменаційний стрес є типовим явищем серед старшокласників і зазвичай перебуває в межах адаптивних норм, не завдаючи серйозної шкоди їхньому психологічному стану. Виявлено чіткий взаємозв’язок між рівнем стресу, тривожністю та емоційним станом учнів, що свідчить про комплексний характер впливу навчальних навантажень на психологічне благополуччя [1, 2, 3]. Основними чинниками, що сприяють підвищенню стресу, є значне навчальне навантаження, невпевненість у власних силах та страх перед оцінкою результатів [3, 6]. Водночас результати дослідження демонструють, що ефективне подолання стресових ситуацій досягається через розвиток навичок саморегуляції, зміцнення психологічної стійкості та формування позитивної самооцінки, що підкреслює необхідність комплексного підходу до підтримки психоемоційного стану старшокласників [1, 4].

Для підтримки старшокласників у період підготовки до іспитів рекомендується формувати навички емоційної саморегуляції, зокрема дихальні практики, техніки релаксації та майндфулнес [1, 4]. Важливим є розвиток умінь тайм-менеджменту, що дозволяє більш ефективно організовувати навчальний процес та підготовку до іспитів. До роботи з учнями доцільно залучати батьків у рамках програм психологічної підтримки, а заклади освіти можуть проводити тренінги зі стресостійкості під час випускного року [3, 4] для зміцнення психологічної готовності учнів до іспитів.

Список використаних джерел

1. Greenberg M. Handbook of Stress Management. — New York: Springer, 2018.
2. Lazarus R., Folkman S. Stress, Appraisal, and Coping. — New York: Springer, 1984.
3. Martyniuk O. Psychological Features of Stress in Adolescents. — Lviv: LNU, 2019.
4. Shevchenko N. Adolescent Coping Strategies and Emotional Regulation. — Kyiv: KNU, 2020.
5. Selye H. The Stress of Life. — New York: McGraw-Hill, 1976.
6. Kozak I. Psychological Assessment of Stress in Schoolchildren. — Kharkiv: HNU, 2017.