Психолого-педагогічний практикум з педагогічними працівниками "Школа-життєвий простір."

 

 

 

"Професійна студія"

 Заняття для вчителів початкових класів:

"Школа – життєвий простір ".

 

 

Практичний психолог

Сіріньок Світлана Володимирівна

КЗ «Гуляйпільська загальноосвітня

 школа І-ІІІ ступенів»

 

 

 

 

 

 

 

 

 

"Професійна студія": "Школа – життєвий простір ".

 

                         Заняття з елементами тренінгу.       

Вступ.         

Здавна професію вчителя вважали однією з найгуманніших.                          Учитель супроводжує людину в найважливіші її роки – у період становлення. Він уводить її " в світ пізнання довкілля, пробуджує й утверджує в її душі благородні почуття й переживання, виховує людську гідність…" Так писав славетний педагог Василь Олександрович Сухомлинський. Він був учителем дітей і учителем нас учителів.

Мета: Розглянути нові підходи та нові технології , які відображають здійснення на наших очах перебудову в педагогічних поглядах на виховний процес. Сьогодні я хочу вам запропонувати нові принципові рішення багатьох виховних проблем , які сьогодні

гостро стоять перед педагогами школи.

Завдання 1:

 Щоб розглянути ці проблеми хочу задати вам одне запитання -

Який образ у вас найчастіше асоціюється зі словом "школа"?

Оберіть одну із запропонованих відповідей.

• Вулик…
• Велика родина, де кожен зайнятий соєю дуже відповідальною справою
• Дім у якому затишно і приємно проводити час…
• Команда однодумців …
• Або різнобарв'я, розмаїття думок та поглядів…

Врешті-решт, для кожного з нас це життя. Спочатку учнівське, а потім учительське.

Яке воно? Чи є в ньому місце для радості й натхнення, роздумів та плідної праці, відвертої розмови  та співтворчості ?

Щоб дати відповідь на поставлене запитання , я пропоную вам виконати таке завдання.

Завдання 2. Емоційний тест .

Ціль: виявити емоційний стан учасників засідання професійної студії.

Кожному  запропоновано шаблон із зображенням сонечка. Відсутня одна деталь на обличчі - рот. 

Вчитель домальовує , а потім обговорюємо результати:

• Поганий настрій
• Спокійний
• Гарний настрій

 Результати прикріплюємо на дошці "Наш настрій ".

Емоційний портрет нашого засідання свідчить про наш настрій . І коли він гарний, це свідчить що учительське життя нам з вами подобається. Погодьмося, перефразуючи класика: всі щасливі школи схожі.

Напевне, тому, що не беруть на себе зобов'язань прищепити дітям найкращі якості , а створюють умови, за яких у цих якостей є шанс проявитися.

Освіта в цілому світі переживає кризу, яка триває вже не один рік. Та у вирішенні її необхідне нове бачення, яке орієнтувалося б на самі високі потенційні можливості, які враховують індивідуальність кожної особистості та загальнолюдські цінності.

В ході пошуку, спеціалісти в сфері освіти, неодноразово приходять до думки : що саме вчителі відіграють ключову роль у створені  благополучного для дітей учбового середовища. 

Л.М. Толстой писав " Є в школі щось невизначене, майже непідвладне керівництву вчителя, щось зовсім невідоме науці педагогіці і разом з тим становить сутність, успішність навчання – це дух школи… Цей дух школи є щось швидко повідомлююче  від одного учня до іншого,  яке має виразність у звуках голосу, в очах, рухах, напруженості змагань, - і це щось досить відчутне, необхідне та дорогоцінне і тому повинне бути ціллю всякого вчителя.  "   

Сьогодні поняття психологічного клімату всесторонньо вивчається, але залишається недостатньо вивченим. Одне із них –питання про способи впливу вчителя на психологічний клімат та шляхи створення благополучного психологічного клімату.

Відповідь на це питання дужа важлива, адже у вітчизняній педагогіці закріпилося положення про те, що група є фактором розвитку особистості, якщо вона характеризується благополучним психологічним кліматом. 

• Соціально-психологічний клімат школи виконує роль соціального та психологічного простору, в якому відбувається діяльність дітей і яке виступає в своєму впливові, на самопочуття та активність дитини, фактором реальних успіхів його діяльності , а відповідно - його загального розвитку.

Система впливів на школяра зумовлює благополуччя психологічного клімату.Багатовікова практика відкрила безліч способів впливу, які використовувалися в цілях формування особистості  та підготовки її життя в суспільстві.

Тому я пропоную по новому поглянути на свою роль, сприйняти учня як багатогранну особистість, допомогти йому розвинути самооцінку та почуття відповідальності за себе, за свою роботу, свої відношення з оточуючим світом.

Завдання 3.   "Знайди рішення". Індивідуальна робота із картками

Ціль: Розглянути систему виховних впливів на дитину. 

Завдання: Запропонувати кожному вчителю  ряд шаблонів на яких відзначено способи впливу на дитину, що відносяться до двох протилежних груп.

• Вам необхідно скласти схему за якою  треба показати можливі результати розвитку рис особистості при домінуючому використанні того чи іншого способу впливу.

Система виховних впливів на учня.

 

Соціально виправдані способи	Можливі результати при частому використанні		Індивідуально виправдані способи
НАКАЗ	ПАСИВНІСТЬ	АКТИВНІСТЬ	ПРОХАННЯ
РІШЕННЯ	НЕСАМОСТІЙНІСТЬ	САМОСТІЙ НІСТЬ	ПОРАДА
ДОПИТ	ПРИХОВАНІСТЬ	ВІДВЕРТІСТЬ	ДОВІРЛИВА БЕСІДА
КРИТИКА	ТРИВОЖНІСТЬ	ВПЕВНЕНІСТЬ	АКЦЕНТ НА ДОСТОЇНСТВАХ
ЯРЛИК	АГРЕСИВНІСТЬ	ДОБРОЗИЧЛИВІСТЬ	СИМПАТІЯ
ПОГРОЗА	СТРАХ	ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ	ПРОЕКЦІЯ РЕЗУЛЬТАТУ
МОРАЛІЗУВАННЯ	ОПІР	СПІВДРУЖНІСТЬ	СТАТИ НА ПОЗИЦІЮ ІНШОГО
УНИКАННЯ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ	ВІДЧУЖЕННЯ	ЗАХИЩЕНІСТЬ	СУМІСНЕ ОБГОВОРЕННЯ СИТУАЦІЇ НА РІВНИХ
ГІПЕРОПІКА	ІНФАНТИЛЬНІСТЬ	ІНІЦІАТИВНІСТЬ	НАДАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ
АКЦЕНТ НА ОСОБИСТОМУ  УСПІХУ	ВСЕДОЗВОЛЕНІСТЬ	САМООБМЕЖЕННЯ	АКЦЕНТ НА РЕЗУЛЬТАТІ ДІЯЛЬНОСТІ

 

• "Педагогічні ситуації.

Кожен педагог отримавши шаблон повинен дати характеристику одному із 10 способів виховного впливу на учня.

"НАКАЗ"  у випадку постійного використання у дитини не виховується самостійність, активність, розвивається невпевненість, дитині важко орієнтуватись в житті, вона швидше може попасти під вплив іншої людини.

"ПРОХАННЯ" розраховане на виявлення дитиною активності.(Прошу вас…, Чи не міг би ти…, Будь ласка…)

"РІШЕННЯ" не дозволяє виявляти самостійність дитини. Педагог намагається сформувати звичку безумовної та постійної слухняності, бездумної довіри. Розвиває несамостійність, залежність, покірність іноді протест.

 "ПОРАДА" надає можливість бути самостійним.(Я б тобі порадила…, Ось тобі порада досвідченої людини…)

"ДОПИТ" намагаючись уникнути покарання поступово розвивається прихованість справжніх мотивів поведінки, неправдивість, замкнутість, лицемірність, або протест.

"ДОВІРЛИВА БЕСІДА" на противагу "допиту", розташовує до відвертості, дозволяє зрозуміти стан дитини та надати їй дієву допомогу. (Чи не могли б ви розкрити причину вашої поведінки, якщо це не є таємницею…)

"КРИТИКА" породжує у дитини тривожність. Об'єктивна критика важлива, але необхідно враховувати, що "людина" і "поведінка" не ідентичні поняття, і оцінюючи особистість тільки по її зовнішнім проявам ми не зможемо створити умови для її зміни.

"АКЦЕНТ НА ДОСТОЇНСТВАХ" (замість критики) підкреслення під час спілкування з учнем позитивних рис його характеру, або поведінки. Надає сміливості на початку справи та  під час висловлювання власних суджень…(Ти такий працьовитий…, При твоїй акуратності…Ваш тонкий смак дозволяє…)

"ЯРЛИК" негативна характеристика. Використання її викликає опір відчуження від значимої людини, неадекватну самооцінку, а  в подальшому примирення, або агресивність яку дитина переносить на іншу людину. Діти намагаються відповідати тим очікуванням, які з ними пов'язують. Якщо за дитиною закріплюється репутація негативна, то з упевненістю  можна стверджувати, що він таким і зостанеться."

СИМПАТІЯ" виявлена відкрито розкриває всі ресурси особистості.(Я рада тебе бачити…, Мені приносить задоволення бесіда з вами…, Я люблю працювати з вашою групою…)

"ПОГРОЗА" розвиває страх. Сильні натури стають жорстокими або замкнутими, пристосовуються, а слабкі -" ламаються".

"ПРОЕКЦІЯ РЕЗУЛЬТАТУ" (замість погрози)опис передбачених подій, які трапляться після реальних вчинків дитини (Якщо так, то тоді…, Якщо ти, то тоді…)

"МОРАЛІЗУВАННЯ" викликає опір, дратівливість, виховуються скептики, циніки, демагоги.

"СТАТИ НА ПОЗИЦІЮ ВИХОВАНЦЯ " (замість моралізування)відчути стан дитини, зайняти його позицію , пережити логіку виправдання поведінкового вибору(Мені теж приходилось…, Я раніше теж думав…)

"УНИКАННЯ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ" відволікаючи увагу дитини від виникаючих проблем, вона залишається наодинці  з ними. В результаті розвивається невпевненість в собі , інфантильність, безпорадність а в подальшому – відчуження.

Якщо дорослі не виявляють інтересу до проблем дитини, то вона намагається знайти відповідь за межами сім'ї та школи – серед ровесників, попадаючи під вплив більш сильних. Якщо дорослі не можуть надати  прикладу її вирішення, а самостійно дитина не спроможна їх вирішити - розвивається звичка уникати вирішення складних життєвих проблем, приймати чуже, готове рішення, не відповідаючи за його наслідки.

"ОБГОВОРЕННЯ НА РІВНИХ" (замість уникнення вирішення проблеми) сумісне осмислення ситуації обмін думками, інформацією про стан у зв'язку з випадком допомагають учневі відчути себе захищеним, повірити в те, що вчитель завжди поруч і готовий допомогти в складних обставинах.

"ГІПЕРОПІКА" занадто опікуючись дитиною дорослі намагаються виховати любов до себе, та бувають здивовані коли виростає лицемір, егоїст, коли розвиваються такі якості як інфантильність та безпорадність. 

"НАДАННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ" (замість гіперопіки) надання дитині прав та витікаючих із них обов'язків (Я не можу обмежити ваші права…, Скористуйтесь вашим правом…)

"АКЦЕНТ НА ОСОБИСТОМУ УСПІХУ" дорослі акцентують увагу не на результаті діяльності , а на рисах особистості. Дитина не вчиться розуміти інтереси інших, агресивно сприймає перешкоди. Він має нестійкий характер, для нього характерні егоцентризм, вседозволеність, зазнайство, кар'єризм, лицемірство, пристосованість.

"АКЦЕНТ НА РЕЗУЛЬТАТІ ДІЯЛЬНОСТІ" (замість акценту на особистому успіху) характеристика об'єктивного результату зробленої роботи розвиває ділову спрямованість, високі вимоги до до власної діяльності , формує здатність до саморегуляції, самоконтролю…

Більшість ""людей страждають від того, що вони постійно пам'ятають про свої невдачі. Концентрація на негативному досвіді заважає нам рухатися далі.Ентузіазм дитини може бути похованим під тягарем шкільних невдач .

4. Психологічний практикум.

Негативні педагогічні стереотипи: як їх подолати?

Не соромся вчитися і у зрілому віці,

Краще навчитись пізніше, ніж ніколи.

Езоп

Суттєвою перешкодою для викладача на шляху встановлення толерантних відносин з учнями є існуючі негативні стереотипи (переконання).Вони стають причиною  того, що викладачі, як правило, неадекватно реагують на різноманітні ситуації в педагогічному процесі, надмірно нервують, а це у свою чергу призводить до:

• прийняття невірних рішень ;
• руйнування відносин з учнями;
• псування настрою учням і собі;
• погіршення здоров'я тощо.

Як подолати їх?

Щоб дати відповідь на це запитання необхідно скористатися відомим у практичній психології методом раціонального мислення , який розробив американський психолог Альберт Елліс. Це допоможе певним чином осмислити помилки , які часто зустрічаються в діяльності педагогів, а також здійснити психокорекцію їх поведінки в подібних критичних ситуаціях.

Педагогічна ситуація "Знову двійки?!"

• Ціль: розглянути педагогічну ситуацію поетапно, проаналізувавши рефлексію власної поведінки в даній ситуації.

Ситуація. Вже котрий раз учитель ставить одному й тому  ж учню двійку: "Він звичайно-ледар. Хоча сьогодні можна було б поставити і більший бал, але нехай знає, що потрібно працювати, а не розважатись.

А ось що говорить слабкий учень стосовно поганих оцінок: "Раніше   я переживав, не хотів і навіть боявся іти до дому. А тепер мені байдуже. Я навіть в щоденник вже не дивлюся."

Етап 1. Давайте проаналізуємо , які почуття володіють нами та як ми поводимося?Ми роздратовані, бо учень знову не вивчив урок, тому  у нас виникає бажання покарати цього ледаря.

Етап 2. Переглянути які нерозумні думки, переконання засмучують мене, турбують, пригнічують, змушують поводитись мене неадекватно?

• Викликаючи його, я вже знаю чим закінчиться ця ситуація.
• Все-таки самий дійовий засіб стимулювання роботи учня і підтримання дисципліни - покарання його незадовільною оцінкою.
• Як би я була упевнена, що він не може вчитися, то поставила б йому вищий бал. Але я переконана, що він може, але не хоче навчатися, то чи потрібно його заохочувати.
• Я вчитель і повинна бути об'єктивною…

Етап 3. Як можна спростувати наші думки та переконання?

• Пригадаймо В.О. Сухомлинського:" Я не можу без болі думати про те, що в багатьох школах сидять за партами знехтувані похмурі , роздратовані або байдужі до всього невстигаючі учні. Не можна допустити, щоб вони пішли зі школи озлоблені та байдужі до знань . Якщо нормальна людина в жодному предметі не досягла успіхів , якщо у неї немає улюбленого предмету , це означає , що школа не справжня.
• Часто погані, нехай навіть заслужені оцінки послабляють у школярів віру в себе, в свої сили і можливості. Учень стає байдужим до двійок. Він примирюється з положенням невдахи. І часто стає ним на все подальше життя.
• Оцінка не має бути джерелом тривоги і побоювань. Учні підуть на заняття з більшою охотою та бажанням, якщо їм не загрожуватиме небезпека бути викликаним задля покарання "двійкою". Оцінка це –винагорода за працелюбство, за рівень здобутих знань, сформованих навичок.
• Шлях пошуку істини - це, безперечно, шлях спроб та помилок. Вчитель повинен пам'ятати про право учня на помилку, яку слід вчити виправляти.

Етап 4. Як скорегувати свою поведінку, а також нерозумні думки, переконання?

• Чи ставили ви перед собою запитання: "Як же все-таки оцінювати тих, для кого навчання є досить складною справою?"
• Учні, які відчувають певні труднощі в навчанні, майже завжди мають і "сильні риси". Так учень, що робить багато помилок у творі, вміє логічно викладати , аналізувати або узагальнювати матеріал.
• При поточному обліку доцільно як можна менше використовувати незадовільні оцінки. Краще вкажіть на недоліки в роботі , наголошуючи , що учень чогось не знає , щось не вміє . Невдачі учня не є підставою для оцінки його особистості в цілому.
• В кожному конкретному випадку глибоко вникайте в причини незнання. Що це?

Методичні промахи, невміння налагодити дружні стосунки з учнем, донести в доступній формі для них інформацію, або це особливості самого учня? Не можна негативною оцінкою прикривати його незнання  і своє небажання працювати з окремими учнями.

Завдання 5.

На закінчення засідання професійної студії я пропоную вам оцінити свій настрій використовуючи запропоновані вам варіанти відповідей. Візьміть кольорові фішки та покладіть їх до відповідного сектору .

Сектор 1- зображення сонечка.

Сектор 2- зображення хмарки через яку пробивається світло сонця.

Сектор 3- зображення дощової хмари.

Дати оцінку емоційного ставлення колег до проведеного заняття . Рекомендувати відповідні вправи для визначення емоційного стану дітей в учнівських колективах школи