Р. Дал «Чарлі й шоколадна фабрика». Цікаві пригоди хлопчика Чарлі та його друзів на казковій шоколадній фабриці містера

Тема. Р. Дал «Чарлі й шоколадна фабрика». Цікаві пригоди хлопчика Чарлі та його друзів на казковій шоколадній фабриці містера Вонки.

Мета: навчальна: допомогти учням усвідомити ідейно- художній зміст твору, ознайомити із новими розділами; розвивальна: розвивати навички виразного читання, аналізування великого прозового твору, характеризувати героїв, виділяти ключові епізоди, уміти їх коментувати; виховна: виховувати кращі моральні якості – доброту, щирість, людяність, уміння стійко переносити труднощі.

Тип уроку: комбінований урок.

                                   Перебіг уроку.

I.Організаційний момент.

II.Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми і мети уроку.

Слово вчителя. У світі багато письменників, які писали, пишуть і будуть писати казки. Кажуть, що найскладніше писати твори для дітей. Адже вони не люблять, коли їх повчають, проте люблять пригоди, але зі щасливим завершенням. Водночас, для них мало просто захопливі історії, у них повинен бути прихований зміст. Тільки книги, що володіють глибокою мудрістю і діляться нею з людиною, заслуговують на вічне життя. Такі твори залишаються в серцях дітей, навіть тоді, коли ті стають дорослими. Небагатьом письменникам удається завоювати серця дітей настільки, що з першого рядка вони визнають автора «за свого», і багато разів перечитують книги, затираючи їх до дірок. Саме таким, на мою думку, є Роальд Дал, який заявив про себе як видатний дитячий письменник, коли продаж його книги «Чарлі й шоколадна фабрика» сягнув 125 000 примірників за п`ять років від дня першої публікації. Відтоді вона неодноразово друкується багатьма мовами. І з часом популярність не зменшується, і «Чарлі…» залишається найулюбленішою казкою багатьох дітей світу.

     Сьогодні ми підіб`ємо підсумки: чим запам`яталися нам герої твору, чого навчили, над чим змусили задуматися, а над чим посміятися, про що помріяти.

III. Актуалізація опорних знань. Формування вмінь і навичок.

1.Робота зі словником літературознавчих термінів.

Учитель. Вже неодноразово на уроці, вивчаючи художні твори, ми часто використовуємо такі слова – «герой», «персонаж». Давайте згадаємо, хто ж із них є хто?

Герой – персонаж із яскравими індивідуальними рисами, рушій сюжету, центр твору.

Персонаж – утілення загального в конкретному, дійова особа у творі.

2. Робота над образом головного героя.

Учитель. На попередньому уроці ми достатньо говорили про головного героя твору Чарлі Бакета. Як підсумок складемо сенкан до головного героя казки.

3. Створення сенкану.                      

Хто? Чарлі.

Який? Бідний, вихований.

Що робить? Любить, мріє, вірить.

Чарлі вихований та мрійливий хлопчик.

3.Робота над образами героїв твору. Робота в групах.

Учитель. Тепер ми дізнаємося про решту персонажів твору Р. Дала «Чарлі й шоколадна фабрика».

Завдання. Знайти цитати до характеристики образів, прокоментуйте їх.

1-ша група.

      Августус Глуп – жадібний і ненажерливий хлопчик, «їсти – його улюблене заняття».

«Щасливцем виявився якийсь Августус Глуп, і на першій сторінці вечірньої газети, яку читав пан Бакет, красувалося його велике фото. На знімку був дев`ятирічний хлопець, такий тілистий, ніби його надули велетенською помпою. З усього його тіла випиналися здоровенні обвислі складки жиру, а лице нагадувало потворну грудку тіста з маленькими смородинками очей, що зажерливо поглядали на світ.

        Він щодня з`їдає стільки шоколадних цукерок, що було б просто неймовірно, якби він його не знайшов. Їсти – це його пристрасть. Це єдине, що його цікавить. Але ж це краще, ніж бути хуліганом і стріляти на дозвіллі з самопалів, правда? І ще я завжди кажу, що він стільки не їв би , якби не потребував поживи, правда? Бо це ж вітаміни. Як він зрадіє, коли побуває на легендарній фабриці містера Вонки! Ми пишаємося ним!»

2-га група.

      Віолета Борегард – дівчинка, що постійно жує жуйку, установила світовий рекорд – жує одну жуйку протягом трьох місяців.

       «Третій квиток, - прочитав пан Бакет, піднісши газету до самих очей, адже бачив поганенько, а на окуляри не мав грошей, - третій квиток знайшла панна Віолета Борегард. Величезне хвилювання панувало в домі Борегардів, коли наш репортер прибув туди, щоб узяти інтерв`ю в щасливої панночки, - клацали фотоапарати, виблискували спалахи, а люди штовхалися й пхалися, намагаючись підійти хоч трохи ближче до знаменитості. А знаменитість стояла на кріслі у вітальні, шалено махаючи рукою з Золотим квитком, наче зупиняла таксі. Щось усім говорила дуже швидко, та нелегко було зрозуміти її слова, адже водночас вона так само шалено жувала жуйку.

•      Я жую безперестанку! – кричала дівчина, - та коли почула про ті  квитки містера Вонки, то відклала жуйку і перейшла на цукерки – мала надію, що мені пощастить. Тепер, зрозуміло, я знову жуватиму. Я дуже люблю жуйку. Не можу без неї жити. Жую цілісінькими днями, крім тих кількох хвилин, коли треба їсти. Тоді я приліплюю жуйку за вухо – щоб не загубити. Чесно вам зізнаюся, що почувалася б нікудишньою, якби цілий день не жувала жуєчку. Це щира правда. Мама каже, що панночкам таке не личить, і що бридко дивитися, коли дівчачі щелепи постійно плямкають, але я не згодна. І хто вона така, до речі, щоб критикувати? Її щелепи, якщо хочете знати, теж плямкають не менше – вона цілими днями на мене кричить.
•      Цить, Віолето, - озвалася пані Борегард з дальнього кутка кімнати, де вона стояла на піаніно, щоб не затовкла юрба.
•      Маман, не заводься! – гаркнула панна Борегард. – Вам, мабуть, - знову звернулася до репортерів, - цікаво буде знати, що я жую оцей шматочок жуйки уже три місяці. Тобто. Це новий рекорд. Я вже побила попередній рекорд моєї найкращої подружки Корнелії Принцметель. Як вона казилася! Ця жуйка – мій найцінніший скарб. На ніч я її приліплюю до бильця ліжка, і зранку вона знову готова до жування… може, спочатку твердувата, але трохи пожуєш – і вона м`якне. Коли я ще не почала жувати на світовий рекорд, то міняла жуйку раз на день. Найчастіше робила це в ліфті, вертаючись зі школи додому. Чому в ліфті? Бо мені подобалося чіпляти липкі пожовані грудочки на ліфтові кнопки. Тоді  до пальця того, хто заходив у ліфт після мене й натискав кнопку, приклеювалася моя стара жуйка. Га- га! Іноді зчинявся такий вереск. Найбільше репетували жінки в дорогих рукавичках. Ой, я така рада, що зможу відвідати фабрику містера Вонки. Тим паче, що після цього він дасть мені жуйки на все життя. Класно! Ура!
•      Мерзенне дівчисько, - скривилася бабуся Джозефіна.

3-та група.

     Верука Солт – розпещена дівчинка із сім`ї власників фабрики з переробки горіхів, звикла, що всі її примхи негайно виконували.

       Веруччин батько, пан Солт, з готовністю пояснив журналістам, як саме було знайдено квиток. «БачитеЮ – сказав він, - лдразу, як доня сказала, що просто мусить мати Золотий квиток, я пішов у місто й почав купувати всі шоколадні батончики «Вонка» - всі, які бачив. Купував їх, мабуть, тисячами. Сотнями тисяч! Тоді вантажив у фургон й відправляв на власну фабрику. Мій, розумієте. Бізнес – це горішки, і в мене працює майже сотня жінок, які лущать горішки, щоб їх потім смажити й підсолювати. Цілими днями ці жінки сидять і лущать горішки. Тож я їм сказав: «Дівчата, тепер, замість лущити горішки, здирайте обгортки з цих дурних батончиків!» Вони так і зробили. Зранку до вечора кожнісінька моя робітниця зривала з батончиків обгортки.

       Та минуло три дні – і все дарма. Це було жахіття! Моя Веручечка з кожним днем сумнішала й сумнішала, і коли я повернувся додому, кричала на мене: «Де мій Золотий квиток? Я хочу Золотий квиток!» Вона годинами лежала на підлозі, хвицяла ногами й страшенно лементувала. Я не міг дивитися, як страждає моя дівчинка, тому поклявся не припиняти пошуків, доки не здобуду те, що вона забажала. І раптом одна моя робітниця закричала: «Я знайшла! Золотий квиток!» А я звелів: «Давай сюди, швидко!»

      Вона віддала, а я побіг додому й віддав його моїй любій Веруці, і ось вона знову усміхнена, а вся наша родина щаслива».

      «Дівчина простягла руку, щоб ухопити білочку… та поки вона це робила… у першу ж часточку секунди, коли її рука почала рух уперед, у кімнаті все раптом закружляло, ніби спалахнула руда блискавка, і всі-всі-всі білки, що сиділи за столом, стрибнули на Веруку, вчепившись їй у тіло.

      Двадцять п`ять білок схопили дівчину за праву руку й повисли на ній.

      Ще двадцять п`ять білок схопили її за ліву руку й теж повисли.

      Двадцять п`ять білок схопили її за праву ногу й притисли її до землі.

      Двадцять чотири білки схопили її за ліву ногу.

      Лишилася ще одна білка, як було видно – найголовніша. Вона видряпалася Веруці на спину й почала стук-стук-стукати бідолашне дівчисько по голові суглобами кігтика.

• Рятуйте її! – заверещала пані Солт. – Веруко! Назад! Що вони з нею роблять?
• Перевіряють, чи не зіпсута всередині, - пояснив містер Вонка.

Верука люто боронилася, але білки міцно її тримали й не давали поворухнутися. Білка на плечах і далі стук-стук-стукала дівчину по голові. А тоді білки повалили Веруку додолу й кудись потягли.

• Ой лихо, вона таки зіпсутий горішок, - сказав містер Вонка. – Мабуть, її голова відлунювала порожнечею».

4-група.

     Майк Тіві – хлопчик, який зранку до ночі переглядає телепередачі, шанувальник гангстерських бойовиків.

    «Дім родини Тіві, - почав читати пан Бакет, - коли туди прибув наш кореспондент, теж був заповнений схвильованими гостями, однак щасливого переможця, тобто Майка Тіві, уся ця ситуація, здається , страшенно дратувала. – Ви що – подуріли? Не бачите, що я дивлюся телевізор? – сердито крикнув він. – Не заважайте!

     Дев`ятирічний хлопець сидів перед величезним телевізором, не зводячи очей з екрану, й дивився фільм, у якому одна зграя бандитів розстрілювала з автоматів іншу.

     Майк Тіві і сам був обвішаний вісімнадцятьма різноманітними іграшковими пістолетами й автоматами. Раз у раз він підстрибував і – тра-та-та! – давав довгі черги з котроїсь стрілячки.

    - Тихо! – кричав він, коли хтось намагався його про щось запитати. – Я ж вам казав не заважати! Цей серіал такий кайфовий! Просто клас! Я дивлюся його щодня. Я всі серіали дивлюся щодня, навіть лажові – ті, де не стріляють. Але бандитські – найкращі. Вони такі класні, ці бандюги! Особливо, коли нашпиговують один одного свинцем, або штрикаютьб старими кинджалами, або лупляться кастетами! Я все віддав би, щоб теж так могти! Ото життя, кажу вам! Клас!

4. Евристична бесіда.

Учитель. Діти, чи сподобалися вам герої цього твору? Чим? ( діти висловлюють свої думки).

• Як ви думаєте, хто винен, що діти були такими не вихованими?
• Чи вдалося зрозуміти  батькам те, що сталося з їхніми дітьми  на фабриці?                                                                                                            -- Це результат їх виховання?
• Який із героїв вас найбільше вразив? Чому?

5. Проблемні питання.

- Покарання для дітей, які ніби підстроїв містер Вонка, дали позитивний результат?

- Чи мав право містер Вонка так вчиняти з дітьми?

6. Дослідження художніх особливостей твору. Робота в групах.

1 група. Роль пейзажів у творі. Діти зачитують цитати, коментують їх.

Висновок. Пейзаж у творі – це не тільки картинка, яка, звичайно, відіграє важливу роль, але, - це внутрішній світ героїв, це настрій, характер та глибокий зміст твору.

2 група. Значення інтер`єру у творі. Діти зачитують цитати, коментують їх.

Висновок. Прочитавши описи інтер`єру, побачили, як убого жила сім`я Чарлі Бакета, але разом з тим, на фабриці містера Вонки, ніби опиняєшся в чарівній лабораторії чарівника.

3 група. Описи у творі. Діти зачитують та коментують прочитане.

Висновок. Побачити, це одне, але прочитати і уявити те, як саме бачить сам автор, це зовсім інше. Автор відобразив реальний побутовий світ кожної людини, бо солодощі займають значне місце в житті кожного. Але інколи фантазії перевершують очікуване, і це переносить тебе в інший світ – казковий, незвичайний, чарівний.

4 група. Значення портрету в творі. Діти зачитують портрети героїв, коментують їх.

Висновок. За портретом ми можемо зрозуміти не тільки вік героя, його статус, але пізнати його внутрішній світ та самому зробити висновок щодо героя.

IV. Підбиття підсумків уроку.

Інтерактивний прийом «Асоціативний кущ».

• Із чим у вас асоціюється мрія?
• Чи хотіли б ви знайти Золотий квиток? Чому?

V. Домашнє завдання. Уміти характеризувати героїв. Створити ілюстрацію до твору.