Реалізація прикладної спрямованості змісту математики.

Слайд № 1

Тема: «Реалізація прикладної спрямованості  змісту математики»

Слайд №2

Математика— найдавніша з усіх наук, проте вона

залишається наукою вічно молодою, яка бурхливо розвивається, весь час розширює галузі свого пізнавання, все ширше розвиває свої зв’язки не тільки з природничими науками, а й з найрізноманітнішими галузями людської діяльності.

М.В. Келдиш

Освіта була і є однією з основних компонентів суспільства, що забезпечує культурне та освітнє зростання рівня нового покоління і тим самим – процвітання  самого суспільства.

Провідна роль в організації  освітнього  процесу завжди належала і належить викладачу. Саме він здійснює керівництво процесом навчання, шукає оптимальні способи організації уроку з метою формування навчальних компетенцій  на високому рівні.

Від викладача залежить скільки інформації зможуть сприйняти і засвоїти учні, якими навчальними методами й прийомами при цьому треба скористатися та на якому рівні будуть сформовані в учнів ті чи інші знання. Сучасне інформаційне суспільство — це період високих технологій, що потребує від освіти формування розвинутої  та активної особистості. Поступове впровадження сучасних інноваційних технологій в  освітній процес веде до певної зміни ролі й функцій викладача, зростання його самостійності на етапі прогнозування, конструювання й організації уроку, що приводить відповідно до підвищення відповідальності за результати своєї праці. Саме на досягнення кінцевого результату, розвитку особистості через призму формування життєво необхідних знань, націлена сучасна модель освіти.

Хоч би яку науку ми не вивчали, хоч би в якій галузі виробництва ми не працювали  необхідні знання математики. Всі професії вимагають належного знання математики. Всі ми хочемо брати участь у великому житті – розбудові України. І тому нам потрібно якнайбільше знати про практичне застосування математики в різних галузях виробництва і в житті. В майбутньому вона нам дасть величезну допомогу в усіх наших справах. Розв’язання такого завдання у значній мірі пов’язано з правильною реалізацією принципу зв’язку навчання з життям взагалі і з навчанням математики зокрема. Існує необхідність так організовувати вивчення математики, щоб воно було корисним і водночас захоплюючим, цікавим. А це можливо шляхом подолання надмірної абстракції, через розкриття ролі математики в пізнанні навколишнього світу, через інтеграцію з іншими  предметами та формування у такий спосіб цілісного, гармонійного світосприйняття здобувачем освіти.

Визначні досягнення у всіх сферах економічного і суспільного розвитку ґрунтуються на всебічному застосуванні природничих наук і насамперед математики. Вона допомагає сьогодні розв’язувати також господарські проблеми.

У всіх галузях практичної діяльності людини, навіть у таких традиційно “нематематичних”, як управління виробництвом, біологія, медицина, лінгвістика, надійно й ефективно застосовується математика.

Який зв’язок між математикою і об’єктивною реальністю? Завдяки чому числа, геометричні фігури та інші математичні поняття можуть пояснювати  й описувати найрізноманітніші явища навколишньої дійсності, передбачити закономірності їх перебігу?

  Видатний педагог В.О.Сухомлинський писав, “… математика – це насамперед думка, допитлива, що бажає все знати, про все мати уявлення. Математика вчить мислити й разом з тим вселяє віру в безмежні сили людського розуму. Вона виховує волю, характер”.

Прикладна спрямованість навчання математики – це орієнтація змісту і методів навчання на застосування математики в техніці і суміжних науках, у професійній діяльності, в народному господарстві та побуті. Під прикладними задачами  здебільшого розуміють задачі, які виникають поза курсом математики і розв’язуються математичними методами і способами.

Прикладними задачами в математиці називають ті умови які  містять нематематичні поняття. На уроках математики доцільно пропонувати учням прикладні задачі, тому що робота з ними розвиває вміння осмислювати зміст понять та застосовувати здобуті знання на практиці, аналізувати результати, робити відповідні узагальнення, порівняння, висновки, розширює кругозір учнів. Крім того такі задачі весь час ставить перед нами життя. Задачі прикладного змісту переконують учнів у потребі вивчення теоретичного матеріалу і показують, що математичні абстракції виникають із задач, поставлених реальним життям. Прикладна спрямованість навчання математики формує в учнів розуміння математики як методу пізнання та перетворення оточуючого світу, який має розглядатися не тільки областю застосувань математики, а й невичерпним джерелом нових математичних ідей.

У педагогічній літературі поняття прикладної задачі трактується по різному, а саме: задача, що потребує перекладу з природної мови на математичну;

задача, яка близька за формулюванням і методами розв’язування до задач, що виникають на практиці. Прикладні задачі на уроці виконують кілька функцій. Задача показує зв'язок математики з життям, її розв’язання підвищить економічну грамотність учнів, задача виховує інтерес до математики.  Задачі прикладного змісту переконують учнів у потребі вивчення теоретичного матеріалу і показують, що математичні абстракції виникають із задач, поставлених реальним життям. Спочатку учнів зацікавлює розв’язування окремих задач, потім вивчення окремих тем, а з часом і всієї науки. Тому систематичне виховання учнівських інтересів є неодмінною умовою ефективності кожного окремого уроку і всієї освітньої роботи.

Слайд № 3

Основні вимоги до прикладних задач:

1. Задачі повинні мати реальний практичний зміст, який забезпечує ілюстрацію практичної цінності і значущості набутих математичних знань.
2. Задачі повинні відповідати навчальним програмам і підручникам за формулюванням і змістом методів і фактів, які будуть використовуватись в процесі їх розв’язування.
3. Задачі повинні бути сформульовані доступною і зрозумілою мовою, не містити термінів, з якими учні не зустрічалися і які вимагатимуть додаткових пояснень.
4. Числові дані в прикладних задачах повинні бути реальними, відповідати існуючим в практиці.
5. У змісті задач по можливості повинен бути відображений особистий досвід учнів, місцевий матеріал, який дозволяє ефективно показати використання математичних знань і викликати в учнів пізнавальний інтерес.
6. Прикладні задачі повинні відображати ситуації промислового і сільськогосподарського виробництва, економіки, торгівлі, ілюструвати застосування математичних знань у конкретних професіях людей.
7. У прикладних задачах числові дані, як правило, мають бути наближеними, а при їх розв’язуванні необхідно використовувати обчислювальні засоби.

           Отже, такі задачі виконують:

• освітню функцію, бо їх використання спрямоване на формування у здобувачів освіти  системи знань, умінь та навичок на різних етапах навчання

-розвиваючу функцію, бо робота з ними розвиває вміння осмислювати зміст понять, застосовувати здобуті знання на практиці, аналізувати результати, робити відповідні узагальнення, порівняння, висновки, розширюють кругозір; виховну функцію, бо міжпредметні зв’язки на уроках математики можуть здійснюватися насамперед через ці задачі.

Крім того прикладні задачі допомагають висвітити міжпредметні зв’язки, які в свою чергу обумовлюють поглиблене і розширене сприйняття учнями фактів, свідоме засвоєння теорії, формування цілісної картини природи.

Щоб учні навчились розв’язувати задачі, треба дати їм можливість самостійно працювати. Кожна прикладна задача виконує різні функції, що за певних умов виступають явно або приховано.

У процесі розв'язування прикладних задач здійснюється навчання здобувачів освіти елементам математичного моделювання, адже найбільш відповідальним і складним етапом розв'язування прикладної задачі є побудова її математичної моделі. Математичними моделями прийнято називати системи математичних об’єктів,що описують досліджуваний процес або явище математичною мовою. У реальному житті є багато задач, які на перший погляд не мають між собою нічого спільного. Але часто для їх розв’язання можна використовувати одну й ту саму математичну модель. Реалізація цього етапу вимагає від учнів багатьох умінь: виділяти істотні фактори, що визначають досліджуване явище, вибирати математичний метод для побудови моделі, виділяти фактори, що викликають похибку при побудові моделі. Прикладні задачі можна умовно розділити на такі, у яких математична модель міститься в умові задачі, та такі, розв'язування яких передбачає побудову математичної моделі.

Слайд № 4

Розв’язування прикладних задач сприяє ознайомленню учнів з роботою підприємств і галузей народного господарства, що є умовою орієнтації інтересу учнів до певних професій. Використання прикладних задач дозволяє вдало створювати проблемну ситуацію на кожному етапі уроку (наприклад, зразок задачі на екрані ,чому вигідніше будувати одноповерхові будинки з квадратною основою, ніж з основою у вигляді іншого прямокутника з таким самим периметром).Такі задачі стимулюють учнів до здобуття нових знань, збагачування учнів теоретичними знаннями з різноманітних дисциплін. Під час добору задач прикладного характеру доцільно дотримуватись певних вимог.

Слайд№ 5

Задача має демонструвати практичне застосування математичних  і методів та ілюструвати матеріал, що вивчається на певному уроці, містити відомі або інтуїтивно зрозумілі учням поняття й терміни, а також реальні числові дані, що не ведуть до громіздких обчислень. За таких умов використання прикладної задачі,  може дати потрібний результат.

Слайд№6

Розкриття  прикладного значення матеріалу, що вивчають, – один з ефективних прийомів прикладного спрямування  курсу математики. Прикладне спрямування можна здійснювати і за допомогою розв'язування окремих традиційних задач, що є в  підручниках. Для цього умови таких задач наближують до практичних потреб.

Слайд №7

Цікаві прикладні задачі можна запропонувати учням під час вивчення теми «Найбільше і найменше значення функції на відрізку»  на етапі мотивації навчальної діяльності.

Слайд №8

Існує різноманіття прикладних задач з теми «Знаходження об’ємів геометричних фігур». На етапі узагальнення та систематизація знань дається завдання : скласти і розв’зати задачу професійної спрямованості, пов’язаною з темою уроку.

Висновок слайд №9

Реалізація прикладної спрямованості змісту математики допомогає в :

• опануванні навичок застосування учнями базових математичних понять у контексті повсякденного життя та в процесі трудової діяльності;

• зростанні інтересу здобувачів освіти до вивчення математики і в цілому до навчання;

• залученню учнів до самостійного пошуку й «відкриття» нових знань,

• розв’язання задач практичного і прикладного характеру.

Щоб уміти вловити настрій учнів, їх зацікавленість предметом викладач повинен здійснювати гуманний підхід до навчання, привчаючи учнів до самостійного подолання труднощів, до пошуку виходу із складних ситуацій. Його розв'язування залежить від двох чинників: педагогічної майстерності педагога і вмінь учнів застосовувати метод математичного моделювання для розв'язування спочатку навчальних, а потім і реальних проблем. Саме тому в процесі подальшої роботи, я планую приділити увагу розробці прикладних задач, пов’заних з практичною діяльністью в різних галузях.