Пунктуаційний практикум з теми: "Вставні слова. Звертання"

ВИПРАВИТИ ПУНКТУАЦІЙНІ ПОМИЛКИ

1. А власне що я винна і кому?
2. Чисте небо не налягало на гори, а навпаки своєю високою легкою синявою довершувало, гармонійно доповнювало їх.
3. Десь воно, і, проте, живе і світить.
4. Голос його не був бадьорий а навпаки, приглушений
5. А, може зараз піде дощ?
6. Боляче думати, як цей, може, найдосвідченіший із людей нашої планетної системи вперто змагався зі смертю, ницістю, байдужістю, і головне, з самотністю, ніколи не знаючи спочинку (Г. Пагутяк).
7. Або пустився берега чоловік. І, кажуть, берега дати.
8. Ой ти дівчино з горіха зерня!
9. Чом тебе  не вхопило там у воді, ти, ідоляко! (В. Винниченко)
10.  Ви співці славетні наші, ви красо всього народу! Слово, моя ти єдиная зброє ми не повинні загинуть обоє!(З тв. Лесі Українки).

1. А, власне, що я винна і кому?
2. Чисте небо не налягало на гори, а, навпаки, своєю високою легкою синявою довершувало, гармонійно доповнювало їх.
3. Десь воно і, проте, живе і світить.
4. Голос його не був бадьорий, а, навпаки, приглушений.
5. А може, зараз піде дощ?
6. Боляче думати, як цей, може, найдосвідченіший із людей нашої планетної системи вперто змагався зі смертю, ницістю, байдужістю, і, головне − з самотністю, ніколи не знаючи спочинку (Г. Пагутяк).
7. Або пустився берега чоловік. І кажуть, берега дати.
8. Ой ти, дівчино, з горіха зерня!
9. Чом тебе  не вхопило там у воді, ти, ідоляко! (В. Винниченко)
10.  Ви, співці славетні наші, ви, красо всього народу! Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє!(З тв. Лесі Українки).