Світле свято Великодня (година спілкування)

Світле свято Великодня (година спілкування)

 

Мета: розширити знання учнів про Великоднє свято та один з найголовніших його символів - писанку;  познайомити з легендами про писанки та символікою її знаків; сприяти відродженню  звичаїв та обрядів нашого народу, примножувати його традиції; виховувати почуття любові до свого народу.

Обладнання: телевізор, паперові заготовки (вирізані овали у формі яєць з нанесеними контурами малюнків  - для розфарбовування), олівці, маркери; ілюстрації писанок; дерев’яні та справжні писанки, крашанки для гри.

Вік учасників: учні 2-3 класів.

Хід години спілкування

Ведуча: Ми знаходимось на порозі найвеличнішого християнського свята – Великодня. До Великодня готуються заздалегідь. Неділя за тиждень перед Великоднем називається Вербною. Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому встеляли пальмовими вітами. В Україні пальми не ростуть, тому люди, щоб відзначити цей день, ставлять у своїх оселях вербові гілочки.

Інсценізація

(Вибігає хлопчик, тримаючи в руках гілочки верби, легенько б'є дітей).

Діти: Хто ти?

Хлопчик: Я весняний Вістунець, прийшов сповістити, що увесь хрещений люд готується до найкращого свята, – до Великодня.

Діти: А чого б'єш?

Хлопчик: Хіба це я? Це свячена вербиця. Навесні, як тільки пригріє сонечко, вона першою прокидається. Її пухнасті котики будять усіх до роботи: "Вставай! Вставай! Настав Білий тиждень! – гукають вони. – Час веснувати! Час орати і сіяти!" Тож і ви не зволікайте, бо: Не я б'ю – верба б'є, За тиждень – Великдень, Недалечко червоне яєчко (легенько б'є дітей). Будь велика, як верба, А здорова, як вода, А багата, як земля. Не я б'ю, верба б'є, За тиждень – Великдень.

Вчитель: Великдень – одне з найбільших весняних свят у християнській релігії. Свято пов'язане із воскресінням Ісуса Христа, тому й має назву Великий день або Великдень.

Давні легенди кажуть, що того дня, коли Ісус Христос воскрес, день був такий довгий і ясний, що дорівнював аж сімом сучасним дням. Ось така одна з народних версій походження назви цього свята. Великдень українці завжди святкували радісно, піднесено. Святу передував Великий піст, під час якого скоромне (тваринна їжа) заборонялося. Наші пращури були мудрими людьми. Під час посту організм очищався від непотрібних шлаків і ставав здоровішим. Та й у кожного заощаджувалися харчі до свята: готувались ковбаси, коптили шинку, назбирували багато яєць.

Упродовж останнього тижня посту наводили лад у господарстві, прибирали, мазали хати, розмальовували стіни, вивішували найкращі рушники.

Весь тиждень перед Великоднем прийнято називати Великим  або Страсним, Білим або чистим тижнем. Кожен день цього тижня має своє призначення.

Виступ дітей – днів тижня

Понеділок

Понеділок білить хату

любить, певно, працювати:

і кути побілить й стелю,

щоб Великдень був веселий!

Вівторок

Шурхіт. Шум. Рипить в оселі:

чисто-начисто підлогу -

шури-шури! – тре завзято

наш вівторок довгоногий.

Середа

Пишна пані середа і пере, й прасує.

До Великодня, ще б пак, хату облаштує!

Четвер

Чистий четвер – чистий, вдосвіта піднявся

ще до сходу сонця начисто скупався.

П’ятниця

П’ятниця пече паски –господиня вміла:

склянки зо три молока до цеберка влила,

трохи борошна, яєць, додала й ванілі,

щоби пригощати всіх вранці, у неділю.

Субота

У суботи, ой, роботи - пише писанки субота,

ясні крашанки фарбує, вимальовує-малює.

Учитель: Починаючи з Чистого Четверга готувалися до святкового столу, фарбували і розписували яйця. Готували млинці, дрібні вироби з кращого пшеничного борошна із зображенням хрестиків, баранчиків, півників, курочок, жайворонків.

Загадка: Як уродилась, то була біла, тепер подивіться – рябенька я, ціла. Мені розмалювала Оленочка бочки – жовті й червоні, і білі квіточки. Лежу на столі коло круглої паски, моргаю до сиру, тулюсь до ковбаски, до хрону, до масла, до баби сміюся, ану відгадайте-но, як же я звуся.

Діти: Писанка!

Про виникнення писанок існує багато легенд.

Легенда з Київщини про виникнення писанки

Коли Ісус Христос ходив зі св. Петром по землі, то вони проходили через одне село, а там юдеї були. Побачили вони Христа, та й почали камінням та грудками шпурляти в Нього. І як торкнеться камінь Ісусової одежі — зробиться з того каменя писанка, а як торкнеться грудка, то перетвориться на крашанку. Св. Петро позбирав усе те до кишені, а пізніше людям роздав. З того й пішов звичай готувати писанки та крашанки до Великодня.

Легенда про виникнення писанки

Інша легенда розповідає, що коли Ісуса розіп’яли на хресті, з його ран точилася кров. З кожної її краплі виникла червона крашанка. А сльози Матері Божок, яка стояла під хрестом, молилася і гірко плакала, капали на ті червоні крашанки і кожна з них перетворювалася на чудову писанку. Забравши всі писанки та крашанки у хустину, Богородиця пішла до Пілата просити дозволу поховати свого сина. Дорогою вона дарувала писанки дітям і наказувала їм жити в злагоді та мирі.

Прийшовши до Пілата, Матір Божа зомліла, а писанки з хустинки розкотилися по всьому світу. З того часу наші матері, бабусі та сестри саме до цього дня фарбують крашанки та розписують писанки до Великодня – свята Воскресіння Ісуса Христа. Після того, як їх разом із великодньою паскою освятять у церкві, їх дарують родичам, знайомим і друзям, навіть просто зустрічним, зі словами «Христос Воскрес!». А ті їм відповідають: «Воістину Воскрес!» і щиро дякують.

Учитель: Найпоширенішим способом приготування крашанок донині залишається варіння яйця у лушпинні цибулі. Ще застосовували різні кольори: червоний, блакитний, рожевий та зелений. Крашанки розфарбовували у різні кольори.

Червона – радість життя, надія, любов. Найбільш розповсюджений колір.

Жовта - Місяць і зорі, а в господарстві – урожай.

Блакитний – символ неба, води, простору, вітру, здоров'я.

Зелений – колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.

Чорний – символ землі,  родючості.

Коричнева - земні надра.

Біла - чистота.

Розповідь про символіку писанок: Писанка - символ Всесвіту. Українська писанка має понад 100 символічних малюнків. Кривулька, наприклад, знаменує нитку, вічність сонячного руху. Безконечник – символ початку і кінця. Тригер, або триніг, символізує небо, землю і повітря, або ж повітря вогонь і воду.

Колесо — знак безперервного відродження життя.

Сонце — символ світла й життя.

Хрест — символ Всесвіту, 4 пір року, 4 сторін світу.

Спіраль – символ родючості, знак зародження нового життя.

Грабельки — символ дощу, води, що сходить із неба до землі і єднає землю з небом (або ж дівчину із хлопцем).

Дерево життя — символ природи.

Зоря — знак неба.

Дуб – символ сили.                    

 Голуб – символ душі.

Гілка — охорона проти хвороб.

Сосна – символ здоров’я.          

Виноград — символ роду.

Крапочки - символ родючості.

Риба — символ води, життя і здоров’я.

Півень — охоронець добра.

Робота в групах «Розмалюю писанку»

Діти отримують паперові заготовки яєць та протягом 3-6 хвилин розмальовують свої писанки. Демонструють свої витвори однокласникам, пояснюють, що означають використані ними символи та кольори.

Учитель: Кожна сім’я напечені паски, пофарбовані яйця, розписані писанки, наготовлені смачні великодні страви  у неділю раненько несла до церкви святити.

Учитель: Діти, а що кладуть у ваших родинах до великоднього кошика? Чи ходите ви разом з батьками до церкви? Які звичаї існують у ваших сім’ях на Великдень?

Виступи дітей

Учитель: На Великдень ми ділимося радістю і ділимося всім найкращим з тими, хто цього потребує.

Великдень святкують у різних країнах світу. У кожного народу є свої символи і традиції святкування. Зараз ми з вами подивимось, як це свято проходить в інших країнах. (демонстрація ролика).

Розповідь про українські вірування, пов’язані з писанками:

• Пофарбоване, розмальоване яйце вважали оберегом.

•Із писанок, крашанок починався великодній сніданок у кожній українській сім'ї.

• Освячену писанку з давніх-давен клали до першої купелі немовляти, щоб воно зростало в силі.

• Дівчата вмивались водою, в яку опускали крашанку чи писанку, щоб бути рум'яними.

• Крашанки й писанки служили для святкових розваг, ігор молоді та дітей.

Учитель: Велику радість приносять пофарбовані яєчка як дітям так і дорослим. Вони обмінюються ними, вихваляються, граються. А найбільша розвага з поміж інших – це биття яєць. Є й інші розваги.

Гра “У СЛІПЦЯ”

Двом дітям зав'язують очі, декілька раз обертають на місці. На підлогу кладуть дерев'яну писанку. Хто її знайде, той і переможець.

Ще є така гра «В знахідку». Кладуть кілька шапок, під одну з них – крашанку. Хто відгадає, під котрою з шапок є крашанка, той виграв, а не відгадає – програв.

Учитель: Сьогодні ви багато дізналися про Великодні традиції, ігри, писанки та крашанки. Настав час провести вікторину.

Запитання вікторини:

1. Чим відрізняється писанка від звичайного яйця?

2. Які орнаменти наносять на писанку?

3. Які узори ви знаєте на писанках? («Безконечник», «Берегиня», «Небесні олені», «Сосонка»  і інші).

4. Коли яйце перестає бути простим? (Коли на яйце нанесли орнамент).

5. Які природні фарби для писанкарства ви знаєте? (Коричнева - з лушпиння цибулі, жовта - з кори молодих яблуневих віток, чорна - з підсоленого відвару молодої вільхи...).

Учитель: Молодці! Все ви знаєте, на всі запитання вікторини вірно відповіли.

А от чи знаєте ви що…

Учитель: Наостанок побажаю:

Щоб з Великоднем прийшло

Щастя в вашу хату,

Щоб у вас завжди було

У родині свято!

Нехай вам писанки несуть

Сонечка краєчок,

Нехай всміхаються боки         

Золотих яєчок!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

7-й учень:

Покуштуйте святу паску —

Буде в домі радість, ласка,

І достаток, і добро,

Хай відступить всяке зло.

 

8-й учень:

Ми сьогодні ніч не спали,

Бо писанки малювали,

Подивіться, які гарні,

В них життя нового тайна

 

9-й учень:

Гарна писанка у мене

Мабуть, кращої нема

Мама тільки помагала,

Малювала я сама.

Малювала диво-пташку,

Вісім хрестиків дрібних,

І малесенькі ялинки,

Й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала –

Зіпсувала 5 яєць

Та як шосте закінчила,

Тато мовив: “Молодець!”

Я цю писанку, напевно,

Для Іванка залишу

А для мами і для тата

Дві ще кращі напишу.

 

Ведучий : За народними уявленнями яйце - символ початку життя. А на Великдень розмaльовані або крашені яйця символізують весняне вiдродження природи, зародження життя, продовження роду. Фарбоване, розмaльоване яйце вважаеться оберегом. З писанок чи крашанок розпочинався Великодений сніданок y кожній oceлi.

 

 

 

Список  використаної літератури

 

 

Ведуча: Ми знаходимось на порозі найвеличнішого християнського свята – Великодня. До Великодня готуються заздалегідь. Неділя за тиждень перед Великоднем називається Вербною. Саме в цей день Ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому встеляли пальмовими вітами. В Україні пальми не ростуть, тому люди, щоб відзначити цей день, ставлять у своїх оселях вербові гілочки.

Інсценізація

(Вибігає маленький хлопчик, тримаючи в руках гілочки верби, легенько б'є дітей).

Діти: Хто ти?

Хлопчик: Я весняний Вістунець, прийшов сповістити, що увесь хрещений люд готується до найкращого свята, – до Великодня.

Діти: А чого б'єш?

Хлопчик: Хіба це я? Це свячена вербиця. Навесні, як тільки пригріє сонечко, вона першою прокидається. Її пухнасті котики будять усіх до роботи: "Вставай! Вставай! Настав Білий тиждень! – гукають вони. – Час веснувати! Час орати і сіяти!" Тож і ви не зволікайте, бо: Не я б'ю – верба б'є, За тиждень – Великдень, Недалечко червоне яєчко (легенько б'є дітей). Будь велика, як верба, А здорова, як вода, А багата, як земля. Не я б'ю, верба б'є, За тиждень – Великдень.

Учень

Ой ти гілко, гілко вербова

На тобі зелена обнова.

Ще холоднувато надворі,

А ти вже в святечнім уборі.

Ти вже у церковцю ходила,

Господу стежинку встелила

І до нас вернулась, свячена

Гілочко вербова, зелена.

Ти торкни Оленочку трішки,

Хай росте, як мама, заввишки

А Максимка – шпарко й багато,

Хай здоровий буде, як тато.

Учениця

Вербна неділя

Тоненьким прутиком

З вербовим котиком

Себе вітаємо

Легеньким дотиком...

Радісну вістку

Собі говоримо,

Що день великий

Не поза горами,

Що вже за тиждень

Буде Великдень!
Марія Хоросницька

Танець з вербовими гілочками Уч

Ведуча: Пройшов лише тиждень після вербної неділі і все змінилось. Великі муки й терпіння переніс Ісус Христос. Його обмовили фарисеї перед римським намісником Пилатом, що Ісус хоче стати королем Юдеї. І Пилат не міг опиратися судові та віддав їм Ісуса на муки, хоч сам не вірив у цю брехню.

 

Свято Великодня

МЕТА: ознайомлення учнів з народними традиціями та святами через фольклор та народознавство. Виховання почуття причетності до прадавньої культури нашого народу.
 

1-й учень :

Великий день! Великий день!

Ясний Великдень на землі!

Багато радості й пісень

Приніс нам янгол на крилі

 

2-й учень:

Ми будемо молитись,

Господа просити,

Щоб послав нам милість

В цьому світі жити.

 

3-й учень:

Весна красна наступає,

Великдень благословляє.

І святкує світ увесь,

Бо в цей день Христос воскрес.

 

4-й учень:

Тож радійте світу, люди,

Хай між вами згода буде,

Бо любов прийшла з небес,

Христос воскрес! Христос воскрес!-

Лунає в селах і з небес.

 

5-й учень:

Душа стає в цю днину молодою,

Забувши, що слова бувають злі,

І повняться старання добротою

На ранньому скоромному столі

 

 

Ведучий:

Великдень – одне з найбільших свят християн. Святкується навесні й пов'язане із воскресінням Ісуса Христа. Тому й має назву Великдень або Великий день.

У дохристиянські часи це було свято весняного сонця і пробудження природи від зимового сну. Існує чимало прикмет і прислів'їв, пов'язаних з цим святом:

- Коли на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.

- На Великдень перший раз зозуля закує.

- Дороге яєчко к Великому дню

- Не кожен день Великдень, а хліб не паска

- На Вкликдень опівночі тварини говорять людською мовою

 

Ведучий: Останній тиждень перед Великоднем називають Білим, Чистим або Вербним.

У ці дні в господарстві все чистять, прибирають, білять хату,прикрашають свої домівки...

До Великодня, як до Різдва, батьки купували дітям гостинці.

 

6-й учень:

На Великдень, на соломі

Против сонця, діти

Грались собі крашанками

Та й стали хвалитись

Обновами. Тому к святкам

З лиштвою пошили

Сорочечку. А тій стьожку,

Тій стрічку купили.

Кому шапочку смушеву,

Чобітки шкапові,

Кому свитку. Одна тілько

Сидить без обнови

Сиріточка, рученята

Сховавши в рукава.

— Мені мати куповала.

— Мені батько справив.

— А мені хрещена мати

Лиштву вишивала.

— А я в попа обідала,—

Сирітка сказала.

 

Ведучий: Одним із символів Великодня є ритуальний хліб. Паска – це ритуальний хліб, печуть паски тільки у чистий четвер. Не можна було у хаті, де печуть паски, гримати дверима. Паска – це гордість господині. Коли пекли паски, то з печі злізали, «щоб не притиснути паску» Хлібною лопатою хрестили двері вікна у хаті, приказуючи: «Святий хліб у хату, а нечить з хати». Важалось, якщо паска вдала, то це віщувало добро в родині.Паску куштували після того, як посвятять.

 

7-й учень:

Покуштуйте святу паску —

Буде в домі радість, ласка,

І достаток, і добро,

Хай відступить всяке зло.

 

8-й учень:

Ми сьогодні ніч не спали,

Бо писанки малювали,

Подивіться, які охайні,

В них життя нового тайна

 

9-й учень:

Гарна писанка у мене

Мабуть, кращої нема

Мама тільки помагала,

Малювала я сама.

Малювала диво-пташку,

Вісім хрестиків дрібних,

І малесенькі ялинки,

Й поясочок поміж них.

Хоч не зразу змалювала –

Зіпсувала 5 яєць

Та як шосте закінчила,

Тато мовив: “Молодець!”

Я цю писанку, напевно,

Для Іванка залишу

А для мами і для тата

Дві ще кращі напишу.

 

Ведучий : За народними уявленнями яйце - символ початку життя. А на Великдень розмaльовані або крашені яйця символізують весняне вiдродження природи, зародження життя, продовження роду. Фарбоване, розмaльоване яйце вважаеться оберегом. З писанок чи крашанок розпочинався Великодений сніданок y кожній oceлi.

 

10-й учень: Коли вмитися водою, в якій c червона крашанкa, то будеш весь рік гарним та здоровим

 

Ведучий: Назва „писанка" походить від слова „писати". Крашанки —одного кольору, a писанки — ,,писанi мaлюнками, орнаментами. Iснує багато легенд про те, чомy на Великдень фарбують яйця. Ось послухайте:

 

11-й учень:

Забажала Божа Мати

Сина Йсуса рятувати,

Як взяли його на муки

Фарисеї, люті злюки.

Полотенце десь дістала

І яєчка нав'язала-

До Пилата йде в палати

Ласки синові благати.

Стала мирно на порозі —

Серце билося в тривозі,

І ридали очі-зорі

В материнськім лютім горі

«Він не винен, ясний пане!

Чи зробив щось зле, погане?

Не дозволь його вбивати —

Я прошу тебе, Пилате..!»

Відповів Пилат погрізно:

«Мати, ти прийшла запізно!

Все дарма! Тієї ночі

Смерть йому закрила очі...»

Мати зойкнула, збіліла,

Похитнулася, зомліла...

Защеміло болем серце,

З рук упало полотенце.

А яєчка розгубились,

По підлозі покотились.

І, вдаряючись об камінь,

Поробились писанками.

Наче квіти, наче зорі,

В пишні вбралися узори.

Кольорами засіяли,

Мов веселка через хмари.

Стрепенувсь Пилат із дива:

«Мати, мати нещаслива!

Вірю син твій — Бог обнови,

Не хотів його я крові!»

Писанки, мов пишні квіти,

Розкотилися по світу —

Люди їх збирати стали,

Бога Сина прославляли.

 

12-й учень:

Веснянку діти хороводять-

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

Сьогодні й сонце не заходить,

А сяє й сяє із небес.

(виконується веснянка)

 

13-й учень:

Будьте добрі та ласкаві,

Приставайте до забави.

(діти грають в ігри. Додаток.)

 

14-й учень :

Нехай сонечко привітне

Світить щедро нам з небес.

В день щасливий серед квітня

Навесні Христос воскрес!

І знову все на повні груди

Дихнуло, збуджене життям,

 

15-й учень:

І кожне серце чує чудо,

І світ увесь неначе храм.

Горять свічки, блищать ікони,

Земля в молитві до небес.

Христос воскрес! – лунають дзвони

У спів: воістину воскрес!

 

16-й учень:

І лине музика весіння,

Зринає пісня в унісон

Христос Воскрес! Бо воскресіння

Природи вічний є закон.

 

 

Додаток.

 

 

1. Гра в «кидка» : один з учнів кладе дві крашанки на такій відстані одна від одної, щоб поміж ними не могло прокотитися яйце; другий учень стає на відстані двох метрів і кидає свою крашанку: якщо він попаде одночасно в обидві – виграв, а як попаде в одну або не попаде в жодну – програв.

 

 

 

2.Учень кладе яйце на землю, в десяти кроках від нього стоїть інший учень, що хоче виграти яйце. Йому завʼязують очі хусткою. Із завʼязаними очима він вимірює десять кроків, розвʼязує хустку і має дістати яйце, не сходячи з місця. Якщо дістане – виграв, не дістане – програв.

 

 

 

 

ВИХОВНИЙ ЗАХІД "СВІТЛЕ СВЯТО ВЕЛИКОДНЯ"

 

 

Мета.

Розширити знання учнів про святкування Великодніх свят. Розкрити зміст свят. Вербна неділя. Чистий четвер. Відроджувати звичаї та обряди нашого народу, примножувати його традиції. Виховувати у школярів почуття любові до свого народу.

Свято проводиться в класі, прикрашеному вишитими рушниками, гілочками верби, листівками до Великодня, у глиняних тарілках крашанки, писанки, паска.

Діти одягнені в національні українські костюми.

Ведуча.

Україна - країна смутку і краси, радості й печалі, розкішний вінок з рути і барвінку, над яким світять яскраві зорі, це історія мужнього народу, що віками боровся за волю, за щастя.

Історію свого народу можна пізнати, вивчаючи його звичаї, ті прикмети, по яких розпізнається народ.

Ведуча. Хто ти, хлопчику маленький?

І.Учень. Син я України-неньки

Й тою назвою горджуся!

Ведуча. А. по чім тебе пізнаю?

Учень.

По вкраїнському звичаю.

В мене вдача щира й сміла,

І відвага духа й тіла,

І душа моя здорова,

Українська в мене мова.

Ведуча.

В усіх народів світу існує повір'я, що той, хто забув звичаї своїх батьків, карається людьми і Богом. Він блукає по світу, як блудний син і ніде не може знайти собі притулку, бо він загублений для свого народу.

Отож давайте сьогодні разом і продовжимо вивчати народні традиції, пов'язані з найулюбленішим весняним святом усіх християн - Великоднем або Святом Пасхи, днем Воскресіння Ісуса Христа

2.  Вдягла весна мережану сорочку,

Умившись і звільнившись від турбот,

І підіймає волошкові очі До вищих, до церковних позолот.

3.   Великдень всіх нас на гостини просить,

Малює сонце полотно небес,

І крашанку, як усмішку підносить,

Христос воскрес!

4.  Воістину воскрес!

І дзвони засріблилися завзяті,

І ніби покотилось між людьми:

Христос воскрес!

Ведуча.

До Великодня готуються заздалегідь. Неділя за тиждень перед Великоднем називається Вербною. Саме в цей день ісус востаннє увійшов до Храму Божого. Дорогу йому встеляли пальмовими вітами (його вітали, як справжнього царя). В Україні пальми не ростуть, тому люди, щоб відзначити цей день, ставили у своїх оселях вербові гілочки.

СЦЕНКА

Вістунець.

Не я б'ю, верба б'є.

Через тиждень - Великдень.

Будь здорова, як вода,

Багата, як земля,

А красива, як весна

Дівчинка. Хто ти? Вістунець.

Я весняний Вістунець, прийшов звістити, щоб увесь хрещений ЛЮД готувався до найкращого свята, до Великодня.

Дівчинка. А чого мене б'єш?

Вістунець.

Хіба це я? Це свячена вербиця. Сьогодні її день - Вербна неділя. Навесні, як тільки пригріє сонечко, вона першою прокидається. Її пухнасті котики будять усіх до роботи. Тож і ти не зволікай, бо:

Жарт б'є, не я б'ю -

За тиждень - Великдень! (Легенько вдарити вербичкою).

Пісня: «Котики»

Ведучий.

Щоб Великодня діждати, потрібно всіх прощати, добро в хату пускати, а погане забувати. Давайте і ми з вами спробуємо посміхнутися один одному і залишити у себе в душі тільки добрі почуття.

У християн існував такий звичай: у Чистий четвер треба скупатися до заходу сонця і змити з себе все погане з тіла і з душі. От і ми із вами вмиємося.

(Вмочується гілка верби у тарілку з водою і бризкається на дітей).

Водичка, водичка, вмий дитяче личко,

Щоб очі блищали, щоб щічки червоніли,

Щоб кусався зубок та сміявся роток!

У п'ятницю чи суботу пекли паску, - великий випечений хліб, який символізує вічність людського життя.

СЦЕНКА

Мати.

Улянко, неси тазики, будемо паски виробляти, вже тісто підійшло. А ти, Лесику, не сиди на печі, по паска вийде горбатою, а це вже ознака якоїсь біли. І швиденько віника подай.

                                              

(Лесик зліз із печі, приніс віника, а Уляна поставила тазики).

Мати (обмахує віником всі кути хати).

Буду паски в піч саджати, а ви, таргани і блощиці, стоноги, геть з моєї хати. Виходьте з моєї світлиці в темницю.

(Звертається до дітей). Ходіть, діти, пасочки виробляти. (Виробляють, а мати садить їх у піч). Господи, поможи!

Ведуча.

За паску господиня хвилюється особливо. Вважалося, що коли паска печеться, потрібно, щоб нікого чужого в хаті не було. (Мати виймає паски з печі).

Улянка. Моя рум'яніша!

Лесик. Зате моя з сиром!

Мати.

Гріх напередодні такого великого свята сперечатися. А пасочки вам усім удалися на славу - і пухкі, і рум'яні.

Діти (разом). Дай, мамо, покуштувати.

Мати. Паску, поки не посвятить священик, не їдять.

Улянка.

Ох і гарна! Ох і гарна!

Пасочка рум'яна.

Ох, духмяна, ох духмяна Пасочка рум'яна.

Лесик.

Тішиться маленька паска,

Тішусь і я,

Що утримаю в руках її я,

Що вона моя!

Ведуча.

Невід'ємною частиною Великоднього свята були і є крашанки і писанки. Яйце - це символ весняного відродження природи, зародження життя, продовження роду. Писанки ніколи не варять, щоб не вбивати живу силу зародка. На них сонце зображували у вигляді кола, зірку - у вигляді променів, воду - у вигляді хвиль.

5 .Гарна писанка умене,

Мабуть, кращої нема.

Мама тільки помагала,

 Малювала я сама.

6.Змалювала диво-пташку,

Вісім хрестиків дрібних,

І. малесенькі ялинки,

Й поясочок поміж них.

7.Хоч не зразу змалювала - Зіпсувала п'ять яєць.

Та як шосте закінчила,

Тато мовив: "Молодець!"

8.Я цю писанку напевно,

Для Іванка залишу,

А для мами і для тата Дві ще кращі напишу.

9..Хто        народ свій щиро любить,

Рідну землю хто кохає,

В того серце золотою Писанкою сяє.

Ведуча

Крашанки розфарбовували у різні кольори.

10Червоний - радість життя, надія, любов. Найбільш розповсюджений колір

11.Жовтий уособлював Місяць і зорі, а в господарстві - урожай.

12.Блакитний.-  символ неба, простору, вітру, здоров'я.

13.Зелений - колір весни, пробудження природи, надії, радості буття.

14.Чорний - символ землі, й родючості

 Ведуча.

Писанок та крашанок робили багато і дарували всім добрим людям в день Великодня. Існує чимало прикмет і прислів'їв, пов'язаних з цим святом.

15.Коли  на Великдень ясно світить сонце, то через три дні піде дощ.

16..Коли на Великдень дощ або хмари, буде Врожай.

17. Коли на Великдень спить господар, то виляже пшениця, а якщо господиня - льон.

 

Пісня «Писанка»

 

Ведуча.

В ніч перед Паскою намагалися не Спати. Світло горіло цілу ніч. А в церкві відбувається святкова служба.

У давнину вважали, що на Великдень має грати сонце а тому люди перед його сходом відчиняли віконниці; щоб упустити до хати царя неба, який приносить у дім щастя і здоров'я.

Улянка

(з квіткою на голові)

Всі готуються у хаті.

Я вже йду на двір.

Зелень свята задивилась У синій простір.

Лесик.

Ой, сестричко малесенька,

Яка ж бо ти гарнесенька!

За косою барвіночки,

Ще й біленькі рученьки.

Улянка.

На святу неділеньку зібралися.

Будем паску святкувати,

Весну красну звеличати.

Ведуча.

На Великдень у церкву збирались всі: і старі, і малі. (Задзвеніли дзвони). Чуєте, як радісно дзвони грають? Вони нам сповіщають: Христос воскрес Воістину воскрес!

МІНІ-ВИСТАВА

Дівчинка.

Христос воскрес!

Вже три дні, як хмари стали,

Потемнів Єрусалим.

Як Ісуса поховали,

Вкрили каменем важким.

Вже три дні, як суд ворожий На хресті Христа розп'яв.

Вже три дні, як він, син Божий,

За всіх нас терпів, страждав.

Підем, діти, підем живо,

На могилі приплакнем...

Але що там? Що за диво?

Гріб увесь горить вогнем...

Гляньте, діти, гріб порожній!

Хтось там камінь відвалив!

Ангел.

 Се вчинив Господь Всеможний!

Він воскрес!

 

Діти. О, диво з див!

Ангел. Не лякайтесь! Приступайте!

Я посланник із небес!

Дівчинка. То є Ангел з неба, діти!

Ангел. Так, я ангел. Христос воскрес!

Діти. О! Воістину воскрес. Той, що був і є з небес.

 Ангел. Чудо се добро віщує:

Правда в світі запанує!

18.Всіх нас нині звеселяє

 

Диво з див святе, чудесне!

Вже нас горе не здодае,

Наша доля ще воскресне!.

19.Христос  воскрес!Радійте, люди,

Біжіть у поле, у садок,

Збирайте гіллячко і квіти,

Кладіть на. Божий хрест вінок.

20.Нехай бринять і пахнуть квіти,

Нехай почує Божий рай,

Як на землі радіють дати

І звеселяють рідний край.

21 .На вас погляне Божа Мати.

Радіючи з святих небес...

Збирайтесь, діти, нумо співати...

Христос воскрес! Христос воскрес!

Ведуча.

Поздоровляти зі святами і христосатися починають уже після Богослужіння! При цьому обмінюються писанками і крашанками. Повернувшись додому із свяченим, вся сім'я тричі промовляла

Мати. Свята паска у хату.

Дочка, син. Вся нечисть із хати.

Мати.

Перед тим, як сісти за стіл, потрібно вмитись. Іди, Улянко.

(У череп 'яну миску кладе три червоні крашанки, наливає холодну воду. Першою вмивалась дівчина, потім хлопець, мати і батько. За кожним разом воду міняли. Крашанки залишались ті самі).

Мати. Візьми, Улянко, щоб красива була.

Ведуча.

Із свяченими стравами батько обходив тричі стіл, після чого ділив крашанку і паску на стільки частин, скільки членів родини, роздавав кожному.

Батько.

Дай, Боже, і на той рік дочекатись світлого празника у щасті й здоров'ї. Ведуча.

Після того, як поснідали свяченим, виходили на вулицю і співали гаївки.

 

Пісня «Великдень»

 

Ведуча.

У великодній понеділок люди ходили один до одного в гості, христосувались, обмінювалися писанками. Цей день називався волочильним. Ще є одна назва понеділка - це "обливний", бо в цей день за стародавнім звичаєм хлопці обливають дівчат водою, а дівчата дарують їм крашанки.

СЦЕНКА

Дмитро (ллє воду на Ганнусю). Будь здорова, як вода, весела, як весна. Ганнуся. Обережно, Дмитре, віночок новий, квітки замочиш.

Петро.

А ти на коси, Дмитро, на коси, щоб гарно росли. (Підносить глечик над головою Ганнусі. Вона втікає).

 

Ганнуся (стріпує воду з кіс).

То тебе помити треба. Бачиш, який малий, ніби тебе ніколи весняний дощ не мочив.

Оля (підбирає глечик). Давайте, дівчата, поллємо Петра, щоб добре ріс. Дівчата підбігають до Петра. Одні тримають його, інші ллють на нього воду. Петро. Досить, дівчата, а то до неба виросту.

Оксана (ллє на Петра воду 3 рази). Один дощ, другий дощ, третій Дощ! Петро. Досить з мене одного. Бр-р-р!

 

Оксана.Три краще. Знаєш, як старі люди казали: "Як підуть весною три дощі добрі, то наповнять 3 роки голодні ".

 Петро.На урожай то добре. А для мене яка вигода? Сорочка вся мокра, змерз, як цуцик. Ой, дівчата, жалю у вас немає. Я ж на ваші сорочки води не лив. Тільки на коси. А ви мене з ніг, чи то з голови до ніг облили.

Маруся

Здоровий будеш. А сорочка висохне. Он бачиш, як сонечко гарно світить.

Ведуча. Ось так проходив "обливний" понеділок. Багато цікавого ви дізналися на нашому святі. Розповідайте друзям, знайомим, рідним про славні народні традиції України, зберігайте їх, примножуйте, бо це - наша історія, наша культура.

Ведуча. Нехай якнайшвидше кожен здобуде перемогу добра над силами зла у своїй душі. Щоб не тільки вустами, а й чистим серцем на привітання: "Христос воскрес!", відповісти: "Воістину воскрес]"

22. На столі духмяна паска,

А круг неї — писанки,

Уділи нам, Боже, ласки

На всі дні, на всі роки!

 

23. Не мала у нас родина,

   Та молитва у всіх одна:

  Хай розквітне Україна,

 Як в божі дні — весна!

25. Мир хай буде всім сьогодні.

 Бо це ж свята Великодні.

Живе, не вмре з святих небес

 Святий привіт: «Христос Воскрес!»

Усі (разом). Воістину Воскрес!