Психологія професійної діяльності й особистість педагога в спеціальній освіті

Психологія професійної діяльності й особистість педагога в спеціальній освітіБірятіна Наталя Юріївна

Підготовка вчителя Професія педагога – одна з головних у сучасному світі. Від його зусиль, майстерності та компетенції залежить майбутнє суспільства. Педагог – це людина, яка більшу частину свого життя займається вихованням та навчанням. Якщо зупинити процес навчання, то нові покоління не отримають знань, які потрібні для підтримки культурного, економічного і соціального прогресу. Професійна педагогічна діяльність передбачає спеціальну освіту, тобто оволодіння системою спеціальних знань, умінь і навичок, необхідних для виконання функцій, пов’язаних із певною професією.

Випускники педагогічних навчальних закладів здобувають різні рівні педагогічної кваліфікації: молодші спеціалісти — випускники педучилищ та інших навчальних закладів еквівалентного рівня акредитації; бакалаври — випускники коледжів, інститутів педагогічного профілю; спеціалісти — випускники інститутів, інших навчальних закладів еквівалентного рівня акредитації; магістри — фахівці, що закінчили інститут, університет, академію чи інший навчальний заклад, який має відповідні сертифікат і рівень акредитації.

Сучасні педагогічні університети реалізують програми професійної підготовки за такими спеціальностями:- Тифлопедагогика - педагог сліпих і слабозорих (тифлопедагог);- Сурдопедагогика - педагог глухих і слабочуючих (сурдопедагог);- Олигофренопедагогика - педагог для роботи з особами, які мають різні види і форми порушень розумового розвитку від незначних до найважчих (олигофренопедагог);-Логопедія - з отриманням кваліфікації логопеда; спеціальна дошкільна педагогіка ~ педагог для роботи з дітьми дошкільного віку з відхиленнями у розвитку. Психологічні факультети вищих навчальних закладів здійснюють підготовку випускників за напрямом "Спеціальна психологія". Професію вихователя дошкільного або шкільного спеціального освітнього закладу для дітей з особливими освітніми потребами можна отримати в педагогічних коледжах.

У «Новому тлумачному словнику української мови» дається таке визначення: «творчість — діяльність людини, спрямована на створення якісно нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні, управлінські чи інші інновації тощо). Необхідними компонентами творчості є фантазія, уява, психічний зміст якої міститься у створенні образу кінцевого продукту (результату творчості)» 

Функції педагога спеціальної освіти. Функції учителя зумовлюються потребами суспільно-економічного розвитку нашого суспільства, а також особливостями розвитку загальнолюдських і національних морально-духовних цінностей.

Сфери професійної діяльності педагога системи спеціальної освіти: Профілактика;Діагностика і консультування;Педагогічна освіта;Участь в психологічної та психотерапевтичної допомоги;Освітня та соціально-педагогічна діяльність;Організація та керівництво освітою;Викладацька діяльність;Науково-дослідна діяльність. Педагоги виконують свої професійні обов'язки в різних освітніх установах як спеціальних, так і загального призначення, в дитячих будинках і школах-інтернатах, здійснюють індивідуальне навчання і виховання дітей з відхиленнями у розвитку на дому

Педагог системи спеціальної освіти повинен володіти такими якостями:-Педагогічна спрямованість - збірне властивість особистості педагога, що представляє собою комплекс психологічних установок на роботу з дітьми, що мають відхилення в розвитку, професійних інтересів і особистісних якостей, а також професійна самосвідомість;-Емпатія - здатність емоційно відгукуватися на переживання іншого, співпереживати з ним в процесі взаємодії, спілкування;Педагогічний такт - почуття міри, що виявляється в умінні тримати себе належним чином. Педагогічна пильність: здатність педагога фіксувати суттєве в розвитку дитини, передбачити перспективи, динаміку в становленні особистості кожної дитини; педагогічний оптимізм грунтується на глибокій вірі педагога в сили, можливості кожної дитини з особливими освітніми потребами, у результативність спеціального освітнього процесу вміння організувати правильні взаємовідносини з дітьми, їх батьками, колегами; педагогічна рефлексія - самоаналіз виконаних кроків, оцінка отриманих результатів, співвіднесення їх з поставленою метою. Майстерність педагога - це високий рівень творчого оволодіння сучасним арсеналом засобів психолого-педагогічного впливу; ефективне застосування їх в процесі всієї діяльності. Педагогічна техніка - необхідна складова частина педагогічної майстерності.

За словами В. Сухомлинського, любов до дитини — це «плоть і кров вихователя як сили, здатної впливати на ду­ховний світ іншої людини. Педагог без любові до дити­ни — це все одно, що співак без голосу, музикант без слуху, живописець без відчуття кольору. Той, хто не любить і не поважає дітей, учнів, не може досягти успіху в педагогічній праці, бо тільки щира любов і глибока повага педагога до вихованців породжують відповідну любов і повагу до нього.» Справжній педагог повинен працювати на майбутнє, випереджати свій час. Важливу роль відіграють особистісні якості педагога, його чутливість до іншої людини, гуманність у помислах і діях. Але це не знижує актуальності такої його риси як вимогливість.

Педагог завжди має бути твердим, непохитним, послідовним у своїх вимогах і водночас гнучким, здатним переглядати окремі свої рішення і вимоги, якщо це зумовлено конкретними обставинами та інтересами справи. Обов'язкова передумова педагогічного такту — знання індивідуальних особливостей психічного стану, настроїв і переживань учнів. Один і той же засіб виховного впливу може дати різні результати, залежно щодо кого, коли, за яких умов і як його застосовують.

Навчально-виховна робота потребує від педагога організаторських умінь і здібностей. Педагог має справу з колективом учнів, яким треба повсякчас керувати, діяльність якого необхідно спрямовувати. Це ж стосується його взаємодії з кожним учнем. Найважливіші риси професійного характеру по Н. М. Назарової:- Доброта;- Відповідальність;- Терпіння;- Здатність до емпатії; енергійність; захопленість своєю роботою;- Повага і любов до своїх вихованців;- Професійна чесність і порядність.

Учитель — головна фігура педагогічного процесу. Його особистий приклад — могутній фактор виховного впливу. Завдяки спілкуванню з учнями вчитель виховує їх не тільки словом, а й всіма якостями своєї особистості. Діти, говорив Л. Толстой, переймаються прикладом у сто разів сильніше, ніж найкрасномовнішими і найрозумнішими повчаннями. Вони (особливо це стосується дітей молодшого віку) копіюють учителя, наслідують його на кожному кроці. Вплив авторитетного педагога на учнів залишає свій відбиток на все їхнє життя. “Золотим правилом” науки виховання вважав К. Ушинський тезу: “Вчителеві треба бути таким, якими він хоче бачити своїх вихованців”. rrrrrrrrrr

Педагогічна діяльність ставить високі вимоги до комплексу психологічних якостей спеціаліста. Врахування цих вимог у ході профорієнтаційної роботи з молоддю та виховної роботи зі студентами педагогічних закладів, безперечно, відіграє важливу роль в укомплектуванні шкіл та дошкільних закладів морально вихованими, освіченими працівниками, професійно здатними за своїми психологічними якостями до педагогічної діяльності. Висновок: rrrrr