Психологічний супровід інтегрованого навчання в загальноосвітній школі

Відділ освіти Жовтневої районної у місті Ради

Криворізька загальноосвітня школа № 112

Методичний кабінет КЗШ №112

Матеріали на тему:

«Психологічний супровід інтегрованого навчання в загальноосвітній школі»

Підготував:

Практичний психолог

Макєєв О. В.

Кривий Ріг

 - 2021 -

Однією з найважливіших проблем сучасної освіти, на наш погляд, являється помітне зниження зацікавленості учнів до навчання. Оновлення змісту освіти у 21 столітті вимагає розв’язання складної проблеми, як перетворити гігантський масив знань в індивідуальне надбання та знаряддя кожної особистості. Адже світ "інформаційного вибуху", який формує нові взаємовідносини між дитиною і знаннями, стає все складнішим, тому молодь потребує вміння розв’язувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення.

Отже, головним завданням освіти є підготовка молоді до сучасного життя, тобто формування в неї необхідних компетентностей, а одним із засобів їх формування є інтеграція навчальних дисциплін. Інтеграція може вирішити основні суперечності освіти – протиріччя між безмежністю знань і обмеженими людськими ресурсами.

Я. А. Коменський акцентував увагу на необхідності "завжди і всюди брати разом те, що пов’язано одне з одним". Необхідність інтегрованого підходу до організації навчально-виховного процесу великий дидакт пояснював таким чином: "Всі знання виростають з одного коріння – навколишньої дійсності, мають між собою зв’язки, а тому повинні вивчатися у зв’язках".

Інтеграція здатна вирішити чисельні проблеми освітянської системи. Звичайно, система інтегрованого навчання ще недостатньо опрацьована, а тому неоднозначно сприймається багатьма педагогами. Її повне теоретичне обґрунтування та запровадження у практику навчання – справа майбутнього. Але вже сьогодні є очевидним, що інтегроване навчання як ніяке інше закладає нові умови діяльності викладачів та учнів, є діючою моделлю активізації інтелектуальної діяльності та розвиваючих прийомів навчання. Інтеграція зобов’язує до використання різноманітних форм викладання, що має великий вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу, вона стає для всіх її учасників школою співпраці та взаємодії, що допомагає разом просуватися до спільної мети.

Впровадження інтеграції в навчальний процес актуальне, тому що дає змогу:

• "спресувати" споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми, усувати дублювання у вивченні ряду питань;
• ущільнити знання, тобто реконструювати фрагмент знань таким чином, засвоєння якого вимагає менше часу, проте породжує еквівалентні загально навчальні та технологічні уміння;
• опанувати з учнями значний за обсягом навчальний матеріал, досягти цілісності знань;
• залучати учнів до процесу здобуття знань;
• формувати творчу особистість учня, його здібності;
• дати можливість учням застосовувати набуті знання з різних навчальних предметів у професійній діяльності.

Метою інтегрованого навчання є:

• формування в учнів цілісного уявлення про навколишній світ, системи знань і вмінь;
• досягнення якісної, конкурентоздатної освіти;
• створення оптимальних умов для розвитку мислення учнів в процесі вивчення загальноосвітніх предметів і предметів професійно - теоретичного циклу;
• активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках;
• ефективна реалізація розвивально-виховних функцій навчання.

Переваги інтегрованого навчання:

1. інтеграція пожвавлює навчальний процес;

2. економить навчальний час;

3. позбавляє від перевтоми.

Для ефективного проведення інтегрованих уроків необхідні наступні умови:

• правильне визначення об’єкту вивчення, ретельний відбір змісту уроку;
• високі професійні якості викладачів, що забезпечать творчу співпрацю викладачів і учнів при підготовці уроку;
• включення самоосвіти учнів в навчальний процес;
• використання методів проблемного навчання, активізація розумової діяльності на всіх етапах уроку;
• продумане поєднання індивідуальних і групових форм роботи;
• обов’язкове врахування вікових психологічних особливостей учнів.

Ефективність інтегрованого навчання підвищиться при його правильному психолого-педагогічному супроводі

Психолого-педагогічно супровід розуміється як подолання труднощів учнів у навчанні в умовах освітньої інтеграції, та успішний розвиток, виховання, соціальна адаптація, соціалізація, самореалізація, зміцненні здоров'я дитини.

Можна виділити два напрямки психолого-педагогічного супроводу: актуальний і перспективний. Актуальний орієнтований на вирішення злободенних проблем, які пов'язані з подоланням наявних труднощів у навчанні та вихованні дітей з особливостями психофізичного розвитку, формуванні міжособистісних відносин,соціализаиии. Перспективний напрям психолого-педагогічного супроводу націлений на розвиток, становлення особистості та індивідуальності кожної дитини, на корекцію її психофізичного розвитку, на формування соціально життєздатної особистості. Обидва напрямки між собою нерозривно пов'язані, між ними не завжди можна провести межу. Коригуючи, супроводжуючи розвиток дитини одночасно вирішуються всі її повсякденні проблеми, тобто виявляється конкретна допомога у подоланні наявних навчальних труднощів.

Модель психолого-педагогічного супроводу інтегрованого навчання та етапи її реалізації

Модель психолого-педагогічного супроводу характеризується наступними принципами: системності, комплексності, інтегративності, пріоритету особливих потреб дитини, безперервності.

Системний принцип реалізується в моделі у процесі надання психолого-педагогічної допомоги в різних напрямках: дітям, вчителям, батькам. Допомога надається одночасно, зусилля значущих дорослих координуються і узгоджуються з потребами дитини. Виявляються наявні складності, потенційні можливості школяра, його сильні сторони, визначають обхідні шляхи у навчанні і з урахуванням всіх складових визначається, моделюється система психолого-педагогічного супроводу.

Комплексний характер психолого-педагогічного супроводу проявляється в тому, що педагогом, психологом, батьками надається дитині комплексна допомога, яка охоплює всі сфери її діяльності. Корекційно-педагогічна допомога охоплює пізнавальну, емоційно-вольову, рухову сфери, оптимізуються соціальні зв'язки і відносини. Дитина отримує необхідну медичну допомогу, включається в різноманітну діяльність, відстежується успішність її навчання і налагодження міжособистісних зв'язків.

У супроводі реалізується принцип інтегративності, оскільки передбачається інтеграція різних методів, методик, підходів, дидактичних і психотерапевтичних прийомів. Супровід охоплює не тільки освітнє, але і мікросоціальне середовище. Враховується сімейний мікросоціум, вплив підліткової субкультури, дитячі уподобання. Об'єднання всіх суб'єктів соціально-виховного процесу, спрямування їх зусиль в одне русло – завдання супроводу. Розрізнені зусилля залишаться безрезультатними.

Принцип безперервності відображає необхідність ранньої, з перших днів життя дитини, діагностики її можливостей та здібностей, здійснення психолого-педагогічного супроводу протягом усього навчання в школі. Діти потребують адаптації дидактичних та інформаційних засобів. Логічним є твердження, що психолого-педагогічний супровід має функціонувати на всіх щаблях освіти.

Принципи психолого-педагогічного супроводу дозволяють вибудувати його модель, передбачуваний образ. Модель відображає структурно-організаційні та змістовно-процесуальні особливості даного процесу.

Модель психолого-педагогічного супроводу відображає основні його етапи.

Першим етапом є мотиваційний. Його мета – забезпечення сприятливих зовнішніх умов для здійснення процесу супроводу, мотивація майбутньої діяльності. Мотиваційний етап багато в чому залежить від особистих якостей і професіоналізму вчителя, психолога, наскільки переконливо вони зможуть викласти стратегію психолого-педагогічного супроводу. Цікаве пояснення цілей і умов майбутньої роботи створює позитивну установку на спільну роботу. Від характеру сформованих взаємин у тріаді «вчитель-дитина-батькио» залежить корекційна робота. Тільки при створенні підтримуючого середовища та узгоджених дій усіх учасників освітнього процесу можлива реалізація ефективного процесу корекції в короткі терміни.

Другий етап бачиться як організаційно-моделюючий. Він передбачає визначення сенсу та змісту майбутньої роботи, вироблення загального підходу, визначення ролей і професійних позицій щодо дитини, розподіл між ними функціональних обов'язків. На цьому етапі конкретизуються структурні елементи супроводу. Етап включає виявлення причин труднощів, шкільної дезадаптації дитини; обґрунтування змісту корекційно-розвивальної роботи та форм її реалізації; вибір способів організації цього процесу з урахуванням ресурсів самої дитини і можливостей дорослих, які беруть участь у реалізації супроводу. Спеціалісти ознайомлюють батьків у загальних рисах з тим, як буде надаватися допомога. Підкреслюється, що корекційно-розвиваючий процес буде здійснюватися в реальній ситуації навчання дитини і в процесі спеціальних занять. Це можуть бути тренінги (штучно створена психологом середовище) та корекційні заняття, проведені вчителем. Після визначення загальних цілей і завдань розробляються корекційні програми на діагностичній основі стосовно до конкретної дитині з реалізації конкретних завдань.

Модель реалізації психолого-педагогічного супроводу інтегрованого навчання

 в КЗШ І-ІІ ступенів № 112

КЗШ І – ІІІ ступенів № 68

 Психолого-педагогічний супровід інтегрованого навчання  здійснюється діяльність на двох структурних рівнях:

• внутрішній – робота в межах навчального закладу;
• зовнішній – функціонування служби в межах району, міста та області.

Внутрішній рівень психолого-педагогічного супроводу інтегрованого навчання в КЗШ І-ІІ ступенів № 112

Зовнішній рівень психолого-педагогічного супроводу інтегрованого навчання в КЗШ І-ІІ ступенів № 112

Третій етап – змістовно-операційний етап. І психолог, і вчитель не працюють ізольовано, відокремлено. Як вже підкреслювалося, супровід – це цілісний системний процес. Для цього проводиться робота з дітьми, вчителями, батьками з метою їх взаємодії. При необхідності ведеться психолого-педагогічна підготовка тих, хто може приймати участь в роботі.

При складанні програми психолого-педагогічного супроводу враховується запит батьків, вчителів, потреби дитини, виявлені в процесі діагностичного обстеження. Уточнюється, як батьки і вчителі зможуть закріплювати набуті навички в процесі спеціальних занять. Проводяться корекційні заняття,  доповнюються діагностичними, контрольними зустрічами. Можна провести 4-8 корекційних занять і одне діагностичне, контрольне. За його результатами можна буде провести активне консультування вчителів та батьків з питань ефективності проведеної роботи. Спільно визначаються причини і способи вирішення виникаючих труднощів.

Можна передбачити, що не всі батьки будуть активними учасниками супроводу. Не виключаються батьки, які постараються усунутися від допомоги дітям, намагаючись не помічати проблем. Однак поступово на основі їх контакту з класним керівником можна сподіватися на зміну ситуації. Після того, як батьки усвідомлюють результативність проведеної роботи, вони стануть співпрацювати.

Четвертий етап – оцінний, завершує процес психолого-педагогічного супроводу. Він включає підсумкову педагогічну і психологічну діагностику, аналіз результатів усіма фахівцями команди, рефлексію. Враховується ступінь задоволеності батьків, їх побажання на майбутнє. Підведення підсумків може послужити основою для подальшої роботи.

Узагальнення вищевикладеного дозволяє виділити основні напрями психолого-педагогічного супроводу в умовах інтегрованого навчання:

- педагогічна і психологічна діагностика розвитку та виявлення потреб у корекційної допомоги;

- індивідуальна, групова, фронтальна коррекційно-розвивальна робота;

- формування адекватної потребам спеціального корекційно-розвивального середовища;

- створення індивідуальних і групових корекційних програм, орієнтованих на конкретних дітей і рішення відповідних корекційних завдань;

- психотерапевтична та педагогічна допомога батькам у гармонізації сімейних відносин і оптимізації їх стану;

- наукове обґрунтування корекційних технологій , що використовуються в процесі навчання і виховання.