Речення, його граматична основа

Тема: Речення, його граматична основа

Мета уроку:          навчити визначати граматичну основу в реченні, спосіб морфологічного вираження підмета та присудка;

розвивати вміння та навички вичленовувати граматичну основу в тексті, визначати синтаксичну роль, будувати речення і зв’язні висловлювання;

виховувати почуття любові до природи

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу

Методи та прийоми: проблемне навчання, пояснення нового матеріалу, робота

з підручником, вправи, аналіз, синтез

таблиці „Граматична основа речення”, „Головні члени речення”, картки

План уроку:

1.   Перевірка домашнього завдання (1-2 хв.)
2.    Підготовка до сприйняття нового матеріалу (8-10 хв.)
3.   Повідомлення теми та мети уроку (2-3 хв.)
4.   Пояснення вчителем нового матеріалу (10 - 15 хв.)
5.   Вправи на закріплення нових знань (10 - 15 хв.)
6.   Підсумки уроку (3-5 хв.)
7.   Завдання додому та інструктаж до нього (2 - 3 хв.)

1.   Перевірка домашнього завдання здійснюється шляхом збирання зошитів
2.   Підготовка до сприйняття нового матеріалу

На дошці записані словосполучення і речення. Погляньте і скажіть, в якій колонці подані словосполучення, а в якій - речення. Обґрунтуйте свою точку зору?

Ласкавий вересень Господарює осінь

Збирай урожай Опадає листя

Зустріли новий день З’явилися перші заморозки

• Чим, на вашу думку, відрізняється словосполучення від речення?

3.    Повідомлення теми та мети уроку

Тема нашого уроку: Речення, його граматична основа

На уроці ми більше дізнаємось про речення та його граматичну основу, навчимося будувати речення, визначати його граматичну основу, відрізняти речення від слова і словосполучення.

4.    Пояснення вчителем нового матеріалу

- Діти, сьогодні ми помандруємо в країну Синтаксису. Але ви повинні допомогти її героям і деякі учні допоможуть нам поринути у цей казковий світ.

Казка про члени речення

Не за горами високими, не за морями глибокими, а в підручнику „Українська мова” в країні Синтаксисі жили-були дід і баба. Діда звали Підмет. Він був чоловік не багатослівний і відповідав на питання хто? і що? І була в діда Підмета одна улюблена книга. (Що це означає? - Підмети підкреслюються однією рискою).

Бабу звали Присудок. Цю жінку цікавило все. Вона задавала багато питань. Такі як що робити? що зробити?, але вона задавала й інші: хто він? що він таке? який він? Але на відміну від діда, було в баби Присудок дві найулюбленіших книжки.

В країні Синтаксисі всі звали сім’ю - Граматична основа.

Жила сім’я в найкращому будинку в країні Синтаксисі, який був збудований з дорогоцінного матеріалу: слів і словосполучень. Цей будівельний матеріал за своєю структурою та роллю був відмінний. Зі слів був побудований фундамент, а решту будинку збудовано зі словосполучень. Стоїть цей будинок як незрушна фортеця багато віків. І передається нащадкам цей дорогоцінний скарб. Ось і казочці кінець, а хто слухав - молодець.

- Отже, прослухавши цю казку, ви, мабуть, уже зрозуміли, що входить до складу речення і що називається граматичною основою речення. Але зараз я хочу звернути вашу увагу на цю чудову осінню композицію. Вона не дарма присутня на нашому уроці. Її осіннє гілля можна порівняти з синтаксичними одиницями мови. Ось, наприклад, якщо взяти одну гілку то це буде наше слово, дві і більше - це вже словосполучення, а кілька сплетених гілочок в один прекрасний вінок - це речення. Отже, ця осіння композиція буде символом нашого уроку.

Робота з підручником (сторінки 142 - 145).

Речення - найменша одиниця людського спілкування. За допомогою речення формуємо, виражаємо й повідомляємо думку. Отже, речення є засобом вираження закінченої думки.

Речення - це слово чи група слів, що передають повідомлення, запитання або пораду, прохання, наказ.

Наприклад:

Під ноги впав каштанчик кароокий. (Л. Гнатюк). Чому це так жваво струмочок співає? (Г. Бойко). Будь природі другом. Будь природі сином. (А. Камінчук).

Речення може складатися з одного слова або сполучення слів, які поєднуються між собою за змістом та граматично (за допомогою закінчень і службових слів).

Речення оформлене інтонаційно: в усному мовленні на початок і кінець речення вказує відповідна інтонація. Одне речення від іншого в усному мовленні відділяють паузами.

У писемному мовленні на таку паузу вказує велика літера, з якої записано речення, та розділовий знак у кінці речення.

Інтонацію у писемному мовлення позначає відповідний розділовий знак.

Усі слова в речення пов’язані граматично. Речення має граматичну основу. Граматична основа речення - це головні члени речення. Граматична основа має найважливіше значення для вираження думки, (таблиця)

Головні члени речення не становлять словосполучення.

Головні члени речення - підмет і присудок, (таблиця)

Підмет - це головний член речення, що означає предмет, про який говориться в реченні, і відповідає на питання: хто? що?.

Присудок - головний член речення, який означає, що говориться про підмет, і відповідає на питання: що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто він такий? що він таке?.

Підмет підкреслюють однією лінією (-), присудок - двома (=).

Наприклад:

Уперта працю все переможе. (Народна творчість). У роботі час швидко минає. (Народна творчість).

Підмет найчастіше виражений іменником: Козача потилиця ворогам не хилиться. (Народна творчість) або займенником у називному відмінку: Душу й тіло ми положимо за нашу свободу. (П. Чубинський).

Присудок найчастіше виражений дієсловом: Щирий козак ззаду не падає. (Народна творчість). Рідше - прикметником: Лише у рідній пісні ми живі. (П. Перебийніс) або іменником: Батько мій вкраїнець зроду.

(К. Перелісна).

V. Вправи на закріплення нових знань

Вправа (усно)

Прочитайте діалог за особами. Зі скількох речень складається кожна репліка? Назвіть речення, які складаються з групи слів. Назвіть речення, які складаються з одного слова.

•       Мамо, чого ви все журитеся?
•       Ти, сину, вже такий великий, а помочі від тебе ніякої!
•       Уроки. Футбол. Знову уроки. Дискотека. Та й відпочити ж колись треба! Ви ж бачите, який я зайнятий! От коли оженюся, то буде вам поміч!

Народний жарт.

Вправа (письмово)

Поставте подані слова у такій формі, щоб із них можна було скласти речення. Утворіть речення запишіть.

1.   Річка, над, журитись, верби, тихо.
2.   Летіти, вирій, у, гуси, далекий.
3.   Журавлі, прохолодний, ранок, поля, над, пролітали.
4.   Чистий, бачити, серед, джерело, немало, скелі, я.

•             Як пов’язані між собою слова в реченні?

Вправа (письмово)

Визначити граматичну основу поданих речень, підмет і присудок. На що вказує підмет? Що виражає присудок?

Повела житами стежка неширока. Я іду у полі стежкою вузькою. Мрійно і далеко простяглась вона.

Вправа (письмово)

Перепишіть прислів'я, вставте вибраний із довідки підмет або присудок.

1.   1. Хату ... держать.
2.    2. Праця чоловіка ....
3.   3.3 однієї печі неоднакові....
4.   4. У вмілого руки ....
5.   5. У доброго хазяїна й ... не пропаде.
6.   6. Кожна ... своє болото хвалить.

Довідка

Годує. Калачі. Руки. Не болять. Жаба. Соломинка.

-  На які питання відповідають підмет і присудок?

 - Якими частинами мови виражені підмет і присудок в кожному реченні?

Вправа (письмово)

Запишіть речення, вставивши пропущені слова. Підкреслити граматичні основи речення.

Весна ... на квіти, а хліба в осені....

Що ..., те й .... Літо на зиму ... .

Восени й горобець ....

Зима..., де літував.

Слова для довідок: посієш, спитає, багата, пожнеш, робить, позичає, багатий.

Вправа 3 (письмово)

Спишіть, виділяючи розділовими знаками межі речень. Знайдіть граматичну основу речень. Розкажіть, які зміни в природі помічаєте ви на початку осені.

Прийшов вересень після душного літа, після серпневих теплих днів настала золота осінь по узліссях ще ростуть гриби: червоногруді підосичники, зеленуватій рожеві сироїжки, слизькі грузді і запашні рижики чисте й прозоре повітря.

- Діти, ми так багато говорили про осінь і навіть символом уроку була осіння композиція. Осінь дарує нам золотисті сяйва, а я хочу роздати вам пожовкле листя з завданнями, яким ми прикрасимо вінок.

Учні виконують самостійну роботу з картками.

VI. Підсумки уроку

1.   Про що ви дізнались сьогодні на уроці?
2.    Чим відрізняється речення від словосполучення?
3.   Що є у кожного речення, на відміну від словосполучення?
4.    Назвіть складові граматичної основи.

VII. Домашнє завдання та інструктаж до нього

Вивчити § 48.

Написати твір-мініатюру „Про що думає осінній листочок”. Визначити граматичні основи речень.