"ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ В СИСТЕМІ НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ. "

ПСИХОЛОГІЧНИЙ СУПРОВІД ПРОФЕСІЙНОГО РОЗВИТКУ ОСОБИСТОСТІ В  СИСТЕМІ

НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ.

О.В. Соловей

Україна, м. Оріхів, Комунальний заклад «Опорний заклад загальної середньої освіти «Сузір’я»

Сучасний етап розвитку освіти в умовах несприятливого впливу економічних і соціально-культурних чинників характеризується пошуком шляхів,способів і засобів самовдосконалення, саморозвитку, само актуалізації творчої конкурентоспроможної особистості.

Педагогічна діяльність у психологічному сенсі є одним із найбільш напружених видів професійної діяльності. Оскільки педагоги перебувають у стані хронічного напруження, вони належать до групи професій з великою присутністю стрес-факторів, кількість яких постійно зростає. Від того, наскільки «здоровий» і«професійно» та «особистісно» розвинений педагог, залежить якість навчаннята розвиток підростаючого покоління. Саме тому організація неперервного, систематичного психолого-педагогічного супроводу особистісного та професійногорозвитку педагога набуває особливого змісту.

 Нині у науковій літературі зустрічаються різні формулювання поняття

«психологічний супровід». Психологічний супровід — це цілісний процес вивчення, формування й корекції особистісного розвитку суб’єкта професійної діяльності [1, с. 94]; психологічний супровід — це система способів і методів, які сприяють самовизначенню суб’єкта діяльності у процесі формування його орієнтаційного поля особистісного розвитку, за дії у якому він відповідає сам [3]; психологічнийсупровід трактується як особлива форма допомоги у вирішенні або зменшенні актуальності соціально-психологічних проблем, що перешкоджають самореалізації .

 Аналіз теоретичних та емпіричних даних з цієї проблеми дає змогу пояснити поняття «психологічний супровід» як комплексний процес, спрямований на забезпечення оптимальної самореалізації в професії,адаптацію в ситуаціях педагогічної діяльності, що швидко змінюються. Аналіз також забезпечує зовнішні умови для схвалення оптимальних рішень в умовах життєвого вибору. Тобто сенс психологічного супроводу полягає в тому, щоб навчити педагога вирішувати проблеми самостійно. Важливим положенням цього процесу є активізація саморозвитку педагога, котра виступає необхідною умовою його розвитку як особистості. Відповідно до цього психологічний супровід педагога має бути спрямовано на створення для кожного фахівця індивідуального професійного маршруту, в основі якого вирішуються функції: повноцінної адаптації, сприяння в становленні індивідуального стилю педагогічної діяльності, допомоги в переживанні синдрому «професійного вигорання»,досягненні професійної майстерності, особистісного та професійного розвитку.

 Психологічний супровід необхідний  педагогу, який відчуває потребу у психологічній підтримці й допомозі на всіх етапах професійної діяльності. Основу психологічного супроводу становить єдність чотирьох функцій:діагностики суті проблеми, що виникла, інформації стосовно природи  проблеми та шляхів її вирішення, консультації на етапі схвалення рішення та розробки стратегії вирішення проблеми, первинної допомоги на етапі реалізації розробленого плану. Реалізація функцій психолого-педагогічного супроводу можлива лише за умови використання особистісно-орієнтованих технологій професійно-особистісного розвитку: моніторингу особистісного та професійного розвитку,групової та індивідуальної роботи, тренінгу розвитку особистості педагога, технології формування психологічної компетентності.

 Форми психолого-педагогічного супроводу педагога:

- групова психологічна консультація;

- «психологічними голограмами»,розроблена П.Лушиним [7, с. 137];

- проведення психологічних студій;

- інтерактивні ігри передбачають можливість і необхідність міжособистісної     взаємодії (інтеракції) [6, с. 30];

- групова дискусія;

- тренінгова робота.

 Результат, на який мають орієнтуватися спеціалісти психолого-педагогічного супроводу розвитку особистості педагога в умовах «професійного вигорання», — це розвиток у педагогів здатності швидко й ефективно адаптуватисядо умов життя, що постійно змінюються, виконувати педагогічну діяльність вінноваційному режимі, позитивно сприймати себе й оточуючих. Психолого-педагогічний супровід розвитку особистості педагога в умовах «професійного вигорання» створює умови для усвідомлення ним своїх позитивних, особистісно значущих якостей, безмежних можливостей, а також відповідальності за власні успіхи.

Список використаних джерел:

1. Белова Д.Е. К проблеме психологического сопровождения самоопределения личности в профессии / Д.Е.Белова // Психология профессионально-образовательного пространства личности : сб. науч. статей // Екатеринбургский рос. гос. проф.-пед. ун-т. — 2003. — С. 94–95.

2. Волков И.П. Социально-психологический тренинг как метод подготовки физкультурных кадров / И.П.Волков // Теория и практика физическойкультуры. — 1993. — № 8. — С. 35–37.

3. Волянюк Н.Ю. Психологія професійного становлення тренера: монографія / Н.Ю.Волянюк. — Луцьк, 2006. — 444 с.

4. Ершова Н.Г. Психолого-педагогическое сопровождение формирования конкурентоспособности специалистов / Н.Г.Ершова. — Волгоград : ВЛГИФК,2000. — С. 27–29.

5. Лушин П.В. Личностное изменение: на пороге конструктивистской парадигмы / П.В.Лушин // Практична психологія та соціальна робота. — 2000. —№ 8. — С. 32–35.

6. Фопель К. Энергия паузы. Психологические игры и упражнения:практич. пособие / К.Фопель. — М., 2002. — 30 c.

7. Чернышева Л.Г. Психологическое обеспечение профессионально-личностного развития педагога по физической культуре как предмет научных исследований / Л.Г.Чернышева // Современные проблемы науки и образования. —2007. — № 1. — С. 137–142.

       8. Данилова Г. С. Акмеологічна модель педагога в ХХІ столітті / Г. С. Данилова // Рідна школа. –2007. – № 6. – С. 6-9.