Ранкова зустріч "«Живим зерном народжений…»

Ранкова зустріч «Живим зерном народжений…»

(Учитель дзвіночком скликає учнів у коло)

1. Привітання

- «Доброго ранку!» -  я зичу тому, хто прийшов працювати у школу.

- Чому? ( запитують учні)

- Тому, що я люблю всіх вас! Мій самий кращий – 1 клас!

2. Мотивація. Емоційний настрій.

- Я дуже рада всіх вас бачити веселими та у гарному настрої.  У мене для вас сюрприз. Відгадайте, що у мене в торбинці. Це не живе, не приладдя, можна гратися, за формою кругле, але не м’яч.  (відповіді учнів)

- Це іграшка. Колобок.

- Хто згадає початок казки?  ( Учні починають розповідати початок казки «Колобок»

Звучить пісенька «Я веселий Колобок»

Діти беруться за руки, утворюючи коло.  Передаємо Колобка по колу із рук в руки,  вітаємось і говоримо комплімент (макет Колобка із жовтою стрічкою. Стрічка – символічна доріжка,  по якій котиться Колобок).

 Учителька- Стрічка – стежинка об’єднала нас. Ми створили коло – сонечко. Кожен із вас - це промінець, теплий і лагідний. Тож давайте сьогодні будемо теплими, лагідними, толерантними, дружними, розважливими.

- Хто такий Колобок?

- Це хлібинка. (Відповіді дітей)

3.Проблема

- Як ви думаєте, про що ми сьогодні будемо говорити?

- Про хліб. (Відповіді дітей)

Учителька розповідає. 

«Легенда про хліб»

- Давним – давно, ніхто й не пам’ятає, коли саме – жив собі на світі один Чоловік. Піде, бувало, він на полювання, наловить риби, назбирає коріння дикої трави. А все ж ситий не буває.

Якось – то він довго блукав. Зголоднів, ноги натрудив. А так – таки нічого не вполював, сів і зажурився.

– Ох – ох … Якби то була така чарівна комора, щоб усіх на світі нагодувала. Почуло те Сонце та й каже:

– Та комора є. Тільки до неї дбайливих рук треба. На тобі це золоте зернятко і зроби, як я велю.

Узяв Чоловік те зернятко і все зробив. Як Сонце навчило. А потім і діти його так робили, і внуки, і правнуки.

• Запитання до учнів:

– Як ви гадаєте, що то за комора така і що то за зернятко, що його люди й досі шанують. (відповіді дітей)

Учителька

- Хліб – один із самих дивовижних продуктів людської праці. Недарма люди склали прислів’я: «Земля – матінка, а хліб – батечко», «Хліб – це життя», «Хліб – годувальник», « Без золота проживеш, а без хліба – ні».

- Вранці, коли я підійшла до школи, біля самих дверей я побачила ось що. (у пакетику шматок пиріжка)

- Можна так робити? . (відповіді дітей)

- Давайте це обговоримо.

4. Обмін інформацією

- Чому не можна викидати хліб?

– А чи знаєте ви, звідки до нас на стіл приходить хліб?

– Хто його вирощує?

– Хто випікає?

– Що ще можна випекти з борошна?

– Які події в українській родині не обходяться без короваю, хліба?

– Якщо залишається хліб після обіду, як його можна використати?

– Що можна приготувати з черствого хліба?

Учителька:

-Якось, розповідає легенда, засперечалися орач, сівач і пекар. Орач твердив, що хліб творить земля, сівач казав – сонце, пекар – вогонь.

- Як ви гадаєте, хто і як творить хліб? (Відповіді учнів)

«Ви забули про людину, – мовив мудрець. – Хліб – творіння рук людських».

-         До нас я запросила гостю - Тетянчину бабусю, вправну господиню – трудівницю.

5. Несподівана гостя. Під звуки пісні «Хліборобський коровай» заходить бабуся учениці з короваєм і промовляє слова:

«Доброго здоров’я вам, любі мої дітки, не сама до вас прийшла.

Коровай вам принесла

Ось він, короваю наш духмяний ,

Із скоринкою хрусткою, золотий,

Ніби сонечком й повітрям начинений,

Увібрав у себе пахощі полів.

В ньому і здоров’я наше, й сила,

В ньому – дивовижне є тепло.

Скільки ж рук його ростило! Доглядало!

І зібрало, й випікало, й зберегло!

Гра «Коровай, коровай…» (проводить бабуся)

Учитель

- Які ж знаряддя праці допомагають людині виростити і спекти хліб? (Відповіді учнів)

6.  Відгадайте загадки.

-         Не море, а хвилюється. (Нива.)

-         Стовпчики точені, голівки золочені. (Колосся.)

-         У полі виріс дім, багато зерна в нім, стіни золочені, вікна зачинені; гойдається дім на стовпі золотім. ( Колосок.)

-         Маленький Назар травою підперезан. (Сніп хлібу.)

-         Б’ють мене палицями, труть мене камінням, печуть мене вогнем, ріжуть мене ножем. (Паляниця.)

-         Землю риє, говорити не вміє,

З провожатим ходить, Мовчки робить.     (Плуг)

-         В четверть зріст, Крюком хвіст, За день ниву з’їсть.     (Серп)

-         Ходить він із краю в край, Ріже чорний коровай.     (Трактор)

-         Ріже, віє, шерстує, зерно відбирає.     (Комбайн)

-         Зуби має, а їсти не просить.     (Борона)

-         Синє море хитається, білі зайці купаються.     (Сито й борошно)

-         Всім готує, всіх годує, а сама не їсть.     (Піч)

Гра «Печу, печу хлібчик…»(Діти виконують відповідні рухи, промовляючи слова з віршика)

Печу,печу хлібчик діткам на обідчик.

Меншенькому менший, більшенькому – більший.

Шусть у піч.

Саджай, виймай 2р.

Ріжу 4р.

В ротик – ам! Смачно!

7. Цікава інформація.

Учитель

-Чи відомо вам, що для приготування одного батона треба змолоти приблизно 10 тисяч зернят (зачитує з плаката інші цікавинки про хліб).

- Чи знаєте ви, що хліб навчилися випікати ще 5 000 років назад у Єгипті. Тоді люди і заробітну платню отримували печеним хлібом. При багатьох розкопках давніх єгипетських гробниць були знайдені хлібини, різні за формами і розмірами.

- А були такі часи на Україні, коли хліб людям лише снився. Лише в мареннях приходив – то був голод. І було це менш ніж 100 років тому назад, у 1932-1933 роках. У людей тодішній уряд відбирав усе зерно, борошно, вилучали всі запаси. Людей залишали на призволяще, без жодного зернятка, помирати голодною смертю. Кількість людських втрат до сьогодні складає 10 млн.63 тисячі.

 8. Групова робота. (на  фоні пісеньки Колобка.)

У кожній групі є координатор (хтось із батьків)

Групи виготовляють із солоного тіста хліборобські вироби та презентують їх.

9. «Крісло автора»

- Діти, я знаю, що ви заздалегідь готувалися до нашої зустрічі. Багато читали прислів’їв, оповідань, віршів про хліб. (За бажанням учні розповідають).

  - А Маргарита вивчила  напам’ять оповідання  «Хліб» і зараз нам його прочитає. (Учениця сідає в крісло автора і розповідає)

10. Руханка "Пиріжок".

У цій грі можуть брати участь усі бажаючі. Спочатку розподіляються три головні ролі: Покупця, Пекаря та Пиріжка. Усі гравці, окрім Покупця, стають у рядок, поклавши одне одному ліву руку на плече. Очолює рядок Пекар, а замикає - Пиріжок.

Покупець підходить до Пекаря й запитує:

-Де мій пиріжок?

Пекар відповідає:

-0н, за піччю лежить.

-Ні, він біжить - вигукує Пиріжок і тієї ж миті відривається від рядка гравців і біжить, намагаючись стати попереду Пекаря.

Покупець має наздогнати Пиріжка. Якщо йому це вдається, то він стає Пекарем, Пиріжок - Покупцем, а останній гравець рядка - Пиріжком. Якщо ж Пиріжок втече і займе місце перед Пекарем, то сам стає Пекарем, а Покупець знову веде гру. Гра триває, поки всі гравці рядка не виконають роль Пиріжка.

11. Підсумкова рефлексія

- Як треба себе поводити по відношенню до хліба? (відповіді дітей)

– Ми інколи забуваємо про справжню ціну хліба, про те, що буханці увібрали в себе велику працю не однієї людини, а багатьох людей.

 Адже не відразу стали зернята

 Хлібом тим, що на столі.

Люди довго і наполегливо

Працювали на землі.

І кожен день і кожну мить

Дай, Боже. Хліб насущний

Щоб ми могли у мирі жить

щоб не були бездушні

Молись до хліба, не кидай,

Хай хліб спасінням буде

Бо не черствіє хліб святий

Черствіють тільки люди.

Література

 https://youtu.be/wlZ3Gmkb-Mo?si=XnPIKdziqLUn5odp пісня «Колобок»

https://youtu.be/v7Cte53vseY?si=reztWMI3raz63-5j  пісня «Хліборобський коровай»

https://youtu.be/J65PHHo4A98?si=1mbkRkR_MZnNYQ9k  «Печу, печу хлібчик»

https://youtu.be/MEjEy0wX9dM?si=fmHcMQqY0CbRRgPG  гра «Коровай, кого хочеш вибирай»

https://youtu.be/rKSy7pDvP1M?si=D1b7XOw9FyZn0zx-  Мелодія до гри «Пиріжок»

https://youtu.be/nVMELTd7coc?si=8UORhPShk_lTRIxO  пісня «Із сиром пироги»

https://youtu.be/C56SiKHt-2c?si=ZrfgBQAF9YX6DO5l  Правила поводження з хлібом.

Т. Компанієць «Хліб» https://youtu.be/GAhhUFpzFvk?si=mPsAKjualcfcu9NX

https://riara.com.ua/zagadky-pro-instrumenty/  Загадки

Додаток

Печу,печу хлібчик діткам на обідчик.

Меншенькому менший, більшенькому – більший.

Шусть у піч.

Саджай, виймай 2р.

Ріжу 4р.

В ротик – ам! Смачно!

«Хліб»

Принесли хліб. На столі поклали. Пахучий, теплий ще. Із шкоринкою золотавою. Це від вогню позолота в нього.
Та не тільки від вогню. Золоте зерно на борошно мололи. А зерно в золотому колосі на стеблині золоченій гойдалося, срібною росою вмивалося. Золоте проміння сонячне в себе увібрало. Від сонця позолота в хліба. Та чи тільки від нього?
Золоті роботящі руки зерно у ріллю* посіяли. Урожай доглянули й зібрали. Роботящі руки зерно змололи, хліб спекли. Роботящі руки в дім його принесли, на вишивану скатертину поклали.
І лежить на столі хліб — теплий, пахучий, руками роботящими подарований. Лежить ясний, як сонечко, і ніби промовляє:
— Любіть мене, шануйте, їжте та здоровими будьте.