Тема уроку. Західноукраїнські землі у складі Другої Речі Поспоитої.

Тема уроку. Західноукраїнські землі у складі Другої Речі Посполитої.

Мета уроку:                                                                                                             Навчальна мета: охарактеризувати правовий статус українських земель у складі Польщі; пояснити особливості національної політики польської влади та міжнаціональні відносини;  розглянути зміст термінів «осадництво» і «пацифікація»; охарактеризувати економічне і соціальне становище населення, суть української кооперації, діяльність просвітніх організацій краю та, українських політичних організацій таких, як Українське народно-демократичне об’єднання, Українська військова організація, Організація українських націоналістів; ознайомити учнів з діяльністю Андрея Шептицького, Євгена Коновальця, Степана Бандери.                                                                                               Розвивальна мета:  поглиблювати інтерес учнів до історії, як сфери знань і навчального предмета, розвивати мисленнєві здібності й уміння, необхідні для розуміння сучасних викликів; давати можливість учням отримувати та засвоювати системні знання про факти, події, явища, які були характерні для українських земель у складі Другої Речі Посполитої між двома світовими війнами; показати історію України в контексті всесвітньої історії.                                                                                                                                                                      Виховна мета: формування в учнів національно-культурної ідентичності, патріотичного світогляду, активної соціальної та громадянської позиції, почуття власної гідності у результаті осмислення соціального та морального досвіду минулих поколінь, розуміння історії і культури України в контексті історичного процесу.

Обладнання уроку:                                                                                                             

•          атласи з історії України для 10 класу;
•          настінна карта України «Західноукраїнські землі в 1921-1939 рр»;
•            підручники для 10 класу О. В. Гісем, О. О. Мартинюк «Історія України»;
•            напис на класній дошці із словами Степана Бандери;
•            проектор, ноутбук;
•            таблиця «Західноукраїнські землі у міжвоєнний період»
•            портрети Андрея Шептицького, Євгена Коновальця, Степана Бандери
•            електронний ресурс: презентація «Західноукраїнські землі у міжвоєнний період» https://images.app.goo.gl/vEyYozZZA3qvHfP77 (слайди 1-19)

Тип уроку: засвоєння нових знань

Форми роботи: вивчення нового матеріалу з використанням проектної технології

Очікувані результати:

Після цього уроку учні повинні знати:

•          зміст понять і термінів: «осадництво», «пацифікація», Польща «А», Польща «Б», утраквістичні (двомовні польсько-українські) школи, ОУН, таємний Український університет, товариство «Рідна школа»
•          причини, мотиви і наслідки політики полонізації та пацифікації на території Східної Галичини

вміти:

•          встановлювати послідовність подій історії України у складі Другої Речі Посполитої;
•          визначати причини та наслідки політики пацифікації, яку проводила польська влада на території українських земель;
•          висловлювати аргументовані судження щодо діяльності ОУН, УНДО та інших політичних організацій, що діяли у Східній Галичині між двома світовими війнами

Структура уроку:

I.      Організаційний момент – 2 хв.

II.    Актуалізація опорних знань – 3 хв.

III.   Мотивація освітньої діяльності – 5 хв.

IV.   Формування нових знань – 28 хв.

V.   Підведення підсумків, домашнє завдання – 7 хв.

Хід уроку.

I.      Організаційний момент – 2 хв.:

- вітання з учнями;

- перевірка присутніх у класі учнів;

- перевірка підготовки учнів-консультантів до уроку

II.    Актуалізація опорних знань – 3 хв.:

Учителька проводить з учнями фронтальну бесіду:

1. Охарактеризуйте становище українських земель після I світової війни.
2. Покажіть на карті України землі Східної Галичини, Буковини та Закарпаття.
3. Які зміни відбулися після завершення I світової війни щодо статусу територій Східної Галичини, Буковини та Закарпаття.

III.   Мотивація освітньої діяльності – 5 хв.:

Учитель готує учнів до сприйняття нового матеріалу, зосереджуючи їхню увагу на проблемному питанні, на яке вони повинні дати відповідь наприкінці уроку. Проблемне питання (протягом уроку разом із темою уроку написане на дошці) Чому українці після довготривалих змагань за свою державність все таки її втратили?

IV.   Формування нових знань – 28 хв.: учителька оголошує тему розділу історії України, а також тему уроку, зазначає кількість уроків, які відведено для засвоєння учнями даного матеріалу. Тема розділу : Західноукраїнські землі у міжвоєнний період. Тема уроку. Західноукраїнські землі у складі Другої Речі Посполитої. Для вивчення матеріалу даного розділу відведено 6 уроків. На класній дошці записані питання, які учителька з допомогою учнів-консультантів повинна пояснити протягом уроку.

З допомогою проектора і показу презентації учителька ознайомлює учнів з окремими питаннями теми, викладаючи їх у формі полемічної лекції. Протягом лекції учні занотовують у зошити окремі важливі дати, терміни і нові поняття, задають учительці запитання

1. Загальна характеристика західноукраїнських земель у міжвоєнний період.  

Ознайомлення з таблицею (на екрані) і настінною картою; пошук учнями даних територій в атласах

Політична сфера: відсутні органи самоврядування; українцям заборонено обіймати адміністративні посади та офіцерські посади в армії; обмежено політичні права українців;                                                                            Економічна сфера: економіка укр. земель має колоніальний характер; переважає аграрний сектор; унаслідок безземелля та безробіття - міграція та еміграція населення; розвиток кооперативного руху;                                 Національне життя: політику держав-окупантів спрямовано на асиміляцію укр. населення; існують мовні обмеження у сфері освіти та культури; національні утиски укр. населення.

2. Політика польських правлячих кіл щодо українського населення.

Етапи польської політики:

I етап 1919-1923 рр. - здобути юридичне підтвердження прав на західноукраїнські землі: правовий статус укр. земель у складі Польщі невизначений; для здобуття підтримки укр. населення та міжнародної спільноти польська влада гарантувала (але не виконала):                                                       укр. автономію; право українців на рідну мову у публічному житті, на початкові школи; самоврядування Львівського, Станіславського і Тернопільського воєводств; українці Галичини не визнавали владу Польщі, організовували бойкот перепису населення, виборів до сейму; 1923 р. Рада послів Франції, Англії, Італії, Японії остаточно затвердила суверенітет Польщі над Східною Галичиною.

II етап 1923 - 26 рр. - перетворити західноукраїнські землі на           агросировинний придаток, асимілювати українців: польські землі поділено на корінні польські: Польща «А» (отримувала дешеві кредити і державну підтримку ) та окраїнні: переважно українські та білоруські Польща «Б» (стала ринком збуту, постачальником сировини та робочої сили; штучно стримується промисловий розвиток; аграрне перенаселення і безземелля, українцям заборонено купувати землю; землі роздають осадникам - відставним солдатам та офіцерам польської армії,членам їхніх родин, цивільним переселенцям-полякам з метою полонізації українських і білоруських територій; усього переселено до 200 тис. осіб; політика полонізації:                                                                                                                             - ліквідовано автономію Галичини;                                                                                    - назву Східної Галичини змінено на Східну Малопольщу;                                           - заборонено видавництво української преси;                                                              - створено утраквістичні (двомовні польсько-українські) школи;                          - поступово закриваються укр. школи:                                                               якщо у 1911 - 12 рр. їх було 2418, то у 1926-27 рр. - 845;                                                                                            - уведено квоту на вступ українців до Львівського університету та інших вищих навчальних закладів;                                                                                            - закрито кафедру укр. історії Львівського університету;                                             - єдиний вищий укр. навчальний заклад  - Греко-католицька богословська академія                 

III етап 1926-37 рр. - стабілізувати внутрішнє становище на територіях національних меншин, підготовка до відновлення Польщі «від моря і до моря»: політику поглинання укр. земель замінено на політику федералізації Польщі; Польща відмовилася від примусової національної асиміляції; 1928 р. воєводою Волині призначено Г. Юзевського, який прагнув досягти польсько-українського компромісу; зросли інвестиції в укр. економіку, підтримка укр. банків та кооперативів; звільнено більшість укр. політичних в’язнів; 1930 р. в умовах Великої депресії проводилась політика пацифікації - «умиротворення» - придушення страйків і селянських виступів за допомогою поліції та армії, запровадження колективної відповідальності громади за дії окремих її членів; Ліга Націй засудила дії Польщі, але репресії не припинилися.                                                                                                                     IV етап 1937-39 рр. - позбавити укр. рух підтримки Німеччини напередодні можливого нападу Гітлера на Польщу: повернення до ідеї однонаціональної Польської держави; відновлено політику національної асиміляції.

3. Українські політичні партії та організації. Ідеологічні засади ОУН.

Учителька розкриває суть даного питання з допомогою таблиці, яку висвітлює проектор на екрані: додаток 1

V.   Підведення підсумків, домашнє завдання – 7 хв. Учителька акцентує увагу учнів на повторенні основних дат, термінів та участі у житті краю визначних особистостей. Учні дають відповідь на проблемне питання: лише тоді можливо побудувати сильну державу, коли народ визначає правильно пріоритети. Учителька звертає увагу учнів на напис, де є слова Степана Бандери „Коли поміж хлібом і свободою народ обирає хліб, він зрештою втрачає все, в тому числі й хліб. Якщо народ обирає свободу — він матиме Хліб, вирощений ним самим і ніким не відібраний.“

Домашнє завдання (перед початком уроку учителька записує на класній дошці): підручник для 10 класу О. В. Гісем, О. О. Мартинюк «Історія України» §28; атлас з історії України для 10 класу ст. 20,22, 25; підготувати повідомлення, реферати, презентації про життя та діяльність Андрея Шептицького, Євгена Коновальця, Степана Бандери; розпочати роботу над інформаційним проєктом з історії рідного краю «Самбір між двома світовими війнами»: створити презентації з наступних тем «Освіта у Самборі між двома світовими війнами», «Політичні партії та організації Самбора у 1920-39 рр.», «Життя та побут мешканців міста Самбора у 1920-39 рр.», «Заснування та діяльність у Самборі товариства і музею «Бойківщина» (учні виконують групові проєкти: по 5-6 учнів у кожній групі; кожний учень має вказати яку частку роботи він вніс щодо підготовки даного проєкту) .