Речові свідчення української прадавнини

Тема. Речові свідчення української прадавнини.

Мета уроку:

- розширити і поглибити поняття  громадянськості, формувати національну свідомість, почуття гордості за історичне, культурне та духовне життя наших предків,

-   розвивати мислення, вміння узагальнювати та робити висновки;

- виховувати гуманне ставлення до спадщини українського народу, викликати бажання вивчати, берегти і примножувати багатство рідного краю.

Тип уроку: засвоєння нових знань і формування вмінь.

Обладнання: презентація.

Хід уроку

І. Організація класу.

II. Повідомлення теми уроку.

- Сьогодні у нас незвичайний урок. А про що ми будемо говорити на уроці, вам допоможуть здогадатися рядки з вірша.

 У кожного народу

Історія своя.

І треба її знати,

Так розумію я.

Зі мною, мабуть, згодні

Вона, і він, і ти.

Розкажуть про минуле

Нам різні пам’ятки.

 Це замки і музеї,

Собори і церкви,

Картинні галереї,

Де вже бували ви.

Ще пам’ятники людям,

Тим, що тоді жили,

Що славили країну
І що взірцем були.

 Ми вдячні нашим предкам,

Що пам’ятки нам зберегли.

І треба, щоб потомкам

Ми їх передали.

- Як ви вже зрозуміли, наш урок буде присвячений нашій з вами маленькій Батьківщині, її спадщині, надбанням, пам’яткам культури рідного краю.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

1. Вступне слово вчителя.

- Наші предки залишили нам у спадок багату землю, свою історію, культуру, освіту, звичаї і традиції. А наше завдання – зберегти цей скарб і примножити його. Та перш за все ми повинні добре вивчити і пізнати минуле нашого народу.

2. Словникова робота.

Культура – це все, що людина створила власними руками, а не одержала від природи. В іншому розумінні, культура – це творчі духовні надбання освічених верств народу, передані з покоління в покоління. Сюди входить наука, мистецтво, література, релігія, філософія, право, географія, мова.

Культурною називають людину, яка знає правила поведінки і виконує їх, уміє цінувати прекрасне, може розрізняти добре і погане..

3. Розповідь учителя (показ презентації).    

      3.1. Києво-Печерська Лавра.

     Цей православний монастир, заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах поблизу Києва, в ХІ столітті став центром розповсюдження і затвердження християнства в Київській Русі. У ХІІ столітті монастир отримав статус „лаври” – головного великого монастиря.

   Лавра поділяється на наземну частину ( комплекс релігійних споруд ) та підземну ( печери ). Свого часу Лавра відіграла важливу роль у розвитку давньоруської культури, була центром літописання. Тут перекладались на церковно-слов’янську мову і переписувались твори іноземних авторів. У її стінах жили і працювали відомі літописці: Нестор ( автор „Повести временных лет” ), Нікон, Сільвестр та інші. У її музеях і фондах, що зберігають великі таємниці минулого, можна побачити рукописи стародрукованих книг, колекцію тканин і вишивок, особливу цінність становить колекція дорогоцінних металів, стародавні гравюри і твори сучасних художників.

      3.2. Софія Київська.

       У літописах закладини собору датуються 1037 роком. Цей храм був закладений Ярославом Мудрим, який згодом створив у ньому першу відому в стародавній Русі бібліотеку. У давнину храм був громадським, культурним та освітнім центром держави. Тут відбувались усі урочисті церемонії посадження князів на київський престол, прийоми іноземних послів. На площі біля собору збиралось київське віче ( збори ). У самому соборі велось літописання. За свою багатовікову історію собор пережив навали ворогів, пограбування, часткові руйнування, ремонти і перебудови. Але після цього Софія Київська – це повна культурна скарбниця: тут і архітектура, і скульптура, і малярство, і ювелірне мистецтво зібране разом у одному місці. Церквою дивною і славною називає Софію у „Слові про Закон і Благодать” перший київський митрополит Іларіон…

       3.3. Софіївка – шедевр паркового мистецтва.

      Світ знає багато шедеврів паркового мистецтва. На даний момент діяльність парку спрямована на вивчення природної та культурної флори південного лісостепу України та вирощування рослин, які занесені в Червону Книгу.Парк заснований у 1796 році.

                  Легенда про заснування „Софіївки” романтична.

      Граф Станіслав Потоцький, один із найбагатших магнатів України, узяв шлюб із прекрасною грекинею Софією. Закоханий граф квапився виконати усі  забаганки молодої дружини.

    Улітку 1795 року Софія, повертаючись із Гамбурга до Умані, завітала до містечка Неборів, що неподалік Варшави. На неї велике враження справив розкішний парк. На жаль, Софія не знала про дійсний стан фінансових справ чоловіка. Тоді придбати садибу в Криму граф не міг. Але любов до дружини надихнула Потоцького на своєрідний подвиг – він зібрав кошти , і через рік в Умані, серед вигорілих під сонцем степів та балок, серед хаотичного нагромадження скель, почалось будівництво парку у романтичному стилі. У дарунок дружині граф вирішив створити куточок Еллади, щоб нагадував він їй гори і ліси, чисті струмки й прозорі озера покинутої Греції…

    На скелястих берегах річки Кам’янки росло кілька десятків верб, в’язів, поодинокі липи та дикі груші. Тисячі екзотичних дерев було звезено в Умані звідусюди. Вони чудово вписалися в навколишню місцевість і створили неповторний ансамбль.

    Старовинними алеями парку прогулювались Олександр Пушкін і Тарас Шевченко, Іван Котляревський і Сергій Волконський, Володимир Сосюра і Максим Рильський. Сотні наших славних земляків далекого і близького минулого відвідували цей парк.

       3.3. Національний заповідник «Херсонес Таврійський».

      Це місто-держава мало довге життя – майже дві тисячі (2000) років. Християнство пізнішої Київської держави сягає своїм корінням в Херсонес, адже після здобуття його великим князем Володимиром там відбулось перше хрещення Русі. Саме з Херсонеса були привезені перші церковні книги .

    Ось як про неї говорять дослідники: „Це памятка, якої нема ніде більше в світі. Там збереглися і стародавні шляхи, і агротехнічні споруди, і садиби. Це унікальний музей просто неба.  Наше минуле.  Наша історія. Наша гордість. Протягом двох тисячоліть Херсонес був значним центром культури на Кримському півострові. Херсонес відіграв також особливу роль у відносинах між Візантією та Київською Руссю і був провідним центром розповсюдженя християнства на східнослов’янських просторах.

    3.4.  Заповідник «Кам’янець».

    Історія заснування фортеці починається з ХІІ століття. До її складу входять 11 башт, кожна має свою назву і свою історію. Найвища башта названа Папською, тому що була збудована на кошти, виділені папою римським Юлієм ІІ. Ще її називають Кармелюковою, бо в ній тричі був ув’язнений Устим Кармелюк. У Чорній башті знаходиться криниця глибиною 40 метрів. Досі в її стінах збереглося величезне дерев’яне колесо з пристроєм для підняття води на поверхню. На території міста більше ніж сто п’ятдесят (150) пам’ятників історії та культури.

       Кам’янець-Подільський – це місто-легенда, місто, яке входить у скарбницю світової архітектури. Велика українська поетеса Леся Українка називала Кам’янець-Подільський „Квіткою на камені”.

         3.5. Хотинська фортеця.

Розташований на важливих транспортних магістралях, Хотин завжди привертав увагу завойовників. У вересні 1621 року біля стін фортеці відбувались події Хотинської війни, яка прославила запорозьких козаків і їхнього гетьмана Петра Сагайдачного. Хоча в ХVІІІ – ХІХ столітті фортеця поступово втрачає своє оборонне значення, під її мурами продовжують кипіти битви.

   Сьогодні Хотин – одне з найбільших міст Чернівецької області, важливий промисловий, туристичний і культурний центр Буковини У вересні 1991 року під час свята з нагоди 370 – річчя Хотинської битви було відкрито монумент на честь гетьмана України Петра Сагайдачного…

      3.6. Острів Хортиця.

       Унікальність цього острову в рідкісному поєднанні на одній території різноманітних природних комплексів – цілинних степів, плавневих лісів, наскальної рослинності, рідкісних та зникаючих видів рослин, пам’яток геології. Хортицькі озера стали головним природоохоронцем. У плавнях і поблизу них мешкає понад двісті (200) видів птахів (хоча всього в Україні їх трохи більше трьохсот (300), близько п’ятдесяти (50) видів риб, в озерах мешкає найменший у світі вид папороті – сальвінія плаваюча. 

    Ще на початку ХХ століття на цьому острові було 129 курганів, проте до наших днів уціліло небагато. Вони були розташовані кількома групами на узбіччі так званого „Скіфського шляху”. Зараз комплекс склали 11 курганів, на яких установлено стародавні скульптури та людиноподібні стели…

              4. Складання сенкана.

  1. Історичні пам’ятки.

  2. Неперевершені, дивовижні.

  3. Дивують, захоплюють, надихають.

  4. Пам’ятки історії  потрібні наступним поколінням.

   5. Спадщина. 

 IV. Підсумок уроку.

• Що нового дізналися?
• Про що хотіли б дізнатися більше?
• Чи сподобалась вам така форма роботи на уроці?

V. Домашнє завдання.

Підготуйте розповідь про пам’ятки історії нашого міста.