Психологія спілкування учителя,вихователя, класного керівника і учня в процесі адаптації щодо навчання в основній школі

НАВЧАЛЬНО – ПЕДАГОГІЧНИЙ СТРУКТУРНИЙ ПІДРОЗДІЛ

ОБЛАСНОЇ ДИТЯЧОЇ ТУБЕРКУЛЬОЗНОЇ ЛІКАРНІ

ІНФОРМАЦІЙНИЙ  БЮЛЕТЕНЬ

ПСИХОЛОГІЯ СПІЛКУВАННЯ УЧИТЕЛЯ,ВИХОВАТЕЛЯ, КЛАСНОГО КЕРІВНИКА І УЧНЯ В ПРОЦЕСІ

АДАПТАЦІЇ ЩОДО  НАВЧАННЯ В ОСНОВНІЙ ШКОЛІ

м. Олешки

2018р.

            Зміст

1.      5 – й  клас – це період  адаптації до середньої ланки  школи..3
2.      Психологічні особливості молодшого підліткового віку .………..5
3.      Ознаки успішної адаптації………………………………………………………….6
4.      Чим можна допомогти?................................................................7
5.      Методичні рекомендації. ………………………………………………...........8
6.      Список використаної  літератури…………………………………………….12

У процесі навчання у школі дитина проходить через ті чи інші кризові етапи, кожний із яких має свою специфіку, свої проблеми, що потребують особливої уваги педагогів, батьків та психологічної служби навчального закладу.

Одним із цих етапів є перехід учнів початкової школи в середню. П’ятий клас – кінець дитинства, період, що безпосередньо передує підлітковому. У цей час діти відкриті і довірливо ставляться до дорослих, визнають їх авторитет, чекають від учителів, батьків та інших дорослих допомоги і підтримки. Це відкриває великі можливості для виховних впливів. Але 5-й клас – це період адаптації до середньої ланки школи.

Адаптація - процес пристосування до нових умов чи вимог середовища, результатом якої має бути пристосування, що є показником життєвої компетентності індивіда.

У 5-му класі діти переходять до нової системи навчання: «класний керівник – учителя -предметники», уроки проходять у різних кабінетах. Інколи діти навіть змінюють школу, у них з’являються нові однокласники.

Більшість дітей переживає цю подію як важливий крок у своєму житті. Деякі пишаються тим, що вони подорослішали, інші мріють розпочати «нове життя».

Саме педагоги, батьки, фахівці психологічної служби  мають допомогти дітям.

Загалом під шкільною адаптацією розуміють пристосування дитини до нової системи соціальних умов, нових відносин, видів діяльності, режиму життєдіяльності . Адаптація дитини до навчання у середній ланці школи – це досить довгий процес, пов’язаний зі значними проблемами як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру.

Перехід від початкової до основної школи супроводжується достатньо різкими змінами в організації навчально-виховного процесу, що провокує появу труднощів у процесі соціально-психологічної адаптації.

До таких змін, що ведуть до труднощів адаптації належать:

•       збільшення кількості дисциплін та відповідно кількості уроків;
•       розширення обсягу інформації, яку необхідно засвоїти;
•       зміна педагогічного складу,переформування класів
•       зменшення кількості уваги до кожного учня та ускладнення вимог до засвоєння знань, поведінки, дисциплінованості, відповідальності за свої вчинки
•       до того ж перехід у середню освітню ланку співпадає у часі з початком вікової  кризи – переходом до підліткового віку з його фізіологічними та психологічними особливостями 

Серед чинників, що впливають на успішність переходу до основної школи, велике значення має зміна форм організації та умов навчання, а саме:

• проведення уроків різними вчителями, які відрізняються індивідуальним особливостями  поведінки і діяльності, рівнем вимог, оцінювання (найчастіше неузгодженими);
• невміння (чи небажання) вчителів - предметників враховувати вікові та індивідуальні особливості дітей; 
• кабінетна система навчання, що, з одного боку, висуває підвищені вимоги до дисципліни і організованості дитини, а з другого – зменшує час на відпочинок, а значить втомлюваність і знижує працездатність п'ятикласників; 
• збільшення навчального навантаження (поява нових навчальних дисциплін,  зменшення ролі наочності, перехід до нового, теоретичного, рівня викладання матеріалу, збільшення як кількості, так і інтенсивності та інформативності уроків);
• можлива зміна класу чи школи у зв'язку зі спеціалізацією навчального закладу, що означає зміну усталених стосунків з однокласниками та вчителями; 
• зміна режиму дня.

у психологічному статусі випускника початкової школи мають бути
закладені основні риси статусу п'ятикласника, такі новоутворення, як: 

•          довільність, усвідомленість та інтелектуалізація всіх психічних процесів, їх внутрішнє опосередкування; 
•          почуття дорослості; 
•          рефлексія; 
•          розвиток самосвідомості (Я-концепції, самооцінки), орієнтація на однолітків.  

ПРОБЛЕМИ:

Психологічні проблеми:

1.       Зміна умов навчання;
2.       Різноманітність і якісне ускладнення вимог, що висуваються  до школяра різними вчителями;
3.       Зміна позиції «старшого» у початковій школі на статус «самого маленького» у середній.

П’ятикласники пристрасно бажають добре вчитися, щоб радувати оточуючих. Але, зіткнувшись з першими труднощами, часто розчаровуються.

Навчальні проблеми п’ятикласників:

1.       Слабка навчальна підготовка у початкових класах.
2.       Не сформованість вміння аналізувати та синтезувати (нерозвинені розумові дії та операції), поганий мовленнєвий розвиток, слабкі увага та пам’ять.
3.       Нерозвинута воля – небажання, «неможливість», за словами учнів, примусити себе постійно займатися навчанням. Таких дітей не мета, тому що для п’ятикласників характерне переважно емоційне ставлення до своєї діяльності.

Наслідки:

•         У адаптаційний період діти можуть стати більш тривожними, боязкими або, навпаки, «розв'язаними», надмірно гучними, метушливими.
•         Відбувається зниження працездатності, діти можуть стати забудькуватими, неорганізованими, іноді порушується сон, апетит. 

Ознаки успішної адаптації :

Ознаки дезадаптації:

•         змучений, стомлений зовнішній вигляд дитини.
•       небажання дитину ділитися своїми враженнями про проведений день.
•         прагнення відвернути дорослого від шкільних подій, переключити   увагу на інші теми.
•         небажання виконувати домашні завдання.
•         негативні характеристики на адресу школи, вчителів, однокласників.
•       скарги на ті чи інші події, пов'язані зі школою.
•         неспокійний сон.
•       труднощі ранкового пробудження, млявість.
•         постійні скарги на погане самопочуття.

ЧИМ МОЖНА ДОПОМОГТИ?

•         ерша умова шкільного успіху п'ятикласника - безумовне прийняття дитини, незважаючи на ті невдачі, з якими він вже зіткнувся або може зіткнутися.
•         Створюйте умови для розвитку самостійності у поведінці дитини. У п'ятикласника неодмінно повинні бути домашні обов'язки, за виконання яких він несе відповідальність.

СЛОВА, ЯКІ ПІДТРИМУЮТЬ І ЯКІ РУЙНУЮТЬ ЇЇ ВІРУ В СЕБЕ

Слова підтримки

Знаючи тебе, я упевнений, що ви все зробили добре.

Ти робиш це дуже добре.У тебе є деякі міркування з цього приводу? Чи готовий ти почати?Це серйозний виклик. Але я впевнений, що ти готовий до нього.

Слова розчарування:

Знаючи тебе і твої здібності, я думаю, ти зміг би зробити це набагато краще.

Ця ідея ніколи не зможе бути реалізована.

Це для тебе занадто важко, тому я сам це зроблю.

Підтримувати можна за допомогою:

окремих слів (гарно, чудово);

висловлювань («Я пишаюся тобою», «Спасибі», «Все йде добре» і т.д.);

дотиків (доторкнутися до руки, обійняти його і т.д.);

спільних дій (сидіти, стояти поруч і т.д.);

вираз обличчя (посмішка, кивок, сміх).

Як допомогти дитині успішно адаптуватися?

Методичні поради для вчителів основної школи:

1.       Знайомитися з програмою та методикою роботи в початкових класах і спиратись на неї.
2.       Зберігати й розвивати традиції, які склались в учнів у процесі навчання в початкових класах.
3.       До початку роботи з дітьми ознайомитися з ними, систематично вивчати              їх і використовувати одержані дані у процесі роботи.
4.       Забезпечити єдність вимог до учнів.
5.       Забезпечити поступовий перехід на предметну систему викладання, нову побудову уроків, нові методи та прийоми роботи, нові вимоги до дітей тощо.
6.       Розвивати в учнів уміння й навички самостійної роботи.
7.       Продовжувати розвиток творчого мислення учнів.
8.       Забезпечити поступальний рівномірно висхідний характер навчально-виховного процесу учнів з урахування вікових та індивідуальних особливостей школярів.
9.       Виявляти й розвивати індивідуальні нахили та інтереси учнів, їхні творчі здібності. Проводити профорієнтаційну роботу.
10.   Забезпечити міжпредметні зв’язки.
11.   Постійно підтримувати зв’язки з колегами з метою взаємодопомоги в роботі та обміну досвідом.
12.   Підтримувати зв’язки з учителями початкових класів.
13.   Протягом першого місяця навчання дітей у 5-му класі не писати зауважень у щоденники, проводити оцінювання на користь дитини, більшість уроків на початку навчального року будувати на повторенні.
14.   Дозувати навчальне навантаження та обсяг домашнього завдання, а також знизити їх до мінімуму у вихідні дні.
15.   Поглиблювати свої знання з проблемами забезпечення принципу наступності в педагогічному процесі.

ПОРАДИ КЛАСНОМУ КЕРІВНИКУ

5-го класу щодо успішної адаптації учнів:

• проявляти доброзичливе ставлення, підтримку;
• реалізовувати демократичний стиль керівництва;
• не висувати на початку року великих вимог до дітей, пам’ятати різницю між п’ятикласниками та іншими учнями середньої школи;
• намагатись, щоб заняття викликали в учня позитивні переживання, позитивне емоційне ставлення до навчального предмету;
• орієнтувати дітей на вироблення об’єктивних критеріїв успішності і неуспішності, прагнення перевірити свої можливості і знаходити (за допомогою дорослих) шляхи подальшого їх розвитку і вдосконалення;
• допомогти учням із низьким соціальним статусом в класному колективі відчути себе потрібними і бажаними в класі;
• проводити відповідні класні години для покращення неформальних відносин між дітьми з використанням активних форм роботи;
• залучати до позакласної роботи, групових заходів, щоб вони більше спілкувалися;
• на позакласних заходах давати можливість проявити себе з кращої сторони;
• звертати увагу однокласників на успіхи цих дітей у тому, що в них виходить.

.ПАМ'ЯТКА ВЧИТЕЛЯМ, ЯКІ ВИКЛАДАЮТЬ У 5-х КЛАСАХ

•         Відвідайте уроки в 4-му класі. Придивіться до своїх майбутніх учнів.
•         Познайомтеся з методикою викладання в початкових класах.
•         Опрацюйте спеціальну психолого-педагогічну літературу.
•          Пам'ятайте: легше з першого уроку викликати до себе довіру, любов   дитини, ніж потім подолати недовіру.
•          Не змінюйте різко методи роботи, використовуйте ігровий матеріал, інструктажі, пам'ятки, алгоритми, картки-опори, зразки виконання.
•          Протягом уроку та додому давайте конкретні доступні завдання й домагайтесь їх чіткого виконання.
•     Щоденно перевіряйте письмові роботи учнів, домагайтеся систематичної роботи над помилками.
•     Ретельно обміркуйте заходи та прийоми розвитку мислення, усного та писемного мовлення учнів. Розробіть відповідний роздавальний матеріал.
•     Забезпечуйте систематичне повторення.
•     Уникайте перевантаження дітей.
•     Відвідуйте уроки колег, які викладають у 5-х класах.

Рекомендації шкільним психологам

1. Проводити психолого-педагогічне обстеження учнів 4-х класів з метою визначення адаптаційного потенціалу учнів, попередження шкільної дезадаптації.
2. Проводити аналіз функціонування системи психологічного супроводу з метою визначення причин її неефективності.
3. Сприяти формуванню в учнів позитивної «Я-концепції», уміння оцінювати себе, усвідомлювати власні можливості

Велике місце в адаптації учня до основної школи належить сім’ї.

Список використаної літератури

1. Адаптація дітей  у 1, 5, 10 класах.// упорядник Т.Червонна.- К.: Шкільний світ, 2008.-128 с.
2. Дусавицкий А. К. Развитие личности в учеб­ной деятельности. — М., 1996. — 208 с.
3. Поливанова К.Н. Психологическое содержа­ние подросткового возраста // Вопросы психологии. — 1996. -   №1.-С. 20-33.
4. Удовенко М. Адаптація молодших школярів у основнй школі.// Психолог. ­– 2006.- № 18.- с.1

Підготувала вчитель І категорії

Веремієнко Наталія Вадимівна