Зберігаємо спокій. Віримо в ЗСУ. Разом до перемоги! 🇺🇦

Психолого-педагогічне вивчення дитини з ООП для складання індивідуального навчального плану

Про матеріал

Коли педагог приймає дитину на навчання, то перши два тижня повинні носити навчально-діагностичний характер. В матеріалі представлени зразки занять на два диагностичні тижня.

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

Психолого-педагогічне вивчення дитини з особливими освітніми потребами для складання індивідуального навчального плану занять

 

 

 

 

 

 

Вчитель-дефектолог
вищої категорії

Губар О.М.

 

 

Коли педагог приймає дитину на навчання,перші два тижні повинні носити навчально-діагностичний характер. В цей період основна мета – вивчення дитини. Необхідно отримати максимальну кількість даних про сформованість базових психічних функцій,емоційної сфери, навчальних навичок. Заняття будуються по принципу «виявляючих уроків» з включенням в них спеціальних діагностичних завдань. Вивчення проходить під час учбового процесу. Всі заняття носять комбінований  характер. При побудові виявляючих  уроків необхідно враховувати не сформованість потреб та вміння дитини вступати в емоційний контакт та співпрацю з дорослим. Враховуючи цю особливість, доцільно починати знайомство з дитиною з занять, що включають в себе ігрові ситуації, що збуджують в ній інтерес до різних видів діяльності та взаємному спілкуванню.

Зразки занять на два діагностичні тижня.

ПЕРШИЙ ТИЖДЕНЬ.

ПОНЕДІЛОК.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ.

Тема: Знайомство дитини з педагогом.

Зміст заняття:

  1.                   Педагог знайомиться з дитиною, називає своє ім’я, по-батькові, прізвище. Потім пропонує дитині назвати своє ім’я, прізвище, вік( по можливості).

Виявляється:

- розуміння зверненого мовлення;

- відомості дитини про себе;

  1.                   Огляд кімнати для занять(стін,стелі,вікон,дверей, стола,стільців).

Виявляється:

- вміння розподіляти та утримувати увагу;

  1.                   Бесіда педагога з дитиною про призначення кімнати для занять, її частин та предметів, які в ній знаходяться.

Виявляється:

- уявлення про навколишні речі, предмети;

4.Педагог разом з дитиною розглядають картину «Кімната для занять». Дитина повинна впізнати та назвати  предмети, що намальовані на картині.

Виявляється:

- об’єм уваги;    

- словниковий запас;

- вміння співвідносити слова-назви з зображенням предметів.

 

 

 

ПИСЬМО.

Тема: Формування графо-моторних навичок.

Обладнання: плакати з малюнками, листи з малюнками для учня, оливці.

Зміст заняття:

  1.                   Педагог повідомляє дитині, що на занятті вони будуть вчитися проводити олівцем лінії у різних напрямках. Спочатку дається завдання поставити лікті на стіл і стискати кулачки та розтискати пальчики. Потім пропонується пальчикова гра «По гриби» (педагог читає віршик і одночасно разом з дитиною проводить дії з пальцями).

Хід гри:

Між ялинкових пухнастих лап(витягнуті руки з розчепіреними пальцями покласти одна на одну долонями вниз)

Дзвінко дощик: крап-крап-крап!( імітація гри на піаніно)

Де сучок давно засох,( стиснути руки в кулачок)

Виріс мох-мох-мох…( відкривати кулачок, різко виставляючи по одному пальцю)

До листка, де лист прилип,( скласти долоньки разом)

Виріс гриб-гриб-гриб(ставити кулачок на стіл, накриваючи долонькою)

Білих тут грибів сім,я.(руки до ліктів з’єднані,  кісті розведені в бік,пальці розчепірені)

Хто знайшов їх?-Я, я, я! (почергово з’єднувати однойменні пальці рук.)

Дружно ми гриби збирали (стиснули руки між собою (жест рукостискання)).

Їх у кошики складали.(сплести пальці обох рук,утворюючи кошик;великі пальці підняти та з,єднати(як ручка)).

Виявляється:

- розуміння змісту завдання;

- дрібна моторика;

- переключення рухів;

- можливість наслідування.

ФІЗКУЛЬТУРА.

Тема:Розвиток рухів та орієнтиру в просторі.

Обладнання:дерев’яні палички.

Зміст заняття:

Дитина та педагог тримаються за обидві руки. Вчитель промовляє вірш, супроводжуючи його рухами,дитина повторює за ним.

Хід гри:

(роблять чіткі кроки по колу на кожне слово)

Наші, наші ніжки

Йшли по доріжці,

(біг на носочках,але не швидко)

Наші, наші ніжки

Бігли по доріжці,

 (стрибки на місці)

Стрибали через грудки,

Стрибали через грудки,

Прибігли на лужок,

(стоячи на місці,повертаючись у коло,почергово ставлять на п’ятку праву та ліву ноги)

Загубили чобіток,

Загубили, загубили,

Загубили чобіток.

Виявляється:

- здібності наслідувати;

- вольові зусилля;

- зацікавленість,емоційні реакції;

2.Повторювати всі рухи ще раз в іншу сторону.

Виявляється:

- сформованість основних рухів;

- переключання рухів;

- координація рухів;

- стійкість уваги;

3.Ритмічні рухи з паличками із дерева(виконуються,сидячи на стільцях напроти один одного)

У вчителя та дитини в кожній руці по дерев’яній паличці.

Дитина повторює за педагогом ритм.

Один удар(короткий).

Два удари(короткий-довгий).

Три удари(довгий-короткий-довгий).

Три рівних удари.

Виявляється:

- розуміння завдання;

- вміння розподіляти м’язову силу;

- довільність рухів;

- слухове сприйняття;

- слухова пам'ять.                                                                                                            

4.Гра «Вгадай»

Вчитель просить дитину підняти руки вгору,опустити вниз,вперед,вправо,вліво.

Виявляється:

- знання просторових направлень;

Хід гри:

Варіант 1. По середині кімнати стоїть учень із заплющеними очима. Вчитель називає його  ім’я.  Дитині необхідно назвати направлення звідки лунає голос дорослого.

Варіант 2. По середині кімнати стоїть учень із заплющеними очима. Педагог дзвенить дзвіночком. Дитина повинна показати і назвати звідки лунає звук.

Виявляється:

- бажання і готовність дитини до спільних дій;

- розуміння змісту завдання;

- вміння орієнтуватися в просторі;

- слухове сприйняття;

5.Практична робота.

Педагог  показує дитині 2 картини: на одній ігрова кімната,де діти грають з іграшками;на другій дітей не має,тільки іграшки. Задає питання: «Подивись на картинки. Де ти хочеш гратися?».

ВІВТОРОК.

ЛІЧБА.

Тема: Геометричні фігури.

Обладнання: картки із зображенням геометричних фігур та різних предметів відповідної форми, коробки із зображенням геометричних фігур,смужки паперу із зображеними контурами фігур, шаблони-форми, «Чарівний мішечок» з набором предметів.

Зміст заняття:

1.Пальчикова гра:

Раз - два - три - чотири - п’ять!

Будемо пальці рахувати -

Всі міцні,хороші,

Між собою схожі.

Підняти кисть правої(лівої) руки вгору, широко розсунути пальці. По черзі згинати їх у кулачок, починаючи з великого.

Тихше, тихше , не кричить,

Наших діток не будіть!

Будуть птахи щебетати -

Будуть пальчики вставати.

Розгойдувати кулачок вгору-вниз згідно з ритмікою віршованих рядків, а на слова «вставати» - розкрити кулачок, широко розсунувши пальці. Вправу виконати спочатку однією рукою, потім – другою, а на завершення – обома руками.

Виявляється:

- розуміння завдання та здібність виконати дії по наслідуванню;

  1.                   Перед учнем на столі лежать по три коробочки, на одній наклеєний трикутник, на другій – квадрат,на третій – коло. Вчитель пропонує дитині розкласти карточки у відповідні коробочки та показати коло, квадрат, трикутник.

Виявляється:

- здібність зорового сприймання та співвідношення форми;

- знання форми;

- вміння виділяти форму по назві;

  1.                   Після цього необхідно розкласти карточки із зображенням предметів ( наприклад: кулька, піраміда, книга, ґудзики,кругла і квадратна коробка, башта) в коробки де лежать фігури відповідної форми.

Виявляється:

- вміння найти зображення, сходні за формою із зразком.

  1.                   Гра «Відгадай»

Вчитель на спині дитини обводить одну із фігур. Слід співвіднести сприймане з лежачим на столі зображенням форми, по можливості назвати форму.

Виявляється:

- тактильні відчуття;

- можливості наочно-образного мислення.

  1.                   Гра «Чарівний мішечок»

Учень повинен навпомацки співвіднести предмет (в мішечку знаходяться пірамідка, конус, кубик, кулька, колесо, та ін.) із зображенням відповідних фігур.

Виявляється:

- тактильні відчуття;

- вміння співвідносити об,ємну форму з плоскою.

  1.                   Обведення шаблонів форм пальцем, олівцем на папері.

 Виявляється:

- зорово-моторна координація;

7. Розмальовування.

Виявляється:

- навички тримання олівця.

КОНСТРУЮВАННЯ.

Тема:Конструювання із геометричних форм.

Обладнання: геометричні форми:коло, квадрат, трикутник, розрізані на 2 частини шаблони форм; смужки паперу з намальованими візерунками.

 

 Зміст заняття:

1.Педагог викладає на столі перед дитиною геометричні фігури та просить назвати їх.

 

 

 

 

 

 

 

2.Вчитель називає геометричні фігури, а учень їх показує.

Виявляється:

  •                  знання назв геометричні фігур;
  •                  встановлення тотожності.

3.Педагог видає учню смужки, на яких зображено візерунок з контурів геометричних фігур. Дитині необхідно накласти фігури на контур.

 

 

 

 

Виявляється:

  •                  розуміння інструкції;
  •                  вміння звіряти контур з плоскою фігурою;
  •                  можливість цілеспрямованої діяльності.

4.Потім необхідно по черзі скласти розрізані на 2 частини фігури.

Виявляється:

  •                  комбінаторні можливості і мислення;
  •                  стан дрібної моторики;
  •                  вольові зусилля.

ЕКСКУРСІЯ ПО ПОДВІРРЮ.

Тема: Знайомство з маршрутом від під’їзду до найближчої зупинки та назад.

Зміст заняття:

1.Педагог знайомить дитину з дорогою,яка веде до найближчої зупинки.

2.Дитина запам’ятовує об’єкти ,які зустрічаються по дорозі.

Виявляється:

  • спостережливість;
  • орієнтація в просторі;
  • здібності до запам’ятовування.

СЕРЕДА.

ЧИТАННЯ.

Тема:Квартира.

Обладнання: малюнки із зображенням кімнат(спальня,кухня,вбиральня, кімната для занять)

Зміст заняття:

1.Вчитель демонструє по черзі малюнки,на яких зображені різні кімнати.

Виявляється:

  • здібність відображення засвоєного.

2.Педагог пропонує учню відібрати малюнки за їх призначенням: Де їдять? Де навчаються? Де відпочивають? Та ін.

Виявляється:

  •             особливості протікання аналітико-синтетичної діяльності;
  •             здібність робити прості узагальнення;
  •             мовленнєві можливості(розуміння мовлення, наявність фрази, словника).

3.Гра: «Підбери, що підходить?»

Вчитель виставляє картину, де зображено та чи інша кімната. На столі у дитини карточки. Необхідно підібрати відповідні картинки(до спальні – ліжко, до кухні – посуд, до кімнати відпочинку – іграшки,….)

Виявляється:

  •             здібність встановлювати змістові зв’язки,в залежності від наочної ситуації, робити узагальнення.

ЛІЧБА.

Тема: Колір.

Обладнання: наочний матеріал вчителя (квадрати, трикутники червоного,жовтого,синього кольору), індивідуальний конверт з набором квадратів, трикутників такого ж кольору.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зміст заняття:

1.Вчитель показує учню квадрат червоного кольору і просить його показати такий самий. Потім демонструє квадрат жовтого кольору. Дитина находить такий самий. Теж саме повторюється з квадратом синього кольору. Квадрати викладаються в рядок. Після цього учень сам називає кольори квадратів. Далі педагог  називає колір, дитина повинна показати відповідний колір.

Виявляється:

  •             розуміння інструкції;
  •             здібність зорового сприймання і співвідношення кольорів;
  •             стан моторики;
  •             вміння розпізнавати кольори;
  •             вміння виділяти кольори по назві;
  •             знання кольорів.

2. Гра: «Будуємо дім». Учень достає з конверта трикутники трьох кольорів. Необхідно підібрати до будинку такого ж кольору дах і приставити його, наслідуючи дії педагога. Порахувати будинки.

Виявляється:

  •             зацікавленість;
  •             вміння діяти по інструкції, виділяючи запропонований колір;
  •             здібність просторового сприйняття;
  •             можливості рахунку.

3.Гра: «Сильний вітер». Подув сильний вітер та переплутав дахи будинків. Учень заплющує очі, вчитель міняє місцями дахи – трикутники. Розплющивши очі, дитина повинна знайти помилку і виправити її(при необхідності надається допомога).

Виявляється:

  •             розуміння завдання;
  •             можливість цілеспрямованої діяльності;
  •             вольові зусилля;
  •             вміння прийняти допомогу дорослого.

4.Знайти і назвати предмети в кімнаті по запропонованому кольору.

Виявляється:

  •             спостережливість;
  •             здібність розподілити увагу;
  •             знання кольору та вміння називати його.

АПЛІКАЦІЯ.

Тема: «Збирання намиста».

Обладнання: коробки з кругами-шаблонами трьох кольорів (червоного, жовтого, синього),картка із зображенням контурів намиста і три коробки червоного, жовтого, синього кольору.

Зміст заняття:

     1. На столі у учня три кольорові круги-шаблони (червоний, жовтий, синій). Вчитель демонструє по черзі червоний, жовтий, синій круги. Дитина повинна показати такий самий і назвати колір. Далі учневі пропонується коробка, в який змішані круги-шаблони трьох кольорів і три коробки таких самих кольорів.

Виявляється:

  •             здібності зорового сприймання кольору;
  •             знання назв кольорів;

2.Учень повинен розкласти круги в коробку по кольору.

Виявляється:

  •             здібність співвідносити однакові кольори;
  •             диференціація кольорів.

3.Учню пропонується три картки з готовими малюнками намист –контурів. Необхідно вибрати колір і викласти круги-шаблони в загаданому направленні. Порахувати намиста.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виявляється:

  •             сформованість предметно-маніпулятивних дій;
  •             вміння працювати по зразку;
  •             темп і послідовність дій;
  •             зацікавленість;
  •             наявність позитивної, емоційної реакції;
  •             моторні вміння.

ЧЕТВЕР.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ.

Тема: Учбові речі, призначення і користування ними.

Обладнання: картинки із зображенням учбових речей.

Зміст заняття:

  1.          Розповідь вчителя про призначення учбових речей( ручка, зошит, олівець, книга і т.п.). Демонструються реальні предмети.

Виявляється:

- здібність слухати і розуміти мовлення вчителя;

  1.          Педагог просить відібрати з набору картинки тільки ті на яких зображені предмети необхідні до школи.

Виявляється:

- знання призначення предметів;

- здібності встановлювати схожість, тотожність зображення на малюнку з реальним предметом на основі зорового аналізу;

  1.               Дидактична гра: «Четвертий зайвий».

Вчитель викладає перед  учнем чотири малюнки(на трьох з них зображені учбові речі). Дитина повинна виділити зайву і роз’яснити чому.

Виявляється:

- зосередженість в процесі сприйняття;

- цілеспрямованість діяльності;

- аналітико-синтетична діяльність;

- здібність виключати предмет, не маючих загальних для інших ознак;

- вміння робити узагальнення;

- логічна обґрунтованість принципу дії;

ПИСЬМО.

(підготовка до письма)

Тема:Формування навичок письма.

Обладнання: кольорові смужки із цупкого паперу, картону; трафарети геометричних фігур; олівці.

 Зміст заняття:

1.Пальчикова гімнастика:

Наш найменшенький Мізинчик

Плаче, плаче, плаче…

Безіменний не вгадає,

Що усе це значить.

А Середній –  той поважний,

Слухати не хоче.

Вказівний пита Мізинця:

  • Хочеш їсти,хлопче? -

А Великий із кімнати

Вже несе горішки,

Каже:- Плакати не треба,

На поїж хоч трішки!

Кість руки стиснути в кулачок. По черзі розгинати пальці, починаючи з мізинця. З останньою фразою великим пальцем і мізинцем торкатися один одного.

Виявляється:

- здібність дій по наслідуванню і зразку.

 

2.Робота з кольоровими смужками.

Вчитель викладає послідовно кольорові смужки. Учень викладає в себе на столі смужки у такій же послідовності. При необхідності надається допомога.

3.Обведення за зразком квадрата і прямокутника. Штриховка у завданих направленнях.

Виявляється:

- графо-моторні навички.

САМООБСЛУГОВУВАННЯ.

Тема:Частини тіла.

Зміст заняття:

Пальчикова гра:

Кран відкрийся, кран відкрийся,

Ніс помийся, ніс помийся,

Щічки, вуха, рот і очі і окремо голова.

Шия, шия умивайся,

Руки,ноги, ось і Я.

На перший рядок імітація пальцями правої руки відкриття крану. При переліку частин тіла злегка обома руками їх погладжувати. На останньому рядку, руки скласти на грудях: «Ось і Я».

Виявляється:

- стан моторики;

- синхронність рухів обох рук;

- координація рухів;

- можливість наслідування;

- довільність рухів;

2.Вчитель просить учня назвати і показати частини тіла.

Виявляється:

- вміння орієнтуватися у схемі власного тіла;

- знання частин тіла;

- стан мовлення;

3.Гра: «Знайди у себе»: Вчитель показує на собі,наприклад,вухо. Учень показує у себе.

Виявляється:

- зацікавленість;

- увага;

- здібність до цілеспрямованої діяльності;

ПЯТНИЦЯ.

ЛІЧБА.

Тема: Один – багато.

Обладнання: таблиці з серії «Один – багато»; конверт з набором карток; корзина; рахунковий матеріал.

Зміст заняття.

  1.               Вчитель показує учню таблиці із зображенням  знайомих предметів (кулька – кульки, пірамідка – пірамідки…) і просить назвати їх.

Виявляється:

- знання назв знайомих предметів.

  2. На прохання вчителя, учень повинен показати де один предмет, а де багато. Потім дитині пропонується витягти з конверта картинки і по інструкції показати, де багато, а де один предмет.

Після цього учень роздивляється учбові речі.

Показує багато олівців – один олівець, багато зошитів – один зошит.

Виявляється:

- сформованість понять один – багато;

- зорове сприймання.

3.Гра: «Відгадай».

На столі у вчителя знаходиться корзина покрита серветкою. Учень запускає руку до корзини достає

Предмети, та називає,що він достав і скільки.

 

Виявляється:

- зацікавленість;

- розуміння завдання;

- вміння бути послідовним у роботі;

- співвідношення слова з реальними предметами і їх кількістю.

ПИСЬМО.

Тема: Формування навичок письма.

Обладнання: кольорові смужки, олівці.

Зміст заняття:

1.Пальчикова гімнастика.

Раз – і – два – ішли качата,

Три – чотири – до води,

Плентався за ними п’ятий ,

Шостий теж ішов туди.

Сьомий дуже притомився,

Восьмий на дорозі всівся,

А дев’ятий загубився,

З переляку запищав.

Не пищи, а доганяй,

 Своїх друзів відшукай!

По черзі згинати всі пальці правої ( потім лівої ) руки, починаючи з великого. Потім руки піднімаються і опускаються. На останній рядок плескати в долоні.

Виявляється:

- стан моторики;

- диференційованість рухів обох рук;

- синхронність рухів обох рук;

  1.               Вчитель розкладає по черзі по два різних сполучення кольорових смужок (кількість смужок у кожному сполученні однакова). Учень розглядає, знаходить схожість і різницю. Потім йому пропонується розкласти у себе на столі кольорові смужки в таких же сполученнях (за зразком). Якщо дитина не виконує за зразком, то завдання виконується за наслідуванням.

Виявляється:

- стан аналітико – синтетичної діяльності;

- здібність встановлювати тотожність;

3. Письмо по крапкам ( з’єднання крапок лініями).

Виявляється:

- можливість цілеспрямованої діяльності;

- навички тримання олівця;

МАЛЮВАННЯ.

Тема: Свято.

Обладнання: папір, пензлики, краски.

Зміст заняття:

  1.               На столі предмети для малювання. Учень називає і показує їх. По можливості говорить про їх призначення. На столі у учня лежить листок паперу, по інструкції вчителя він показує верх, низ, середину листа, праву і ліву сторони.

Виявляється:

- зацікавленість;

- словниковий запас дитини;

- стан просторової орієнтації на папері;

- знання слів, які визначають просторові направлення;

2.Вчитель з учнем проводить підготовчі вправи: проведення пензликом по руці, щокам;  відпрацьовує зняття води з пензлика в банку, витирання пензлика ганчіркою і т. п.

Виявляється:

- довільність уваги.

3.Підготовка робочого місця. Учень вибирає колір, який йому сподобався. Практична діяльність. Вчитель надає необхідну допомогу.

Виявляється:

- сформованість предметних дій;

- стан навичок малювання;

- стан рухів кистей рук;

- вміння переключатися з одної дії на іншу;

- здатність до цілеспрямованої діяльності.

 

 

ДРУГИЙ ТИЖДЕНЬ.

ПОНЕДІЛОК.

ЧИТАННЯ.

Тема: Українська народна казка «Ріпка».

Обладнання: фланелеграф, трафарети героїв казки, картини із зображенням тварин.

Зміст заняття:

  1.                   Вчитель читає казку «Ріпка», супроводжуючи читання показом на фланелеграфі трафаретів героїв казки. Педагог задає питання по змісту.

 Виявляється:

- зацікавленість;

- вміння слухати;

- стійкість уваги;

- розуміння мовлення дорослого;

- стан фразового мовлення;

- словниковий запас.

2. Гра «Чий голос?».

На трафаретах у учня малюнки із зображенням собаки, кішки, мишки. Вчитель імітує голос одної тварини (наприклад, мишки пі-пі і т. п.),учню необхідно назвати чий це голос і показати відповідну картинку.

Виявляється:

- концентрація уваги;

- слухове сприймання;

- стан вимовної сторони мовлення;

- запас відомостей про оточення.

ПИСЬМО.

Тема: Написання ліній різних конфігурацій.

Обладнання: індивідуальна настільна дошка, губка, олівці, лист паперу.

  1.                   Пальчикова гра.

               Землю ми копаємо,

Ріпку сіємо там,

Потім ми поливаємо,

І звичайно чекаємо,

Ріпка росте

І ми її витягнемо.

На перший рядок – імітація копання землі, на другий рядок – пальці зібрані в пучечок, сіємо.

На третій – плавні рухи руками зліва направо. На четвертий – руки склали на грудях. На п’ятий – змикаємо руки у велике коло перед грудьми.

На – шостий руки опускаємо вздовж тіла.

Виявляється:

- увага;

- координація рухів обох рук, моторика, перемикання рухів.

2. Гра «Пройди по доріжці».

На підлозі вчитель за допомогою мотузки викладає пряму та хвилясті лінії. Учень повинен пройти по ним.

Виявляється:

- координація крупних рухів;

- сформованість зорово-моторної координації

- вольові зусилля;

- довільність рухів;

- просторове сприймання;

- сформованість моторних вмінь.

3. На столі у учня настільна дошка,на якій намальовані крейдою дві доріжки:пряма і хвиляста. Він обводить пальцем ці доріжки, а потім проводить по ним вологою губкою (стирає). Далі дитина робить спробу зобразити такі ж лінії олівцями на листку паперу.

Виявляється:

- увага;

- зорова пам'ять.

Ритмічна гра.

Обладнання: бубни, брязкальце, барабан, дзвіночок, дерев’яні палички.

Зміст заняття:

  1.                   Вправа на розвиток координації рухів обох рук, моторики пальців рук. Вчитель промовляє вірш «На веселому лужку», супроводжуючи його рухами, учень повторює за ним.

Хід гри:

Загубились цуценята,   (підклавши кулачки під підборіддя,

кличуть маму,                обертати тулуб ліворуч – праворуч)

кличуть тата.              

Як?

Гав – гав – гав!

А у киці дітки чемні,

Розмовляють так        (підняти руки кулачками назовні

приємно.                           до плечей і злегка кивнути головою)

Як?                                      

Няв – няв – няв!

Поросятко кличе друзів,

Щоб погратися на лузі.

Як?

Хрю – хрю – хрю!                (виконувати закличні жести

                                                        руками.)

А(імя дитини)знає,

Як горобчики співають.

Як?

Жив – жив !                           (легенько підстрибувати на

                                                          місті.)

А тепер плескаємо

в долоні.

Як?

Так – так – так!                     (плескати у долоні.)

Кошенята ми

маленькі,

няв – няв – няв,                                 (обертати долоньки,

Біжимо ми тишком – нишком,    злегка нахилившись,

няв – няв – няв,                                      м’яко ступити

Не почує навіть мишка,                      кілька кроків.)    

няв – няв – няв,

 

Як захочемо ми грати,                   (стрибати на

так,так,так!                                          обох    

Почнемо тоді стрибати,                  ногах.)

так,так,так!

 

Потанцюємо гарненько,                (кружляти на

ля – ля –ля!                                             місці.)

Покружляємо легенько,

ля – ля – ля!           

 

Заховались кошенята,               (накрити

ой – ой – ой!                                    голову руками.)

Бо прибігло цуценятко,

Ой – ой – ой!

 

Гавкає,когось шукає,                  (вчитель доганяє

ой, ховайся,                                    учня.)

бо впіймає,

гав – гав – гав!

  1.                   Гра: «Повтори».

Вчитель б’є  по бубну рукою. Учень повторює почуте.( один удар; два удари; короткий-короткий-довгий; довгий-короткий-короткий; і т.п.)

Виявляється:

  • слухове сприймання;
  • здібність дотримуватися  ритму;
  • зосередження і стійкість уваги.

3. Гра: «Відгадай, що звучить?»

На столі лежить дві пари: дзвіночок – брязкальце; барабан – дерев’яні палички.

Вчитель запитує назви інструментів. Якщо дитині важко, називає їх сам. Потім педагог знайомить дитину із звуками кожного інструменту. На столі залишаються два інструменти однієї із пар. Учень заплющуює очі. Вчитель грає на одному із інструментів. Треба по можливості назвати цей інструмент.

Виявляється:

  • знання назв предметів;
  • емоційна реакція;
  • наявність інтересу;
  • слухова пам'ять.

ВІВТОРОК

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

Тема: Українська  народна казка « Ріпка».

Обладнання: картинка, фланелеграф, фігурки персонажів казки.

Зміст заняття:

1. Пальчикова гімнастика. Педагог промовляє вірш супроводжуючи його рухами, діти повторюють за педагогом.

Хід гри.

У годинника пісня така:   (синхронні рухи рук

  • Тік-так!     праворуч-ліворуч)

 

У пташки – синички така:  (великий палець ритмічно притискувати

  • Пік-пік!     до інших, складених разом)

 

У поросяти така:    (пальці рук утворюють кільце. Ритмічно

  • Рюх-рюх!     роз’єднувати та з’єднувати його)

 

У їжачка така:    (з’єднати долоні з розчепіреними пальцями.

  • Плюх-плюх!    Виконувати ними поперемінно кругові

рухи)

Виявляється:

  • стан дрібної моторики;
  • інтерес;
  • адекватність емоційної реакції.

2.  Відтворення дитиною змісту казки «Ріпка» по поставленим вчителем запитанням з опорою на картинку.

Виявляється:

  •         увага при розгляданні;
  •         можливості передачі знайомого змісту з опорою на наочність.

3. Робота з фігурками дійових осіб казки « Ріпка». На сюжетній картинці зображені всі дійові особи казки, які стоять один за одним і тягнуть ріпку. Дитині потрібно викласти на фланелеграфі фігурки дійових осіб у вірній послідовності (Зразок: картина перед очима).

Виявляється:

  •         сформованість просторового сприйняття, аналітико – синтетичної діяльності;
  •         зорове сприйняття;
  •         вміння користуватися зразком;
  •         стан мовлення ( словник, фраза, вимова).

ЛІЧБА

Тема: Поняття великий, маленький.

Обладнання: натуральні овочі; коробки з предметами різних розмірів, карточки.

Зміст заняття:

1. Педагог демонструє дві натуральні моркви різних розмірів. Показує велику моркву і запитує: « А це яка?» Потім дитина визначає величину інших овочів – огірків, помідорів, картоплі і т.п.

Виявляється:

  •         зорове сприйняття;
  •         сформованість понять великий, маленький;
  •         здібність відокремлювати величину;

-     знання назв родових категорій.

2. На столі коробки з предметами (ґудзики, ложки, кульки і т. п.).  Необхідно розкласти їх на дві групи по розміру.

Виявляється:

  • розуміння розміру;
  • зорово-моторна координація;

- здібність робити узагальнення з урахуванням розміру;

КОНСТРУЮВАННЯ

Тема: Викладання фігур з паличок.

Обладнання: лічильні палички; картинки для педагога, карточки у дітей із зображенням предметів шкільної кімнати.

Зміст заняття:

1. Педагог разом з дитиною на столі находять і називають малюнки із зображенням стола, стільця, вікна. Вчитель просить показати ці предмети в кімнаті.

Виявляється:

  • здібність повторення засвоюваного;
  • просторова орієнтація;

 - здібність співвідносити реальний предмет і його зображення.

2. Педагог під картинкою із зображенням стола будує стіл із паличок. Дитина повинна викласти із паличок стіл на парті. Зберігаючи послідовність етапів роботи, вчитель демонструє процес побудови стільця і вікна. Учень викладає із паличок стілець і вікно.

Виявляється:

  • сформованість предметних дій;
  • зорово-моторна координація;
  • вміння діяти по зразку;
  • сформованість просторового сприймання;
  • здібність цілеспрямованої діяльності з опорою на зразок.

                                          

СЕРЕДА

ЧИТАННЯ

Тема: Овочі ( розповідь по опорним малюнкам ).

Обладнання: Сюжетні малюнки за віршем «Овочі»

Зміст заняття:

1. Вчитель розповідає вірш «Овочі» та демонструє картинки із зображенням овочів (картопля, капуста, морква, горох, петрушка, буряк):

 «Господиня одного разу з базару прийшла,

Господиня з базару додому принесла»…

Дитина при переліку овочів повинна показати картинки із зображенням овочів і назвати їх.

«Ось овочі суперечку завели на столі –

Хто кращий, смачніший і корисний на землі»..

Учень при називанні овочів повинен показати картинки із зображенням овочів і назвати їх.

«Господиня тим часом ножик взяла

і ножиком цим кришити почала»..

Дитина при переліку овочів повинна показати картинки із зображенням овочів і назвати їх

«Накриті кришкою, в тісному горщику,

киплять у крутому кип’ятку»..

Учень при називанні овочів повинен показати картинки із зображенням овочів і назвати їх.

Виявляється:

  • особливості уваги;
  • здібність запам’ятовування ;
  • здатність сприймання зверненого мовлення;
  • розуміння зверненого мовлення;
  • стан фразового мовлення, словника;
  • точність використання слів, знання узагальнюючого слова;

 - вміння скласти розповідь за малюнками.

2. Вчитель задає дитині питання за сюжетними малюнками: «Що принесла господиня?», «Звідки принесла господиня овочі?», «Хто сперечався на столі?», «Що кришила господиня?», «Чим  господиня кришила овочі?», «Куди господиня клала овочі?», «Де кипіли овочі?».

ЛІЧБА

Тема: Поняття великі, маленькі, однакові.

Обладнання: таблиці, картки із зображенням фігур різних розмірів.

Зміст заняття:

1. Вчитель демонструє таблиці на яких зображені фігури та просить показати великі, маленькі, однакові.

 

Виявляється:

  • зорове сприйняття;

 - сформованість понять великий, маленький, однаковий.

2. Дитині необхідно замалювати (за інструкцією педагога) фігури за формою і розміром. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Виявляється:

  •    вміння розподіляти увагу;
  •    здібність цілеспрямованої діяльності;
  •    зорово-моторна координація;          

ЛІПЛЕННЯ

Тема: Ліплення ріпки.

Обладнання: картинка із зображенням казки «Ріпка», натуральна ріпа; матеріал для ліплення; підкладні дошки.

Зміст заняття:

   1. Пальчикова гімнастика. Педагог промовляє вірш, супроводжуючи його рухами, дитина повторює за ним.

Землю ми копаємо, ріпу сіємо там,

Потім  поливаємо і чекаємо,

Ріпа виростає, її витягаємо.

По змісту вірша імітують копання землі, сіють – пальці зібрані в пучечок, плавні рухи руками зліва направо, руки складують на грудях, змикають руки у велике коло перед грудьми, руки опущені впродовж тіла.

Виявляється:

  • координація дій обох рук, моторика, переключання дій;
  • увага;

 - здібність відтворення дій по пам’яті.

2.  За допомогою питань та картинки з зображенням казки «Ріпка» педагог уточнює у дитини знання змісту казки. Потім оглядають, обмацують, називають колір, форму самої ріпи, вибирають матеріал для ліплення того ж кольору.

Педагог демонструє послідовність дій по ліпленню ріпки.

Виявляється:

  • інтерес при огляді;
  • рівень мовленнєвого розвитку і запас уявлень;
  • пам'ять;
  • здібність зорового і розумового аналізу;
  • розуміння  мети завдання;
  • стійкість і об’єм  уваги;
  • знання кольору, форми;

 - можливість зорового сприймання.

3. Практична робота дитини (при необхідності вчитель допомагає).

Виявляється:

  • цілеспрямованість діяльності;
  • рівень сформованості діяльності ( сумісні дії, відображені дії, дії з опорою на зразок, на мовленнєву інструкцію);

 - вміння використовувати допомогу дорослого.

ЧЕТВЕРГ

ПИСЬМО

Тема: Проходження по лініям.

Обладнання: листи паперу, олівці.

Зміст завдання:                            

1. Пальчикова гра. Педагог промовляє вірш, супроводжуючи його рухами, дитина повторює за вчителем.

Ми капусту рубимо,

Ми капусту тремо,

Ми капусту солимо,

Ми капусту жмемо.

На перший рядок ребром однієї долоні ударяємо долонь другої руки. На другий рядок кулаком однієї руки робимо рухи вниз – вгору по долоні другої руки. На третій рядок обома руками дії пучечком.  На четвертий рядок зімкнення – розімкнення пальців обох рук.

Виявляється:

  • стан моторики;

 - довільність дій.

2. Дитина обводить доріжки на листі паперу олівцем та по можливості намагається відтворити їх самостійно.

Виявляється:

  • координація крупних дій;
  • сформованість зорово-моторної координації;
  • вольові зусилля, довільність дій;
  • просторові уявлення;
  • сформованість моторних вмінь;

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

Тема: Українська народна казка « Ріпка».

Обладнання: послідовність серій картинок казки «Ріпка.

Зміст заняття:

1. Бесіда по змісту казки.

Викладання на столі серії послідовних картинок із змістом казки                         « Ріпка» та переказ дитиною казки з опорою на серію послідовних малюнків.

Виявляється:

  • запас уявлень;
  • пам'ять,
  • здібність встановлювати причинно-наслідкові залежності в наочній ситуації;
  • вміння скласти розповідь по серії послідовних картинок;
  • мовленнєві можливості ( словник, фрази, вимова).

2. Гра « Кого не стало?»

Педагог забирає картинку з одною дійовою особою. Дитина повинна назвати кого немає.

Виявляється:

  • вміння переносу знань у нову ситуацію.

3. Гра «Поставити на місце».

Відсутня картинка з однією дійовою особою. Необхідно знайти їй місце.

Виявляється:

  • вміння переносу знань у нову ситуацію.

САМООБСЛУГОВУВАННЯ

Тема: Знання частин тіла.

Обладнання: сюжетні картинки, картинки із зображенням емоційного стану людини.

Зміст заняття:

1. Учень показує частини тіла які називає вчитель (праву руку, ногу, око, вухо, ліву руку, ногу, око, вухо­).

Виявляється:

  • знання частин особистого тіла;
  • знання правої – лівої сторони.

2. Гра «Хто такий?»

Вчитель демонструє чотири картини із зображенням емоційного стану людини: страх, радість, печаль, гнів та розповідає дві історії.

Історія 1

Дівчинка домогала мамі мити посуд. Та раптом  впала чашка і розбилася. Вона сильно злякалася.

Дитина повинна вибрати картинку відповідну емоційної реакції.

Історія 2

Хлопчик грався із собакою. Собака його вкусив. Хлопчику боляче. Він плаче.

Дитина повинна вибрати малюнок з відповідною емоційною реакцією.

Виявляється:

  • адекватність емоційних реакцій;
  • розуміння ситуації;
  • розуміння емоційних станів.

ПЯТНИЦЯ

ЛІЧБА

Тема: Диференціація геометричних форм: коло, квадрат, трикутник.

Обладнання: картки із зображенням геометричних форм.

Зміст заняття:

1. Вчитель демонструє, а учень викладає картки, на яких зображені геометричні форми: коло, квадрат, трикутник.

 

Виявляється:

  • увага;
  • здібність діяти по зразку.

2. Дитині дається набір карток із геометричними формами, потрібно самостійно їх розкласти в три стовпчика - коло, квадрат, трикутник.

                  

Виявляється:

  • вольові зусилля;
  • здібність виконувати інструкцію.

3. Гра « Чого не стало?»

Перед дитиною картки із зображенням кола, квадрата, трикутника. Учень заплющує очі, педагог забирає одну форму. Розплющивши очі, дитина повинна визначити якої фігури не стало. Назвати її.

Виявляється:

  • зацікавленість;
  • зорова пам'ять.
  • знання назв геометричних фігур;

4. Обвести контури геометричних форм і замалювати (при можливості самостійно, або з допомогою вчителя).

Виявляється:

  • зорово-моторна координація;

ПИСЬМО

Тема: Письмо по пунктиру

Обладнання: малюнок, листи паперу з малюнками, олівці.

Зміст заняття:

1. Пальчикова гра. Педагог промовляє вірш, супроводжуючи його рухами, дитина повторює за педагогом.

Ми будуємо домівку,

Ось дах на ній,

Вікно наче коло,

Стіни прямі,

Зліва і справа,

Зверху і знизу,

Я в ньому живу.

На перші два рядки з’єднують пальці в трикутник: разом кінчики великих пальців, горизонтально інші пальці обох рук з’єднують разом зверху у трикутник. На  третій рядок з’єднують в коло великий і вказівний пальці на одній, а потім на другій руці. На четвертий і п’ятий рядок прямі долоні обох рук тримають вертикально і паралельно. На шостий рядок прямі долоні обох рук тримають горизонтально і паралельно. На сьомий рядок – долоні обох рук на грудях.

Виявляється:

  • стан дрібної моторики і дії долонь;
  • довільність дій рук.

2. На листку паперу намальований малюнок.  Педагог показує, як з’єднується лінія по пунктирам.

Scanned at 01

Виявляється:

  • здібність довільної уваги;
  • цілеспрямованість діяльності;
  • сформованість моторних умінь.

3. У дитини лист паперу з таким же малюнком. Спочатку він обводить пальцем, потім з’єднує лінії по пунктирам олівцем.

МАЛЮВАННЯ

Тема: Малювання вертикальних ліній пензликом. Вправа «Світить сонце».

Обладнання: листок паперу, пензлик, фарби, банка з водою.

Зміст заняття:

1. Педагог просить дитину назвати предмети, якими вона малює. Показати і назвати сторони паперу.

Виявляється:

  • знання функціонального призначення предметів;
  • сформованість просторового уявлення.

2. Педагог здійснює з дитиною підготовчі вправи: проведення пензликом по тильній стороні руки, долоні, по щічці, відпрацьовує зняття води з пензлика в банку, витирання пензлика  ганчіркою.

Виявляється:

  •    зацікавленість;
  •    сформованість предметних дій;
  • особливості моторики.

3. Коментоване малювання. Педагог малює на листку паперу, супроводжуючи свої дії мовленням: «Сонце пробуджує нас кожний ранок. Воно посилає нам свої промені зверху і вони доходять до самої землі».

Виявляється:

  • зацікавленість;
  • довільна увага;
  • емоційні реакції.

4. Практична діяльність учня. Дитина наслідує педагога, пензликом замальовує лист паперу жовтою фарбою. Рухи кисті направлені зверху вниз. Учневі при необхідності надається допомога.

Виявляється:

  • здібність до цілеспрямованої діяльності;
  • вміння користуватися засобами для малювання;
  • темп діяльності;
  • характер допомоги.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список  використаної літератури

  1. Дементьева Н.Ф., Паперная Л.Н. Медико-педагогическая  помощь  умственно отсталым детям в специализированных учреждениях социального обеспечения. Дефектология № 5, 1984 г.

 

  1. Дементьева Н.Ф., Цикото Г.В., Исаева Т.Н. Обучение и воспитание детей с выраженной умственной отсталостью. Дефектология № 6, 1996 г.

 

  1. Забрамная С.Д., Боровик О.В.. Практический материал  для проведения психолого-педагогического обследования детей. М. «ВЛАДОС», 2007 г.

 

  1. Маллер А.Р. Социальное воспитание и обучение детей с отклонениями в развитии. М. « АРКТИ», 2000г.

 

  1. Обучение детей с нарушениями интеллектуального развития. Под    ред. Б.Пузанова, М. Academia, 2001 г.

 

  1. Психокоррекционная и развивающая работа с детьми. Под ред. И. Дубровиной. М. Academia, 1998 г.

 

  1. Стадненко М.М., Ілляшенко Т.Д., Борщевська Л.В., Обухівська А.Г.. Методика діагностики відхилень у розумовому розвитку молодших школярів та старших дошкільників. Київ, 1998р.

 

  1. Щепицына Л.М. Развитие навыков общения детей с умеренной и глубокой умственной отсталостью. С- Петербург, 2004 г.  

 

 

 

 

docx
Пов’язані теми
Педагогіка, Планування
Інкл
Додано
13 березня 2018
Переглядів
3385
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку