Психолого-педагогічний супровід
допрофільної підготовки учнів 8-9 класів
та профільного навчання 10 класу
КЗШ І-ІІІ ступенів № 112
Психолого-педагогічний супровід учнів в умовах профільної освіти – це процес формування професіонально і соціально зрілої особистості, здатної реалізувати себе в будь-яких соціально-економічних умовах.
Зміст, структура навчальних профілів, а також форми організації до профільного та профільного навчання визначено наказом Міністерства освіти і науки «Про затвердження Концепції профільного навчання у старшій школі» № 1456 від 21.10.2013. Відповідно Концепції профільного навчання засвоєння змісту освіти у загальноосвітніх закладах з профільним навчанням має, по-перше, забезпечувати загальноосвітню підготовку учнів, по-друге – підготовку до майбутньої професійної діяльності.
Реалізація психолого-педагогічного супроводу допрофільної і профільної освіти передбачає вирішення наступних завдань:
Реалізація визначених завдань передбачає такі види роботи:
Зміст психолого-педагогічного супроводу до профільного та профільного навчання
Зміст та завдання психолого-педагогічного супроводу учнів у рамках допрофільного та профільного навчання має різнитися відповідно до вікової категорії і рівня особистісної готовності до профільної підготовки. Діяльність учня при опануванні профілю навчання повинна починатися з актуалізації відповідних потреб і мотивів, забезпечуватись необхідною вихідною інформацією і розгортанням пізнавального процесу, на основі чого ставляться нові цілі і складається програма профільної навчально-продуктивно-творчої діяльності, перебіг якої має обов’язково призводити до суспільно-особистісно значущого результату.
Профільна підготовка відрізняється від загальноосвітньої підготовки більш конкретними професійно орієнтованими характеристиками мотивів, цілей, засобів і результатів навчальної, продуктивної, творчої діяльності, які виступають по відношенню до учня у вигляді певних вимог. Відтак психолого-педагогічний супровід допрофільних та профільних класів має носити системний планомірний характер і поетапно реалізовуватися через комплекс відповідних заходів.
Підготовчий етап психолого-педагогічного супроводу (охоплює учнів 8 класу)
Основна проблема, яка на цьому етапі стоїть перед учнями, – прийняття рішення про характер і форму подальшого навчання, проектування свого майбутнього життєвого і професійного шляху.
Мета практичного психолога і педагогів школи – допомога учневі в професійній орієнтації та плануванні власного професійного вибору.
Завдання психолого-педагогічного супроводу:
- (реалізується педагогами і психологом) інформування учнів про існуючі на ринку праці перспективні професії, про існуючі у даній школі і даному регіоні можливості вибору у рамках профільного навчання, а також про можливості надання психологічної та педагогічної допомоги учням на шляху підготовки до профільного навчання;
- (реалізується психологом) діагностика та формування особистісної готовності учнів до здійснення профільного навчання;
- (реалізується психологом) консультування учнів та їхніх батьків з питань особистісної готовності до профільного навчання;
- (реалізується психологом) психологічна просвіта батьків та педагогів щодо питань значення профільної підготовки для подальшого професійного самовизначення учнів, щодо особистісної готовності підлітків до профільного навчання та їхніх актуальних проблем на шляху формування такої готовності, щодо шляхів і способів допомоги, яку можуть надати підліткові дорослі.
Форми та засоби реалізації визначених завдань:
Інформування: виховні години для учнів для ознайомлення з можливостями рідної школи у наданні профільної підготовки; зустрічі учнів з представниками різних професій, викладачами вищих навчальних закладів, що ведуть підготовку фахівців для різних галузей; організоване відвідування учнями т.зв. „днів відкритих дверей” у ВНЗ, на виробництві; зустрічі учнів з працівниками служби зайнятості.
Психологічна діагностика: індивідуальні бесіди; групове й індивідуальне тестування; підготовка „Індивідуальної профкарти учня”; аналіз результатів психологічної діагностики особистісної готовності до профільного навчання спільно з учнями та їх батьками, обговорення труднощів і перспектив учнів в інтерактивних формах занять з батьками.
Учні обстежуються в груповій формі по таких методиках:
1) для виявлення інтересів: методика «Профіль» (модифікація «Карти інтересів»);
2) для виявлення схильностей: «Опитувальник професійних схильностей» О. Йовайши (модифікація Г.В. Резапкіної);
3) для діагностики особливостей мислення: «Опитувальник типа мислення»;
4) карта педагогічної самооцінки готовності педагогів до підвищення фахової компетентності з питань профільного навчання;
5) анкета вчителя, що працює в профільних класах;
6) опитування батьків.
Можуть використовуватися і інші засоби і методи діагностики, наприклад, «Опитувальник професійних переваг» Дж. Голланда, «Карта інтересів» А.Е. Голомштока, «Опитувальник професійної готовності школярів» Кабардової Л.Н., «Тест структури інтелекту» Амтхауера.
Формування та корекція особистісної готовності учня до профільного навчання: індивідуальні консультації для батьків та учнів; інтерактивні заняття для учнів, спрямовані на дослідження та оптимізацію Я-концепції, стимуляцію особистісного зростання, проектування майбутнього професійного вибору та життєвого шляху; тренінги інтелекту; комунікативні тренінги; тренінги лідерських здібностей тощо.
Просвітницька діяльність: виступи психолога на педагогічних нарадах, батьківських зборах; круглі столи за участю психолога учителів, батьків, представників, фахівців з питань профілізації освіти; інтерактивні заняття для батьків, для класних керівників, спрямовані на формування навичок допомоги учням у професійному виборі тощо.
Результатом реалізації підготовчого етапу є здійснення учнями свідомого самостійного вибору напрямку допрофільної підготовки та профільного навчання.
Адаптаційний етап психолого-педагогічного супроводу
(охоплює учнів 9 класу)
Основна проблема, яка на даному етапі стоїть перед учнями – пристосування своїх знань, умінь, здібностей, мотивів, особистісних якостей і схильностей до обраного профілю навчання, до нових умов навчання; емпірична перевірка правильності зробленого професійного вибору.
Мета практичного психолога і педагогів школи – сприяння у соціально-психологічній адаптації старшокласників до нових умов навчання.
Завдання психолого-педагогічного супроводу:
Форми та засоби реалізації визначених завдань:
Інформування: виховні години для учнів, батьківські збори, психолого-педагогічні семінари для батьків та учителів.
Психологічна діагностика: індивідуальні бесіди; групове й індивідуальне тестування; аналіз результатів психологічної діагностики рівня адаптації до умов та вимог профільного навчання спільно з учнями та їх батьками, обговорення труднощів і перспектив учнів в інтерактивних формах занять з батьками.
Для психодіагностики рівня адаптації старшокласників до умов та вимог профільного навчання можуть бути використані такі методики: Методика діагностики рівня шкільної тривожності Філіпса, Методика діагностики соціально-психологічної адаптації К. Роджерса і Р. Даймонда, Методика діагностики рівня невротизації Л. Вассермана, Методика діагностики соціальної фрустрованості Л. Вассермана, проективні методи (Тематичний аперцептивний тест, „Будинок. Дерево. Людина”).
Психопрофілактика та психокорекція: індивідуальне та групове консультування учнів, спрямоване на аналіз суб’єктивних труднощів, що виникають у процесі профільного навчання; індивідуальне та групове консультування батьків щодо способів побудови ефективної взаємодії і надання психологічної підтримки своїм дітям у процесі адаптації до профільного навчання; консультування класних керівників та викладачів профільних дисциплін щодо попередження та подолання труднощів у процесі профільного навчання; індивідуальна та групова психологічна корекція симптомів соціально-психологічної дезадаптації учнів.
Просвітницька діяльність: виступи психолога на педагогічних нарадах, батьківських зборах; круглі столи за участю психолога, учителів, батьків; інтерактивні заняття для батьків, для класних керівників, спрямовані на формування навичок психологічної підтримки учнів у процесі адаптації до нових умов навчання тощо.
Результатом реалізації адаптаційного етапу має стати адаптація учнів до умов і вимог профільного навчання та утвердження у своєму професійному виборі й плануванні життєвого шляху або ж корекція старшокласниками спільно з батьками і педагогами своїх професійних планів і профільного вибору у випадку незадовільної адаптації чи актуалізації інших професійних інтересів і нахилів.
Конкретизуючий етап психолого-педагогічного супроводу
(охоплює учнів 10-11 класів)
Основна проблема, яка на даному етапі стоїть перед учнями – конкретизація свого професійного вибору та формування психологічної готовності до дорослого життя.
Мета практичного психолога і педагогів школи – допомога старшокласникам у визначенні і формуванні їхньої соціальної і професійної готовності.
Завдання психолого-педагогічного супроводу:
- (педагогами школи) інформування учнів, батьків та учителів про можливості подальшої реалізації професійної підготовки старшокласників-майбутніх випускників шкіл у напрямку обраних профілів;
- (реалізуються психологом) визначення і корекція рівня професійної і соціальної готовності, рівня особистісної зрілості старшокласників;
- (реалізуються психологом) проведення консультативної роботи з учнями з питань професійного та життєвого самовизначення;
- (реалізуються психологом) психологічна просвіта батьків і педагогів з актуальних проблем майбутнього випускника школи.
Форми та засоби реалізації визначених завдань:
Інформування: виховні години для учнів, батьківські збори, зустрічі з представниками вищих навчальних закладів відповідного профілю, виробничих, управлінських організацій тощо.
Психологічна діагностика: індивідуальні бесіди; групове й індивідуальне тестування; підготовка на основі отриманих результатів „Перспективної карти старшокласника”; аналіз результатів психологічної діагностики рівня професійної та соціальної зрілості спільно з учнями та їх батьками, обговорення актуальних проблем учнів-випускників в інтерактивних формах занять з батьками.
Для психодіагностики професійної готовності школярів можуть бути використані такі методики: Методика діагностики професійно важливих якостей персоналу системи „людина-машина-знакова система”, Методика виявлення й аналіз професійно важливих якостей спеціалістів системи „людина-техніка”, Метод визначення комунікативних і організаторських здібностей (КОС-2), розроблений В. Синявським і Б. Федоришиним, Методика самооцінки ділових та особистісних якостей керівника. Тут також може бути доречним проведення повторної діагностики професійної спрямованості особистості старшокласників (із використанням вказаних вище методик).
Формування та корекція: індивідуальні та групові консультації; інтерактивні заняття, спрямовані на формування відповідального ставлення до свого життя й життєвого вибору, стимуляцію особистісного зростання, проектування майбутнього професійного вибору та життєвого шляху; тренінги інтелекту; комунікативні тренінги; тренінги лідерських здібностей тощо.
Просвітницька діяльність: виступи психолога на педагогічних нарадах, батьківських зборах; інтерактивні заняття для батьків, для класних керівників, присвячені актуальним проблемам випускників тощо.
Результатом реалізації конкретизуючого етапу має стати достатній рівень особистісної зрілості та оптимальний для рівня їх підготовки й віку рівень професійної готовності старшокласників, свідомий цілеспрямований вибір випускниками свого життєвого та професійного шляху.
Таким чином, результаттом психолого-педагогічного супроводу до профільної підготовки є формування в учнів 8-9 класів стійких професійних інтересів, відбувається вибір подальшого шляху навчання в 10-11-х класах. Підсилюється увага до подальших освітніх планів. Школярі отримують інформацію про світ професій, спеціальності, навчальні заклади. З'ясовуються уявлення про перешкоди на шляху до улюбленої професії. Ефективність допрофільної підготовки вимагає налагодження дієвої діагностики рівня навчальних досягнень учнів основної школи, профільно-консультаційної психодіагностики з метою визначення професійних інтересів і якостей учнів для створення однорідних за підготовленістю та інтересами мікроколективів (класів, груп).