Психолого-педагогічний семінар «Психолого-педагогічні умови адаптації учнів до нових умов навчання у період карантину»

Психолого-педагогічний семінар

«Психолого-педагогічні умови адаптації учнів

до нових умов навчання у період карантину»

 

Мета: розглянути адаптацію як одну з центральних проблем в психології; вивчити стан проблеми психолого-педагогічних умов адаптації учнів до нових умов навчання у період карантину, проаналізувати взаємозв’язок самоефективності та адаптації, ознайомитися з рутинною та проактивною моделями адаптації; визначити пропедевтичні заходи з формування готовності до самоорганізації під час карантину.

 

Хід проведення

Вправа на розігрів

Конкурс «Асоціації»

Кожен гість витягує з чарівного мішечка папірець з літерою, і має назвати якомога більше новорічних слів, що починаються з неї. Це можуть бути новорічні герої, страви з новорічного столу, атрибутика Нового року та й взагалі все, що так чи інакше асоціюється з цим святом.

 

1. Проблема адаптації як одна з центральних в психології

Проблема адаптації особистості є однією з центральних в психології. Все частіше звертає на себе увагу дослідників у зв'язку з високою динамікою соціально-економічних умов життя і діяльності. Згідно держаним стандартам загальної середньої освіти останнього покоління школа має навчати не просто компетенціям, а вчити оновлювати ці компетенції (А.Г. Асмолов).

Вивчення питань, пов'язаних з адаптацією учнів до школи, набуло широкого поширення в роботах багатьох вчених (М.М. Безруких, М.Р.Битянова, Л.І.Божович, А.Л.Венгер, М.В.Григор'єва, Т.В.Дорожевец І.В.Дубровіна, С.П.Єфімова, І.А.Коробейников, Н.В.Литвиненко, Н.Г. Лусканова, Д.Ю.Соловйова, Т.В.Снєгірьова, Р.В.Овчарова , Д.Б.Ельконін та ін.)

Академічна адаптація є ступінь відповідності можливостей школяра і вимог освітнього середовища, спрямованих на організацію його навчальної діяльності:

• розуміння і прийняття вимог вчителя і ритму навчальної діяльності,
• прагнення до оволодіння навчальними діями,
• розуміння і виконання правил поведінки в класі під час навчальних занять,
• відношення до навчання, достатня пізнавальна активність.

За якими критеріями вчитель може робити висновок, що учень успішно адаптується? Надамо структуру психологічних засобів академічної адаптації школярів на етапі середньої ланки:

• на когнітивному рівні – перевагу високої обізнаності при вирішенні завдань, прояснення уявлень про навчальну ситуацію і шляхи її вирішення, інтелектуальне зосередження;
• на мотиваційному рівні – перевагу внутрішніх мотивів прагнення до досягнення, прагнення до схвалення;
• на емоційно-вольовому рівні – антиципацію (передбачення) неприємностей у навчальній діяльності та шляхів їх попередження, емоційну саморегуляцію;
• на соціально-психологічному (в реальному житті) рівні – прагнення до домінування, пошук психологічної підтримки;
• на соціально-психологічному (в віртуальному просторі) рівні – прагнення підтримувати зв'язок з однокласниками, встановлювати відносини з великою кількістю людей в мережі, демонстрацію в соціальних мережах прихильності тій чи іншій соціальної групи;
• на суб'єктно-особистісному рівні – рішучість, толерантність до невизначеності, готовність до ризику в ситуації навчальної невизначеності.

Позитивними предикторами оцінки власної ефективності в навчальній діяльності (як суб'єктивного показника академічної адаптації) є готовність до ризику, мотиваційні засоби академічної адаптації; негативними предикторами – ескапізм, емоційні мотиви навчання.

А.Варламова та Е.Павловська відзначають фактори, що знижують рівень шкільної адаптації: зміни в навчальній діяльності та взаєминах підлітка, перебудову організму, несформованість емоційно-вольової сфери. Підлітковий вік – кризовий момент в житті, який вимагає мобілізації адаптаційних механізмів. Проблема шкільної дезадаптації набуває особливої ​​актуальності віці від 11 до 15 років.

Які фактори виступають об'єктивний і суб'єктивний показники академічної адаптації?

Об'єктивним показником академічної адаптації виступає успішність, суб'єктивним – оцінка власної ефективності в навчальній діяльності, сформованість внутрішніх навчальних мотивів, шкільна тривожність, готовність до ризику в ситуаціях невизначеності.

За дослідженнями М.Граур з'ясовано наступне.

Успішність має позитивні кореляційні взаємозв'язки:

• з прагненням до домінування (соціально-психологічні засоби);

• з готовністю до ризику в невизначеній ситуації як засобом адаптації (суб'єктно-особистісні засоби);

• з мотиваційними засобами і їх компонентами: перевагою внутрішніх мотивів і прагненням до досягнення;

• з соціально-психологічними засобами (в віртуальному просторі) і їх компонентами: прагненням встановлювати близькі стосунки з великою кількістю людей в мережі і демонстрацією в соціальних мережах прихильності тієї чи іншої соціальної групи як засіб адаптації

• з когнітивними засобами в цілому і з окремими компонентами цієї групи: перевагою високої обізнаності при вирішенні завдань, проясненням уявлень про ситуацію шляхи її вирішення, інтелектуальним зосередженням.

Оцінка власної ефективності в навчальній діяльності як показник академічної адаптації має позитивні кореляційні взаємозв'язки:

• з емоційної саморегуляцією (емоційно-вольові засоби);

• з мотиваційними і когнітивними засобами академічної адаптації;

• з готовністю до ризику в навчальній ситуації невизначеної як засобом адаптації (суб'єктно-особистісні засоби);

Оцінка власної ефективності в навчальній діяльності має негативний кореляційний взаємозв'язок з ескапізмом як засобом адаптації.

 

2. Результати дослідження адаптації в учнів 8 та 10 класів в ліцеї

Як же справи з адаптацією у ліцеї?

Дане опитування проводилося серед учнів 8 та 10 класів у жовтні-листопаді 2020 року з метою профілактики шкільної дезадаптації. Вивчалася адаптація восьмикласників до поглибленого вивчення окремих предметів та десятикласників до профільного навчання. Учні обстежувалися у груповій формі за наступними методиками:

• соціометричний статус: «Соціометрія» Дж. Морено;
• особливості системи відносин: «Діагностика загальної самооцінки особистості» (Г.М.Казанцевої);
• особливості мотиваційної сфери: тест-опитувальник МУН (мотивація успіху – невдачі);
• емоційна сфера: «Шкала особистісної тривожності для учнів 13-16 років» О.М.Прихожан.

Узагальнені результати надамо в таблиці (%).

Клас	Соціометричний статус		Рівень самооцінки			Мотивація успіху/невдачі			Рівень тривожності
	Соціомет-рична зірка	Аут-сайдер	Високий	Середній	Низький	Досягнен-ня успіху	Не визначена	Уникан-ня невдачі	Прийнят-ний	Завище-ний
8-А	10	0	42	48	10	64	26	10	93	7
8-Б	6	0	46	27	27	54	36	9	91	9
8-В	0	0	16	55	29	32	49	6	100	0
10-А	14	0	76	14	10	55	45	0	100	0
10-Б	8	1	36	56	8	56	36	8	100	0
10-В	3	0	52	31	17	42	52	6	90	10

Конкурс «Обери новорічну прикмету»

Новорічні прикмети, які залучають достаток у дім.

Всупереч тому, що скептики не втомлюються нагадувати, що щастя не в грошах, проте навіть вони не зможуть посперечатися з тим, що матеріальний достаток робить ваше життя набагато легшим і яскравіший. І якщо ви вже майже зневірилися поліпшити своє фінансове становище, тоді згадайте про те, що в новорічну ніч бажання мають властивість збуватися та у вас ще є шанс. А щоб все вийшло саме так, як ви задумали, постарайтеся обійтися без імпровізації. Ми зібрали список новорічних прикмет і ритуалів, які привернуть достаток у ваш будинок.

Закрийте всі борги та не позичайте гроші на Новий рік

Згідно з однією з найпопулярніших новорічних прикмет — в кінці року не рекомендується брати або віддавати гроші в борг. Якщо раптом у вас накопичилися борги (або кредити), постарайтеся закрити їх до настання нового року. Інакше так і будете тягнути свої «старі борги» далі по життю. Що стосується позичання, то не лише гроші не варто давати в борг, але і вбрання, взуття або аксесуари — це погана прикмета і для тих, хто дає, і для тих, хто бере. Тому якщо, наприклад, подруга слізно благає вас позичити їй вбрання краще ввічливо їй відмовте. Інакше весь рік потім доведеться ходити та позичати саме вам.

Протирайте дзеркала і витріть пил

Ще наші предки стверджували: гроші водяться там, де чисто. Тому не нехтуйте обов'язками господині й час від часу наводьте порядок в будинку. Першим ділом протирайте дзеркала від пилу і забруднень, а також вимийте вікна — це допоможе грошовій енергетиці проникати у ваш будинок. Також вважається, що дзеркальна поверхня здатна примножити ваш капітал. Покладіть монетку у воду і цієї «грошовою» рідиною акуратно протріть дзеркало. А потім покладіть перед ним ту саму монету і залиште її там на ніч. Тільки прослідкуйте, щоб монетка відбивалася в дзеркалі, а на ранок покладіть її до скарбнички. Це притягне до вас добробут і успіх.

У новий рік — у новому вбранні

Напевно ви теж чули про те, що якщо вибирати для новорічної вечірки якусь обновку, тоді рік складеться вдало і щасливо в усіх сферах. І якщо ваші близькі будуть косо поглядати на вас, коли ви понесете чергову сукню в примірювальну, поясніть їм, що це не зайві витрати, а цілком свідомий внесок у ваше майбутнє. До речі, не забудьте доповнити ваш новорічний образ відповідними аксесуарами та підходящим взуттям. Тоді ви маєте всі шанси стати королевою вечора і спровокувати фінансовий успіх у найближчому майбутньому.

Святковий стіл за всіма правилами

Приготуйте багатий святковий стіл і не забудьте приховати кілька страв «на всякий випадок». Вважається, що красиво накритий стіл, на якому можна знайти безліч різноманітних страв, буде символізувати достаток і процвітання в новому році. І якщо ви вирішите заощадити на делікатесах і закусках, то ризикуєте провести найближчі 12 місяців впроголодь.

Повісьте купюри на ялинку

Ще один надійний спосіб поправити своє матеріальне становище в найближчі 12 місяців — повісити на ялинку кілька великих купюр. Тільки в таке місце, де їх знайти зможете тільки ви. Згідно з повір'ям, якщо серед ялинкових іграшок «загубиться» купюра, тоді грошовий потік буде налаштований саме так, як вам треба. Після того, як новий рік вступить у свої права, акуратно зніміть купюри та покладіть у свій гаманець. І ні в якому разі не витрачайте — вони будуть вашим талісманом і оберегом на весь рік.

Під бій курантів стискайте велику купюру в кишені

Щоб гроші не забули дорогу в ваш дім, в новорічну ніч покладіть в кишеню велику купюру. І коли під бій курантів будете загадувати бажання (пов'язане з фінансовим добробутом) і пити шампанське, рукою стискайте в кишені гроші. І тоді, згідно з народною прикметою, у вас завжди будуть «хрустіти» гроші.

Закиньте монетку в келих з шампанським

Для цих цілей відмінно підійде п'ятикопійчана монета, яку в народі називають п'ятаком. Під бій курантів осушіть напій, а монетку покладете у свій гаманець і не виймайте протягом року. Тим самим ви знайдете свій грошовий талісман, який допоможе вам поліпшити своє матеріальне становище і зробить так, щоб у ваших кишенях завжди водилися гроші.

Поставте фігурку символу року на видному місці

Коли будете прикрашати свій святковий стіл, подбайте про те, щоб в центрі його виявилася фігурка. Так ви направите грошовий потік в потрібне русло. Після закінчення свят не поспішайте ховати фігурку в комод — нехай вона залишиться у вітальні кімнаті на видному місці та служить своєрідним оберегом.

Придбайте скарбничку — символу року

Наші предки вірили, що складати монетки треба в красиву скарбничку (не забуваючи заговорювати їх на добробут і процвітання), а краще для цих цілей вибрати символ року.

 

3. Моделі адаптації у суспільстві на індивідуальному та груповому рівні

В умовах пандемії відбувається переоцінка цінностей, особливого значення набувають цінності життя, здоров’я. Здоров’я людей є важливою умовою успішної адаптації до змін, які відбуваються в суспільстві. Проблему громадського здоров’я, ставлення до нього, підтримання у кризових умовах досліджували В. Ананьєв, Р. Березовська, І. Бовіна, О. Богучарова, В. Васютинський, В. Вінков, І. Губеладзе, І. Гусєв, Л. Коробка, В. Мяленко, Г. Никифоров, Ю. Фролова та ін. Адаптацію спільноти до суспільних змін унаслідок воєнного конфлікту, пандемії, карантину визначають як шлях від переживання соціальної.

Ситуація загальнонаціонального карантину виявила широке проблемне поле щодо готовності кожної конкретної людини діяти у незвичних умовах. Одна із специфічних характеристик цих умов – це неможливість безпосередньо контактувати у звичному колі соціальної взаємодії. Перед освітньою галуззю постало завдання організації навчання за цих специфічних умов. Це завдання не є новим, але воно з перспективного стало надактуальним, тобто потребує вирішення «тут і зараз».

В процесі індивідуального і колективного пристосування формуються наступні моделі адаптації: рутинна модель адаптації, яка реалізується за допомогою самозбереження, та проактивна модель адаптації, для якої характерні активний пошук нових можливостей, активізація адаптаційного потенціалу та ресурсів, готовність до розвитку.

На індивідуальному рівні особливостями прояву консервативно-рутинних стратегій є

• нарікання на труднощі, скарги, пошук самовиправдання, безрезультативний аналіз проблем;
• використання звичних стереотипних засобів психологічної саморегуляції;
• незмінність способу і стилю життя, прагнення зберегти свої звички та норми поведінки.

На колективному рівні особливостями прояву консервативно-рутинних стратегій є

• емоційно насичене проговорювання, обговорення проблем, пошук винних, критика влади, очікування змін на краще;
• переважають негативні відчуття (напруженість, роздратованість, побоювання, недовіра, песимізм), орієнтація на цінності адаптації, стабільності, основою яких є мотивація нужди, виживання та безпеки;
• використовуються звичні, стереотипні засоби психологічної саморегуляції, стереотипізується та набуває ціннісного значення все те, що було раніше;
• визнається цінність взаємодопомоги, підтримки, хоча їх форми не змінюються.

Разом з тим виникає потреба в пошуку нових можливостей, способів розв’язання проблем і досягнення адаптованості, у виробленні та застосуванні проактивно-трансформаційних стратегій.

На індивідуальному рівні особливостями прояву проактивно-трансформаційних стратегій цих стратегій є

• потреба по-іншому поставитися до того, що відбувається в житті;
• змінити емоційні пріоритети; переосмислити досвід;
• активізувати готовність змінюватися;
• зростати, брати відповідальність на себе;
• посилити орієнтацію на розвиток нових сил і ресурсів адаптації;
• подбати про екзистенційну переоцінку, опанування знань і навичок, які сприяють підвищенню благополуччя та досягненню адаптованості.

На колективному рівні особливостями прояву проактивно-трансформаційних стратегій є

• вироблення нових способів організації життєдіяльності,
• а також істотне підвищення індивідуальної і колективної громадської активності.

Вироблення інноваційно-трансформаційних стратегій зумовлює зміни в уявленнях про себе, своєї здатності до самозмін і переструктурування. Результатом реалізації цих стратегій є модель преадаптації, яка базується на мотивації розвитку, готовності до змін.

Висновки. Вибір психологічних стратегій адаптації громадського здоров’я до нових суспільних викликів зумовлюється ступенем залучення в події, глибиною їх сприймання і переживання, втратами, рівнем суб’єктивного благополуччя та соціальної активності, прагненням соціально-психологічних трансформацій, критичною оцінкою влади, доступом до інформації, особливостями застосування медіапрактик, розвитком рефлексивних процесів, системою цінностей, обставинами життєдіяльності.

В українському суспільстві простежується перехід від застосування консервативно-рутинних стратегій адаптації до вироблення проактивно-трансформаційних психологічних стратегій, що реалізуються в ефективній індивідуальній і колективній поведінці в різних сферах життєдіяльності.

Реалізація психологічних стратегій адаптації до діяльності в умовах нових суспільних викликів сприяє зміцненню громадського здоров’я, опрацюванню травматичного досвіду, родинної взаємодії, трансформації соціального капіталу, застосуванню медіапрактик, ціннісному порозумінню.

 

Однією з проблем у цьому контексті виявилась проблема готовності здобувача освіти до самоорганізації власної діяльності за умов відсутності жорсткої зовнішньої організаційної системи. У реальній освітній взаємодії діяльність підпорядкована розкладу занять, консультацій, послідовності змін форм занять тощо, й хоча у звичній організації життєдіяльності здобувач може відхилятися від її унормування (не відвідувати заняття, не виконувати завдання), зовнішня система все одно опосередковано впливає на організацію його життя. В умовах карантину ця звична зовнішньо-організаційна система переструктурувалася, а рушійною силою активності здобувача стала його організаційна активність та відповідальність. Саме у цій точці виявилась проблема готовності до самоорганізації, перш за все навчальної.

Які ж особливості формування психологічної готовності здобувача освіти до самоорганізації в умовах карантину? Які умови потрібно створити учням для їх успішної адаптації в умовах карантину?

Проблемне поле знаходиться на перетині феноменів «психологічна готовність» та «самоорганізація». Проблема психологічної готовності не є новою у вітчизняній психології, більшість досліджень підтверджує її комплексний та інтегральний характер. Її межі торкаються передробочої психічної активності, цінностей  та мотивації. Психологічна готовність активно вивчається у контексті готовності до шкільного навчання, готовності до професійної діяльності, готовності до здійснення майбутньої професійної кар’єри тощо. Вона є сукупністю психологічних якостей, які включають когнітивний, мотиваційний, операційний та особистісний компоненти.

Безумовно, дослідження психологічної готовності ґрунтуються на спрямованості у майбутню життєдіяльність. Але в загальній освіті практично відсутнє завдання цілеспрямованого формування готовності особистості до самоорганізації в навчальній діяльності та у власній життєдіяльності загалом.

Ми вважаємо, що основу психологічної готовності здобувача освіти до самоорганізації становить стійка особистісна властивість, яка має бути завчасно сформована як передумова забезпечення успішної діяльності. Тобто психологічна готовність розуміється нами як складна інтегративна структура, що формується в досвіді успішної діяльності особистості, у нашому випадку, перш за все, – навчальної діяльності. Причому цей досвід має бути зафіксований у  комплексі компетентностей, які забезпечують зняття бар’єрів між реальним і бажаним на усіх рівнях: когнітивному, мотиваційному, емоційно-вольовому, операційно-поведінковому.

Феномен самоорганізації особистості стосовно певної діяльності визначається як здатність особистості, пов’язана з умінням організувати себе, який проявляється у

• цілеспрямованості,
• плануванні особистістю своєї діяльності й поведінки,
• активності,
• самостійності,
• швидкості прийняття рішень і відповідальності за них,
• критичності оцінки результатів своїх дій,
• почутті обов’язку тощо.

Тобто феномен самоорганізації може бути розглянутий як створення (або відтворення) системи самостійних дій для успішного самостійного досягнення мети.

У структурі психологічної готовності здобувача освіти до самоорганізації ми виокремлюємо такі складові:

1) готовність до цілепокладання;

2) готовність автономно перебудовувати діяльність відповідно до умов;

3) готовність використовувати минулий досвід у нових ситуаціях діяльності;

4) готовність управляти власною діяльністю;

5) готовність усвідомлювати наслідків і нести відповідальності).

Запропонована система психологічних готовностей демонструє основні напрями роботи щодо її формування. Формування готовності до самоорганізації діяльності має здійснюватися в актуальній навчальній діяльності.

На жаль, досвід проживання карантину в шкільні роки сприймається як певна перерва (додаткові канікули) в навчанні, тобто відсутня необхідність самоорганізуватися в цей період. Така соціальна установка формується й закріплюється протягом всього шкільного навчання і зберігається щонайменше на початковому етапі навчання у закладі вищої освіти.

Ми вважаємо, що ефективне формування психологічної готовності до самоорганізації відбувається через оволодіння рефлексією. Тобто простір освітньої діяльності має забезпечувати умови набуття досвіду рефлексування.

Пропедевтичною роботою з формування готовності до самоорганізації має стати систематична робота в межах нетривалих карантинів під час навчання в основній школі. Саме у ці періоди здобувачі освіти мають можливість самостійно відпрацьовувати власні способи організації самоосвіти, вибудовувати пізнавальну й пошукову діяльність, набувати самостійності.

Висновки. Проведений аналіз дає нам можливість зробити такі висновки щодо особливостей формування психологічної готовності здобувача освіти до самоорганізації в умовах карантину:

1) організація комплексної та цілеспрямованої роботи в закладах освіти з набуття досвіду цілепокладання та рефлексування стосовно власної навчальної діяльності;

2) створення умов опанування методами управління процесами власної діяльності на рівні навичок та умінь;

3) забезпечення організаційного простору задля формування та розвитку здатності до проєктного способу мислення;

4) сприяння формуванню та розвитку відповідальності.

Визначена нами система психологічних готовностей, що утворюють готовність до самоорганізації власної діяльності, потребує експериментального вивчення та уточнення чинників, які впливають на якості їх вияву. Саме тому ця тема потребує подальших досліджень цього феномену.

 

Особливо важливим є вивчення становлення і зміни самоефективності в навчально-професійної діяльності, оскільки, згідно з наявними дослідженнями, саме уявлення про власну компетентності, а не самі по собі вміння, особистісні якості і здібності, виступає необхідним мотиваційним умовою, яка зумовлює поведінку людини і визначає ступінь наполегливості та завзятості при освоєнні, а в подальшому і при виконанні конкретних професійних дій.

На наш погляд, тут принципово важливі два моменти: з позицій акмеології, самоефективності, по-перше, спрямована на саморозвиток суб'єкта і, по-друге, має на увазі, перш за все, його особистісно професійний розвиток. У зв'язку з цим виникає питання про формування навчально-професійної самоефективності, розробці механізмів самореалізації, саморозвитку, адаптації, саморегуляції, самовиховання, необхідних для становлення особистості професіонала на етапі його вузівської підготовки. Важливо підкреслити, що навчально-професійна діяльність - це особлива форма навчальної діяльності, результатом якої є формування професійних знань, умінь і навичок, а також розвиток якостей особистості професіонала і професійних здібностей.

 

Гра «Новорічні передбачення»

Для проведення гри потрібно скласти у капелюх папірці з іменами всіх присутніх, а на окремих листочках написати список запитань Діду Морозу (Феї, Чарівнику). Наприклад:

•                   Хто в новому році буде найкраще вчитися?
•                   Хто зробить велике відкриття?
•                   Хто знайде скарб?
•                   Хто виграє лотерею?
•                   Хто отримає найбільше подарунків?
•                   Хто буде багато подорожувати?
•                   На кого чекає найбільший сюрприз в 2021 році?
•                   Хто стане найбільш спортивним в новому році?
•                   Хто стане знаменитим?
•                   У кого здійсниться найбільша мрія?

 

 

Література

 

1. Г.О.Горбань. ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПСИХОЛОГІЧНОЇ ГОТОВНОСТІ ЗДОБУВАЧА ОСВІТИ ДО САМООРГАНІЗАЦІЇ В УМОВАХ КАРАНТИНУ ORCID ID: https://orcid.org/0000-0002-7925-8754.

2. Н. М. Бендерець, О. В. Матушевська. ПСИХОЛОГІЧНІ СТРАТЕГІЇ АДАПТАЦІЇ ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ’Я ДО НОВИХ СУСПІЛЬНИХ ВИКЛИКІВ ORCID ID: http://orcid.org/0000-0002-8147-0367

3.Граур М.В. Особенности адаптации школьников разных уровней обучения в современном образовательном процессе / М.В. Граур // Непрерывная предметная подготовка в контексте педагогический инноваций: сб. науч.тр. Двенадцатой Международной заочной научно-методической конференции: В 2 ч. Ч. 1. Саратов: Изд-во СРОО «Центр «Просвещение», 2016. – С. 106-109. – Режим доступа: https://sites.google.com/site/konferenciafimit/arhiv-konferencij/k2016/soderzanie-2016 (0,5 п.л.).

4. Граур М.В. Самоэффективность и ее связь с академической адаптацией школьников / М.В. Граур // Актуальные вопросы в науке и практике: сборник статей по материалам VI международной научно-практической конференции (5 марта 2018 г., г. Самара). В 4 ч. Ч.4. – Уфа: Изд-во Дендра, 2018. – С. 131-136. – Режим доступа: http://perviy-vestnik.ru/Архив/ (0,37 п.л.).

5. Граур М.В., Григорьева, М.В, Соотношение понятий «академическая адаптация» и «самоэффективность» в понимании учителей и школьных педагоговпсихологов / М.В. Граур, М.В. Григорьева // Социальный мир человека. – Вып. 8. Материалы VII Международной научно-практической конференции «Человек и мир: миросозидание, конфликт и медиация», 5-7 апреля 2018 г., г. Ижевск / под ред. Н.И. Леонова. – Ижевск: ERGO, 2018. – С. 69-73. – Режим доступа: https://kpfu.ru/staff_files/F_191716536/MODEL_ISSLEDOVANIYa_ANTICIPACIONNO _PROGNOSTIChESKOGO_MEHANIZMA_SOCIALNO_PSIHOLOGIChESKOJ_ADAP TACII.pdf (0,31 п.л.).