Радіолінійка "До 106 річниці проголошення Західноукраїнської Народної республіки."

Напередодні поразки Австро-Угорщини в Першій світовій війні активізувався національно-визвольний рух у західноукраїнських землях. Переговори з представниками країн Четверного союзу в Бресті завершилися зобов'язанням Австро-Угорщини і Німеччини надати західноукраїнським землям автономію, перетворивши їх в окремий край. Тільки 16 жовтня 1918 р. з'явився маніфест імператора «До моїх вірних австрійських народів», який передбачав федеративну перебудову держави. Відповідно до положень цього документа,               18 жовтня 1918 р. українські парламентарії зі Східної Галичини і Північної Буковини, керівники політичних партій і церковних ієрархів створили у Львові орган представницької влади - Українську Національну Раду. Її очолив Євген Петрушевич.

19 жовтня Українська Національна Рада оголосила про намір об'єднати мирним шляхом всі західноукраїнські землі (Східну Галичину, Північну Буковину і Закарпаття) у єдину українську державу. Рішучими супротивниками цих планів виступили польські державні кола. 28 жовтня в Кракові була створена Польська ліквідаційна комісія. її представники повинні були 1 листопада 1918 р. прибути до Львова, щоб прийняти від австрійського намісника владу над Східною Галичиною. Частина молодих українських офіцерів у вересні 1918 р. створили Центральний військовий комітет. Коли про плани Польської ліквідаційної комісії стало відомо у Львові, на засіданні Центрального військового комітету було вирішено підняти повстання.

Уночі проти 1 листопада 1918 р. українські військові частини під керівництвом Дмитра Вітовського взяли під свій контроль усі головні пункти Львова. Над ратушею був піднятий синьо-жовтий національний прапор. 1 листопада Українська Національна Рада взяла владу в свої руки в Станіславі, Раві-Руській, Коломиї та інших містах Східної Галичини. 4 листопада українці взяли у свої руки владу у Самборі. 11 листопада 1918 p. у Львові Українською Національною Радою був створений виконавчий орган влади (уряд) - Державний секретаріат. Його головою став   К. Левицький.

13 листопада Українською Національною Радою був затверджений тимчасовий Основний Закон, за створеною Українською державою закріплювалася назва Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), визначалися її кордони, герб і прапор. Президентом ЗУНР було обрано Є. Петрушевича, головою уряду - Державного секретаріату - К. Левицький. ЗУНР займала територію 70 тис. км кв., її населення - 6 млн.,  на 71 відсоток було українським.

- була створена централізована система врядування: центральні органи спиралися на розгалужену і добре організовану систему місцевого врядування, що мала авторитет серед українського населення;                                                        - життєво важливе значення мало створення регулярних військ ЗУНР- Української Галицької армії (УГА), до лав якої швидко й організовано були мобілізовані 60 тисяч чоловік;                                                                                            -  вживалися заходи для виведення економіки з кризи: була встановлена державна монополія на продаж зерна, хліба, цукру, спирту, сірників, шкір, худоби; заборонений вивіз нафти; введена в обіг власна валюта-гривня; відновлювалися залізниці;                                                                                                                                       -  за законом від 14 квітня 1919 р. ліквідувалося поміщицьке землеволодіння, а земля розподілялася між безземельними і малоземельними селянами;                               - була затверджена державність української мови, але національним меншостям гарантувалося право на користування своїми мовами. Школи проголошувалися державними.

Зовнішньополітична діяльність ЗУНР була спрямована на міжнародне визнання молодої держави, насамперед країнами Антанти, і припинення війни з Польщею. Однак Польща не збиралася відмовлятися від Східної Галичини. Польська армія в листопаді 1918 р. захопила Львів, Перемишль, 10 повітів ЗУНР із 59.  22 листопада 1918 р. уряд ЗУНР переїхав до Тернополя. Країни Антанти не визнали ЗУНР, і вона опинилась у міжнародній ізоляції. Особливо вороже до ЗУНР ставилася Франція, що була зацікавлена у зміцненні Польщі.

Після деякого успіху в червні 1919 p., коли УГА провела наступальну операцію (Чортківська офензива), 100-тисячна польська армія тимчасово відступила. Але сили були нерівними. Наприкінці липня поляки знову відкинули УГА до ріки Збруч. Польські війська окупували Східну Галичину і Західну Волинь.                                                                                                                                        21 листопада 1919 р. Верховна рада Антанти надала Польщі 25-річний мандат на управління Східною Галичиною. Але Польща протестувала проти такого рішення, заявивши, що Східна Галичина є «невід'ємною частиною Польщі» і має перебувати у її складі назавжди..

22 січня 1919 p. у Києві був проголошений «Акт об'єднання (Злуки)» Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки в єдину соборну Україну. ЗУНР здобула назву Західної області Української Народної Республіки (ЗО УНР) і повну автономію. Сам факт проголошення об'єднання ЗУНР і УНР мав величезне морально-політичне значення, підтвердивши прагнення українського народу жити в незалежній і соборній Українській державі.

Фактичного державного об'єднання УНР і ЗУНР на жаль не відбулося, але історичний досвід державотворення як на сході, так і на заході України був дуже цінний для українських політиків, для державотворення сучасної незалежної України. ЗУНР увійшла в історію як героїчна сторінка у боротьбі українського народу за незалежність, вільний демократичний розвиток. Починаючи з 2000 р. день 22 січня відзначається в Україні як національне свято.

Пам’ятаймо ж уроки історії, щоб не прийшлося у майбутньому наступати на старі граблі. Лише у єдності сила нашої нації!                                 3 дати Західноукраїнської Народної Республіки маємо відзначати кожного року в числі найважливіших подій історії нашої держави: 1 листопада, 13 листопада, 22 січня.

На перерві на 2 поверсі біля стенду відбудеться обмін думками  учнів та учителів щодо даної події.