16 червня о 18:00Вебінар: Збереження здоров’я дітей з особливими освітніми потребами

Раїса Кириченко "Царівна пісень - Чураївна"

Про матеріал

..14 жовтня 1943 року. Полтавщиною котяться важкі колеса війни. В її нищівному полум`ї догорають останні хати села Корещина. Тиша. Лише на згарищах потріскують чорні самотні залишки людського житла...

В-2. Аж ось із єдиного не обгорілого закутка, немов залишеного Богом для відродження життя на зраненій землі, прорізався голосний крик новонародженого.

Перегляд файлу

 

 

 

 

 

 Бібліотекар:

  Погляньте, друзі, все у ній – краса!

Не відділити розуму від вроди...

Бувають рідко щедрі небеса,

Але благословенна нагорода...

В ясних очах і сила, і тепло,

Вустам і сміх, і співчуття відомі;

І не вінцем, а мудрістю чоло

Вже увінчала небуденна доля...

Коли б цей голос і не знав пісень,

На шану їй хотілося б співати;

Не на свята, але у будній день

Саму її – мелодією звати...

Існує книга нашого Буття,

Вона в тій книзі золота сторінка.

Не знає ні гріха, ні каяття,

Імення їй найперше – Горда Жінка!

                               (Марія Бойко)

В-1..14 жовтня 1943 року. Полтавщиною котяться важкі колеса війни. В її нищівному полум`ї догорають останні хати села Корещина. Тиша. Лише на згарищах потріскують чорні самотні залишки людського житла...

 

В-2. Аж ось із єдиного не обгорілого закутка, немов залишеного Богом                     для відродження життя на зраненій землі, прорізався голосний крик новонародженого.

 

В-3. На землі вперше прозвучав голос, перед яким колись схилятимуться мільйони найвибагливіших слухачів усього світу, який у кожен куточок планети понесе вісточку про Україну, розповідаючи піснею про радощі і тривоги багатостраждального українського народу.

 

В-4. Народилася маленька дівчинка – Рая Корж – пізніше всенародна улюблениця, народна артистка України, кавалер трьох орденів княгині Ольги, лауреат Державної  премії імені Тараса Григоровича Шевченка, Герой України РАЇСА ОПАНАСІВНА КИРИЧЕНКО.

 

В-1. І закружляло невпинне життя, нелегке, але сповнене незабутніх миттєвостей.

  Пісня “ Святий вечір” (муз.О.Чухрая,сл.А.Лихошвая)

В-2. З раннього дитинства в її чисту душу входила пісня, що й стала сенсом усього життя. З невмирущої скарбниці майбутня Берегиня української пісні черпала наснагу для творчості.

 

В-3. І виросла з солістки шкільного хору до співачки хору Кременчуцького автозаводу, де короткий час працювала, а згодом і солістки ансамблю “Льонок” у Житомирі та Черкаського народного хору.

 

В-4. Життя носило її на крилах пісні повсюди. Співала в усіх країнах Європи, Алжирі, Філіпінах, Монголії, Австралії, Канаді, а також у штаб-квартирі ООН.

 

В-1. І скрізь мала успіх, бо співала не лише голосом, а й серцем, кожну пісню переживаючи, як власну долю.

“Мамина вишня”(муз.А.Пашкевича,сл.Д.Луценка)

 

         Поряд з Вами солов`ї мовчать.

  Солов`ям нема чого додати...

  Неспокійні серце і душа

  З перших днів навчилися співати!

  І принишкли спершу солов`ї,

  Потім здивувалися сусіди...

  Край зібрала у пісні свої,

  Щоб оберігати і любити!

  В голосі і течія Дніпра,

  Гордий колос і прозоре небо...

  То твоя дитина і сестра,

  Україно, горнеться до тебе!

  Мудрості не стане солов`ям

  Небуденну оспівати долю.

  Солов`ї мовчать. Лише земля

  Вашу пісню слухає з любов`ю!

                               (Марія Бойко)

 

В-2. Раїса Опанасівна – великий патріот України. У своїй книзі “ Я козачка твоя, Україно” співачка пише:”Якщо люди самі себе не люблять, не шануватимуть своє село, ставок чи річку, а дбатимуть тільки про власну хату, невдовзі соромно буде і завітати в село.

  Хто їздить Україною, той бачив багато сіл-сиріт, нікому не потрібних, в яких ледь теплиться життя. Навіть для тих, хто в них живе, вони здаються непотрібними

  Але ж наш дім – не тільки своя хата, подвір`я чи город, а й село, зрештою, вся Україна. Хто її прибере, прикрасить, зробить охайною – хто, коли не ми, її сини й дочки? А починати треба з того, щоб кожен подбав про своє село, щоб з гордістю казав про нього: “А я живу в Королівці чи там у Василівці”. Як я кажу про свою Корещину. Тоді ми всі з гордістю скажемо: “Я живу в Україні!”.

 

В-3. Раїса Опанасівна зробила все можливе і неможливе, щоб у її рідній Корещині відкрилась новозбудована церква Святої Покрови,

 

В-4. загальноосвітня школа , яка нині носить її ім`я набула статус середньої,

 

В-1. до кожної оселі було підведено газ...

 

В-2. І все те не для слави, а для того, щоб рідним, дорогим односельцям жилося краще.

 

В-3. Щоб з гордістю вона могла сказати:” Я живу в Україні”.

 

“Доля Вкраїни”(муз.О.Чухрая,сл.В.Назаренка)

 

 

В-4. Більше десяти років трудової біографії славетної співачки припадає на роботу в рідній Полтаві. Солістка-вокалістка і художній керівник концертного ансамблю  “Чураївна”, викладач Полтавського музичного училища імені Миколи Васильовича Лисенка Раїса Опанасівна вела активну концертну діяльність, своїм чудовим співом доносила до людських сердець красу і велич пісні – одного з найвищих духовних надбань народу.

 

В-1. Її талант став невичерпним джерелом, який виховує високі почуття патріотизму, любові до рідної землі, яку так безмежно і віддано любила сама співачка.

 

В-2. За час викладацької роботи в музичному училищі  багатьох своїх студентів благословила на творчу долю. Серед її учнів багато глобинців. Це Світлана Кравченко із Степового, зовсім юна Наталочка Шинкаренко з Градизька. Сьогодні ми маємо змогу зустрітися з ученицею Раїси Опанасівни Наталією Анатоліївною Царенко , учителькою музики із Великокринківської школи.

 

В-3. Наталія Анатоліївна представляє пісню , що виконувала Раїса Опанасівна          “Журавлі”

 

В-4.  Батьки майбутньої артистки мали п`ятеро дітей – чотирьох синів і одну доньку. Коли Раїсі виповнилося 19, помер батько, ще раніше загинув найстарший брат, два брати служили в армії, тому турботи про маму і меншого брата лягли на плечі дівчини. Та ніякі життєві незгоди , що випали на долю дівчини не зламали її любові до пісні.

 

В-1. І найбільша заслуга в цьому – найріднішої людини – мами. Марія Євдокимівна до останніх днів своїх надійною опорою і порадницею доньці, яка на все життя запам`ятала мамину пораду:”Співай лише ті пісні, які твоя душа розуміє і сприймає”.

 

В-2. За тими неписаними маминими законами і підбирала пісні. Навіть коли не стало мами.

 

                          Пісня “Душі криниця”

 В-3. Любов до пісні познайомила, а згодом і поєднала на все життя Раїсу Опанасівну з Миколою Михайловичем Кириченком. Отак і прожили – в згоді, взаємній любові і повазі один до одного.

 

В-4. Полтавчани журналіст Микола Ляпаненко та композитор Олексій Чухрай написали для них пісню “ Доля у нас – два крила”, що стала назвою одного з альбомів співачки.

 

   “Доля у нас – два крила”(муз.О.Чухрая,сл.М.Ляпаненка)

 

В-1. Як часто доля буває невблаганною. Мабуть, не було в Україні такої людини яка б спокійно віднеслась до долі співачки в ті тривожні дні 96-го року, коли життя співачки відлічувалось годинами. Після проведеної столичними лікарями операції потрібно було терміново пройти курс реабілітації в одній з німецьких клінік. Затримка була за коштами...

 

В-2. Мабуть, її талант і загальнонародна любов допомогли в той важкий момент. Українські артисти провели не один благодійний концерт, а виручені кошти віддали на лікування Раїси Опанасівни. Але цих грошей та тих що надходили від шанувальників таланту артистки було замало...

 

В-3. Тоді німецький бізнесмен Бенно Азоліні віддав під заставу свій триповерховий будинок, щоб хвора негайно відбула на лікування.

 

В-4. Після одужання Раїса Кириченко зі сцени дякувала всім, хто вболівав за неї, подарувавши пісню

        “ Я вдячна всім”(муз.М.Свидюка,сл.сл.М.Бойко)

 

В-1. І знову завирувало свято, зазвучала пісня! Царівна пісень – Чураївна, така дорога і рідна усій українській родині, до нас повернулася знов! Повернулася, щоб і гірка сльоза, і щира посмішка наших душ знову линула над світами у пісні!

 

В-2.Всю себе вона віддала Україні. В пісні й праці утверджувала рідну мову і рідний край.

 

Б. “Мене дивує, чому ми в Україні повинні добиватися, щоб вільно і повсюди звучала своя мова. Адже це само собою зрозуміло.

 ...Коли мати народжує дитину, то спершу скрикує вона, а потім дитина. Мовчки матері не народжують, а діти не з`являються на світ. І обоє кричать рідною мовою, бо в дитині вона вже закладена природою”.

 

   ”Звучи, рідна  мово”(сл.А.Демиденка

В-3. За такий короткий час неможливо перегорнути всі сторінки життя такої великої людини, насичене цікавими епізодами, мудрістю, красою, повне любові.

 

В-4.  Більш детально доля геніальної співачки відкриється перед вами на сторінках її автобіографічної книги-сповіді “Я – козачка твоя, Україно!”

 

В-1. “Козачка” в перекладі з тюркської означає смілива, вільна, горда.

 

В-2. А ще в народі її називали “Чураївною”, бо співала пісні нашої славної землячки Марусі Чурай.

 

   “Я – козачка твоя” (муз.М.Збарацького, сл.Н.Галковської)

 

 

У.     Полтавщини донько! Палка Чураївно!

  Як плакали люди у той снігопад...

  Вкраїнської пісні велична царівна

  Востаннє прийшла у засніжений сад...

  Так мало їй доля вділила прожити,

  Ще в серці вогонь, ще у пісні – тепло.

  Хто так мене буде на світі любити,

  Мене, Україну, з печальним чолом?

 

В-3. 9 лютого 2005 року на 62 році життя пішла за вічну межу велика донька  України РАЇСА ОПАНАСІВНА КИРИЧЕНКО.

 

В-4. Похована в рідній Корещині поряд з могилою матері, як і заповідала.

 

В-1. Осиротіла біла хата, плакатиме білим цвітом в саду мамина вишня, невимовною тугою озиватимуться серця мільйонів шанувальників таланту Берегині української пісні.

 

  Вірш “Пам`яті Р.Кириченко” І.Вівтоніченко

 

В-2. Раїса Опанасівна Кириченко здобула глибоку повагу і шану. Творча діяльність принесла їй славу.

 

В-3. Вона – Герой України, народна артистка України, лауреат Державної премії ім.Т.Г.Шевченка, премії ім.Дмитра Луценка “Осіннє золото”, нагороджена орденами княгині Ольги трьох ступенів, Орденом Миколи Чудотворця “За примноження добра на землі”.

 

В-4. Рішенням виконкому Полтавської міської Ради Всеукраїнському фестивалю-конкурсу естрадної пісні “Пісенні крила Чураївни” присвоєно ім`я Раїси Кириченко.

 

 В-1. Для всіх нас вона залишиться на відстані душі, на відстані сльози,     на відстані самого серця.                                         

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1

 

doc
Додано
14 серпня 2018
Переглядів
695
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку