Психотерапевтична казка на тему «Включення дитини з особливими потребами у освітній простір» для дітей старшого дошкільного віку (5-6 років)

Психотерапевтична казка на тему

«Включення дитини з особливими потребами у освітній простір»

для дітей старшого дошкільного віку (5-6 років)

Прізвище, ім’я Шиян Олена

Дошкільний навчальний заклад «Веселка» Костянтинівської сільської ради

Мелітопольського району Запорізької області

Контактний телефон +38-097-41-09-555

КАЗКА ПРО МАЛЕНЬКИЙ ТРАКТОР

Отже, любі мої малята, всі ми – різні, не схожі один на одного. Але це не  значить, що хтось гірший або кращий, кожен може проявити себе по-своєму. Якщо комусь щось не вдається – з різних причин – можна запропонувати свою допомогу, і все у вас вийде. Ось послухайте цікаву й повчальну казочку про маленького трактора.

Жив-був собі в гаражі маленький трактор. Всі його друзі – великі трактори – з ранку до вечора працювали в полі: орали землю, засівали зернятка, а потім збирали врожай. Тільки наш маленький тракторець стояв в гаражі один і сумував: «Як же мені хочеться працювати в полі – орати, сіяти і збирати врожай! Шановний бригадире, відпусти мене в поле працювати, будь ласка!» Відповідає бригадир: «Як же я відпущу тебе працювати в поле, маленький трактор? Хто сяде на твоє маленьке сидіння, за твоє маленьке кермо? Адже всі водії, які працюють в моїй бригаді – це великі чоловіки, вони можуть завдати тобі шкоди».

Ось якось проходив неподалік маленький хлопчик, який побачив, як сумує маленький трактор, як сильно хоче він попрацювати в полі. Підійшов хлопчик до бригадира: «Дозвольте мені працювати в полі на маленькому тракторі!» Погодився бригадир. От сів хлопчик на сидіння, завів мотор, поклав руки на кермо. Трактор маленький і хлопчик маленький, хлопчику працювати весело, і трактору працювати не важко. Весело гудить мотором маленький трактор, швидко працює в полі – оре, сіє, а потім разом із хлопчиком зібрав багатий врожай – багато-багато зерна.

Відвезла вантажна машина зерно на млин, змололи з нього біле борошно. Відвезли борошно до пекарні, випік з неї пекар рум’яні булочки. Прибігли звідусіль малята рум’яні та гарячі булочки куштувати. Смакують діти солодкі булочки і всім дякують за них – і пекарю, і вантажній машині, і – звичайно ж – маленькому трактору та хлопчику, які так славно працювали в полі! Посміхається маленький трактор – куштуйте, діти, смачні булочки на здоров’я!

Так буває і в житті. Так, хтось із малят не вміє чогось, що можуть інші діти – погано чує, недобре бачить або не може вільно рухатися. Для посмішки такої особливої дитини потрібно зовсім трохи – ваша підтримка, невеличка допомога та уважні дорослі поряд – вихователь й асистент вихователя, який допоможе вам знайти спільну мову із незвичайною, але веселою, товариською та щирою дитиною.

Для встановлення доброзичливих відносин дітей групи та дитини з особливими освітніми потребами варто переглянути мультиплікаційний відеокліп дитячого колективу «Кукутики» з таким текстом:

Этот вот малыш не слышит, подойди к нему поближе,

Помаши ему рукой, он немножечко другой.

Припев: Ты не бойся, он хороший, хоть немного не похожий

Он ни на кого вокруг, может, он твой лучший друг?

Вот малыш ходить не может, у него не ходят ножки,

Помаши ему рукой, он немножечко другой.

Этот вот малыш не видит, но, конечно, не обидит,

Ты погладь его рукой, он немножечко другой.

Этот вот малыш болеет, никогда не повзрослеет,

Обними его скорей - станет целый мир добрей!

Кто-то ниже, кто-то выше, кто-то громче, кто-то тише,

Кто-то скромный, кто-то смелый, кто-то черный, кто-то белый,

Кто-то может быть умнее, кто-то что-то не умеет,

Кто-то бегает, играет, кто-то в уголке вздыхает,

Все мы разные, и все же друг на друга мы похожи!