Р.Кіплінг "Балада про Схід і Захід". Презентація до уроку вивчення.

Редьярд Кіплінг (1865–1936). «Балада про Схід і Захід». Протистояння і примирення Сходу й Заходу в «Баладі про Схід і Захід» Р. Кіплінга. Антитези у творі. Ідеї миру і дружби. Динаміка образів головних героїв (Камаль, Полковничий син). Проблема духовного випробування людини та її моральної стійкості у вірші Р. Кіплінга 7 клас. Урок зарубіжної літератури. Васильєва Л. А., вчитель ОНЗ «Іванківська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2»смт Іванків, Київська область

Історія створення За основу «Балади про Схід і Захід» узято реальний випадок, що стався на північно-західному кордоні британської Індії. Місцевий «абрек» на ім’я Камаль із дванадцятьма бійцями втік на заколотний кордон і вкрав лошицю Полковника. Полковничий син вирушає навздогін за Камалем. Він наздогнав Камаля. Відбувається поєдинок не на життя, а на смерть. Однак кожний побачив сміливість іншого, і повага до ворога здолала ненависть. Усе закінчилося досить мирно. Камаль і Полковничий син присягнулися на вічну дружбу, стали братами не по крові, а по духу.

«БАЛАДА ПРО СХІД І ЗАХІД»Захід є Захід, а Схід є Схід, і їм не зійтися вдвох, Допоки Землю і Небеса на Суд не покличе Бог; Що роз’єднує країни Сходу і Заходу?

Що роз’єднує країни Сходу і Заходу?Національні звичаї і традиції, культура. Мова. Колір шкіри. Релігійні вірування. Кліматичні умови. Система виховання

Що може об’єднати Схід і Захід?Та Сходу і Заходу вже нема, границь нема поготів, Як сильні стають лицем у лице, хоч вони із різних світів!Що ж може об’єднати Схід і Захід? Яку відповідь дає на це питання Р. Кіплінг, ми з вами з’ясуємо, прочитавши баладу.

1 . Камаль з двадцятьма бійцями втік на заколотний кордон, І лошицю Полковника він погнав у далекий горяний схрон: Найкращу лошицю зі стайні вкрав, коли світать почало, Дзвінкі підкови в лахи запнув і скочив легко в сідло. І запитав Полковничий син, що водив дозірців загін: “Хто скаже мені, де Камаль тепер, де схованку має він?” Мохамед Хан, Резальдарів** син, йому відповів тоді: “Хто знає нічного туману шлях, той Камалеві знає путі. Як смеркне — проскаче він Абазай, Бонар на ранок промчить, Та путь одна — через Форт Букло йому до рідних угідь; Як поскачеш ти швидше на Форт Букло, аніж летітиме птах,— Поможе Бог, до провалля Джехай заступиш йому ти шлях. Коли ж його не догониш там, назад скоріше вертай, Бо скрізь чаїться Камалів люд за страшним проваллям Джехай. Там праворуч — скала, і ліворуч — скала, а між ними — ні деревця. Там ти почуєш, як клацне затвор, хоч ніде не видно стрільця”.  Питання до прочитаного: Яке викрадення скоїв Камаль?Хто вирішив кинутись навздогін?Як полковничий син намагається дізнатись, де може переховуватись Камаль? Яку відповідь отримав?Про які небезпеки в дорозі попереджає Мохамед Хан? Пункт плану:1. Викрадення лошиці Полковника.

2. На коня скочив Полковничий син, був гарячий кінь вороний — Серце б’є, наче дзвін, шиї гордої згин як шибениця міцний. Мчить юнак на коні, ось вже форт вдалині, і там чекає обід, Але як злодія хочеш догнать, тоді баритись не слід. І знову вершник в погоню летить швидше пташиних зграй, Жене він коня, і вже здоганя втікачів під проваллям Джехай, Жене він коня, і вже здоганя лошицю й Камаля на ній, Курок пружний звів, лишень втікачів на постріл дістав вороний. Він вистрілив раз і вдруге ще, та кулі пішли убік. “Мов солдат стріляєш! — гукнув Камаль. — Покажи, як їздити звик!” У провалля Камаль повернув, і за ним син Полковника без вагань, Вороний, мов олень, вперед летів, та лошиця мчала, мов лань. Вороний вудила свої закусив — нелегкою була гора, А лошиця вуздечкою грала — так рукавичкою леді гра. Праворуч — скала, і ліворуч — скала, і між ними — ні деревця, І тричі клацнув рушниці затвор, і не видно було стрільця. Місяць прогнали з неба вони, б’є зорю вже стукіт копит, Вороний, мов зранений бик, біжить за ланню легкою вслід. Спіткнувсь вороний і в гірський потік упав на всьому скаку;  Питання до прочитаного: Чи зупинили небезпеки полковничого сина?Чому юнак поминув форт і не затримавсь на обід?Чи вдалося юнакові наздогнати Камаля? Як він хотів його зупинити?Насміявшись над невлучними пострілами свого переслідувача, яке випробування Камаль нав’язує полковничому сину? Куди заманив Камаль свого молодого переслідувача? Яка смертельна небезпека очікувала полковничого сина? Пункт плану: 2. Полковничий син кидається навздогін, або Переслідування полковничого сина.

3. Тоді Камаль повернув назад і звестись поміг юнаку. Він вибив з руки його пістолет — там буть не могло борні, “Надто довго життям,— промовив Камаль,— завдячуєш ти мені: На двадцять миль тут скелі нема, нема тут жодного пня, Де б мій стрілець не цілив тебе, не ждала б де западня. Якби я руку лишень підняв, як виїхав на бескет, Прудконогі шакали уже б давно збіглися на бенкет; Варто було б кивком голови подати умовний знак — І після учти не зміг би злетіть по горло ситий коршак!” Йому відповів Полковничий син: “Що ж, нагодуй звірину; Та перше розваж, яку сплатить муситимеш ціну. Як тисяча шабель прийде сюди, щоб забрати мої кістки,— Стільки за учту шакалів платить злодію не з руки! Коні потопчуть твої поля, солдати твій хліб з’їдять, Худобу заб’ють, хати розберуть на паливо для багать. Коли влаштує тебе ціна і голодні твої брати,— Шакали ж собакам кревна рідня, – то клич, пес, їх сюди! Але як ціна зависока тобі, скінчимо усе до ладу: Лошицю батькові поверни, дорогу я й сам знайду!”  Питання до прочитаного: Яку допомогу надав Камаль юнакові?Про які загрози сказав Камаль юнакові? Чому його життя висіло на волоску весь час переслідування?Чи злякався погроз полковничий син? Про які погрози Камалеві йдеться? Пункт плану:3. Словесний поєдинок.

4. За руку схопив Камаль юнака, і погляд його горів: “Не слід нам згадувати собак. Вовк вовка тут перестрів! Лошиця твоя. І краще я жертиму стерво гниле, Ніж тому, хто сміявся смерті в лице, заподіяти зможу зле”. Йому відповів Полковничий син: “Я мусив честь берегти. В дарунок від батька лошицю візьми — бо справжня людина ти!” Та лошиця підбігла до юнака і ластитись почала; “Нас двоє сильних,— сказав Камаль,— та вона до тебе пішла. Тож хай в дарунок від крадія тобі принесе вона Вуздечку коштовну, моє сідло, і срібні два стремена!” Тоді юнак пістолет подав йому рукояттю до рук: “У ворога ти відібрав один, а другий дарує друг!” Камаль промовив: “Дарунок твій лише за дарунок прийму. Твій батько сина до мене послав — я сина віддам йому!”  Питання до прочитаного: Чому Камаль погодився на пропозицію полковничого сина?З якою пропозицією виступає юнак?Чому Камаль відмовився від подарунку?Якими дарунками обмінялись ще донедавна вороги? Пункт плану:4. Дарунок за дарунок.

5. Твій батько сина до мене послав — я сина віддам йому!” Свиснув Камаль, і син його по схилу гори збіг вниз,— Як олень, легкий, міцний і стрункий, як готовий до бою спис. “Ось твій господар,— сказав Камаль,— він водить дозірців загін, Щитом йому стань, роби без вагань все те, що накаже він. Допоки я або смерть твоя не обірвуть цих пут назавжди, Всюди за ним крізь вогонь і дим оборонцем вірним іди. Хліб Королеви*** їстимеш ти, тож її борони закон, І, як треба, зруйнуй свого батька дім, щоб у спокої жив кордон. Кавалеристом відважним стань, тримайся твердо в сідлі, І Резальдаром зроблять тебе, а я, може, помру в петлі!”Питання до прочитаного: Які настанови дає своєму синові Камаль, віддаючи його в руки полковника та його сина? Пункт плану: 5. Найцінніший подарунок. Настанови батька.

6. Очима зустрілися юнаки, і лжі не було в очах. І братню клятву вони дали на солі і кислих хлібах: І братню клятву вони дали, розрізавши дерну настил, На рукоятці та лезі ножа, і на імені Господа Сил. Камалів син осідлав коня, лошицю — Полковничий син, І двоє вернулись у Форт Букло, звідки поїхав один. Загін дозорців зустріли вони, і двадцять шабель в ту ж мить Зблиснули грізно, готові кров хлопця із гір пролить. “Не руште його! — Полковничий син гукнув своїм воякам,— Бо той, хто вчора ворогом був, сьогодні товариш нам!”Пункт плану:6. Братня клятва

План1. Викрадення лошиці Полковника.2. Полковничий син кидається навздогін, або Переслідування полковничого сина.3. Словесний поєдинок.4. Дарунок за дарунок.5. Найцінніший подарунок. Настанови батька.6. Братня клятва.

Повторити художні засоби виразності(установити відповідність): Антитеза. Анафора. Метафора. Порівняння. Епітет протиставлення понять та явищ.художнє означення.зіставлення одного предмета з іншим на основі подібності.єдинопочаток, повторення на початку віршових рядків, строф або речень однакових чи співзвучних слів.один з основних тропів: образний вислів, в якому ознаки одного предмета чи дії переносяться на інший за подібністю(приховане порівняння). Визначити художні засоби виразності в творі, у виділених уривках твору. Записати в зошити.

Визначення художніх засобів виразності твору{F5 AB1 C69-6 EDB-4 FF4-983 F-18 BD219 EF322}Анафора Метафора. Порівняння. Епітет«Жене він коня, і вже здоганя ….. «Жене він коня, і вже здоганя лошицю …» «Місяць прогнали з неба вони, б’є зорю вже стукіт копит»« Вороний, мов олень, вперед летів, А лошиця вуздечкою грала — так рукавичкою леді гра.»«Вороний, мов зранений бик, біжить за ланню легкою вслід.» «Як олень, легкий, міцний і стрункий, як готовий до бою спис.» «був гарячий кінь вороний»«Курок пружний звів…»«Прудконогі шакали»

Антитеза- центральний художній засіб твору. Там праворуч — скала, Вороний, мов олень, вперед летів, Вороний вудила свої закусив,“У ворога ти відібрав один, Бо той, хто вчора ворогом був, і ліворуч — скала,…та лошиця мчала, мов лань. а лошиця вуздечкою грала …а другий дарує друг!” сьогодні товариш нам!”

Антитеза- центральний художній засіб твору{5 DA37 D80-6434-44 D0-A028-1 B22 A696006 F}СХІДЗАХІДСонце сходить. Сонце заходитьсвітлотемрявапочатоккінецьжиттясмерть А Схід — сторона світу, де сонце сходить, тобто де починається життя. У «Словнику символів» знаходимо цікаве тлумачення Сходу-Заходу: «Чому наші голови до болю у хребцях повернені на Захід? Скільки б ми не дивилися на Захід, ми ніколи не побачимо Сонця, яке сходить. Сонце завжди сходило, сходить і буде сходити лише на Сході… Світло завжди йшло зі Сходу! Так кажуть мудрі. І в прямому, і в алегоричному значенні. Жодна релігія не прийшла до людства із Заходу. Окрім, щоправда, «релігії» прагматизму. Страшна релігія. Така «релігія» сприяє лише закам’янінню духу і гасінню вогнів серця, вона знищує Культуру — Культ Світла». Схід і Захід у баладі Кіплінга стають символом вічної непримиренної боротьби різних начал у світі. Однак автор знаходить місце на Землі, де з’єднуються Захід і Схід, це не стільки місце географічне, скільки духовне — це людська душа, де стає можливим подолання протиріч, смерті, ненависті, темряви. 

Що ж може об’єднати Схід і Захід? Яку відповідь дає на це питання Р. Кіплінг?Людей, країни Сходу і Заходу можуть об’єднати загальнолюдські цінності: Допомога;Взаємодопомога;Мужність і відвага;Чесність;Взаємовиручка;Майстерність. Служіння державі.

Що ж може об’єднати Схід і Захід? Проблеми загальнолюдські, загально земні або загрози планетарного масштабу: Масштабні катастрофи;Міжнародні загрози –тероризм;Глобальне потепління;Загроза голоду;Загроза хвороб.

Основна думка. Немає Заходу без Сходу, а Сходу — без Заходу, всі частини поєднуються в одному цілому, світ різнобарвний і багатоликий, тому завдання справжньої .людини — увібрати, зрозуміти, поважати й полюбити це розмаїття. Завжди є шанс подолати протистояння різних сил та ідей, якщо люди будуть поважати один одного, дотримуватися законів честі й розв’язувати всі конфлікти мирно. Тому завдання справжньої людини — ввібрати, зрозуміти, поважати й полюбити це розмаїття. Це є шлях до оновлення буття всього людства.