Розробка бібліотечного заходу «Щедроти своєї душі він віддав найменшим!...»

110-річниця від дня

народження дитячого письменника

Платона Воронька

 

 

Тема: «Щедроти своєї душі він віддав найменшим!...»

мета: продемонструвати пізнавально-виховний вплив творів П. Воронька на підростаюче покоління; розвивати декламаторські здібності та творчі нахили молодших школярів.

Обладнання: тематична презентація, книжкова виставка, олівці для малювання або виготовлені дітьми малюнки, квітка дитячої творчості

 

Хід зустрічі

І. Вступне слово бібліотекаря.

В цьому році зима не заставила себе довго чекати. Поривчатим холодним вітром, хурделицею та колючим морозцем ввірвалася вона в наше містечко. За одну ніч воно повністю потонуло в снігу. Я пробиралася вузенькою, ледве протоптаною, стежиною до школи, і мені чомусь пригадався дитячий віршик, який сплив у моїй пам’яті добрим спомином мого дитинства.

Падав сніг на поріг,

Кіт зліпив собі пиріг.

Поки смажив, поки пік,

А пиріг водою стік.

Кіт не знав, що на пиріг

Треба тісто, а не сніг.

-         А чи вам відомий цей віршик?

-         Можливо, комусь із вас відомий автор цього маленького, кумедного, але досить пізнавального віршика?

-         Я сказала пізнавального, тобто такого, що дає нам певні знання, зокрема із світу природних явищ, або неживої природи.

Тобто автор вірша пояснив нам, що вода в природі може перебувати в кількох станах, а також, як вона переходить із одного стану в інший.

(Продовжіть мою думку про стани води за змістом вірша (рідкий стан, твердий (кристалоподібний (сніг, лід), газоподібний (пара).

-         І так, автором цього веселого віршика, як і багатьох інших поезій для дітей, є відомий дитячий письменник Платон Микитович Воронько, 110-річницю якого ми і відзначаємо в перший день зими, 1 грудня.

ІІ. Оголошення теми та завдань заходу.

 Отже сьогодні я запрошую вас на гостини до нашого талановитого, люблячого душею та всім своїм серцем своїх зовсім юних прихильників, українського поета, журналіста, публіциста, драматурга, депутата, лауреат Державної премії СРСР, Державної премії УРСР ім. Т.Г. Шевченка, премії ім. Лесі Українки Платона Воронька.

Його ще називають поетом-піснярем, тому що кілька десятків його віршів покладено на музику, деякі з них стали популярними піснями.

ІІІ. Формування головних понять та уявлень в контексті реалізації поставленої мети.

 Наше покоління дітлахів знали напам’ять вірш П.Воронька, який я пропоную вам переглянути у мультиплікаційному форматі та пісенній обробці М. Бурмаки

1. Перегляд м\ф «Помагай» на музику М.Бурмаки

-Чи впізнали ви цей вірш? («Хлопчик ПОМАГАЙ»).

2. Аналітичний огляд вірша «Хлопчик Помагай»

 Я звернула увагу на те, що під час перегляду м\ф більшість із вас посміхалися.

Я хочу запитати: чому?

-         Розкажіть про ваше ставлення до головного персонажу вірша.

-         Чи справді це позитивний образ? Чому?

Бібліотекар. Цей вірш є яскравим окресленням того, що більше всього цінував Платон Микитович в людях і вважав невід’ємною складовою виховання в дітях.

-         Зробіть висновок, на яку чесноту, перш за все, вказував письменник? (звичайно,- це працьовитість)

Бібліотекар. З дитячих років стали нерозривними для Платона Микитовича Воронька на все життя поняття праці й пісні.

Адже І Платон Микитович, невтомний поет і трудар, не один десяток доріг пройшов майже в усіх кінцях світу — доріг війни й миру, доріг страждань і щастя, доріг негод і перемог. І на всіх дорогах життя не полишала поета дідова пісня…

3. Знайомство з біографічними даними письменника

Бібліотекар. Зараз саме раз з’ясувати, які життєві обставини вплинули на долю цього хлопчика, що він своє життя присвятив літературній творчості.

 Почнемо з імені та прізвища письменника.

 Так, ім’я у нього дійсно дивне та рідкісне.

 Платон- ім’я, що виникло в Стародавній Греції і поширилося згодом і в Європі. В буквальному перекладі означає «широкий в плечах». На територію сучасної України воно прийшло разом із християнством із Візантії, довгий час було рідкісним, а в другій половині XX століття зовсім зникло.

Це ім’я також належить відомому давньогрецькому вченому, філософу, мислителю, який жив на переломі 5-4 ст.до н.е.

А от щодо свого прізвища, то сам поет з віршів останніх років дуже любив жартівливу пісеньку:

Коли був я тонконогим

лошаком,

Називали мене люди

вороньком, 

Заплітала в сизу гриву кісники

Мила юнка, що водила до ріки…

Вороний кінь-це масть коня, тобто чорний із синюватим полиском.

 А народився Платон Микитович Воронько 1 грудня 1913 р. у с. Чернеччина на Сумщині.

Батько його був ковалем, а дід — бандуристом, котрий пішки виміряв не один десяток доріг. «Мати моя, Марфа Іванівна, — згадував пізніше поет, — була ніжною, сором’язливою і постійно сумовитою жінкою. Природа нагородила її винятковим голосом. Зимовими вечорами, сидячи за прялкою чи ткацьким верстатом, вона співала тихо й сумно, ніби в піснях розмовляла сама з собою. Сліпий дідусь на зимову холоднечу повертався додому і теж співав під ліру чи кобзу козацькі думи або ним же придумані пісні зі страшними сюжетами. Так що в нашій сім’ї достатки були, вважай, тільки в піснях». Платона природа також наділила чудовим голосом і слухом.

У дитинстві хлопець виховувався вдома, а з одинадцяти років – в охтирському дитячому містечку-інтернаті. Потім навчався в Харківському автошляховому інституті, після закінчення якого поїхав до Таджикистану на «почесні» для молоді будівельні роботи, якими «славився» радянський час. Почав писати вірші «в шухляду». Після служби в армії повернувся на Сумщину, певний час працював учителем української мови та літератури, а 1937 року вступив до Літературного інституту ім. О. М. Горького, де здобували літературну освіту більшість радянських письменників. 1939 року Платона Воронька довго не відпускала війна – спершу на фінському фронті, потім на фронтах Другої світової (зокрема в партизанському з’єднанні Сидора Ковпака, де він був командиром підрозділу підривників). Після війни займався вже винятково літературною творчістю

4. Бесіда-діалог.

Спробуйте із почутого зробити висновок:

-Що, на вашу думку, визначило письменницьку дорогу Платона Воронька?

5. Дитяча творчість П. Воронька.

Поруч із дорослими віршами в доробку поета займають рівнозначне місце твори для дітей.

«Поезія і дитинство — це для Платона Воронька спільне, невід'ємне одне від одного. Всі його вірші пронизані усмішкою, зігріті лагідною добротою, яких так частенько не вистачало в свій час малому Платонові... Тож коли доля нагородила його щасливою можливістю дарувати дітям радість — він усі щедроти своєї душі віддав найменшим!.." (Анатолій Костецький)

Він є автором понад 30 збірок віршів і поем та великої кількості книжок і книжечок для дітей.

Серед творів, написаних ним для дітей, є вірші, балади, казки і фантастичні поеми як героїчного, так і побутового характеру.

П. Воронько тонко відчуває гумор народної примовки, приказки, приповідки, охоче і з великим тактом використовує веселий, влучний жарт. Близький до народної поетичної творчості засіб ми знаходимо в багатьох віршах Воронька, як, наприклад, «Про бичка», «Пиріг», «Обновки», «Не хвались».

Серед дитячих творів П. Воронька особливе місце займає драматизована поема «Казка про Чугайстра» – це один з найкращих і найдовершеніших творів такого жанру. Твір приваблює читача чарівністю поетичних картин, в яких тонко поєднується казкове, фантастичне з реальним. Це високопатріотичний твір.

Дитячі вірші автора містять значний виховний потенціал.

Вірші нашого ювілярна стали улюбленими для багатьох поколінь юних читачів, вони живуть між людей, звучать на дитячих святах, вивчаються в школі, його книжки для малят виходили мільйонними накладами.

6. Огляд книжкової виставки П. Воронька

В гості з подарунками (вірші ювіляра у вашому виконанні)

7. Голосні читання поезії Воронька.

Бібліотекар. До творчої зустрічі з Платоном Вороньком учні вашого класу підготували виразне читання дитячих віршів.

В цей час, поки проходитимуть голосні читання, «Експертна група» повинна буде визначити тему віршів (користуючись картками-підказками).

8. Робота «Експертної групи».

-В чому цінність коротких віршів Воронька? (у їх виховному впливові на маленького читача)

Домашнє завдання. Виготовити книжковірш, обов’язково принести творчі роботи в бібліотеку для влаштування виставки в рамках національного читання (окремо провести заняття по виготовленню книжки-вірша.

«Я-редактор ілюстратор».

Створення книжко віршів

Підсумок.

 

ОБЛІТАВ ЖУРАВЕЛЬ

Облітав журавель
Сто морів, сто земель,
Облітав, обходив,
Крила, ноги натрудив.
Ми спитали журавля:

— Де найкращая земля?
Журавель відповідає:
— Краще рідної немає!

(любов до рідного краю)

 

 

КІТ НЕ ЗНАВ

Падав сніг на поріг,
Кіт зліпив собі пиріг.
Поки смажив, поки пік,

А пиріг водою стік.
Кіт не знав, що на пиріг
Треба тісто, а не сніг.

(знання, навчання)

 

КОШЕНЯ

Засмутилось кошеня
— Треба в школу йти щодня.
І прикинулось умить,
Що у нього хвіст болить.
Довго думав баранець

І промовив, як мудрець:
— Це хвороба не проста,
Треба різати хвоста.
Кошеня кричить: «Ніколи!
Краще я піду до школи!»

(виховання відповідальності)

 

НІКОЛИ НЕ ХВАЛИСЬ

Хвалився кіт, що він убрід
Дніпро перебреде.
Та як пішов —
І не прийшов,

Нема кота ніде.
І ти ніколи не хвались,
Коли не можеш — не берись

(невідповідність між словом і ділом)

 

 

 

ДІДІВ ПОРТРЕТ

Ми ліпили сніжну бабку,
Поки вечір наступив.
А вночі високу шапку

Й вуса іній наліпив.
Підійшов Омелько-дід,
Усміхнувся: — Все, як слід:
Шапка, вуса, борода,

Ще й чуприна вигляда.

Гей, хто в хаті, гляньте йдіте,

Мій портрет зліпили діти!

Вмить зібравсь Омельків рід:

 — Справді, з баби вийшов дід!

(дружня родина)

В ЛІСІ Є ЗЕЛЕНА ХАТА

В лісі є зелена хата,
Там поснули ведмежата.
А найменший — вереда —
Сивій мамі набрида.
Каже: «Я не хочу спати,

Утечу вночі із хати,
Коли меду не даси,
Риби, сала, ковбаси!»
«Люлі-люлі, треба спати,—
Над синком шепоче мати,

— Як заснеш — тоді усе
Сон в корзині принесе».

(виховання послуху)

 

ДОНЯ ХОЧЕ СПАТИ

У моєï донi Оченята соннi,
Рученьки мов з вати —
Доня хоче спати.
Нiч прийшла тихенька.
Спи, моя гарненька.

(материнська любов)

 

КУЧЕРЯВИЙ БАРАНЕЦЬ

Кучерявий баранець
Мекав: «Дайте гребінець.
Я гладеньким хочу стати».
І сказала добра мати:
«Не пригладжуй чуба, нащо,—

Кучерявим бути краще.

Баранцеві до лиця
Не вживати гребінця».
Але ти не баранець —
Треба мати гребінець. (особиста гігієна)

НЕ БУДЬ КОЗОЮ

Іде коза,
Стоїть лоза,
Густа, рясна, зелена.
«Яка краса! —
Кричить коза.

— Ця вся лоза для мене!»
І у кози
Аж дві сльози
У радощах повисли.
Тріщить лоза,

Гризе коза
І всю красу погризла.
І ти, мала,
Що в сад пішла

Ранковою порою,
Не рви квіток,
Не псуй гілок,
Не будь, мала, козою.

(бережливе ставлення до природи)

 

 

ПРО БИЧКА І ЇЖАЧКА

По дорозі біг бичок,
Бачить — лізе їжачок.
Як лизне його бичок,

Поколовся — та в бочок.
Їжачок сміється:
«То-то, Не бери всього до рота!»

(виваженість у вчинках)

 

 

 

 

 

 

 

 

Любов до рідного краю

 

 

Знання, навчання

 

 

Виховання відповідальності

 

 

Виваженість у вчинках

 

 

Бережливе ставлення до природи

 

 

Особиста гігієна

 

 

Материнська любов)

 

 

Виховання послуху

 

 

Дружня родина

 

 

Невідповідність між словом і ділом