Опис досвіду реалізації науково-методичної проблеми
«Розвиток креативних здібностей у молодших школярів»
Калініч Олени Михайлівни,
вчителя початкових класів
Смілянської загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів №1
Смілянської міської ради Черкаської області
Актуальність дослідження
Метою загальноосвітньої школи XXI ст. є формування індивіда, здатного вийти за межі отриманих знань, відкритого до інновацій, саморозвитку та безперервної освіти протягом усього життя. Сучасні освітні парадигми особистісно зорієнтованого, розвивального, креативного навчання ставлять на перший план не передачу учням готового соціального досвіду, а підготовку їх до самостійного здобування знань та творчої праці в будь-якій сфері людської діяльності.
У зв’язку із прискоренням темпів розвитку цивілізації назріла потреба в новому типі людини, яка може жити в постійно змінюваному світі, впевнено й натхненно реагуючи на неминучі зміни, легко імпровізуючи та адаптуючись до них.
Тема дослідження. Психолого-педагогічні умови розвитку креативних здібностей молодших школярів.
Мета дослідження. Визначення основних психолого-педагогічних умов креативного розвитку дітей молодшого шкільного віку.
Завдання
Основна ідея дослідження
Креативність – здатність до творчості. З цією здатністю творити пов’язані такі якості як гнучкість мислення, безпосередність, сміливість, готовність припускатися помилок, відкритість, ініціативність. Усі ці риси притаманні особистості в дитячому віці, проте з роками вони згасають.
Результати психолого-педагогічних досліджень свідчать, що у дітей трьох – шести років креативність сягає найвищого розвитку. Діти в такому віці мислять нестандартно, часом навіть інтуїтивно, але згодом ця здатність зникає, оскільки дітей вчать сприймати все готове, всіма доведене. Навіть молодші школярі настільки пригноблені стереотипами мислення (психологічною інерцією), що часто втрачають здатності до творчої діяльності. А це призводить до зниження можливостей творчого мислення, збіднення особистості.
Тому особливо важливо дослідити психолого-педагогічні умови організації навчання дитини, яке б сприяло розвитку її креативних здібностей..
Практичне значення. Виначені основні психолого-педагогічні умови розвитку креативності дітей молодшого шкільного віку; описані технології, методи, підходи, які забезпечують ефективний розвиток креативних здібностей молодших школярів.
Інноваційне значення.проведено спостереження за особливості творчої навчальної діяльності на окремих предметах
Технології реалізації ідеї дослідження
Креативна особистість – це індивід, який володіє високим рівнем знань, має потяг до нового, оригінального. Для такої особистості творча діяльність є життєвою потребою, її здібності пов’язані із створенням нового, оригінального продукту.
Креативні здібності:
Основні психолого-педагогічні умови розвитку креативної особистості молодшого школяра
У результаті проведеного дослідження з’ясовано, що для успішного розвитку креативності у дітей необхідно створити відповідне психологічно комфортне навчально-виховне середовище.
Створення сприятливої психологічної атмосфери для підтримки нестандартності мислення дітей
Вважаю, надзвичайно важливою умовою розвитку креативних здібностей школярів створення психологічно сприятливої для цього атмосфери. Учень не повинен боятися на уроці оригінально мислити, висловлювати вголос і відстоювати свої думки, запитувати, сперечатися, бути несподіваним, не таким, як усі. Коли діти повірять, що їхні думки цінні, а те, що вони думають, говорять, є важливим не тільки для них самих і кожному з них дозволено сказати: " Я не згоден", "Я думаю інакше", тоді вони зможуть повністю включитися в процес креативного мислення.
Критичні зауваження вчителя на адресу дітей щодо їхніх оригінальних думок і пропозицій є найкоротшим шляхом придушення творчих можливостей маленької людини.
Розвиток креативних здібностей на уроках літературного читання
Значні потенційні можливості для формування креативної особистості, розвитку творчої уяви і фантазії має предмет "Літературне читання". Цьому сприяє активне використання на уроках читання технологій творчого читання та творчого письма.
Технологія творчого читання допомагає учням творчо прочитати та осмислити художній твір. Під час опрацювання художніх текстів найчастіше обираю ті прийоми читання, які сприяють розвитку творчих здібностей дітей. Серед них: вибіркове читання, театральне читання (дітям пропонується зобразити, як би цей твір читали, наприклад, Мишка. Ведмідь, Лисичка), прогнозоване читання (за заголовком, за початком тексту; за прочитаною частиною тексту, за ілюстрацією до тексту, за прізвищем автора), творче читання (читання творів без початку та кінцівки; учень розповідає власне бачення відсутніх частин тексту) та ін.
Найчастіше у своїй практиці з метою формування навичок творчого прочитання художніх творів я використовую наступні методи і прийоми: «сенкан», «гронування», «цитатна доріжка», інсценування уривків із художніх творів, «інтерв’ю з письменником», «ілюстрація до твору» та ін.
Технологія творчого письма допомагає розвинути у дітей здатність то словесної творчості, яка виявляється, найперше, в умінні складати усні та письмові творчі розповіді на основі прочитаних творів; сприяє розвитку творчої уяви, образного мислення та креативних здібностей дітей.
Наведу окремі приклади завдань для складання творчих розповідей.
Маю в своїй методичній скарбничці і прийоми фантазування Джанні Родарі. Серед них найчастіше використовую прийоми складання казок:
Розвиток креативних здібностей на уроках образотворчого мистецтва
Великі можливості для розвитку креативності у дітей має предмет образотворче мистецтво. Як зазначав В.О.Сухомлинський, «Витоки творчих здібностей і обдарованості дітей на кінчиках їхніх пальців. Чим більше майстерності в дитячій руці, тим розумніша дитина».
Використання на уроках образотворчого мистецтва традиційних, а особливо нетрадиційних технік малювання та аплікації сприяє розвиткові у дітей таких креативних здібностей, як: оригінальність, самостійність, нестандартність мислення, творча уява, фантазія, творчий підхід до розв’язання проблеми. Серед нетрадиційних технологій, які найчастіше використовую на уроках образотворчого мистецтва, є: «загадкові малюнки», «паролонові малюнки», «розмальовування маленьких камінчиків», «метод пальцевого живопису», «метод монотипії», «малювання на мокрому папері», об’ємна аплікація та ін.
Вважаю доцільним на уроках образотворчого мистецтва пропонувати учням завдання для колективного виконання. Зусиллями всього класу можна виконувати роботи на теми: «Золота осінь», «Грибне містечко», «У царстві Снігової королеви». Дітям подобаються такі уроки, а швидкий результат їх колективної творчої праці і велика художня виразність таких композицій приносять їм щиру радість.
Використання творчих завдань на уроках математики
На уроках математики найчастіше використовую наступні творчі завдання: цікаві задачі, логічні вправи, задачі-головоломки, задачі-жарти, дидактичні ігри, загадки, ребуси. Намагаюсь, щоб ці завдання були несхожими на завдання, запропоновані у підручнику; викликали інтерес у дітей, активізували їхнє креативне мислення.
Загадки на уроках математики розвивають кмітливість, інтригують дітей та стимулюють їхню фантазію. Відгадування загадок розвиває уміння зіставляти, порівнювати предмети та явища, збагачують уявлення про навколишній світ.
Наприклад, 365 чайок, 52 орли, 12 голубів одне яйце знесли.
Задачі – жарти потребують для розв’язання більше винахідливості, кмітливості, почуття гумору, ніж вміння виконувати обчислювальні дії.
Наприклад,
брат за 4 хв? (Усі брати з’їдали однакову кількість вареників).
Задачі-головоломки корисні для виховання кмітливості, активізації пізнавальної діяльності учнів. Розв’язуючи їх, діти вчаться критично сприймати умову задачі, ілюструвати її.
Наприклад,
Творчі задачі на розвиток продуктивного мислення
Наприклад
Завдання підвищеної складності з логічним навантаженням сприяють розвитку креативних здібностей учнів, готують їх до навчання в старших класах, корисні для використання і на уроках, і під час проведення математичних змагань, олімпіад, і для організації диференційованої домашньої роботи школярів.
Наприклад
Педагогічні технології, які мають найбільше можливостей для розвитку креативного мислення дітей
ТРВЗ-технологія (теорії розв'язання винахідницьких завдань). Ця технологія сприяє розвитку творчої уяви, винахідницької кмітливості; дозволяє навчити дітей мислити системно, творчо, розуміти єдність і протиріччя навколишнього світу, бачити і вирішувати проблеми.
Серед інших методів та прийомів цієї технології найчастіше використовую наступні:
Прийоми фантазування
Приклад: Попелюшка стала злою, а сестри добрими. Як зміниться казка?
Метод фантастичної проблеми: У дитини з’явилось багато мам? Зникли всі ліси? Книги? Школи закрилися? тощо. Як вирішити ці проблеми?
Мозковий штурм – пошук способів вирішення проблем, навіть нереальний: Немає олівця. Як написати записку мамі?
Проектні технології. Працюючи над розвитком креативних здiбностей школярів, широко використовую проектні технології. Діти працюють iндивiдуально, у великих группах (по рядах, по варiантах), у маленьких рухомих групах. У групи об’єдную я або дiти об’єднуються самi.
Проекти рiзноманiтнi: дiти складають i оформлюють картки з мови, природознавства, випускають газети з основ здоров'я: «Корисна їжа», «Що таке гiгiєна?», «Фізкультура i спорт», антиреклами про шкiдливi звички; складають збірку «Цікавих задач».
Наприклад, задачі із збірки «Цікавих задач».
Задача №1. Ми прикрашали ялинку. Всього було 36 прикрас. Кульок було 12 штук, снiжинок – на 6 штук бiльше, нiж кульок, а зiрочок – у 3 рази менше, нiж снiжинок.
У скiльки разiв кульок було бiльше, нiж зiрочок?
Задача №2. Хлопчикам Данилу та Мiлану подарували на Новий рiк 100 цукерок. З 1-го сiчня вони щодня з'їдали по 5 цукерок кожен.
Якого числа сiчня мiсяця цукерки скiнчаться?
Ігрові технології. Залучення учнів до ігрової діяльності на всіх уроках спонукає дітей міркувати самостійно, використовувати свою кмітливість, вміння уявити ситуацію і нестандартно її розв’язати.
Ігри на розвиток креативного мислення, які можна використовувати на всіх уроках: «Вірю – не вірю», «Снігова куля», «Знайди помилку», „Впізнай за описом”, Що трапиться, якщо…», «Уяви себе…», та інші.
Наприклад,
Гра «Вірю – не вірю»
(Природознавство. Тема: «Будова рослин. Рослини – живі організми». 3 клас)
Кожне твердження починається словами: «Чи вірите ви, що…» Учні повинні погодитися з цим твердженням або ні, дати пояснення. Наприклад,
Аналіз результатів професійної діяльності
Результатами цілеспрямованої роботи з розвитку креативних здібностей школярів стали такі позитивні явища: