Психолого-педагогічний практикум з педагогічними працівниками освітнього закладу "Режисура шкільного спілкування."

Професійна студія

" Режисура шкільного спілкування".

Практичний психолог

Сіріньок Світлана Володимирівна

КЗ «Гуляйпільська загальноосвітня

 школа І-ІІІ ступенів»

Професійна студія

" Режисура шкільного спілкування".

Обладнання:

• набір карток із запитаннями до педагогів;
• кольорові картки для визначення емоційного ставлення педагогів;
• два м'яча різного кольору;
• набір карток із зображенням дітей;
• набір схем "Вплив педагога на дитину", "Емоції в стосунках дорослого та дитини.";
• дошка, крейда, магнітофон  та записи інструментальної музики.

Примітка: при підготовці до студії використовуються результати соціально-педагогічних  та психолого - педагогічних досліджень серед учнів школи.

Завдання 1. "Вивчення емоційного стану педагогів школи."

За допомогою кольорових карток дати відповіді на поставлені запитання. Червона картка-негативне ставлення, жовта картка-позитивне ставлення. Результати занести до таблиці, яка зображена на дошці.

Аналізуючи результати в словесній формі, необхідно визначити та фіксувати увагу на подібності труднощів педагогів і учнів - утома, нестача часу, перевантаження.

На дошці закріпити схему .

2. Педагогіка співробітництва.

Сучасна школа все  частіше нагадує про необхідність використання у навчально-виховному процесі принципів толерантної педагогіки. І якщо гуманістична педагогіка своєю метою визнає становлення особистості духовно багатої, активної, здатної до творчої реалізації, а тактикою обирає особистісно орієнтовану взаємодію , тоді педагогічний процес неможливо оцінювати за показниками лише успішності учнів

( навіть при 12-бальній системі оцінювання).Тому що, по-перше, успішність не охоплює всіх сторін педагогічного процесу, вона фіксує лише проміжні або кінцеві результати , а, по-друге, успішність може бути досягнута і при авторитарній системі.

Від процесу взаємодії дитини і дорослого  народжуються стосунки, новою якістю яких є педагогіка співпраці, саме вона дає реальну можливість виконати головне завдання в змісті освіти – навчає дитину будувати стосунки з іншими людьми .

Щоб проаналізувати освітнє середовище нашого навчального закладу давайте проведемо невелике дослідження.

4.Діагностична Гра "Ятак думаю…"                                                                                      Провести в ігровій формі діагностичне опитування педагогів, з метою вивчення виховного середовища освітнього закладу. Застосувати методику векторного моделювання. Використовуючи кольорові картки для відповіді на запитання.

На дошці креслимо систему координат для векторного моделювання освітнього середовища . Поряд таблицю для занесення результатів анкетування педагогів.                                                                                               

4. Метод "Приховане виховання".

Труднощі формування взаємин  у системі "Учень-Учитель".

Основною настановою дорослого в процесі взаємодії з дитиною є безумовне її сприйняття , визнання, турбота, що виявляються в позитивному ставленні до неї. Безумовне сприйняття дитини означає також, що ми, дорослі, з повагою ставимося до будь-якого переживання дитини. Якщо у неї виникають  будь-які емоції, зокрема й негативні, -образа, смуток, обурення, гнів, гордість – на це є причина, і вона має право на ці безпосередні переживання, а дорослому слід зрозуміти дитину розумом і прийняти душею.

У психології доведено, що потреба людини в  любові є однією з фундаментальних потреб людини.

У найважчі години життя скажіть дитині: "Я  тебе люблю…",  і в неї примножаться сили для долання труднощів, для вирішення життєвих проблем. Любов до дитини – це не лише приємна емоція , це передусім розумність у стосунках із нею , це турбота і відповідальність за її майбутнє.

1. Завдання для педагогів.

Назвати слова та звертання до дитини, які спонукали б дитину до співпраці з дорослим.

Демонстрація:  запропонувати на картках зразки слів, які бажано частіше вживати вчителю при спілкуванні з дітьми.

1. Ти зараз на вірному шляху.
2. Чудово!
3. В тебе все вийде.
4. Правильно.
5. Це добре!
6. Супер!
7. Я пишаюся тим як ти працював.
8. Ти робиш це дуже добре .
9. Це набагато краще.
10. Гарна робота.
11. Я щаслива бачити цю роботу.
12. Ти робиш гарну роботу !
13. Мої вітання!
14. Я знала, що зможеш це зробити!
15. Зараз ти це зрозумів!
16. Ти швидко вчишся.
17. Працюючи так, ти досягнеш більшого!
18. Я не змогла б зробити краще.
19. Це правильний шлях.
20. З кожним днем у тебе виходить все краще!
21. Це вихід!
22. Так тримати!
23. Прекрасно!
24. Так краще за все !
25. Тепер тебе нічого не затримає.
26. Ти добре попрацював головою.
27. Ти досягаєш успіхів.
28. Фантастика!
29.  Це чудова робота!
30. Ти робиш це гарно!
31. Як ти багато зробив.
32. Розумничок.
33. Вітаю!
34. Так тримати !
35. Ти все виконав вчасно!
36. Мені подобається хід твоїх думок.
37. Я пишаюся тобою!
38. Дуже приємно навчати таких розумних дітей.
39. Велика тобі подяка.
40. Твоя робота принесла мені задоволення.
41.  Молодець!
42. Серйозний прорив.
43. Це вже успіх.
44. Це вже твоя перемога.
45. Тепер ти уявляєш свої можливості.
46.  Ти – справжній майстер.
47. Я вірю в тебе!
48.  Грандіозно!
49. В тебе завжди все буде добре.
50. Я за тебе дуже рада.         

5. Психологічна підтримка дитини.

Проте на сьогодні психологи констатують депривацію батьківської любові. Таким чином, у педагогічному процесі зусилля слід спрямовувати на взаємини між дитиною і дорослим.

Пам'ятка:

• Довіра діє з величезною силою.
• Недовіра псує будь-які стосунки.
• Почуття любові не може бути хибним : воно або є, або його нема.
• Запозичити можна думку, а почуття ні.

Тому почуття любов до дітей вважають найголовнішою професійною якістю особистості педагога . Любов до дитини виявляється не стільки в словах , скільки в погляді , жесті, інтонації, голосі, позі. Діти тонко відчувають хто їх любить, а хто – ні.

Нашу увагу зазвичай привертає те, що дратує(не послухав, зробив не так, учинив бійку).

Тому й оцінюємо частіше негативно, та ще й драматизуємо.

Важливо не критикувати, а краще знайти за щось подякувати, іноді навіть за колишні успіхи.

Коли дорослий та дитина працюють разом і розподіляють обов'язки , вирішують проблеми і загальні , і дитячі - тоді виховання стає прихованим.

Прохання – краща форма ділового спілкування , бо вона дає відчуття свободи. Прохання викликає  до життя добру волю.

Для гуманної педагогіки характерне діалогічне спілкування .

Діалогічне спілкування – передбачає спілкування рівних осіб, зберігається індивідуальна думка, погляд кожного не нав'язується, кожен намагається зрозуміти співбесідника, смисл того, що він говорить.

  Вимоги до діалогічного спілкування:

1. Вислуховувати дитину, намагатися зрозуміти її переживання.
2. 2. Виявляти і проголошувати достоїнства дитини.
3. Пробачати помилки і слабкості дітей.

Таким чином , увага до дитини виявляється в умінні слухати й чути .

Рівень труднощів роботи вчителя  насамперед визначається його вмінням формувати взаємини з учнями. У спілкуванні з підлітками це головне. підлітки високо цінують знання вчителя, вміння пояснити матеріал зрозуміло та цікаво. Старші - ерудицію вчителя, намагання дати додатковий матеріал і збудити цікавість до свого предмета, сформувати позитивне ставлення до самостійного судження учнів на уроках. Підліткам імпонує вимогливість як віра в можливості учня , в його здібності подолати труднощі.