Стаття "Нетрадиційні підходи до розв'язання проблеми красивого і грамотного письма"

 Нетрадиційні підходи до розв'язання проблеми красивого і грамотного письма

За численними твердженнями психологів, почерк — не останній показник у визначенні культурного рівня особистості. І.П.Павлов, аналізуючи фізіологічні аспекти почерку як стійкого індивідуального утворення, пояснював сталість цього вміння виробленням стереотипних умовно-рефлекторних і динамічних зв'язків.

Доводиться констатувати значне погіршення почерків учнів та студентів в Україні протягом трьох останніх десятиріч. Як бачимо, не минуло безслідно вилучення з навчальних програм курсу каліграфії. Проте і в умовах навчання за сучасною методикою майже в кожній школі є вчителі, учні яких, як правило, пишуть красиво і грамотно. Учителькою СШ №147 м. Києва Є.Г. Сарапуловою проведені дослідження навчальної діяльності кількох десятків учителів м.Києва й вивчення публікацій педагогів-практиків — Є.М.Потапової й Л.О.Нікітіної (їхнього творчого використання системи М.Монтесері), В.Г.Лук'яненка, Л.М.Шильцової, С.Л.Рябцевої, С.М.Лисенкової, Ш.О.Амонашвілі — ці дослідження дозволили вивести таку закономірність: учителі, чиї учні досягають значних успіхів у грамотності й каліграфії, певною мірою відкоригували традиційну методику навчання письма. На уроках у цих педагогів освітня, виховна і розвивальна робота зорієнтована на найсильніших учнів, а методи і прийоми вивчення матеріалу — на найслабших. У результаті відбувається розвиток кожної особистості, опанування нею практичних умінь. Навчальний процес базується на постійному включенні зони найближчого перспективного розвитку (за Л.С.Виготським) як конкретної дитини, так і класу в цілому.

Відзначаючи ефективність застосування методик педагогів – новаторів, Єгенія Грирогівна пропонує свою систему роботи, яка відрізняється від відомих широкому вчительському загалу методик та від методики традиційної:

1)    більш поглибленою індивідуалізацією навчального процесу;

2)    своєрідною послідовністю вивчення літер, завдяки якій діти легко вчаться писати весь алфавіт;

3)    простішим для запам'ятовування поясненням випадків з'єднання літер;

4)    легшим для школярів способом переходу від письма в зошиті з одним розлінуванням до зошитів із розлінуванням іншим

Пропонуємо стислий опис змісту й послідовності уроків письма у першому класі за системою Є.Г.Сарапулової.

Першокласники не працюють з традиційними прописами, а відразу починають писати в зошитах у косу лінію. Це дозволяє, по-перше, у перспективі не затрачувати часу на адаптацію, переходячи від прописів до зошитів. По-друге, дає більші можливості для індивідуального підходу. Так для тренування у написанні нової літери надаються не загальноприйняті 2-3 рядки, а стільки, скільки потребує кожна конкретна дитина. Мінімум же для відпрацювання, наприклад, літери о (без з'єднань) найсильнішими учнями становить 27 рядків. Чергування й різноманітні комбінації букв та елементів запобігають зниженню інтересу до навчання.

Завдяки значній кількості повторень через певний період будь-яке завдання стає легким навіть для найменш підготовленого учня. Така організація роботи дає помітні наслідки. Діти з перших уроків починають вчитися успішно. Вони швидко засвоюють, що красивого письма (в конкретному випадку) чи іншої мети можна досягти, доклавши праці. Таким чином, урок вчить, виховує, закладає основу сильних, вольових, цілеспрямованих характерів. Знімається психологічне напруження. Клас не поділяється на "передовиків' та "відстаючих'. Зникають заздрощі й насмішки. Високого результату досягають усі, але в різний час. Формується основа майбутніх уроків: адже глибоке осмислення є міцне засвоєння попереднього і надає можливості надалі всю увагу зосереджувати на новому матеріалі. Позитивне ставлення до навчання переходить у приязнь до вчителя, школи, однокласників. А переживання позитивних емоцій сприяє зниженню захворювань.

Протягом багатьох років учителі користуються таким розповсюдженим прийомом (важко навіть знайти його автора), як прописування літер, з'єднань та слів олівцем в учнівських зошитах. Цей прийом застосовували для виправлення зіпсованих почерків. Деякі педагоги почали використовувати його як навчальний. Наприклад, система Л.М.Шильцової (Додаток Ґ) чи методика, про яку йде мова зараз, і за якою працює сьомий рік Євгенія Григорівна.

У зошитах її першокласників, як і в прописах, протягом першого півріччя важлива роль належить зразкам. Після зразка — декілька аналогічних зображень олівцем. Наведення дітьми цих зображень — один з найдієвіших прийомів формування вміння правильно і красиво писати літери. Деякі слабші учні не в змозі надовго зафіксувати в пам'яті правильні графічні обриси: що далі від зразка буква, то менша на нього схожа. Тому на середині рядка прописую олівцем ще 2-3 літери. У такий спосіб вчитель постійно коригує правильність виконаної роботи в кожної дитини.

За традиційною методикою першокласники вчаться писати в такій послідовності. Спочатку — ознайомлення з елементами літер без відпрацювання навичок їх зображення. Відразу по тому школярі починають писати букви, попереднє й наступне з'єднання кожної букви зокрема та слова з вивченими літерами, а за кілька уроків — і речення. Дітям надзвичайно важко з'єднувати в склади й слова літери, які ледве спробували зобразити і не встигли навчитися писати, навіть якщо перша спроба виявилася вдалою. Якщо ж вона невдала — з'являються так звані відстаючі. Ними можуть стати й надзвичайно талановиті діти, наділені від природи флегматичним темпераментом.

Оволодіння основами мистецтва писати у 1 класі поділяються на чотири етапи. На кожному з них учні певною мірою набувають одного з чотирьох умінь:

1)    відпрацювання зображення елементів літер;

2)     написання літер;

3)     написання з'єднань;

4)    написання слів та речень 

Тривалість кожного етапу відповідає часу, потрібному для формування конкретного вміння.

На першому етапі діти вчаться красиво і впевнено писати елементи букв. На другому — елементи, які з'єднують у літери; й працюють над літерами доти, доки і їх почнуть писати без напруження, не задумуючись. Третій етап має великі розбіжності з традиційною методикою і присвячений написанню з'єднань. Четвертий — написання слів та речень — починається тоді, коли діти перестають фіксувати увагу на згадуванні обрисів літер чи виду з'єднань. На той час зосереджуємо увагу на грамотності. До цього практикування списування чи письмо під диктовку є передчасним, бо намагання дитини тримати в пам'яті напівзасвоєний і малознайомий матеріал призводить до перенапруження й перевтоми.

Розглянемо особливості кожного з чотирьох етапів закладення основ красивого й грамотного письма.

П е р ш и й е т а п триває приблизно п'ять тижнів. Протягом цього часу доводиться до автоматизму вміння писати головні елементи букв українського алфавіту.

Д р у г и й е т а п — написання літер. Послідовність вивчення букв вчителька у своїй системі будує за принципом повторюваності наступними літерами елементів попередніх. Цей прийом дає дві переваги: учні багато раз повторюють вивчену літеру і легко засвоюють послідовність написання нової. Якщо діти навчилися зображати елементи букв і вміють красиво вивести в зошиті і І, о О, л Л, — написання інших літер не становитиме особливих труднощів.

Наведемо зразки подальших нетрадиційних пояснень письма літер (Додаток Д).

Зображення всіх наступних літер пояснюється подібним способом.

Т р е т і й е т а п присвячений вивченню з'єднання літер. З'єднання поділяються за аналогією всього на шість типів, які легко запам'ятати. Два типи традиційної класифікації — з'єднання з наступною літерою за допомогою дужки (он, ют, фі,) і з'єднання з петлею (ва, бк) — Євгенія Григорівна об'єднала. Отже, залишається п'ять типів:

1)    з'єднання без допоміжних графічних зображень, коли літери просто пишуться поруч, наприклад: Лу, Єт, зн, ці;

2)    з'єднання з плавним переходом. Так сполучаються літери г, ч, х, ж, е, в, з, із попередніми. Наприклад: аг, єч, ух, жж, не, ув, яз;

3)    з'єднання з наступними буквами за допомогою рисочки: Ік, До;

4)    з'єднання з літерами л, м,я або сполучення "з лапкою' (термін, зручний для першокласників). Наприклад іл, зм, ля;

5)    сполучення з допоміжною дужкою (після ю, о, в, ф, ь):ют, он, ва, фі, ьк.

Останній, ч е т в е р т и й, е т а п охоплює написання слів та речень. Це період формування навичок красивого і грамотного письма. Попередні три етапи слід вважати початковими.

Четвертий етап навчання письма за кількістю навичок поділяється ще на чотири частини.

П е р ш а — це традиційний період фонетичного написання слів, коли слово пишеться так, як чується. Щоб дітям було цікаво, слова подаються у вигляді ребусів чи загадок.

Д р у г а присвячена написанню йотованих букв у різних позиціях. Запис слів з йотованими — одне з найбільш складних завдань для першокласників. Головна причина — фонетичний розбір, якого занадто рано починають вчити діти.

Т р е т я частина четвертого етапу охоплює вправи для тренування в написанні слів з літерами, схожими за звучанням (б-п, у-ю) чи графічним зображенням (-- --, --) тобто з графічними і фонетичними "двійниками'.

Великого значення надає Євгенія Григорівна створенню доброзичливого мікроклімату в класі.

Також нетрадиційно до розв'язання проблеми красивого письма підходить В.П.Тименко. Він говорить про художнє конструювання букв 

"Американські медики після тривалих досліджень дійшли висновку, що розмаїття барв благотворно впливає на зір дитини. Щоб не зашкодити зору молодших школярів нескінченними чорно-білими текстами шкільних підручників, вони рекомендують кожну сторінку прикрашати ілюстраціями. Можливо це і є художня терапія для очей у письмовій графіці' [26; 33].

Важливо, щоб художній образ кожної букви виникав у дитячій естетичній свідомості плавно, поступово, на основі уже наявних аналогів, якими є об'єкти природи чи техніки. Адже знаки-символи букв, які своєю формою не викликають у дітей ніяких асоціацій, не можуть пробуджувати й емоційно-позитивного ставлення до них. Але зовсім інша справа , коли першокласники малюють або розфарбовують предмет, зрозумілий для них, емоційно сприйнятний, предмет, який залишив у дитячій свідомості естетичні враження. І якщо такий предмет є аналогом букви, то сам процес "перетворення' предметного образу в символічний значно активізує емоційну сферу особистості молодших школярів. Естетичні переживання підсилюються віршованими текстами, якими коментуються зображення на малюнках. Отже, кольоропис разом із конструктивним малюванням (художнім проектуванням) букви за умови використання віршованих текстів розвиває художнє мислення дітей, стимулює допитливість маленьких дизайнерів. Пропонуємо фрагменти "Кольоропису' (Додаток Е).

А.М.Богуш вважає: "У школі слід готувати руку дитини до письма…

У школі від дітей вимагається вміння орієнтуватися в обмеженому просторі: писати букви, не виходити за межі рядка, доводити букви точно до лінії. Це не відразу вдається першокласникам. Щоб запобігти помилкам, треба ще до школи навчити дітей орієнтуватися в зошиті, розуміти такі поняття: на лінії, під лінією, між лініями, між першою і третьою лініями, "лівий верхній кут', "правий верхній кут', "посередині' тощо. З цією метою дітей ознайомлюють із зошитом в одну (широку) лінійку, в якому вони виконують вправи з прямих, хвилястих, дугоподібних та овальних ліній. Використання такого зошита пояснюється тим, що всі лінійки розташовані на однаковій відстані, і це дає дитині можливість легко орієнтуватися в зошиті, малювати в ньому за вказаним розміром (відповідно до кількості лінійок) різні предмети й орнаменти.

Тому нею створено систему занять та вправ, які сприяють підготовці руки дитини до письма.

Заняття розбито на три квартали, кожен з яких виконує низку завдань.

Завдання першого кварталу:

1)    ознайомлення учнів із зошитом;

2)    формування умінь:

-         проводити похилі лінії між двома лінійками;

-         проводити прямі лінії з крапками;

-         проводити ламані лінії;

-         малювати трикутники, прямокутники, ялинки;

-         штрихувати прямокутники (квадрати);

-         штрихувати готові контури предметів.

Завдання другого кварталу:

1)    формування умінь:

-         малювати фрукти, візерунки з округлих і прямих ліній, гачків, окулярів, предметів з напівовальних ліній;

-         штрихувати предмети напівовальними лініями;

-         малювати візерунки овальних предметів, з округлих і хвилястих спіралеподібних ліній.

Завдання третього кварталу:

1)    формування умінь:

-         малювати візерунки з ламаної, хвилястої, дугоподібної хвилястої, суцільної дугоподібної з петлями, похилої та прямої лінії тощо

Також А.М.Богуш пропонує ігри з метою розвитку дрібних м'язів пальців руки, окоміру дітей  

 Викладена система створена у відповідно з дидактичними, психологічними й фізіологічними вимогами. Вона базується на широкому використанні вправ для зміцнення м'язів руки: штрихуванні, ліпленні, вирізуванні та ін. Учні, вчили писати за поданою нетрадиційною методикою, зазнали труднощів під час навчання письма, мають чіткі, розбірливі почерки, пишуть охайно, відносно швидко і не припускаються значної кількості помилок. Система не претендує на вичерпні розв'язання складної і важливої педагогічної проблеми, а лише пропонує один з можливих шляхів.

Як бачимо, можливостей нестандартного підходу, до навчання письма чимало. І перед учителем стоїть завдання підходити творчо до цієї роботи.