У роботы міститься досвід роботи активізації пізнавального інтересу школярів на уроках географії у 7 класі за допомогою географічних ігор. Матеріал можна використати на різних етапах уроку та в позаурочний час.
Реферат на тему:
Підтримка пізнавального інтересу на уроках фізичної географії
Пізнавальний інтерес – це вибіркова спрямованість особистості, звернена до сфери пізнання, її предметності та власне процесу оволодіння знаннями, це інтерес до глибоко свідомого пізнання.
У центрі уваги учнів опиняється проблема (пізнавальні завдання), яку потрібно розв’язати.
Пізнавальний інтерес як прагнення не лише пізнати закономірності теоретичних основ, але й застосувати їх на практиці, активно вплинути на світ, що вимагає від особистості глибоких знань і стійких переконань.
Динаміка розвитку інтересу:
Цікавість → Допитливість → Пізнавальний інтерес → Теоретичний інтерес.
Перелічені стадії інтересу тісно переплетені, взаємопов’язані й можуть співіснувати навіть на одному й тому ж рівні: учні переходять від зацікавленості (перша стадія) до допитливості (друга стадія) і далі – до розкриття причинно-наслідкових зв’язків (тертя стадія).
Необхідно постійно стимулювати пізнавальні інтереси. Головними напрямами стимулювання пізнавальних інтересів є добір змісту матеріальну та раціональна організація діяльності.
Розвиток здатності здійснювати пізнавальну діяльність має різні рівні.
І рівень – засвоєння забезпечується сприйняттям, усвідомленням та запам’ятовуванням матеріалу.
ІІ рівень – дозволяє використовувати знання за незвичайних умов, що вимагають творчого підходу до використання знань, наявних в учня.
Процес формування пізнавального інтересу до географії відбувається під впливом багатьох факторів.
Вирішальними є такі: зміст предмету і методи навчання; діяльність учня.
На перший погляд зміст предмету важко вважати вирішальним фактором, але він реалізується через методи навчання та діяльність учнів на уроці.
Об’єктивно необхідним є розумове поєднання методів навчання (словесних, практичних, наочних); необхідним є врахування конкретної ситуації: зміст навчального матеріалу і рівня підготовки класу, рівня педагогічної майстерності вчителя, наявності необхідних засобів навчання, емоційно-психологічної атмосфери конкретного класу, його стосунків з учителем.
Лише застосування методів, заздалегідь обміркована різноманітність прийомів і форм навчання в межах теми й курсу в цілому, а потім і під час планування наступних курсів мають вирішальний вплив на формування пізнавальних інтересів.
Розвиток пізнавальної активності учнів значною мірою сприяють зміст навчального предмету – географія та процес навчання.
Навчання – підґрунтя розвитку пізнавального інтересу учнів.
До стимулів, що посилюють пізнавальний інтерес до змісту навчання, належить:
До стимулів, пов’язаних з організацією пізнавальної діяльності, належать:
Пізнавальний інтерес і, внаслідок його. Творча активність школярів самі собою не виникають.
Вони формуються та створюються змістом навчального матеріалу; методами та прийомами навчання, особистістю вчителя та під впливом внутрішніх потреб, бажанням навчатися.
Важливо здійснити оптимальний вибір методів навчання як засіб активізації пізнавальної діяльності учнів.
Обсяг інформації дедалі розширюється і в майбутньому учням буде важко засвоїти всі необхідні знання.
Багато сьогоднішніх знань швидко старіють. Наші теперішні учні приблизно сорок років будуть працювати за певним фахом. Суспільство та технології впродовж цього часу будуть змінюватися, тому їх потрібно буде постійно здобувати невизнання. Саме методи проблемного навчання покликані задовольнити ці потреби.
Основою навчання є проблемні запитання, активна участь учнів у навчанні, стимулюванні потягу дитини до знань. Тільки сам учень може “навчитися”, а завдання вчителя – сприяти цьому, і лише у окремих випадках – учити (у традиційному розумінні цього поняття).
Суть проблемного навчання полягає у створенні перед учнями проблемних ситуацій, усвідомлені, сприйнятті і розв’язанні цих ситуацій в процесі спільної діяльності учнів і вчителя.
Можна використовувати у дидактиці методи проблемного навчання:
а) учні залучаються до розв’язання проблеми тільки на окремих її етапах, а саму проблемну ситуацію створює вчитель;
б) проблемну ситуацію створює теж вчитель, а розв’язують її учні в процесі самостійної діяльності;
Під час вивчення клімату Південної Америки (7 клас) на дошці записую дві інформації.
Інформація 1. Дев’ять, а той десять місяців на рік у всьому басейні Амазонки йдуть дощі і рівень води в річках підвищується на 15 м. У травні вода в річці сягає найвищого рівня, заливає ліси Амазонки на сотні квадратних кілометрів. У вересні все змінюється. Дощі припиняються вода спадає, річки оголюють білі пляжі, звідусіль злітаються птахи. Усе залито сонячним промінням.
Інформація 2. Дощів тут майже ніколи не буває. Широкі плоскі долини без річок і річищ розділені невисокими хребтами. Всюди солончаки – темні, щільні, оскільки без вологи ніякі рослини не можуть прижитися. Це найсухіша на земній кулі пустеля Атакама.
Учням даються завдання з’ясувати, чому на території Південної Америки такий нерівномірний розподіл опадів. Аналізуючи кліматичну карту шкільного атласу, учні самостійно відшукають причини виникнення різних типів клімату на території Південної Америки. Потім роблять висновки. Нерівномірність розподілу температури і опадів залежить від широти місцевості морських течій. Пануючих вітрів, рельєфу, конфігурації материка”. Тим учням, що неглибоко засвоїли в попередніх темах кліматоутворюючі фактори, роздаються картки з проблемними завданнями на розкриття причинно-наслідкових зв’язків.
Застосування на уроках географії методів проблемного навчання в їх взаємозв’язку з інноваційними технологіями сприяє активізації навчально-виховного процесу, удосконаленню форм і методів сучасного уроку, відкриває нові можливості широкого впровадження в навчальний процес самостійної пізнавальної діяльності учнів, дозволяє залучити всіх учасників навчального процесу до активного набуття знань, до творчої діяльності, коли всі учні стають учителями, а клас – діяльною громадою тих, хто вчиться.
Інтерактивне навчання як шлях пізнавальної діяльності учнів.
В інтерактивному навчанні головним є те, що навчальний процес відбувається за умов постійної взаємодії всіх учнів.
Це спів навчання, взаємо навчання. де вчитель і учень є рівноправним суб’єктом пізнавальної діяльності. Педагог виступає в ролі організатора процесу навчання, лідера групи. Організація інтерактивного навчання передбачає спільне розв’язання проблем, формування особистісних цінностей, навичок і вмінь, створення атмосфери співпраці.
На основі вислову сформульовано девіз інтерактивного навчання:
Те, що я бачу й чую, я трохи пам’ятаю.
Те, що я чую, бачу й обговорюю – я починаю розуміти.
Коли я чую, бачу, обговорюю й роблю – я набуваю знань і навичок.
Коли я передаю знанні іншим, я стаю майстром.
Інтерактивне навчання спрямоване не на навчальний предмет і подання учневі певної суми знань, а перш за все – на розвиток особистості учня.
Оскільки методи, прийоми і стратегії, поєднані в проблемному навчанні, направлені на особистістно орієнтовану модель освіти, я застосовую їх на уроках географії “Сенкан” – цей вид застосовую для закріплення чи перевірки засвоєних знань, для виділення найсуттєвіших рис явища чи об’єкта.
Перший рядок – слово, яке позначає тему (іменник)
Другий рядок – опис теми, який складається з двох слів (два прикметники).
Третій рядок – називає дію, пов’язану з темою (три дієслова)
Четвертий рядок – речення з чотирьох слів, що висловлює основну думку теми.
П’ятий рядок – одне слово – іменник, синонім до першого слова (підсумок).
Зразки сенкану:
Тема: “Внутрішні води Північної Америки”.
Тема “Австралія”
“Знаю – хочу знати – вивчив (ЗХВ).
На уроці формулюю питання чи проблему. Учні спочатку заповнюють колонку “знаю”, самостійно визначаються щодо завдання другої колонки “Хочу знати” і третю колонку “Вивчив” заповнюють після опрацювання певного матеріалу.
“Карусель” Клас поділений на чотири мікрогрупи. Кожна група отримує аркуш із запитаннями. Впродовж однієї хвилин учні письмово дають відповіді на них. Аркуш передають з однієї групи в іншу, щоб кожний аркуш побував у всіх мікро групах. В кінці аркуш із відповідями повертається в ту чи іншу групу. Під час вивчення теми. “Промисловість. Галузі промисловості” (9 кл.) проводжу такі форми роботи.
“Асоціювання”. Зразки асоціацій. Тема “Річки” (6 кл.)
Завдання: асоціації → рельєф → руйнування.
Відповідь: рельєф → гори → рівнини → вода → вітер → руйнування.
“Кубування”
Етапи:
Зразок:
Круглий рік літо, Висока вологість,
Випадають опади. Повінь, вимивання
Різноманітний Поживних речовин з ґрунтів
рослинний і тваринний світ. Непрохідність.
Несприятливі умови
Діаграма “Весна”. Такі діаграми використовую для порівняння двох материків, певних територій, природних зон, річок, рельєфу та інших географічних об’єктів.
“Гронування”. У колі “стовбура” грона, яке розміщене у центрі аркуша паперу пишеться назва теми У менших колах, чи колонках пишуться теми-супутники головної теми.
Прикладом застосування “Гронування” при вивченні теми “Природні зони”. Застосовую на уроках географії фронтальні технології інтерактивного навчання “Мостовий штурм”, “Мікрофон”, “Незакінчені речення”, “Очікування”.
Гра – одна з найдавніших засобів навчання. Ігри в поєднанні з іншими методичними прийомами та формами активізують пізнавальну діяльність учнів.
Існує багато класифікацій ігор. Розрізняють ігри за творчою активністю.
Інтелектуально-творчі ігри.
Відмінна риса цих ігор – активність уяви, що надає своєрідності цій формі діяльності. У результаті такої гри в дітей народжується теоретична діяльність творчої уяви. Заочні мандрівки ігрового характеру відповідають логіці перенесення, що застосовується в навчальному процесі.
У своїх уроках проводжу популярні ігри на зразок “ЩО? Де? Коли?; “Поле чудес”, “Найрозумніший”, інтелект-шоу “Еврика”.
Творчі сюжетно-рольові ігри пізнавального характеру не просто копіюють навколишнє життя, вони є проявом вільної діяльності школярів, їх вільною фантазією.
При вивченні географії материків та океанів проводжу уроки-мандрівки. Наприклад “Мандрівка Південною Америкою”, “Мандрівка Антарктидою”. В першу чергу проводжу підготовчу роботу, добір і вивчення матеріалу про материк. Потім здійснюється заочна експедиція по материках. Призначаються начальник експедиції та начальники експедиційних загонів: геоморфологи, кліматологи, гідрологи, геоморфологи, кліматологи, гідрологи, ландшафтознавці, зоогеографи, які за бажанням обирають начальників експедиції.
Начальник експедиції готує стислу доповідь про історію відкриття та дослідження материка, причини посиленої уваги до вивчення його природи.
Кожна парта отримує картку – завдання.
Завдання для геоморфологів
Завдання для гідрологів
Завдання для кліматологів
Завдання для зоогеографів
Завдання для ландшафтознавців
Усний звіт на 2-3 хвилини роблять начальники загонів.
На своїх уроках використовую дидактичні ігри. Це ігри на зразок “мозаїки”, географічного лото, географічного доміно. Цікавість школярів до цих ігор ґрунтується на прагненні проявити здогадку, кмітливість у розумовій діяльності. У них присутній елемент змагальності (хто швидше, хто правильніше відповість, хто більше знає).
Школярі навчаються швидко й логічно міркувати, закріплюють уміння застосовувати набуті раніше знання, вміння користуватися довідкою, науково-популярної літературою, географічною картою, отримують знання, відчуваючи при цьому задоволення.
В організації проведення настільних ігор виділяю два етапи:
Перший етап – розробляю ігри сама. Як свідчить досвід, не відразу вводжу складні ігри, а починаю з легких, щоб учні осягнули суть гри на знайомому матеріалі.
Наприклад, пропонує учням пограти в лото. Спочатку запропоновую картки з умовними знаками, що зустрічаються найчастіше, і лише після того, як учня зрозуміють правила гри, вводжу картки з більше складними умовними знаками. Це одна з умов, за якої у школярів виникає бажання подолати незнайоме, знайти та запам’ятати ще невідоме.
Другий етап – складання настільних ігор під моїм керівництвом. Школярі виявляють творчу активність. Їм доводиться застосовувати набуті знання в новій ситуації. Ця робота виховує відповідальність. Настільні ігри виготовляють і як домашнє завдання: “Намалюйте топографічні знаки”, “Складіть кросворд з теми”.
Наведу приклади ігор, які використовую на уроках географії в 6-9 класах та на уроках природознавства в 5 класі. Це ігри – “Ланцюжок” – учень називає будь-яке місто, назва якого починаються на останню літеру вже названого міста і т.д. “Упізнай силует” – за силуетами островів, півостровів, країн, морів, учні впізнають географічний об’єкт.
“Збери картку” – учні складають шматочки карти і збирають карту цілком.
“Третій зайвий” – відповідають на запитання “Що зайве?” Наприклад: Амазонка, Ніл, Карпати.
“Знайди помилку в тексті” Учні в тексті вказують помилки. Виграє той, хто знайде всі помилки.
На уроках і в позакласних заходах проводжу географічні естафети, ігри-тренінги.
Новий пласт для ігрової культури – це електронні, комп’ютерні ігри. Вони відкривають нові можливості для розвитку уяви, швидкості реагування, миттєвого прийняття рішень, розвитку здібностей, наперед передбачити ходи.
Комп’ютерних ігор сьогодні багато. З географічних програм найвідомішими є ігри “Місто” (Україна) та “City” (США). А також цікавими є програма “Таємничий острів” (Росія, програма “Орегон”).
Сьогодні пропонується дуже багато інших цікавих комп’ютерних програм. В позакласній роботі найчастіше проводжу ігри-змагання, конкурси, під час яких поєднуються індивідуальна діяльність учнів з колективними, груповими формами.
В організації та проведенні гри-змагання виділяється три основні етапи: підготовчий, ігровий, підбиття підсумків. Наприклад, гра-змагання, проведена між учнями 6-7 класів.
Цікавими є ігри “щасливий випадок”, КВК, “Ідеальна пара”, “Найрозумніший географ”, проведені між учнями 8-9 класів.
Рольові ігри проводжу на уроках та в позаурочний час. Під час таких ігор формується дослідницьке, творче ставлення до дійсності навчання.
Сюжетно-рольова гра – це самостійний метод активного навчання.
З цікавістю учні виконують ролі в іграх “Суд над Людиною”, “Судове слухання”, “Посвята в географи”, “Планети – Сонячної системи”.
В умовах становлення особистісно орієнтованої освіти віссю навчального процесу є не сам учень, а його особистість із проекцією в майбутнє.
Для впровадження ідей особистісного навчання можна використовувати величезну палітру методів і форм, що розроблені в сучасній педагогіці. Але найбільше імпонують мені ті методи і форми, в яких школярі не тільки отримують готові знання, а самі стають активними учасниками процесу пізнання, самостійно вирішують проблемні питання, розв’язують проблемні ситуації, знаходять істину, застосовують набуті знання в житті.