Мета: формувати навички спостереження за змінами в живій і неживій
природі, розширити знання про перелітних птахів,прищеплювати
любов до національної культури, виховувати патріотичні почуття до
рідного краю.
Хід зустрічі
І. Вітання
Разом з сонечком встаємо ми.
На ранкову зустріч в школу поспішаємо.
Поділившись настроєм своїм,
Ми частинку серця друзям залишаємо.
Другу руку простягни
І міцніше обніми,
Подаруй йому тепло своїх долонь.
З добрим ранком привітай,
Добра й щастя побажай.
Щоб міцнішим стало наше дружне коло.
Діти вітаються один з одним, даруючи разом з вітанням посмішку.
ІІ. Обмін інформацією
(Працює черговий.)
А ось і я!
Куди ступаю – сонце сяє,
А ще пробуджую від сну
Я нашу землю чарівну!
Весна! Уже сама згадка про неї будить у серці щемливу радість, нові надії. Це пора пробудження життя, оновлення природи. Сьогодні на ранковій зустрічі ми поговоримо про прихід весни, ближче ознайомимося з природою, її законами. Спробуємо зрозуміти, полюбити життя в злагоді з природою, з усім живим, що нас оточує, адже людина – це частина природи.
Учитель називає різні ознаки змін у природі, а учні оплесками у долоні повинні «впіймати» тільки ознаки весни.
ІІІ. Групове заняття
По черзі птахи повертаються на батьківщину. Першими прилітають додому ті, що восени відлітають останніми, а останніми ті, що восени відлітають першими.
Та птаха хвостиком трясе
І на землі жуків клює,
Та комарі – її закуска.
А зветься пташка - … (трясогузка).
Найбільш ранніми птахами вважаються трясогузки, так як вони радують своїм курликанням вже по початку розставання льоду. За ними можна спостерігати, коли вони пливуть по талим крижинах на річці.
Чорномазий, білодзьобий,
Він за плугом важко ходить,
Черв’ячків, жучків знаходить –
Сторож вірний, друг полів,
Перший вісник теплих днів.
(Грак)
Не менш ранніми пернатими помічені граки. Вони також прилітають в свої володіння, ледь розтане сніг на полях. Граки одні з перших виводять пташенят.
На березі поза тином
Я вчепив йому хатину.
Він навколо обдивився,
Заспівав і оселився.
Як горобчик, цвірінчить,
Мов сорока, стрекотить,
Передражнює птахів,
Підробляє їхній спів.
Пересмішник і дивак,
Називають пташку... (шпак).
Шпаки займають вже побудовані для них гнізда і теж поспішають зробити потомство.
В синьому небі голосок -
Ніби крихітний дзвінок.
(Жайворонок)
А жайворонки співають дзвінкі пісні, які означають прихід весни. Прилітають у квітні.
Довгі ноги, довгий ніс,
Прилетів — обід приніс.
Смачних жабеняток
Для своїх маляток.
(Журавель)
Зазвичай, журавлі живуть неподалік від водойм. У природі живуть 20 років.
У червоних чоботях, в білому халаті,
Він весною прилетів і сидить на хаті.
(Лелека)
Білі лелеки, що мешкають на території України, на зиму відлітають в Африку та Індію. Лелеки живляться не тільки комахами та жабами – вони ефективно борються з отруйними зміями, наприклад, з гадюками, які лелекам дуже до смаку.
Маленька, чорненька, співає, щебече,
Під стріхою з глини зліпила гніздечко,
Роздвоєний хвостик, як ножички, має.
Що це за пташина? Хто пташку цю знає?
(Ластівка)
Кінець весни відзначається прильотом ластівок. Ці красуні зазвичай гніздяться поблизу с житлом людей. Зазвичай ластівки один раз вибирають місце для гнізда і будують його самостійно. Щороку вони прилітають на старі гнізда.
У долині цілий день
Він співа дзвінких пісень.
Як верба і як калина,
Птах цей — символ України.
Тішить піснею людей
Гарна пташка – (соловей).
Травень місяць зустрічає солов`я в лісові обійми. Цей птах радує оточуючих своїм незвичайним співом. Ніхто не може встояти перед його співом, хоч на вигляд соловей зовсім непримітний, має сіре забарвлення.
2. Гра «Викликання пташок».
У давні часи люди зустрічали весну весело і пишно: з піснями, танцями, іграми. Багато звичаїв і традицій зустрічі весни збереглося у нас в Україні. Один із них – закликати весну.
(Діти співають чи промовляють за вчителем.)
Пташок викликаю
З теплого краю:
На нашу земельку.
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки.
3. Ознайомлення з народними прикметами.
- А ще з птахами пов'язані різні прикмети.
Діти ходять по колу, водять хоровод і співають пісню. Дитина, наслідуючи журавля, ходить у середині кола на носках, високо піднімаючи прямі ноги.
На приспів «журавель» стоїть у колі, махає руками, як крилами, зупиняється і присідає, ніби їсть коноплі. Діти в колі зупиняються, тупають ногами, показують, який довгоносий і довгоногий журавель і як він поїдає коноплі (при цьому присідають).
ІІ куплет: діти підводяться, роблять кілька кроків до центра й на слово «ловлю» різко нахиляються, ніби ловлять, а «журавель», помахуючи крилами, «перелітає» з однієї частини кола в іншу.
На приспів вони повторюють ті самі дії, що й раніше.
ІІІ куплет: «журавель» літає в колі, а діти, стоячи на місці, приплескують і притупують.
Після закінчення пісні усі кажуть «киш», плещуть у долоні і злегка нахиляються до «журавля», ніби женуть його, і він вилітає з кола.
Понадився журавель, журавель
До бабиних конопель, конопель.
Приспів:
Сякий-такий журавель,
Сякий-такий довгоносий,
Сякий-такий довгоносий,
Сякий-такий виступає,
Конопельку все щипає.
Буде лихо журавлю, журавлю,
Коли його я зловлю, я зловлю.
Щоб ти більше не літав, не літав,
Конопельку не щипав, не щипав.
У день весняного рівнодення діти роблять з паперу ластівок і запускають їх, щоб швидше птахи прилітали. Цього дня, за старим звичаєм, випускали на волю співочих птахів, за новим звичаєм – починається Місяць птахів. Ми присвячуємо його турботам про своїх маленьких пернатих друзів.
Скоромовка
Біля броду бусол ходить,
Бусленя з собою водить.
- Бережись, зелена жабко,
Бо вполює бусленятко!
Не можна уявити собі ліс, парк або сад тихим, беззвучним, німим. Не може бути поля без птахів, весни без пісні жайворонка, співу синиці, цвірінькання горобців. А зараз послухайте спів найулюбленіших пташок нашого краю.
ІV. Щоденні новини
- Діти, сьогодні у нас багато цікавих і захоплюючих справ. Ми з вами зробимо паперову ластівку способом орігамі. З солоного тіста виліпимо печиво у формі жайворонка. Також повторимо вірші – заклички про птахів, прислів’я та прикмети про них та пограємо у гру «Понадився журавель».
Підсумкова гра «Дружній потиск»
Діти стають у коло, беруться за руки і передають «дружній потиск». Учитель тисне руку дитині, що стоїть праворуч, а вона має «передати» дружній потиск далі по колу. Коли «дружній потиск» повернеться до учителя від дитини, що стоїть ліворуч, він дякує дітям за роботу і пропонує поаплодувати самим собі.