Психологічний супровід навчального процесу шляхом інтеграції в спільну діяльність учнів, батьків та педагогів

      Управління освіти і науки

виконкому Криворізької міської ради

Комунальний заклад «Інноваційно-методичний центр»

Відділ освіти виконкому Жовтневої районної у місті ради

Криворізька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 112

Психологічний супровід

навчального процесу шляхом інтеграції в спільну діяльність учнів, батьків та педагогів

                                                                      Макєєв О. В.,

                                                                      практичний психолог

Кривий Ріг

2021

Макєєв О.В.

         Психологічний супровід навчального процесу шляхом інтеграції в спільну діяльність учнів, батьків та педагогів.

Матеріал розробки дозволяє організувати роботу в загальноосвітніх школах таким чином, щоб максимально сприяти психологічному супроводу навчального процесу та оптимально залучати всі ланки шкільного життя. Детально наведено техніки та вправи, які можна використовувати у спільній роботі з учнями, батьками та вчителями. Розробки тренінгів сприяють процесам саморозкриття, виробленню конструктивних форм взаємодії з оточуючими, подоланню конфліктних ситуацій, створенню позитивного психоемоційного клімату в колективі.

Рекомендовано практичним психологам, соціальним педагогам, вчителям та студентам ВНЗ педагогічних та психологічних спеціальностей.

Зміст

Вступ………………………………………………………………...4

Модель психологічного супроводу навчального процесу

та етапи його реалізації…………………………………………….7

Внутрішній рівень психологічного супроводу

навчального процесу в КЗШ І-ІІ ступенів № 112………………12

Зовнішній рівень психологічного супроводу

навчального процесу в КЗШ І-ІІ ступенів № 112………………13

Тренінгове заняття з учнями «Пізнай себе»……...…..………….14

Тренінгове заняття з педагогами «Я – успішний педагог»…….21

Тренінг з батьками «Ефективне спілкування зі своєю

дитиною»…………………………………………………………..26

Тренінг «Батьки, діти, учителі – шляхи взаємодії»……………..29

Висновки…………………………………………………………..33

Вступ

Однією з найважливіших проблем сучасної освіти, на наш погляд, є помітне зниження зацікавленості учнів до навчання. Оновлення змісту освіти у ХХІ столітті вимагає розв’язання складної проблеми, як перетворити гігантський масив знань в індивідуальне надбання та знаряддя кожної особистості. Адже світ "інформаційного вибуху", який формує нові взаємовідносини між дитиною і знаннями, стає все складнішим, тому молодь потребує вміння розв’язувати складні проблеми, критично ставитися до обставин, порівнювати альтернативні точки зору та приймати зважені рішення.

Головним завданням освіти є підготовка молоді до сучасного життя, тобто формування в неї необхідних компетентностей, а одним із засобів їх формування є інтеграція зусиль всіх учасників навчально-виховного процесу школи. Інтеграція може вирішити основні суперечності освіти – протиріччя між безмежністю знань і обмеженими людськими ресурсами.

Я. А. Коменський акцентував увагу на необхідності "завжди і всюди брати разом те, що пов’язано одне з одним". Необхідність інтегрованого підходу до організації навчально-виховного процесу великий дидакт пояснював таким чином: "Всі знання виростають з одного коріння – навколишньої дійсності, мають між собою зв’язки, а тому повинні вивчатися у зв’язках".

Інтеграція здатна вирішити чисельні проблеми освітянської системи. Звичайно, система інтегрованого навчання ще недостатньо опрацьована, а тому неоднозначно сприймається багатьма педагогами. Її повне теоретичне обґрунтування та запровадження у практику навчання – справа майбутнього. Але вже сьогодні є очевидним, що інтегроване навчання як ніяке інше закладає нові умови діяльності викладачів та учнів, є діючою моделлю активізації інтелектуальної діяльності та розвиваючих прийомів навчання. Інтеграція зобов’язує до використання різноманітних форм викладання, що має великий вплив на ефективність сприйняття учнями навчального матеріалу, вона стає для всіх її учасників школою співпраці та взаємодії, що допомагає разом просуватися до спільної мети.

Впровадження інтеграції в навчальний процес актуальне, тому що дає змогу:

•   "спресувати" споріднений матеріал кількох предметів навколо однієї теми, усувати дублювання у вивченні ряду питань;
•   ущільнити знання, тобто реконструювати фрагмент знань таким чином, засвоєння якого вимагає менше часу, проте породжує еквівалентні загально навчальні та технологічні уміння;
•   опанувати з учнями значний за обсягом навчальний матеріал, досягти цілісності знань;
•   залучати учнів до процесу здобуття знань;
•   формувати творчу особистість учня, його здібності;
•   дати можливість учням застосовувати набуті знання з різних навчальних предметів у професійній діяльності.

Метою інтеграції зусиль учнів, педагогів та батьків є:

•   формування в учнів цілісного уявлення про навколишній світ, системи знань і вмінь;
•   досягнення якісної, конкурентоздатної освіти;
•   створення оптимальних умов для розвитку мислення учнів в процесі вивчення загальноосвітніх предметів і предметів професійно - теоретичного циклу;
•   активізація пізнавальної діяльності учнів на уроках;
•   ефективна реалізація розвивально-виховних функцій навчання.

Переваги інтегрованого навчання:

1. інтеграція пожвавлює навчальний процес;

2. економить навчальний час;

3. позбавляє від перевтоми.

Для ефективного проведення інтеграції необхідні наступні умови:

•   правильне визначення об’єкту  вивчення, ретельний відбір змісту виховного впливу;
•   високі професійні якості викладачів, що забезпечать творчу співпрацю викладачів і учнів при підготовці до занять;
•   включення самоосвіти учнів в навчальний процес;
•   використання методів проблемного навчання, активізація розумової діяльності;
•   продумане поєднання індивідуальних і групових форм роботи;
•   обов’язкове врахування вікових психологічних особливостей учнів.

Ефективність інтеграції підвищиться при його правильному психологічному супроводі.

Психологічний супровід розуміється як подолання труднощів учнів у навчанні в умовах освітньої інтеграції, та успішний розвиток, виховання, соціальна адаптація, соціалізація, самореалізація, зміцненні здоров'я дитини.

Можна виділити два напрямки психологічного супроводу: актуальний і перспективний. Актуальний орієнтований на вирішення злободенних проблем, які пов'язані з подоланням наявних труднощів у навчанні та вихованні дітей з особливостями психофізичного розвитку, формуванні міжособистісних відносин,соціализаиии. Перспективний напрям психолого-педагогічного супроводу націлений на розвиток, становлення особистості та індивідуальності кожної дитини, на корекцію її психофізичного розвитку, на формування соціально життєздатної особистості. Обидва напрямки між собою нерозривно пов'язані, між ними не завжди можна провести межу. Коригуючи, супроводжуючи розвиток дитини одночасно вирішуються всі її повсякденні проблеми, тобто виявляється конкретна допомога у подоланні наявних навчальних труднощів.

Модель психологічного супроводу навчального процесу та етапи його реалізації

Модель психологічного супроводу характеризується наступними принципами: системності, комплексності, інтегративності, пріоритету особливих потреб дитини, безперервності.

Системний принцип реалізується в моделі у процесі надання психолого-педагогічної допомоги в різних напрямках: дітям, вчителям, батькам. Допомога надається одночасно, зусилля значущих дорослих координуються і узгоджуються з потребами дитини. Виявляються наявні складності, потенційні можливості школяра, його сильні сторони, визначають обхідні шляхи у навчанні і з урахуванням всіх складових визначається, моделюється система психолого-педагогічного супроводу.

Комплексний характер психолого-педагогічного супроводу проявляється в тому, що педагогом, психологом, батьками надається дитині комплексна допомога, яка охоплює всі сфери її діяльності. Корекційно-педагогічна допомога охоплює пізнавальну, емоційно-вольову, рухову сфери, оптимізуються соціальні зв'язки і відносини. Дитина отримує необхідну медичну допомогу, включається в різноманітну діяльність, відстежується успішність її навчання і налагодження міжособистісних зв'язків.

У супроводі реалізується принцип інтегративності, оскільки передбачається інтеграція різних методів, методик, підходів, дидактичних і психотерапевтичних прийомів. Супровід охоплює не тільки освітнє, але і мікросоціальне середовище. Враховується сімейний мікросоціум, вплив підліткової субкультури, дитячі уподобання. Об'єднання всіх суб'єктів соціально-виховного процесу, спрямування їх зусиль в одне русло – завдання супроводу. Розрізнені зусилля залишаться безрезультатними.

Принцип безперервності відображає необхідність ранньої, з перших днів життя дитини, діагностики її можливостей та здібностей, здійснення психолого-педагогічного супроводу протягом усього навчання в школі. Діти потребують адаптації дидактичних та інформаційних засобів. Логічним є твердження, що психолого-педагогічний супровід має функціонувати на всіх щаблях освіти.

Принципи психолого-педагогічного супроводу дозволяють вибудувати його модель, передбачуваний образ. Модель відображає структурно-організаційні та змістовно-процесуальні особливості даного процесу.

Модель психолого-педагогічного супроводу відображає основні його етапи.

Першим етапом є мотиваційний. Його мета – забезпечення сприятливих зовнішніх умов для здійснення процесу супроводу, мотивація майбутньої діяльності. Мотиваційний етап багато в чому залежить від особистих якостей і професіоналізму вчителя, психолога, наскільки переконливо вони зможуть викласти стратегію психолого-педагогічного супроводу. Цікаве пояснення цілей і умов майбутньої роботи створює позитивну установку на спільну роботу. Від характеру сформованих взаємин у тріаді «вчитель-дитина-батькио» залежить корекційна робота. Тільки при створенні підтримуючого середовища та узгоджених дій усіх учасників освітнього процесу можлива реалізація ефективного процесу корекції в короткі терміни.

Другий етап бачиться як організаційно-моделюючий. Він передбачає визначення сенсу та змісту майбутньої роботи, вироблення загального підходу, визначення ролей і професійних позицій щодо дитини, розподіл між ними функціональних обов'язків. На цьому етапі конкретизуються структурні елементи супроводу. Етап включає виявлення причин труднощів, шкільної дезадаптації дитини; обґрунтування змісту корекційно-розвивальної роботи та форм її реалізації; вибір способів організації цього процесу з урахуванням ресурсів самої дитини і можливостей дорослих, які беруть участь у реалізації супроводу. Спеціалісти ознайомлюють батьків у загальних рисах з тим, як буде надаватися допомога. Підкреслюється, що корекційно-розвиваючий процес буде здійснюватися в реальній ситуації навчання дитини і в процесі спеціальних занять. Це можуть бути тренінги (штучно створена психологом середовище) та корекційні заняття, проведені вчителем. Після визначення загальних цілей і завдань розробляються корекційні програми на діагностичній основі стосовно до конкретної дитині з реалізації конкретних завдань.

Третій етап – змістовно-операційний. І психолог, і вчитель не працюють ізольовано, відокремлено. Як вже підкреслювалося, супровід – це цілісний системний процес. Для цього проводиться робота з дітьми, вчителями, батьками з метою їх взаємодії. При необхідності ведеться психолого-педагогічна підготовка тих, хто може приймати участь в роботі.

При складанні програми психолого-педагогічного супроводу враховується запит батьків, вчителів, потреби дитини, виявлені в процесі діагностичного обстеження. Уточнюється, як батьки і вчителі зможуть закріплювати набуті навички в процесі спеціальних занять. Проводяться корекційні заняття,  доповнюються діагностичними, контрольними зустрічами. Можна провести 4-8 корекційних занять і одне діагностичне, контрольне. За його результатами можна буде провести активне консультування вчителів та батьків з питань ефективності проведеної роботи. Спільно визначаються причини і способи вирішення виникаючих труднощів.

Можна передбачити, що не всі батьки будуть активними учасниками супроводу. Не виключаються батьки, які постараються усунутися від допомоги дітям, намагаючись не помічати проблем. Однак поступово на основі їх контакту з класним керівником можна сподіватися на зміну ситуації. Після того, як батьки усвідомлюють результативність проведеної роботи, вони стануть співпрацювати.

Четвертий етап – оцінний, завершує процес психолого-педагогічного супроводу. Він включає підсумкову педагогічну і психологічну діагностику, аналіз результатів усіма фахівцями команди, рефлексію. Враховується ступінь задоволеності батьків, їх побажання на майбутнє. Підведення підсумків може послужити основою для подальшої роботи.

Узагальнення вищевикладеного дозволяє виділити основні напрями психолого-педагогічного супроводу в умовах інтегрованого навчання:

 - педагогічна і психологічна діагностика розвитку та виявлення потреб у корекційної допомоги;

•       індивідуальна, групова, фронтальна коррекційно-розвивальна робота;
•       формування адекватної потребам спеціального корекційно-розвивального середовища;
•       створення індивідуальних і групових корекційних програм, орієнтованих на конкретних дітей і рішення відповідних корекційних завдань;
•       психотерапевтична та педагогічна допомога батькам у гармонізації сімейних відносин і оптимізації їх стану;
•       наукове обґрунтування корекційних технологій, що використовуються в процесі навчання і виховання.

Інтегрованого навчання  здійснюється діяльність на двох структурних рівнях:

• внутрішній – робота в межах навчального закладу;
• зовнішній – функціонування служби в межах району, міста та області.

Внутрішній рівень психологічного супроводу навчального процесу в КЗШ І-ІІ ступенів № 112

Зовнішній рівень психологічного супроводу навчального процесу в КЗШ І-ІІ ступенів № 112

 Таким чином, процес психологічного супроводу навчального процесу передбачає  спільну діяльність учнів, батьків та педагогів. Розглянемо більш детально, як саме реалізується даний напрямок діяльності практичного психолога в навчальному закладі.

Тренінгове заняття

з учнями «Пізнай себе»

 Мета: Формування і розвиток настановлення на самопізнання і саморозвиток, створення позитивного психологічного клімату, формування навичок самоаналізу та самоконтролю, позитивного ставлення до себе і до інших, усвідомлення себе.

 Завдання:

•    Створювати оптимальний соціально-психологічний мікроклімат у колективі з метою сприяння духовному і творчому саморозкриттю учасників;
•    Допомагати дітям усвідомлювати і розуміти свої позитивні та негативні риси;
•    Сприяти розвитку навичок самоаналізу та самоконтролю;
•    Формувати позитивне ставлення до себе, адекватну самооцінку;
•    Відпрацювання навичок співпраці, толерантного ставлення до інших.

 Матеріали: плакат із «Правилами роботи», вислови філософів, («Пізнай себе, пізнай свою природу – і ти пізнаєш істину», «Не бійся виправляти свої помилки» Конфуцій), плакат із зображенням чаші, стікери у вигляді сердечок, сонце, сніговик, кошик, одноразові склянки, м’яка іграшка.

Хід тренінгу.

 Вступне слово психолога.

 Я радий всіх вітати. Сьогодні на тренінгу ми будемо навчатися пізнавати себе, краще розуміти себе та інших, дізнаємося про себе та інших багато нового та цікавого.

 «Пізнай себе, пізнай свою природу – і ти пізнаєш істину».

 У цьому вислові, як у краплі води відбилося одвічне прагнення людини до  самопізнання, розгадки власного «Я».

  Вправа «Знайомство».

 Учасникам пропонується по колу назвати своє ім’я та продовжити речення: «Я цікава людина, тому що…», «Моя заповітна мрія…»

 Вправа «Правила роботи».

 Мета: прийняття правил роботи групи.

 Для спільної роботи нам необхідно укласти угоду, опираючись на деякі правила. Учасники читають написане на плакаті і приймають правила роботи групи.

 Правила роботи:

 1. Бути активним.

 2. Звертатися одне до одного на ім’я.

 3. Не критикувати.

 4. Повага до того, хто говорить.

 5. Говорити коротко, конкретно й тільки про те, що сам відчуваєш.

 6. Бути щирим.

 7. Не оцінювати одне одного.

 8. Принцип «тут і тепер».

 9. Принцип «конфіденційності».

 19. Дотримуватися запропонованих правил.

 Вправа «Очікування»

 Мета: визначення очікувань учасників щодо занять.

  Ведучий на дошку прикріплює плакат із малюнком чаші, а дітям роздає стікери червоного кольору у вигляді сердечок. Пропонує подумати, чого вони очікують від заняття, і написати на сердечках. Потім прочитати написане і приклеїти їх у символічну чашу, зображену на плакаті.

  Притча «Істина»

  Колись люди вірили, що є не один, а багато богів. Одного разу боги вирішили створити Всесвіт: створили зірки, сонце, моря, гори, людину та істину. Однак постало питання про те, куди сховати цю Істину, щоб людина її не змогла відшукати.

  - Давайте сховаємо її на далекій зірці, – сказав один із богів.

 - А давайте на найвищій гірській вершині, – запропонував інший.

 - Ні, давайте покладемо її на дно найглибшої безодні, – промовив третій.

- Може, сховаємо її на Місяці? А наймудріший Бог сказав:

 - Ні, ми сховаємо Істину в серці людини. Тоді вона шукатиме її в усьому всесвіті, не знаючи, що постійно носить у собі.

  Ведучий. Діти, як ви думаєте, що таке Істина? Це те, заради чого живе людина; знання про те, як побороти зло. Тепер подумайте, чому боги все-таки вирішили сховати Істину в серці людини? Тому що кожен із нас – це маленький Всесвіт, це якась Істина. Ми можемо знайти Істину, якщо зазирнемо в себе, вивчимо себе. Давайте зробимо це – пошукаємо Істину.

 Вправа «Який я? Мої плюси та мінуси».

 а) Вправа «Промінчик сонця».

  Мета: усвідомлення своїх позитивних рис характеру. Дітям пропонується на зображеннях сонечка написати на його промінчиках 5 позитивних рис.

  Обговорення:

 - Чи важко було визначити риси характеру?  Чому?

Ведучий говорить: «Хваліть себе. Критика руйнує внутрішній дух, а похвала зміцнює його».

 б) Вправа «Самокритика»

  Мета: навчання об’єктивно оцінювати свої якості; усвідомлювання власних слабких сторін; формування адекватної самооцінки.

 Кожен учасник отримує модель-малюнок сніговика, на якому записує свої «мінуси» – негативні якості і зачитує написане вголос.

  Обговорення:

 - Які труднощі виникали у вас упродовж виконання вправи?

  Ведучий: Приймайте свої недоліки. Визнайте, що вони – ваша відповідь на якусь потребу, і зараз ви шукаєте новий, позитивний спосіб задовольнити цю потребу. Тому з любов’ю попрощайтеся зі старою негативною поведінкою. Зумійте побороти свої вади за допомогою гарячих, лагідних промінців вашого серця, здатних розтопити все негативне.

 (Діти накривають малюнок сніговика аркушем із сонечком, на промінцях якого написані позитивні риси.) «Не бійся виправляти свої помилки» Конфуцій.

 Вправа «Автопортрет».

 Психолог пропонує всім намалювати автопортрет – реалістичний, символічний чи гумористичний – і відобразити в ньому своє хобі. Портрети вивішуються психологом на дошці, підлітки по черзі аналізують своє бачення кожного малюнка, відчуття, настрій, емоції, які він викликає, угадують, кому він належить.

 Вправа «Молекули».

 Мета: Підвищення позитивного настрою та згуртованості групи, емоційне й м’язове розслаблення.

 Психолог: «Уявімо, що всі ми – атоми. Атоми виглядають так – слід зігнути руки в ліктях і пригорнути кисті до плечей. Атоми постійно рухаються і час від часу поєднуються в молекули. Число атомів у молекулах може бути різним, воно буде таким, яке я назву. Зараз усі починають швидко рухатися по кімнаті, а коли я назву якесь число (наприклад 3), атоми повинні об’єднатися в молекули – по три атоми в кожній. Молекули виглядають так: стаємо обличчям одне до одного, торкаючись передпліччями.

 Вправа «Супермаркет»

 Мета: формування навичок самоаналізу, самопізнання, поглиблення знань одне про одного через розкриття якостей кожного учасника. Ведучий розповідає підліткам, що вони знаходяться у супермаркеті, де можна продавати і купувати риси характеру. Після цього він роздає їм по 2 смужки паперу. Учасники на одній смужці записують рису характеру, яку хотіли б продати, а на іншій – рису характеру, яку хотіли б купити. Далі всі учасники по черзі зачитують те, що написали на смужках паперу, і кидають їх у картонну коробку. Тренер перемішує смужки, не дивлячись, витягує по 2 смужки і роздає підліткам.

  Обговорення:

 - Які риси характеру ви змушені були витягнути?

 - Чи можете ви прийняти такі риси характеру?

 - Для чого, на вашу думку, була ця вправа?

 Вправа «Склянка»

  Мета: емоційне усвідомлення своєї поведінки. Дітям пропонується взяти одноразову склянку і зробити з нею те, що ви зробили б у стані агресії. Потім ведучий пропонує повернути предмет до первісного вигляду.

 Обговорення:

 - Чи можемо ми після агресивних дій усе відновити?

 - Чи бувало, що після агресії ви шкодували про свої дії?

 Висновок: Усе це – речі, в яких є певна цінність, а найцінніший скарб – душа людини. Як ми можемо відновити її, не залишивши слідів?

  Притча «Блюз».

 Жив собі хлопець із жахливим характером. Якось батько дав йому мішок із цвяхами і сказав по одному забивати їх у паркан щоразу, коли хлопець втратить терпіння і посвариться з кимось. Першого дня хлопець забив 37 цвяхів. Згодом він навчився володіти собою і кількість забитих цвяхів щодня зменшувалася. Хлопець зрозумів, що легше навчитися володіти своїми емоціями, ніж забивати цвяхи.

 Нарешті настав день, коли він не забив жодного цвяха. Син підійшов до батька і сказав, що в цей день він не забив жодного цвяха. Тоді батько наказав синові витягати з паркана по одному цвяху в той день, коли він не втратить самоконтролю і ні з ким не посвариться. Минали дні і згодом син міг сказати батькові, що в паркані не зали­шилося жодного цвяха. Батько підвів сина до огорожі та сказав: «Ти добре поводишся, синку, але подивися, скільки дірок залишилося... Огорожа вже ніколи не буде такою, як колись...»

 Коли ви з кимось сваритеся й кажете йому щось неприємне, ви залишаєте в ньому такі рани, як ці діри. І рани залишаються, незважаючи на те, скільки разів потім ви попросите вибачення. Словесні рани заподіюють такий самий біль, як і фізичні.

 Вправа «Сила дихання»

  Мета: навчання дітей за допомогою дихання нормалізувати психологічний стан.

 Ведучий: Сядьте зручно і зосередьтеся на своєму диханні. Коли ви видихаєте повітря, сконцентруйтеся на тому, чого прагнете позбутися. А вдихаючи, побажайте собі сили, енергії, наснаги. Вправу виконують протягом хвилини.

 Вправа «Мої хороші справи».

 Психолог пропонує дітям пригадати. Які хороші вчинки вони свого часу здійснили; які добрі справи зробили. Аналізується, що відчували люди, стосовно яких були зроблені добрі справи і що відчували при цьому діти. Пропонується поміркувати разом над запитанням: «Що заважає нам робити більше корисних справ?». Кожна дитина отримує домашнє завдання: зробити хорошу справу для когось із рідних, знайомих, друзів або людей, які потребують цього.

 Вправа «Мої досягнення»

 Мета: виявити досягнення і прагнення групи. Ведучий пропонує учасникам продовжити незакінчені речення:

 • Я дуже хочу…

 • Я намагаюся…

 • Я досягнув…

 • Я впевнений…

  Обговорення: Ведучий пропонує висловитися з кожного твердження.

 Вправа «Бар’єри»

  Мета: усвідомлення майбутніх життєвих перспектив.

  Ведучий пропонує подумати декілька хвилин і відповісти на запитання: «Що вам заважає в досягненні ваших мрій?». Необхідно написати ваші якості, риси характеру, що заважають у досягненні мрій.

  Обговорення.

  Вправа «Комплімент»

 Мета: підвищення самооцінки іншої людини, усвідомлення своїх позитивних рис. Ведучий кидає дитині іграшку, при цьому каже комплімент. Комплімент — це люб’язний вислів із похвалою. Отже, згадайте найкращі риси своїх однокласників і, звертаючись до кожного на ім’я, скажіть комплімент.

 Обговорення:

 - Кому було важко сказати товаришеві комплімент?

 - Кому було приємно чути гарні слова на свою адресу?

 Рефлексія тренінгу.

 Учасники по колу характеризують свій настрій, обмінюються думками й почуттями щодо тренінгу.

 «Під час заняття я зрозумів,  що…

 Заключне слово психолога.

 Наш тренінг закінчився, я дякую вам за щирість і співпрацю. Бажаю творити добро і одержувати від цього задоволення.

Зроби добро людині і забудь.

Воно тобі сторицею віддасться,

Бо це єдина й непохитна путь

І до твого і до чийогось щастя.

«Я – успішний педагог»

(Арт-терапевтичний тренінг зняття емоційного напруження та подолання професійного вигорання педагогів)

 Мета заняття полягає у створенні умов саморозвитку та саморозкриття працівників освіти за допомогою інтерактивної взаємодії арт-терапевтичного процесу.

Завдання заняття:

1. Надати педагогам практичні засоби розвитку власної особистості за допомого творчого самовираження.
2. Сприяти професійному зростанню педагогів методами арт-терапії.
3. Створити умови для саморозкриття та самовідновлення власної особистості через проективний малюнок.
4. Навчити працівників освіти практичним навичкам зняття емоційного та м’язового напруження, покращення настрою.

Матеріал: ватман, аркуші формата А4 рівній кількості присутніх, кольорові олівці, масляні фарби, конверти, музичні записи

Хід тренінгу:

1. Привітання «Сенс мого імені».

Матеріали. Все необхідне для виготовлення візитних карток (нарізані листочки паперу, фломастери, булавки та ін.).

Ведучий пропонує познайомитися і зробити це таким чином: всім учасникам групи необхідно зробити візитні картки зі своїм тренінговим ім'ям. Кожен має право взяти собі будь-яке ім'я, яким він хоче, щоб його називали в групі: своє справжнє, ігрове, ім'я літературного героя, ім'я-образ. Одночасно з оформленням візиток учасникам потрібно подумати над завданням: придумати «переклад» свого імені з невідомої мови. Потім, коли візитки готові, всім по черзі пропонується назвати своє ім'я, а потім повідомити, як воно «перекладається». Чи можна згадати дійсний переклад імені, або придумати свій, який може складатися навіть з декількох пропозицій.

Головна ідея цієї вправи – дати можливість педагогам підкреслити свою індивідуальність. Для того щоб імена запам'яталися, після привітання можна зіграти в гру «Сніжний ком».

2. Правила роботи в групі

Після знайомства ведучий пояснює особливості майбутньої форми роботи і виносить на обговорення правила взаємодії між учасниками групи.

1.    Довіливий стиль спілкування (одна з його особливостей – називати один одного на «ти», що психологічно зрівнює всіх членів групи і ведучого).
2.    Спілкування за принципом «тут і тепер» (говорити тільки про те, що хвилює учасників в даний момент і обговорювати те, що відбувається в групі).
3.    Персоніфікація висловлювань (відмова від безособових мовних форм, які допомагають людям в повсякденному спілкуванні приховувати власну позицію і піти від відповідальності, свої судження висувати у формі «Я вважаю...», «Я думаю...»).
4.    Щирість у спілкуванні (говорити лише те, що дійсно відчуваємо, або мовчати; відкрито висловлювати свої почуття по відношенню до дій інших учасників).
5.    Конфіденційність (що відбувається на занятті не виноситься за межі групи, що сприяє розкриттю учасників).
6.    Визначення сильних сторін (у ході обговорення обов'язково підкреслювати позитивні якості того, хто виступав).
7.    Неприпустимість безпосередніх оцінок людини.

3. Вправа «Особистість педагога»

(Проводиться в малих групах по 4 людини)

Підгрупам пропонується скласти портрет ідеального педагога. На виконання завдання відводиться 5-7 хвилин. Результатом обговорення повинен стати список якостей, які, на думку підгрупи, є невід'ємними для характеристики ідеального педагога. Малі групи висловлюються по черзі.

Зразок якостей

• гнучкість;
• прагнення до самоактуалізації;
• доброзичливість;
• вміння брати відповідальність на себе;
• комунікабельність;
• спрямованість на особистість іншої людини;
• прийняття себе;
• повага чужої думки;
• організаторські здібності;
• вміння бачити на кілька кроків вперед;
• креативність;
• емпатійність.

Перша мікрогрупа дає свій портрет ідеальної педагога і всі названі якості фіксуються на дошці. Для другої мікрогрупи робота ускладнюється за рахунок особливостей представлення свого портрета – він проходить у вигляді відповідей на запитання:

1.    З чим у списку попередньої підгрупи ви згодні?
2.    Що ви самі пропонуєте додати?
3.    Що в цьому списку ви б змінили, уточнили?

Таким чином, список доповнюється і змінюється, при цьому перша мікрогрупа має право відстоювати своє рішення, наводити аргументи на свій захист. Третій мікрогрупі належить захищати свою думку в порівнянні з вже оформленим переліком двох попередніх микрогруп, відповідаючи на вже відомі питання.

Підсумком групової дискусії є список якостей ідеального педагога, що задовольняє всіх учасників. Останнім кроком дискусії може стати або ранжирування, або виділення трьох найбільш значущих з точки зору професії якостей особистості.

4. Малювання по колу. Бачення власної професії.

Педагоги сидять у колі. В центрі розташований стіл, на якому підготовлений ватман та кольорові олівці. Ведучий пропонує познайомитися один з одним, але не у звичайний спосіб, а за допомогою малюнку. Необхідно розповісти про себе, назвати власне ім’я, де працюєте та кілька слів про свій навчальний заклад і одночасно малювати своє уявлення про власну професію, тобто створити певний символ, емблему, герб професії. Роботу починає ведучий для того, щоб зняти емоційну напругу інших. Розповівши про себе та намалювавши свій малюнок, ведучий надає слово іншому учаснику, і так далі. В кінці заняття отримаємо інформацію про кожного учасника та малюнок на ватмані. Далі можна проаналізувати малюнок, вказати на схожості та відмінності, на групову динаміку, на те, що майже всіх турбують одні й ті ж проблеми. Після цього можна переходити до другої вправи.

5. Повідомлення в малюнку

Тренер роздає учасникам поштові конверти, в які вкладено два чистих аркуша А4, і олівці.

• На першому аркуші ви намалюєте послання на тему: «Я бачу тебе таким». Звертаю вашу увагу на точність формулювання. Саме так - «Я бачу тебе таким», а не «Ти є такий» або т. п.
• На другому листі ви малюєте послання на тему «Ти можеш бути таким».
  На аркушах, які лежать у ваших конвертах, повинен бути тільки малюнок, ніякого тексту. Що буде на них зображено - ви самі вирішуєте. Зараз, будь ласка, мовчки виберіть того, кому ви надішлете свій лист. Це людина, якій ви хочете сказати щось важливе і значиме саме для неї.
• Будь ласка, пронумеруйте свої послання в правому верхньому куті: цифра «один» - «Я бачу тебе таким», цифра «два» - «Ти можеш бути таким». Коли ваші послання будуть готові, помістіть їх в конверт і заклейте його. У полі «Кому» напишіть ім'я свого адресата. Заклеєний конверт ви віддасте мені, а я передаю його адресату.
• Насамперед, я прошу не відкривати конверти тут, на занятті. Краще зробити це завтра вранці. Я розумію ваше природне бажання швидше ознайомитися з отриманим повідомленням. Не поспішайте. Зробіть це в спокійній обстановці на свіжу голову - запевняю вас, отриманий ефект буде більш сильним.

7. Рефлексія

Після того, як конверти роздали, необхідно зробити зворотній зв’язок. Для цього можна поставити такі питання:

1. Що на занятті вам сподобалося, а що ні.
2. Які емоції у Вас викликало дане заняття.
3. Чи корисними були вправи для вас.

Тренінг для батьків

«Ефективне спілкування зі своєю дитиною»

 Мета: показати  батькам ефективні методи спілкуванню зі своїми дітьми – підлітками.

 Обладнання: папір формату А-4, А-3, ручки, фломастери, дошка або фліп-чарт, стікери, малюнок «Квітка», ватман для правил, скотч.

Хід тренінгу

І. Вступна частина.

1. Вправа «Разом з дитиною я люблю…». (7 хв.). Батькам пропонується продовжити речення: «Разом з дитиною я люблю…».

2. Правила. (5 хв.). Учасники тренінгу приймають правила за якими вони будуть працювати.

3. Тема, мета зустрічі з батьками. (3 хв.). Тренер (психолог) говорить тему та мету зустрічі з батьками.

 4. Очікування.Батьки на стікерах в формі зерен  пишуть свої очікування від тренінгу та приклеюють їх на малюнок  «Квітки», на нижню частину малюнка.

 ІІ. Основна частина.

 1. Вправа «Мені моя дитина розповідає про…». (7 хв.). Батькам пропонується поговорити про теми бесід зі своєю дитиною, наскільки вони різноманітні та цікаві. Тренер записує основні теми на дошці, або фліп-чарті.

 2. Вправа «Спілкування». (20 хв.). Батьки об”дуються в 2 групи (день – ніч).

 Завдання для роботи в групах:

 1 група – Що, на вашу думку, допомагає ефективному спілкуванню з дитиною?

 2 група - Що, на вашу думку, заважає  ефективному спілкуванню з дитиною?

 Свої ідеї учасники схематично зображають на папері формату А-3 за допомогою фломастерів. Потім свої ідеї  презентують, а схеми  приклеюються на дошку.

 Коментар тренера : ефективний діалог з дитиною залежить від 3-х факторів:

• Що говорити.
• Як говорити.
• Коли говорити.

 Якщо батьки розуміють потребу дитини в спілкуванні з ними, вони обов’язково  знайдуть час, місце  і потрібні слова.

 3. «Мозковий штурм». (15 хв.).

 Завдання: які моменти (ситуації) , на ваш погляд, є слушними для спілкування з дитиною . Тренер записує відповіді на дошці.

Коментар тренера: головне в спілкуванні, щоб моменти були неформальні та ненав’язливі, наприклад під час відпочинку спільного.

4. Інформаційне повідомлення «Теми для спілкування з дитиною», «Прийоми ефективного спілкування». (10 хв.)

 Вивішуються на дошку плакати з темами та прийомами спілкування ( або у формі презентації)

 Теми для спілкування з дитиною

• Що робить людину унікальною.
• Що таке дружба.?
• Що таке повага?
• Яким чином можна завоювати повагу друзів?
• Чи можна розважатися без алкоголю, наркотиків, сигарет? Як?
•      Які проблеми можуть виникнути, якщо почати вживати наркотики, алкоголь, почати курити?
• Хто для тебе є кумирами і чому?
• Що означає мати власний погляд на щось? Чи важливо це?
• Що для тебе означають гроші?
• Що для тебе є «цінність»?
• Які методи допомагають тобі покращити настрій?

 «Прийоми ефективного спілкування».

•      Відкласти справи заради розмови з дитиною. Під час спілкування з дитиною не варто займатись іншою роботою. Дитина може подумати, що вона для вас не цікава.
• Розмова на рівні зросту дитини повинна відбуватись
• Потрібно демонструвати дитині, що ви її чуєте.
•      Мова вашого тіла повинна демонструвати, що ви уважно слухаєте дитину.
• Підтримка дитини  посмішкою, обіймами, поглядом під час розмови.
• Тон вашої мови повинен бути довірливий.
•      Робіть паузи, дайте дитині подумати, помовчати, не вимагайте негайної відповіді.

НЕ варто під час спілкування зі своєю дитиною

• Ігнорувати.
•  Віддавати накази
• Погрожувати.
• Читати мораль, повчати.
• Давати відразу готові рішення
• Критикувати, ображати,
• Наводити свої здогадки.
• Проводити розслідування. Залякувати під час бесіди.
• Нагадувати минулі провини.
• Наводити приклади інших дітей.
•  Вести монолог, а  не діалог.

 ІІІ. Заключна частина.

 1. Рефлексія. (7-10 хв.). Батька пропонується висловити свої почуття, враження від тренінгу.

 2. Справдження очікувань. (7-10 хв.)

Якщо очікування справдились, то на стікерах у вигляді квітки батьки пишуть, що саме справдилось та в якій мірі. Приклеюють на малюнок «Квітки» на верхню її частину.

«Батьки, діти, учителі – шляхи взаємодії»

 (заняття з учнями, батьками та педагогами 5 класу)

 Мета:

 1. Познайомити батьків із особливостями розвитку дітей, їх емоційним світом та проходженням адаптаційного періоду в 5 класі.

  2. Допомогти усвідомити батькам важливість їхнього позитивного впливу та почуття безумовної та умовної любові на дитину, навчити розуміти дитину, її права та потреби.

 3. Сприяти продуктивній співпраці вчителя, батьків та дітей в ході навчання у школі.

  4. Формувати позитивний емоційний настрій у дітей, батьків, педагогів.

Хід проведення заняття

 1. Привітання учасників заняття.

 2. Презентація мети заняття (коротка характеристика проблем  п’ятикласників).

 3. «Скринька сподівань». (Кожен учасник опускає в скриньку написане на трикутничку сподівання від зустрічі).

 4.«Аматорське фото – сімейний альбом». Учасники отримують папір овальної форми, на ньому кольором, використовуючи округлі форми, зображують: батьки – «Моя сім’я», учителі – «П’ятий клас і я» (себе і найбільш яскраві особистості п’ятикласників).

 Рефлексія: Що було важко? Чому коло мало таку величину, і чому саме таким кольором малювали? (Учителі по черзі демонструють свій малюнок і розповідають, хто в їхньому розумінні яскрава особистість в колективі п’ятикласників і чому?).

 Інформаційна частина «Особливості дитячого світу».

 Ми часто вважаємо, що діти мають нас і навколишній світи     розуміти так само, як дорослі, але це – найбільша омана. Діти роблять свої висновки з огляду не тільки на те, що ми при цьому робимо, як поводимося з іншими людьми. Наш особистий приклад часом більше виховує, ніж навчання.

 Учасники отримують картки з надрукованими особливостями дитячого світу порівняно зі світом дорослих:

• відсутність сформованих поглядів;
• швидкість перевтілення;
• емоційність;
• висока мінливість;
• необтяженість побутовими турботами;
• відкритість;
• імпульсивність;
• злиття із зовнішнім світом;
• життя реальними подіями;
• повнота самовідчуття.

 Часто батькам здається, що дитина погано поводиться через бажання зробити щось погане навмисно, однак так буває далеко не завжди. В основі будь-якої небажаної негативної поведінки дитини можуть бути причини негативної поведінки:

• вимога впливу або комфорту;
• бажання показати свою владу або демонстративну непокору;
• помста, відплата.

 Вправа «Про права»

 Учасники діляться на «батьків» і «дітей». У кожного листок паперу і ручка. Мета кожної групи – скласти список своїх прав. Потім вони по черзі називають ці права один одному. Протилежна сторона повинна прийняти це право, чи відхилити.

 Рефлексія: Чию позицію легше було представляти: батьків чи дітей? Чому?

 Інформація про дві території

 Батьки хочуть, а також і вчителі, знати про дитину все. Рівень контролю за дітьми часом буває дуже високий. З чим це пов’язано?

 (Психолог демонструє малюнок і коментує його).

І                                    ІІ                                    ІІІ

Модель «Територія матері»

 І. В період виношування територія дитини цілком належить території матері, знаходиться під її контролем.

 ІІ. Поява на світ лиш трохи змінює ситуацію. За територію дитини (ліжечко, бажання) теж потрібний невсипущий контроль.

 ІІІ. Але подальші події розгортаються таким чином, що дитина все частіше і частіше починає виходити з поля зору матері, і, зрештою, метою її розвитку стає самостійність.

 Зазвичай, цей процес поступовий та індивідуальний, з постійною передачею прав і відповідальності в міру готовності дитини діяти незалежно від матері, однак уся проблема в тому, наскільки батьки. Інші дорослі, готові надати ці права. Іноді на цих територіях можуть відбуватися цілі бої – дитині доводиться боротися за обстоювання своєї самотності, або, навпаки, ситуація «маминого крильця» її дуже влаштовує, зате дорослих потім дуже обтяжує соціальна неспроможність дорослої дитини.

 Вправа «Риси моєї дитини». Учасники отримують картки. Заповнюють їх.

 Рефлексія: Що було легше заповнювати сторону «-», чи сторону «+».

 Висновок: Якщо ви легко вписували «-», а важко «+», то навряд ви приймаєте свою дитину такою, як вона є.

Рамка батьків:                                             Рамка учителів:

 Вправа «Мова прийняття/ неприйняття»

 Дуже часто говорять про безумовне прийняття дитини у всіх її проявах. Адже всі батьки ставлять перед собою мету: виховати самостійну, відповідальну, охайну, добру дитину. Часто, демонструючи безумовне прийняття дитини, батьки не можуть виявити в неї ці риси, і в результаті мають справу з досить егоцентричною особистістю дитини. Любов до дитини важлива як умовна, так і безумовна. В перші роки дитині необхідна велика любов, її безумовне прийняття. Що формує довіру до світу і почуття впевненості в собі.

 Отже:  Батьки мають право, а також і інші дорослі любити дитину за щось, показуючи їй важливість якихось її ознак.

 Вправа «Дерево підсумків»

 Учасники пишуть на «яблуках» враження від тренінгового заняття.

 Слова-побажання учасникам

 «Пам’ятайте, що дитина – це дзеркало життя своїх батьків. Як у краплі води відбивається сонце, так і в дітях відображається духовне багатство мами і тата. Робіть усе, щоб дитинство і майбутнє ваших дітей було прекрасним. Любові та взаєморозуміння, успіхів і щастя вам і вашим дітям».

Висновки

 Психологічний супровід – це комплексний метод, в основі якого – єдність чотирьох функцій:

•   діагностика суті виниклої проблеми;
•   інформація про суть проблеми й шляхи її розв’язання;
•   консультація на етапі ухвалення рішення й вироблення плану вирішення проблеми;
•   первинна допомога на етапі розв’язання проблеми.

 Особливість психологічного супроводу в школі полягає в безпосередній роботі з педагогами, учнями, батьками. Робота спрямована планомірно, систематизовано та пліч-о-пліч з навчально-виховним процесом.

Психологічний супровід є одним із видів психологічної допомоги, який має на меті створення необхідних умов для ефективної адаптації до навчальних умов, взаємодії між всіма ланками навчально-виховного процесу, забезпечує пристосування в умовах інтенсивного інформаційного потоку, сприяє кращому засвоєнню знань, навичок, умінь.

 Завдяки ефективній роботі психологічної служби в школі здійснюється підтримка та надається допомога всім учасникам навчально-виховного процесу чи то пряма, чи опосередкована, включається весь діагностичний арсенал методів та методик, звісно з врахуванням всіх вікових та індивідуальних особливостей.

 Результатом психологічного супроводу навчального процесу шляхом інтеграції в спільну діяльність учнів, батьків та педагогів є підвищення ефективності цілеспрямованого процесу соціалізації. Діти краще орієнтуються в реальному житті, глибше розуміють причини та наслідки подій, впевненіше почуваються в соціокультурному середовищі.