Публіцистичний стиль, сфера його використання, призначення, основні ознаки. Лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості публіцистичного стилю

Про матеріал
Запропонований матеріал допоможе формувати наступні компетентності: предметні: поглибити знання учнів про публіцистичний стиль, його особливості, сферу використання; комунікативні: розвивати культуру зв’язного мовлення, вміння висловлювати власні судження, обґрунтовано доводити свою точку зору; ключові: формувати вміння «впізнавати» тексти публіцис­тичного стилю, вчити працювати з текстами публіцистичного стилю, виокремлювати авторську проблему; інформаційні: розвивати навички узагальнення та систематизації інформації; навички правильного мовлення; загальнокультурні: виховувати моральні якості школярів та бережливе ставлен­ня до літературної мови.
Зміст слайдів
Номер слайду 1

Ратушна Наталія Миколаївна - вчитель української мови та літератури Лукашівського навчально-виховного комплексу «Дошкільний навчальний заклад - загальноосвітня школа І - ІІІ ступенів» Чорнобаївської селищної ради Черкаської області

Номер слайду 2

Номер слайду 3

- Що таке публіцистика? - Як ви гадаєте, від якого слова походить назва стилю? - Де використовується публіцистичний стиль? - Яких письменників-публіцистів ви знаєте?

Номер слайду 4

 Публіцист не просто описує чи поєднує дані, повідомляє про сучасні виклики — він роз'яснює й переконує, обговорює й викриває, закликає до дії, підштовхує до певного рішення. У публіцистичних творах з'єднуються мовно-образні особливості наукового дослідження і ораторського мовлення, невимушена жвавість розмовної говірки і чітка впорядкованість літературної мови. Публіци́стика (від лат. publicum  — «громадськість») — напрям літературної і журналістської творчості, який дієво досліджує, узагальнює і трактує з власного погляду важливі суспільно-політичні питання та інші виклики суспільства, з метою впливу на суспільну думку та існуючі політичні інститути, використовуючи при цьому засоби логічного мислення та емоційного впливу. У публіцистики є два основних призначення: 1) утворювати громадську думку; 2) викликати прагнення зміни або навпаки збереження дійсного суспільного ладу.

Номер слайду 5

Публіцистична діяльність Івана Франка – явище незвичайне в історії української журналістики. Та й не тільки української. Світова література навряд чи зможе назвати іншого діяча, який виявив би стільки універсалізму в цій галузі і справив такий могутній вплив на розвиток періодики. Він був організатором, керівником і провідним публіцистом газет та журналів у Галичині, першим істориком української преси, видатним істориком журналістики. Близько половини творчої спадщини письменника становить саме публіцистика. Вона являє собою не допоміжну, а цілком самостійну, надзвичайно важливу галузь його літературної діяльності. Увібравши кращі традиції української публіцистики, він збагатив її досвідом російської та західноєвропейської, утвердив науковий метод дослідження в публіцистиці, наповнив її новими ідеями і виступив талановитим новатором у галузі літературної форми.

Номер слайду 6

Визначте, який спільний корінь мають наведені слова та назвіть явище, яке спостерігається в цьому корені. З’ясуйте їхнє значення  — люди, що перебувають де-небудь як глядачі, слухачі, відвідувач. Публіка, публічний, публіцист, опублікувати, публіцистичний.  — який відбувається в присутності публіки, людей; прилюдний.  — письменник, журналіст, який створює публіцистичні твори.  — який торкається актуальних проблем сучасності (про літературний твір).  — друкувати що-небудь (статтю, книжку, листи і т. ін.) для загального ознайомлення.

Номер слайду 7

Випишіть слова та словосполучення, що стосуються публіцис­тичного стилю. М’ята, згідно з наказом, стабілізація, транш, ішемічна хвороба серця, дефолт, ремісія, мито, фонема, часопис, гепнути, кванти, баньки, протокол, злочин проти людства, подвійне громадянство, сингулярність, краса душі, негативні емоції, ляпнути, епітелій, на підставі рішення, житлове будівництво.

Номер слайду 8

Сингуля́рність від лат. singularis — єдиний, особливий: сингулярність у філософії (від лат. singularis — єдиний) — одиничність сутності, події, явища; математична сингулярність (особливість) — точка, в якій математична функція прагне до нескінченності або має якісь інші нерегулярності поведінки (наприклад, критична точка). Транш (від фр. la tranche — черга, серія) — частка кредиту, що надається на різних умовах через певний проміжок часу протягом терміну дії кредитної угоди.  Дефо́лт (англ. default — невиконання обов'язків) — стан у кредитних відносинах, що настає, коли позичальник не виплачує свої борги або платежі, порушення платіжних зобов'язань позичальника перед кредитором, нездатність проводити своєчасні виплати за борговими зобов'язаннями або виконувати інші умови договору позики.

Номер слайду 9

Визначте стильову приналежність текстів. Доведіть свою думку

Номер слайду 10

Чимало видатних людей залишили спогади про батьківський дім, про батьків та матерів. І що цікаво: виходить так, що у більшості непересічних людей були виняткові матері! Розумні, терплячі, лагід­ні. У чім тут справа? Очевидно, видатні люди тому й стали видатни­ми, що мали досить розуму й спостережливості, аби в усьому вміти виділити головне, суть. У матері вони, насамперед, помічали само­відданість, цінували любов і її намагання зрозуміти власну дитину. Кожне наступне покоління відрізняється від попереднього. Тому й кажуть у народі: «Стався до батьків так, як хотів би, щоб діти твої ставилися до тебе» (За О. Лосото). Толерантність у ставленні до найближчих людей не є виявом слабкого характеру. Толерантність — результат розуміння життя й мудрості.

Номер слайду 11

Улюблена команда виграє — усе правильно, законно, так і повинно бути. Ну, а якщо програє — вона не винувата. Тут або суддя неправильно судив, або поле зрадило, або ж суперник винен, що переміг. На гру фанатик дивиться й оцінює її по-своєму: штрафні в бік суперника — правильно; пенальті у ворота суперни­ка — законно. А якщо свій ударить суперника по кісточці, то хіба обов’язково свистіти?! І закрадається сумнів: а чи не підкупний, бува, суддя?! Болільники-песимісти до нестями закохані у футбол, люблять свою команду, але люблять якось навиворіт. Ще на підступах до ста­діону песиміст уже пророчить своїй команді поразку. Напевне, ніяка статистика не назве точного числа футбольних болільників. їх безліч. Але це не однорідна маса людей, яких зача­рував футбольний м’яч. Болільники-фанатики моляться тільки на свою команду й готові за неї віддати життя.

Номер слайду 12

Болільники-ерудити — особливі болільники, самолюбиві й не терплять заперечень. Вони знають біографію кожного футболіста, знають, чого й звідкіля той прийшов у команду або чого й куди поді­вся. Вона наперед знають, який буде результат будь-якого матчу, які команди посядуть призові місця незалежно від того, чи то грають на першість Європи, чи то на першість області. Є ще одна категорія людей, які не відвідують стадіон і не вболі­вають, але, щоб не мати вигляду білої ворони серед колег, довіду­ються в кого-небудь: «Хто з ким грав? Який рахунок?» Одержавши відповідь, вони вже в курсі футбольних справ. При нагоді підкинуть свою теорію перемагання: «Якби я був тренером» (Б. Яровий). У душі пе­симіст бажає перемоги тільки своїй команді, а з трибуни чомусь підбадьорює гравців суперника. Біля екрана телевізора песиміст від початку до кінця гри лає і лає свою команду, від душі бажаючи їй перемоги.

Номер слайду 13

Спектри від гамма-сплесків квазарів — найбільш яскравих об’єктів у Всесвіті несуть у собі значну кількість інформації про ці небесні «ліхтарі». Квазари були вперше виявлені в 1960 році. Учені звернули увагу на зірки, що ототожнювалися із сильними радіоджерелами. Ана­ліз спектрів цих зірок показав, що вони перебувають на відстані, вимірюваній мільярдами світлових років. При дальшому їхньому вивченні виявилося, що це не зірки, а ядра далеких галактик у ста­дії надзвичайно високої активності. Потужність випромінювання квазарів перевищує потужність Сонця в трильйон раз, а пов’язане це з поглинанням речовини чорними дірами в центрах віддалених галактик (О. Козловський).

Номер слайду 14

Прочитайте текст та на його основі заповніть таблицю «Особли­вості публіцистичного стилю» Сфера використання, основне призначення Лексичні особливості Морфологічні особливості Синтаксичні особливості

Номер слайду 15

Публіцистичний стиль української мови започат-ковувався одно­часно з художнім, офіційно-діловим, науковим. Проте тривалий час публіцистичний стиль не мав повноцінного розвитку через утрату україн-ським народом державності, через постійні заборони україн­ської мови. Публіцистичний стиль — це стиль суспільної комунікації, громадського життя. Публіцистика є ніби проміжною сферою ху­дожнього, ділового й наукового спілкування, вона синтезує в собі частину функцій, мовних ознак та засобів художнього, ділового, наукового стилів. Корені публіцистичного стилю сягають давньої полемічної укра­їнської літератури, славу якій склали такі неперевершені майстри іронічно-сатиричного та запального пера, проповідники й письмен­ники, діячі української церкви, як ректор Острозької академії Гера­сим Смотрицький, Христофор Філарет, Мелетій Смотрицький, Юрій Рогатинець, Іов Борецький, Петро Могила, Інокентій Галятовський, Іван Вишенський та багато інших.

Номер слайду 16

Сфера використання публіцистичного стилю — громадсько-політична, суспільно-культурна, вироб-нича діяльність, навчання. Основне призначення — служити розв’язанню суспільно-полі­тичних питань, активно впливати на реципієнтів, переконувати у справедливості певної ідеї, спонукати їх до творчої діяльності, про­пагувати прогресивні ідеї, учення, знання, здоровий спосіб життя. Сфера використання й призначення публіцис-тичного стилю вплинули на формування його відповідних ознак: логізація та емо­ційна виразність, оцінка — соціально-політична, ідеологічна, ес­тетич-на, моральна, пристрасне ставлення до предмета мовлення, змісту, інформації, поєднання точності висловленої інформації, наукових положень з емоційно-експресивною чи імперативною образні-стю художнього конкретно-чуттєвого бачення питання чи проблеми.

Номер слайду 17

Сфера використання, основне призначення Сфера використання  громадсько-політична, суспільно-культурна, виробнича діяльність, навчання. Основне призначення — служити розв’язанню суспільно-полі­тичних питань, активно впливати на реципієнтів, переконувати у справедливості певної ідеї, спонукати їх до творчої діяльності, про­пагувати прогресивні ідеї, учення, знання, здоровий спосіб життя.

Номер слайду 18

До основних ознак публіцистичного стилю належать: спрямова­ність на новизну; динамічність; актуалізація сучасності; інформаційність; політична, суспільна, морально-етична оцінка того, про що пи-шеться або мовиться; синтез логізації та образності мовного вираження, що нагадує про близькість публіцистичного стилю з на­уковим і художнім; документально-фактологічна точність; деклара­тивність; закличність; поєднаність стандарту й експресії; авторська пристрасність; емоційність, простота і доступність; переконливість. Усі ці й інші ознаки створюють враження «багатостильовості» пуб­ліцистичного стилю. Основні мовні засоби публіцистичного стилю — це сплав елемен­тів наукового, офіційно-ділового, художнього стилів. З одного боку, у ньому широко використовують суспільно-політичну лексику, по­літичні заклики, гасла, точні найменування (події, дати, учасники), а з іншого — багатозначна образна лексика, що здатна привернути увагу читача й вплинути на нього, художні засоби — тропи і фігури.

Номер слайду 19

Усі лексеми, як правило, чітко поділяються на позитивно-оцінні й негативно-оцінні. Навіть при художньому домислі в публіцистич­ному стилі авторське «я» збігається з фактичним мовцем. Сфера застосування, призначення публіцистичного стилю й ознаки, яким він має відповідати, виробили в ньому певні мов­ні форми вираження. Насамперед до таких можна зарахувати суспільно-політичну лексику: як власне суспільно-політичну: ак­тив, актуальність, громадський, ідея, колоніальний, політичний, союзник, так і загальновживану, що часто вживається в суспільній сфері й набула такого контекстного значення: боротьба (сил), вогни­ще (війни), змагання (систем), розвиток (ідей). Слід зазначити, що публіцистичний стиль завжди виражає протистояння певних сил. У публіцистичному стилі виділяють кілька підстилів, кожний із яких має свої жанрові й мовні особливості: власне публіцистич­ний, або стиль засобів масової інформації (газети, часописи, радіо, телебачення, реклама), художньо-публіцистичний

Номер слайду 20

(памфлети, фей­летони, нариси, есе), науково-публіцистичний (критичні стаття, аналітичні огляди, соціальні портрети тощо). Майстерне виголошення досконалого публіцис-тичного тексту називають ораторським. Тому можна вважати, що вислів «оратор­ський стиль» означає усну форму публіцистичного стилю. Кожний підстиль виробив свої мовні ознаки: систему компози­ційних прийомів та усталених зворотів, сукупність експресивно-образних засобів. У власне публіцистичному стилі сформувалася традиційна й постійно продукується нова суспільно-політична лексика і фразе­ологія: президентське вето, народ, демократія, суспільство, право­захисник, консолідація. Суспільно-політична лексика характери­зується наявністю сем, співвідносних із поняттями «суспільство», «політика», «держава» або дотичних до них. Це такі мовні одиниці, що називають систему концептуально оформлених ідей, політич­них поглядів, ідеалів, доктрин, течій,

Номер слайду 21

сформованих партіями, рухами, громадськими організаціями: демократія, соціалізм, мілі­таризм; власні назви політичних партій, організацій, рухів, угру­повань та їхніх членів: партія «Реформи і порядок», блок «Наша Україна»; лексика, що відображає функціонування державного устрою та законодавчого апарату та властивих їм ознак і функцій: Адміністрація Президента, Верховна Рада України, Кабінет Міні­стрів, парламент; назви носіїв державної влади: урядовці, чиновни­ка, мер; назви політичної діяльності, стосунків і конкретних акцій: декларація, мораторій, політиканство, консенсус, лобізм; лексика на позначення суспільних ідейно-моральних понять: патріотизм, свобода, волелюбність, гуманізація, доброчинність. У сферу суспільно-політичної лексики екстрапо-люється лексика інших сфер діяльності й галузей науки та життя: економіки, еко­логія, права і криміналістики, освіти, культури, релігії.

Номер слайду 22

Оскільки публіцистичне мовлення є «живим», сьогочасним і від того дина­мічним, частина його лексики перебуває в безперервному русі, за­знає семантичних модифікацій, інновацій, рецепції іншомовних запозичень, що суттєво розширює палітру стилістичних значень (відмивання грошей, тіньова економіка, псевдореформи, транш). Такі ознаки публіцистичного стилю, як сьогочас-ність і орієнта­ція на новизну, зумовлюють швидкі й рішучі зміни в змісті й мов­ному вираженні публіцистичних текстів. Жодний стиль не здатний на такі швидкі зміни, як публіцистичний. До таких змін слід відне­сти неологізацію й термінотворення. Оновлення й поповнення лек­сичного складу українсь-кої мови відбувається в результаті лексико-семан- тичної деривації слів. У нових умовах функціо-нування слова набувають і нових семантичних навантажень. Це дає їм можливість розширювати семантику похідної основи й функціональне поле: кру­тий, крутизна, круто, крутіше (багатий); тінь, тіньовик, тіньова економіка; човник, човництво тощо.

Номер слайду 23

Частина нових лексем утворилася морфологічним способом за допомогою суфіксів і префіксів відповідно до властивих укра­їнській мові словотворчих моделей: роз-, -ння (розмитнення, роз­укрупнення, роздержавле-ння), -ик (бюджетник, вулич-ник, держав­ник, есбеуш-ник), -ува-, -юва- (бартерувати, наварювати), -аці (-я) (партизація, приватизація, білорусизація). Творяться ситуативні лексеми-оказіоналізми: кравчукізм, кучмізм, кучмостан, оказіональні сполу-чення: силовий тиск на ви­борчий загал через виконавчу вертикаль, спрацьовує протестний потяг виборців, ліві розтягнуть голоси свого електорату. Усталилися специфічні для публіцистичного стилю синтаксичні структури, що характеризуються повторюваністю окремих частин чи нанизуванням компонентів. Ця ознака особливо характерна для газетно-публіцистичного стилю. Ще однією особливістю є експре­сивний синтаксис із риторично-питальними реченнями, вставними конструкціями, звертаннями, модифікованими фразеологізмами, багатозначною й експресивно-оцінною та імперативною лексикою, неологізмами та алюзіями (За Л. Мацько та О. Мацько).

Номер слайду 24

Лексичні особливості Морфологічні особливості Синтаксичні особливості  Лексика перебуває в безперервному русі, за­знає семантичних модифікацій, інновацій, рецепції іншомовних запозичень, що суттєво розширює палітру стилістичних значень. Частина нових лексем утворилася морфологічним способом за допомогою суфіксів і префіксів відповідно до властивих укра­їнській мові словотворчих моделей.   Синтаксичні структури характеризуються повторюваністю окремих частин чи нанизуванням компонентів. Експре­сивний синтаксис: риторично-питальні речення, вставні конструкції, звертання, модифіковані фразеологізми, багатозначні й експресивно-оцінні та імперативна лексика, неологізми та алюзії.  

Номер слайду 25

► Складіть речення, у яких подані нижче слова-терміни мали б переносне значення й слугували засобами посилення виразності мовлення. Акорд, агонія, ас, вірус, марафон, барометр, дует, балансувати, заморозити, істерія. Акорд в музиці (італ. accordo — узгоджую) — ритмічно одночасне сполучення кількох (не менше трьох) різних за висотою звуків. Акорд ( перенос. знач. ) - угода, договір між ким-небудь. - Ти, посол, людина розумна, помисли: учинити зараз акорд не можемо.

Номер слайду 26

Завдання — за кілька хвилин скласти невеличку розповідь у публіцистичному стилі, де б розкривалося значення висловлювання.

Номер слайду 27

Прочитайте «енеїзми» та жартівливі думки щодо походження ко­зацької афористики. Складіть невеличке оповідання в публіцис­тичному стилі, де б використовувався афоризм та його тлумачення. 1. У кишені вітер гуляє (Еол). 2. Добра господиня, коли повна скриня (Пандора). 3. Кому мрець, а попові гроші в гаманець (Харон). 4. З переляку душа в п’яти втекла (Ахілл). 5. Тільки тієї землі, що під нігтями (Антей).

Номер слайду 28

За лексичним значенням визначте слово й запишіть його. 1. Газетна або журнальна стаття на злободенну тему, у якій використовуються сатиричні а бо гумористичні прийоми викладу. 2. Подана до друку бесіда з якоюсь особою. 3. Питання, що не вимагає відповіді. 4. Пові­домлення про події дня, оперативна інформація. 5. Літе­ратура, що присвячена актуальним проблемам життя суспільства. 6. Сукупність літературних творів у сфері будь- якого виду мистецтва, що характеризується певними сюжетними та стилістичними ознаками. 7. Запис подій у хронологічному порядку.

Номер слайду 29

Публіцистика Хроніка Репортаж Жанр Риторичне запитання Фейлетон Інтерв’ю

Номер слайду 30

Виконайте проектну роботу за темою: «Створюємо власну га­зету». Визначте головну концепцію, створіть кілька рубрик.

Номер слайду 31

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ: ЛІТЕРАТУРА: Усі уроки української мови. 11 клас. ІІ семестр. Профіль — українська філологія / О. В. Слюніна. — Х. : Вид. група Основа, 2019. — 416 с. — (Серія Усі уроки) ІНТЕРНЕТ-РЕСУРСИ: URL: https://www.divomova.in.ua/?p=2549 URL: https://www.google.com/search?q=квазари

Середня оцінка розробки
Структурованість
5.0
Оригінальність викладу
5.0
Відповідність темі
5.0
Загальна:
5.0
Всього відгуків: 2
Оцінки та відгуки
  1. Житник Оксана Іванівна
    Усі розробки Наталії Миколаївни дуже змістовні та методично грамотні. Щиро вдячна авторці за якісний контент.
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
  2. Загрійчук Ольга
    Загальна:
    5.0
    Структурованість
    5.0
    Оригінальність викладу
    5.0
    Відповідність темі
    5.0
ppt
Додав(-ла)
Ратушна Наташа
Додано
2 квітня 2023
Переглядів
6030
Оцінка розробки
5.0 (2 відгука)
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку