Реферат "СУЧАСНІ МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ"

              КОМУНАЛЬНИЙ  ВИЩИЙ  НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
            «ХЕРСОНСЬКА  АКАДЕМІЯ  НЕПЕРЕРВНОЇ ОСВІТИ»
                         ХЕРСОНСЬКОЇ  ОБЛАСНОЇ  РАДИ

                                 Кафедра теорії методики викладання

                  суспільнознавчих   і      гуманітарних дисциплін

 

 

                                                                     Затверджую

                                                                     Завідувач кафедри

                                                                     _____________ 

                                                                   «_______»  _____________  р.

 

 

 

 

СУЧАСНІ МЕТОДИ ТА ПРИЙОМИ НА УРОКАХ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

                                                                   РЕФЕРАТ

 

 

 

 

Науковий керівник роботи:                                   ____________ 

кандидат педагогічних наук,

старший викладач                                                  ________________  201__ р.

 

 

Виконавець роботи:

слухач курсів підвищення                                       __________

кваліфікації вчителя                                                _________________ 201__ р.

зарубіжної літератури

ЗОШ І-ІІІ ступенів № __

_____________________

 

Консультації                                                            _________________ годин

                                                                                  _________________ підписи

 

 

 

                                                   Херсон – 201__

 

 

                                              ЗМІСТ

 

Вступ.  ……………………………………………………………………....3

1. Вимоги до сучасного уроку зарубіжної літератури …………..…..…..6

2. Типи нестандартних уроків при вивченні зарубіжної літератури...9

3. Прийом як складова форма роботи  розвитку творчої особистості

засобами інноваційних технологій………………………….………..…..11

4. Методи  інтерактивного навчання у вивчені зарубіжної літератури...12

Висновки.  …………………………………………………………………..19

Список використаних джерел. ……………………………………………20

Додатки.  ……………………………………………………………………21

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                                 Вступ

                                                                      Коли ти твердо йдеш шляхом,

яким почав іти, то… ти щасливий.

            Г. Сковорода

Зарубіжна література – це чарівна панорама духовного життя людей з глибини віків до сьогодення. Вона дарує нашим вихованцям неоціненний скарб неповторного життєвого досвіду тисяч своїх героїв, в яких уособлено долі, звичаї, переконання, почування, пристрасті, перемоги і поразки багатьох поколінь – творців земної цивілізації. Виховує у дітей повагу до культурної спадщини інших народів, допомагає усвідомити своєрідний шлях кожної окремої літератури, і водночас побачити загальні літературні закономірності світового мистецтва.

Уроки зарубіжної літератури – це сходинки до пізнання духовної скарбниці людства. Адже розкриваючи духовне, література відкриває вічне, невмируще. Цілком закономірно, що в навчанні світової літератури, насамперед, перевага надається розвитку особистості, її духовному збагаченню.

Видатний педагог – гуманіст, академік Ш.О. Амонашвілі, щедро ділячись набутим досвідом, учить нас «… нести дітям не голі знання, а вчити світлом душі, якщо дитяча душа не облагороджується, знання – небезпечні. Це те саме, що шабля в руках божевільної людини». Тому головним завданням на уроках зарубіжної літератури є створення умов для розвитку дитячої особистості.

Досягти мети шляхом використання лише традиційних форм та методів організації пізнавальної діяльності – неможливо. Сучасне вивчення зарубіжної літератури в освітніх закладах ґрунтується на засадах особистісно – діяльнісного підходу кожного учня до процесу навчання, діалог між учителем і учнями.

Сучасні методи і прийоми  мають на меті  створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність; сприяють формуванню навичок і вмінь, виробленню цінностей, створенню атмосфери співробітництва, взаємодії, що дає змогу вчителю стати справжнім лідером навчального колективу.

Сьогодення також потребує від людини  не тільки певної суми знань, умінь та навичок, а, що найважливіше, вміння самостійно здобувати й використовувати на практиці нові знання, вміння співпрацювати, спілкуватися, адаптуватися до нових обставин, знаходити шляхи вирішення життєвих проблем.

Класифікацією та характеристикою сучасних методів та прийомів займалися В.П.Андрущенко, І.А.Зязюн, В.Г.Кремінь, В.І.Луговий, О.В.Сухомлинська, В.Д.Шадріков та інші.                                                                               

Як засвідчує аналіз літературних джерел, проблема використання  на уроках сучасних методів і прийомів у вивченні зарубіжної літератури ще недостатньо розроблена та впроваджується на практиці.

Яким же насправді має бути сучасний урок? Як підвищити його ефективність? Що в ньому сьогодні найвизначальніше? Ці та інші питання хвилюють сьогодні багатьох учителів літератури. Удосконалення уроків літератури в школі – завжди актуальна проблема.

         Будувати повноцінний сучасний урок літератури – означає насамперед орієнтуватися на сучасного учня, враховуючи його інтелектуальний рівень, духовні потреби.

Тому, виходячи з актуальності та важливості цієї проблеми ми обрали тему реферату: «Сучасні методи і прийоми на уроках зарубіжної літератури». Використання сучасних методів та прийомів збагачують емоційний світ учнів, розвивають образну пам’ять, уяву, естетичний смак, розумові здібності, художнє мислення, збільшують потребу творчої праці, підвищують культуру усного і писемного мовлення. Тому ця тема є актуальною.

Мета роботи: розкриття теоретичних та практичних аспектів, використання сучасних методів та прийомів  на уроках зарубіжної літератури. озброєння учнів уміннями і навиками саморозвитку творчої особистості, яке значною мірою вирішується шляхом упровадження нових технологій організації процесу навчання та виховання.

Відповідно до мети поставлено такі завдання:

– ознайомитися з методами та прийомами  ефективності уроку як основної одиниці навчально-виховної діяльності;

–  охарактеризувати компетентності учнів у процесі вивчення зарубіжної літератури;

– представити  практичний аспект використання інформаційно-комунікативних технологій та інтерактивних форм роботи для формування комунікативних  компетентностей на уроках зарубіжної літератури.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Вимоги до сучасного уроку зарубіжної літератури

Думка про те, що уроки літератури відрізняються з поміж усіх інших шкільних занять, не потребує доказів. Література виконує головну роль у формуванні світогляду, характеру й особистісних якостей та естетичних смаків учнів. Мистецтво слова допомагає читачам пізнати великий і складний світ і себе в ньому, осмислити людські стосунки і знайти шлях до царства краси, істини, мудрості, естетичної насолоди. Тому при знайомстві з новим художнім твором треба пам’ятати, пригадуючи слова В.О.Сухомлинського «Це твір, який увійшов у скарбницю світової літератури, людство читатиме його вічно. Наше завдання – не тільки прочитати, а й переглянути його, шукати мудрість й красу, знаходити радість і естетичну насолоду» [9, 46].

Особливо цінним є те, що на уроці зарубіжної літератури не просто відбувається знайомство учнів з новим художнім твором, а здійснюється поліфонічне спілкування: письменник – учитель – учні. Долаючи роки й відстані учні вступають у спілкування з героями твору, з письменником, з епохою. Все це допомагає виробити власну позицію.

Яким же має бути цей урок, аби зворушити душу підлітка, пробудити в ньому кращі людські якості. Більшість дійшли спільної думки, що урок літератури має бути співтворчістю вчителя та учнів. Як учень, так і вчитель повинні долати труднощі і йти до висот духу, від мистецтва слова – до мистецтва життя.

Грузинський педагог Ш. Амонашвілі висловлював таку думку: «Учитель мусить обирати для себе високу мету, тому що тільки тоді він матиме змогу піднести своїх учнів і піднесеться сам. Така мета зробить учителя оптимістом, романтиком, він буде завжди в пошуку і буде здатним створити неможливе» [3, 53]. Вчителя можна порівняти з поетом. Поет не просто відтворює картини життя, а передає свої враження від нього. Так і вчитель: він не просто викладає літературу, а передає учням свої враження від того чи іншого твору.

Учитель – це також творча особистість, яка глибоко, як поет, відчуває світ, свій зв'язок з ним і прагне досягти своїх духовних ідеалів і вірить в оновлення, духовне перетворення світу. Саме на цих принципах тримається вчительська позиція, педагогічна практика.

Учитель-словесник одночасно виступає в кількох іпостасях: він і літературознавець, здатний осягнути й пояснити глибину, сутність художнього твору, і сценарист, що складає сценарій майбутнього уроку, і виконавець, що втілює його в життя, і режисер, що вміло диригує ходом заняття, і актор, читання якого приносить слухачам насолоду.

Учитель думає як підготувати учнів до сприйняття художнього твору, як розпочати знайомство з ним. Цьому слугуватимуть різноманітні методи та прийоми, використання нетрадиційних форм і методів роботи на уроках світової літератури, а саме: проблемна ситуація, прослуховування грамзаписів з голосом митця, пісень; виразне читання його творів та віршів про нього; перегляд книжкових експозицій, кадрів діа-, кіно- чи відеофільмів, фотографій, ілюстрацій до творів чи репродукцій картин, тощо. Але, безумовно, ефективним прийомом завжди є яскраве, поетичне, схвильоване й особистісно значуще слово вчителя.

Завдання вчителя світової літератури полягає в тому, щоб не допускати на урок «розумове ледарство», яке В. О. Сухомлинський вважав небезпекою, бо воно розбещує, морально калічить людину.

У виборі структури уроку словесник повинен також враховувати емоційно-естетичну чутливість учнів, вплив навчального матеріалу на моральну сферу особистості, оскільки головне у викладанні літератури – художній аналіз морального досвіду людини.

Урок літератури, де відбувається проста передача інформації, уже не задовольняє ні вчителя, ні учня. Адже, щоб отримати глибокі і міцні знання, треба добре трудитись. А чи всі учні трудяться на уроці? Звичайно, ні. Не тому, що методика така. Вона не спонукає учня до пізнавальної активності, не ставить перед необхідністю брати участь у проведенні уроку.

Завдання вчителя літератури – виховати особистість, здатну сприймати, розуміти красу і будувати своє життя за її законами. Випускник школи має бути людиною з творчими життєвими орієнтаціями, наділеною розвиненим естетичним смаком і широкими культурно – пізнавальними інтересами. Виховати таку людину за умов застосування традиційної методики дуже важко. На допомогу приходить нетрадиційна методика.

Найактивнішими методами у словесника мають бути бесіди, що викликають проблемні запитання, диспути, рольові навчальні ігри, вікторини, уроки-семінари, теле-, кіноуроки, творчі завдання та інші активні технології.

Урок вивчення біографії доцільно пожвавити проблемними запитаннями, що спрямовуватимуть мислення учнів, цитування уривків автобіографії митців та художньо-біографічних творів про них, спогадів сучасників. Ефективним може стати також літературно-музична композиція, побудована на віршах поета, що розкривають сутність його життя та творчості, або на таємницях життєвої долі.

Інтерес учнів до вивчення біографії письменника викликають дослідницькі і творчі завдання. Наприклад, можна розповісти про життя і творчість письменника у формі рольової театралізованої гри: «Письменник очима своїх героїв».

Китайське прислів'я каже: «Почую — забуду, побачу — запам'ятаю, зроблю сам — зрозумію». Яким же має бути урок літератури, аби зворушити душу підлітка, пробудити в ньому кращі людські якості?

Доведено, для того щоб кожен урок мав глибокий внутрішній зміст, за твердженням французького новеліста Гі де Мопассана, художній твір повинен читача розрадити, втішити, дати помріяти, розжалобити, дати можливість здригнутися, поплакати, дати привід до роздумів.

Учителі намагаються створити на сучасному уроці такий психологічний мікроклімат, який спонукає учнів до співпраці, до співрозмови, до відвертого діалогу, до бажання відкрити свою душу, висловити свої думки, почуття. Завжди зберігати право учня на власну думку, на свої переконання, щоб, вивчаючи на уроках шедеври світової літератури, виховувати справжню шляхетність і толерантність. Інколи на уроках створюється ситуація, коли  учні не погоджуються з думками вчителя, тоді треба притримуватись: «є думка автора, є думка критика, є моя думка і є ваша думка». Саме так чином  не порушується право учня на власну думку.

Однією із специфічних проблем викладання зарубіжної літератури є великий за обсягом матеріал та обмежена кількість годин на його вивчення, тому вчителю варто замислитися над різноманітними формами організації навчальної роботи. Особливо ефективними є нетрадиційні підходи до організації навчальної діяльності на уроках і в позаурочний час. Пізніше з’явилися уроки-роздуми, уроки-суди, уроки-дослідження, уроки-зіставлення, уроки-концерти, літературні вітальні, уроки-конкурси, уроки-дискусії, урок компаративного аналізу, урок-автограф, урок-КВК, урок-аукціон, урок-зустріч з поезією, урок-мандрівка, урок-премєра книги, урок-діалог, урок-гра «Телеміст»,  урок-обмін інформацією, урок-огляд знань, урок-диспут, урок-рольова гра, урок-прес-конференція, урок-спектакль, урок-твір, урок-творчий звіт, урок турнір, урок-спогад, урок-композиція, урок-подорож, урок-змагання та багато інших. Я називаю такі уроки: уроки співтворчості дітей і вчителя.

2. Типи нестандартних уроків при вивченні зарубіжної літератури

Актуальним є питання створення належних умов і залучення цілеспрямованих заходів щодо розвиту пізнавально-творчих здібностей учнів при вивченнні предмету «Зарубіжна література».

Пошук інновацій у формах навчання привів до появи нестандартних уроків. Серед найбільш розповсюджених типів нестадартних уроків виступають ділові ігри, прес-конференції, урок типу КВК, урок-конкурс, урок-«суд», уроки-концерти, рольові ігри, конференції, семінари, екскурсії, урок-подорож, урок-«літературне кафе».

Класифікація нестандартних уроків різна. Науковці  дають підстави заявити, що форми уроків, які застосовуються в сучасній старшій школі є різноманітними:

— бінарні уроки;

— віршовані (римовані) уроки;

— інтегровані (міжпредметні) уроки;

— уроки-дискусії (урок-діалог, урок-диспут, урок запитань і відповідей, урок-засідання, урок-круглий стіл, урок-конгрес, урок-практикум, урок -прес-конференція, урок-проблемний стіл, урок-семінар, урок-суд, урок-телеміст);

— уроки-дослідження (урок-знайомство, урок-панорама ідей, урок-пошук, урок-самопізнання, урок «Слідство ведуть знатоки», урок «Що? Де? Коли?»);

— уроки-звіти (урок-аукціон, урок-залік, урок-захист, урок-інтерв’ю, урок-екзамен, урок-ерудит, урок-композиція, урок-концерт, урок-огляд знань, урок-презентація, урок-ярмарок);

— уроки-змагання (урок — брейнг-ринг, урок-вікторина, урок-КВД — конкурс винахідливих та допитливих, урок-КВК — конкурс веселих та кмітливих, урок-конкурс, урок-мозкова атака, урок-турнір);

— уроки-мандрівки (урок-екскурс, урок-екскурсія, урок-марафон, урок-подорож);

— уроки — сюжетні замальовки (урок-віночок, урок-вечорниці, урок-драматизація, урок-казка, урок-картинна галерея, урок-ранок, урок-спектакль, урок-фестиваль, урок-усний журнал).

Завдання педагога — не тільки чітко усвідомлювати мету кожного окремого уроку, а й розуміти важливість проведеного заняття як органічної ланки загального ланцюжка даної теми, розділу, курсу, циклу, всього навчально-виховного процесу.

3. Прийом як складова форма роботи  розвитку творчої особистості засобами інноваційних технологій

Сьогодні існує маса захоплюючих інноваційних технологій: методів, прийомів, дидактичних ігор, вправ, пошуково-ситуаційних і проблемних завдань, які розвивають творчу особистість, інтерес до пізнання, самостійність мислення, вміння приймати конкретні рішення, реалізувати власні міні-проекти.

Досить вагомою на уроках зарубіжної літератури є роль феномену гри, коли розвага переростає у навчання.

              Навчання у грі містить у собі багато різноманітних форм роботи :

•                  « Впізнай героя за його портретом …»
•                  « Впізнай героя за його реплікою …»
•                  « Впізнай автора…»
•                  « Впізнай твір за його початком …»

Наприклад, вправа «Візитівка письменника» допомагає учням розвивати навички самостійного мислення та вміння узагальнювати вивчений матеріал.

Часто застосовую прийоми для самостійної творчої роботи учнів.

Прийом «Голоси літературних героїв». Працюючи над текстом драматичних творів, можна запропонувати учням читання за ролями. Спочатку вони мають уявити характер героя, його настрій у даній ситуації, а тоді спробувати відобразити це голосом, жестами, сценічною грою. Причому після виконання завдання, вчитель та інші учні можуть як погодитись з їхнім трактуванням, так і сперечатися.

Прийом «У картинній галереї». Вчитель пропонує учням добрати малюнки, репродукції картин, ілюстрації до окремих епізодів художніх творів. На заняттях учні самі описують, який фрагмент вони зобразили. Це можуть бути репродукції художників  або ілюстрації різних авторів до одного художнього твору, або взагалі тези, які мають уявлення про країну. У такому випадку учень або група мають довести вдалість свого вибору.

Прийом «Душевний стан героя». Сучасний український письменник В.Шевчук назвав чотири складові людського щастя :

1.              Наявність живих батьків.
2.              Знайти себе у цьому світі.
3.              Мати добрий сімейний лад.
4.              Не сказати жодного « кривого » слова.

Використовуючи ці чинники, спробуємо дати відповідь, чи щасливий герой? Чого йому бракує для повного щастя? Можливо ви зміните формулу щастя, запропоновану В. Шевчуком?

На всіх етапах уроку використовую інтерактивні методи, які намагаюся поєднувати  з традиційними.

Алгоритм інтерактивного навчання передбачає використання таких активних методів навчання як аналіз конкретних ситуацій, уведення в досліджувану проблему, визначення задачі, групова робота над ситуацією, групова дискусія, підсумкова бесіда.

Варто використовувати роботу в парах, у малих групах, використовувати інтерактивні прийоми «Коло ідей», «Акваріум», «Асоціація», «Мікрофон», «Навчаючи – навчаюсь», «Мозковий штурм», «Незакінчені речення», «Ажурна пилка», різних варіантів дискусійного навчання (дискусія, диспут, дебати) та вправ «Лови помилку», «Своя опора», «Передай крейду», «Свої приклади», «Дружня порада», «Створи символ», які  вдало можна поєднати з традиційними формами роботи та з творчою діяльністю нестандартного спрямування: «виступ у суді», інтерв’ю з письменником чи героєм, виготовлення ілюстрацій до твору, вернісаж ідей, рольова гра, літературна гра та ін. Під час вивчення літератури можуть здійснюватися мікро- та макродіалоги.

4. Методи  інтерактивного навчання у вивчені зарубіжної літератури

Метод «Мозковий штурм». Це ефективний метод колективного обговорення, пошук рішень, що спонукає учасників проявляти свою уяву та творчість, який досягається шляхом вільного вираження думок усіх учасників та учасниць, і допомагає знаходити кілька рішень по конкретній темі.

Метод «Займи позицію». Цей метод допомагає проводити дискусію по спірній, суперечливій темі. Надає можливість висловитися кожному і кожній, продемонструвати різні думки по темі, обґрунтувати спою позицію або перейти на іншу позицію у будь – який час, якщо вас переконали, та назвати більш переконливі аргументи.

Метод «Навчаючи-вчуся». Цей метод надає нам можливість взяти участь у навчанні та передачі знань іншим, у даному випадку своїм одногрупникам та одногрупницям під час уроку.

 Метод «Робота в парах». Робота в парах є різновидом роботи в малих групах. Ця форма роботи дозволить вам набути навичок співробітництва, оволодіти уміннями висловлюватись та активно слухати.

Метод «Ток-шоу». Метою такої форми роботи є отримання навичок публічного виступу та дискутування. Учитель на цьому уроці є ведучим на ток-шоу. Ця форма роботи допоможе вам навчитися брати участь у загальних дискусіях, висловлювати та захищати власну позицію.

Метод «Коло ідей». Цей метод є ефективним з вирішення гострих суперечливих питань та корисним для створення списку загальних ідей. Метою методу є залучення всіх учасників у дискусію. Він дозволяє уникнути ситуації, коли перша група, що виступає, подає всю інформацію з проблеми.

Метод «Суд від свого імені». Цей метод дозволить вам провести рольову гру – судовий процес з участю 3-х або більшої кількості осіб: судді, який буде слухати обидві сторони і приймати рішення, позивача і відповідача. Після того як учитель  поділив учнів на три однакові групи: судді, позивачі, відповідачі, він надає кожній групі певне завдання.

           Метод «Карусель». Цей варіант кооперативного навчання найбільш ефективний для одночасного включення всіх учасників в активну роботу з різними партнерами зі спілкування для обговорення дискусійних питань.

«Пошук інформації». Різновидом, прикладом роботи в малих групах  є командний пошук інформації (зазвичай тієї, що доповнює раніше прочитану вчителем лекцію або матеріал попереднього уроку, домашнє завдання), а потім відповіді на запитання. Використовується для того, щоб оживити сухий, іноді нецікавий матеріал.

Метод «Акваріум». Ще один варіант кооперативного навчання, що є формою діяльності учнів у малих групах, ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, вдосконалення вміння дискутувати та аргументувати свою думку. Може бути запропонований тільки за умови, що учні вже мають добрі навички групової роботи.

 Метод «Ажурна пилка» («Мозаїка», «Джиг-со»). Дана технологія використовується для створення на уроці ситуації, яка дає змогу учням працювати разом для засвоєння великої кількості інформації за короткий проміжок часу. Ефективна і може замінити лекції у тих випадках, коли початкова інформація повинна бути донесена до учнів перед проведенням основного (базисного) уроку або доповнює такий урок. Заохочує учнів допомагати один одному вчитися, навчаючи.

«Аналіз ситуації». На уроках літератури зміст деяких понять учні засвоюють, аналізуючи певні ситуації. Такі ситуації можуть аналізуватись учнями індивідуально, в парах, в групах або піддаватись в загальному колі. Такий аналіз потребує певного підходу, алгоритму. Технологія вчить учнів ставити запитання, відрізняти факти від думок, виявляти важливі та другорядні обставини, аналізувати та приймати рішення.

Метод «Мікрофон» надає можливість кожному і кожній сказати щось швидко, по черзі, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку чи пропозицію.

Прийом «Незакінчені речення» часто поєднується з «Мікрофоном» і це дає можливість ґрунтовніше працювати над формою висловлення ідей, порівнювати їх з іншими. Робота за такою методикою дає присутнім змогу долати стереотипи, вільніше висловлюватися щодо запропонованих тем, відпрацьовувати вміння говорити коротко, але по суті й переконливо.

    Метод «Шести капелюхів».  В основу Методу «Шести капелюхів», який заснував британський психолог Едвард де Боно, покладено  ідею паралельного конструктивного мислення, при якому різні точки зору не стикаються, а співіснують.

Білий капелюх: інформація. Учень надає загальну інформацію про образ.

Жовтий капелюх: логічний позитив. Учень досліджує позитивні сторони образу.

Чорний капелюх: критика. Учень досліджує негативні сторони образу.

Червоний капелюх: почуття та інтуїція. Учень висловлює ставлення до образу за допомогою інтерактивної вправи «Мікрофон»:

Зелений капелюх: креативність. Учень виробляє креативні поради.

Синій капелюх: організація процесу. Учень в «Синьому капелюсі» формулює питання, стежить за часом, узагальнює досягнуте, формулює висновки і ставить нову мету.

Таким чином, учні вчаться оперувати різними аспектами свого мислення, які представлені метафоричними капелюхами певного кольору, по черзі, оскільки за умовами гри, кожен учасник зобов'язаний побувати в усіх капелюхах.

  Метод інсценування. Цей метод можна упроваджувати під час вивчення будь-якого уроку. Пропоную учням інсценувати найулюбленіші моменти з вивчених п’єс з розробкою сценаріїв.  Досить креативно підходять учні до створення сценаріїв інсценізації з власною інтерпретацією подій у творі.

  Метод розігрування ролей. Упроваджую через інтерактивну вправу «Авторське крісло». Пропоную учням змоделювати сучасні ситуації, подібні до тих, що змальовані в п’єсах та епічних творах.

Кожнен вчитель намагається, щоб уроки були цікавими, захоплюючими і такими, що запам’ятовуються. Особливо популярним серед учнів є ігрові проекти, де ступінь творчості учнів дуже високий, проте домінуючим видом діяльності все-таки є гра.

А. С. Макаренко говорив: «У дитячому віці гра – це норма, і дитина повинна завжди гратися, навіть коли робить серйозну справу» [9, 28]. Гра для учня є важливою, зрозумілою, злободенною, це частина його життєвого досвіду. Навчання у грі «відбувається непомітно для дитини, тому що вся її увага спрямована на гру, а не засвоєння знань, як це, буває під час навчання на уроках».

Існує дуже багато прийомів як підвищення зацікавленості учнів до навчального матеріалу:

1-й прийом «Приваблива мета», «Здивуй». Наприклад, якщо мала дитина не хоче купатися, розумна мама скаже : «Ходімо не купатися, а помити іграшку-рибку!»

2 – прийом «Відтягнута відгадка». На початку уроку вчитель задає загадку, наводить цікавий факт. Відповідь на поставлене запитання буде знайдена під час роботи над новим матеріалом.

3 – прийом «Спіймай помилку». Пояснюючи новий матеріал, учитель навмисне припускається помилок, про що обов’язково заздалегідь попереджаються учні. Можна успішно використовувати і для письмових завдань. Цей прийом успішно використовується при вивченні біографії письменника або літературної теорії.

4 – прийом «Питання до тексту». Розпочинаючи роботу з текстом, поставити перед учнями завдання : скласти питання репродуктивного та розвиваючого характеру. Потім провести конкурс на найцікавіше питання.

Гра  Так – чи ні». Використовується для зацікавленості учнів, створення ситуації деякої інтриги. Ця гра навчає учнів слухати один одного, складати розрізнені факти у єдину картину, систематизувати вже наявну інформацію, відповівши тільки  « ТАК » чи « НІ ».

Гра «Темна конячка». На дошці висять портрети письменників або літературних героїв, закриті папером. Учні повинні вгадати, кого на них зображено, прослухавши підказки.

Гра – змагання може містити запитання такого характеру: хто більше знає творів одного автора, хто назве більше героїв одного твору і т. ін.

Подобається учням і гра «Оціни сам». Кожний учень складає цікаве запитання по темі і записує його на аркуші, потім міняється з сусідом по парті і дає відповідь на запитання. Після цього міняється з сусідом позаду і дає невеличку рецензію на відповідь. Найвищий бал отримують автори найкращого запитання, найкращої відповіді та рецензії.

«Літературознавча експертиза». Сутність її зводиться до того, що учні повинні визначити автора незнайомих фрагментів тексту і переконливо, з опорою на відомі їм особливості поетики даного митця, захистити свою гіпотезу.

Вправа «Візитівка письменника» допоможе учням розвивати навички самостійного мислення та вміння узагальнювати вивчений матеріал.

Вікторина – одна з ігрових форм проведення уроку, яка полягає у змаганні учнів у відповідях на запропоновані запитання.

Гра естафета – це командне змагання, в якому на певному етапі гри одного учасника заступає інший. При цьому успіх в естафеті залежить від кожного гравця, від рівня знань, швидкості реакції, характеру взаємодії між членами команди. Такою естафетою слід вважати гру «Збери піраміду».

Гра «Дебати». Мета учасника дебатів — переконати інших у тому, що саме його підхід до рішення проблеми правильний. Проведення дебатів є ефективним способом вироблення в учнів вміння зрозуміло й логічно сформулювати свою позицію, знаходити переконливі факти й аргументи на свою підтримку.

Освіта в цілому і вчитель зокрема не можуть стояти осторонь тих процесів, які відбуваються в освіті, в суспільстві. Світ дуже швидко змінюється.    Удосконалюються технології майже у всіх сферах науки і техніки. Кількість інформації збільшується вдвічі кожні 15 років.

Творчий вчитель, що крокує в ногу з часом нових інформаційних технологій, використовує мультимедійну бібліотеку для проведення цікавих та змістовних уроків зарубіжної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                               Висновки

Включення інноваційних технологій в традиційну систему навчання збагачує учнів, допомагає розкрити здібності, таланти; робить процес здобуття знань цікавим, захоплюючим, творчим; підвищується рівень навчальних досягнень; формуються моральні якості дитини: повага до друзів, одногрупників, дорослих, до країни, у якій вони живуть; забезпечується психолого – емоційна комфортність, подальша соціальна адаптованість та вміння реалізувати особисті якості в індивідуальній чи колективній діяльності.

Таким чином рівень навчальних досягнень учнів має позитивну динаміку. Зростає читацька та творча активність учнів.

Тож особливістю інноваційного навчання є підготовка молодої людини до життя і громадської активності у суспільстві на заняттях з будь-якого предмета. Це вимагає активізації навчальних можливостей учня замість переказування абстрактної «готової» інформації, відірваної від їхнього життя і суспільного досвіду. Уроки мають захоплювати учнів, пробуджувати у них інтерес і мотивацію, навчати самостійному мисленню та діям.

На практиці головне завдання – розвивати природні задатки та створювати сприятливі умови діяльності учнів. Творчий учень – це особистість, яка вміє асоціювати, висувати нові ідеї на комбінаціях старих понять, зосереджувати думки на одних моментах, ігноруючи інші, щоб звести розумовий процес до взаємозв’язку найпростіших його частин.

Передбачивши на уроках зарубіжної літератури розв’язання різноманітних творчих завдань, спрямовуючи учнів на пошукові види робіт: бесіду за проблемними запитаннями, «Мозковий штурм», обговорення іншого фіналу твору, рольові ігри, учитель ставить учня у позицію творця.

Всі подібні методи та форми навчальної діяльності сприяють зацікавленню навчальним предметом, розвитку творчих здібностей учнів, активізують їх розумову діяльність, розвивають логіку та критичність мислення, мовленнєві вміння та навички, допомагають проявити особисте «Я», і, як результат, підвищують ефективність навчального процесу.

Впровадження інтерактивних технологій на уроках активно здійснюється сьогодні в навчальних закладах.

Ця робота є спробою поєднати використання теоретичних досліджень і  практичного досвіду в використанні окремих інноваційних форм роботи в навчально-виховному процесі.

Адже ще Василь Сухомлинський закликав: «Будьте самі шукачами, дослідниками. Якщо не буде вогника у вас, вам ніколи не запалити його в інших...» [3, 35].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ :

1.  Буряк С. Д. Острова Г.О.Інтерактивні й нестандартні уроки світової літератури/ С. Буряк, Г.Острова. –  Харків: Основа, 2005. –  246 с.

2. Бікбаєва Л. Про вивчення, узагальнення та впровадження прогресивного педагогічного досвіду / Методичні рекомендації. –  К.: 2005. –  С. 3 – 65.

3.     Ващенко Г. Загальні методи навчання /Підручник для педагогів. –   К.: 1997. – С. 3 – 125.

4.      Всесвітня література в навчальних закладах України/ №9, 2005. –   С.3 – 25.

5.      Всесвітня література в навчальних закладах України/ №6, 2009. –   35с.

6.    Ганич Н.І. Хитро, мудро, невеликим коштом…/ Урок-аукціон. –   Ж.: Всесвітня л-ра, 1998. –  №5. –  20 – 41с.

7.   Гін А.О. Прийоми педагогічної техніки/Посібник для учителів. – Луганськ: 2004. –  245с.

8.   Гладишев В.В. Впізнай героя / В.Гладишев, Т.Гренцева. –   Ж.: Всесвітня л-ра, 2000. –   №5. – 33с.

9.   Денисюк Л. Формуємо творчу особистість /  К.: 2007. С. 4 –   240.

10.  Журова Л.Е. Літературний брейн-ринг //Всесвітня л-ра, 2000. –   №5. –  С. 12 – 34.

11.  Логінов А.Ю. Психолого-дидактичні прийоми активізації навчальної діяльності учнів на уроках світової л-ри //Всесвітня л-ра, 1997. –  №11. –   С. 2  – 15.

12.   Пометун О. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання/

  О. Пометун, Л. Пироженко. –  К.: 2005. – С. 12 –  23.

13. Фіцула М.М. Педагогіка вищої школи / Навч.посіб. – К.: Академвидав, 2006.  –  С. 25 –  48.

14. Чепурна Н. Впровадження у практику досягнень науки та передового педагогічного досвіду / К.: 2007. –   С. 25 –  48.

 

                                                   Додатки

Тема. Індійська народна казка «Фарбований шакал». Викриття в образах тварин негативних людських якостей.

Мета: познайомити учнів із казкою, її національними особливостями; поняттям «мандрівний сюжет», допомогти усвідомити зміст твору; вчити дітей культурі дискутування;  дати поняття учням про індійську культуру; ознайомити зі змістом казки, вчити творчо підходити до аналізу художнього твору; роз­вивати образне, логічне мислення, навички виразного читання, переказу, коментування; обговорити риси характеру головного героя казки; виховувати кращі людські якості— працьовитість, сміливість, чесність,  повагу до сімейних цінностей, до культури і традицій інших народів.

Обладнання: презентація, картки.

Тип уроку: нестандартний урок — літературознавче до­слідження.

Епіграф уроку:                        Не микайся, Грицю, бо дурниця боком вилізе.

                                                                                                  Народна мудрість

                                                    Хід уроку

І. Організаційний момент.

Музикотерапія. (слайд 1)

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Бесіда.

- Про який жанр усної народної творчості ми говорили на минулому уроці?

- Що таке казка?

- Які види казок ви знаєте?

- Яка структура казок? (розгляд схем).

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності.

   Сьогодні ми з вами поринимо у світ індійської казки «Фарбований шакал».

IV. Сприйняття і засвоєння навчального матеріалу.

 Вступне слово вчителя.

 Казка — це наш любий приятель, який приходить до нас у дитинстві і не полишає уже дорослих. Вона супроводжує людину з найдавніших, найсивіших часів до нинішніх. Завдяки їй розвивається наша фантазія, зростає інтерес до книжки. Вона ушляхетнює наші душі, розважає, допомагає пізнати світ, кличе у мандри, велить бути сміливими й мудрими, вчить робити добро і зневажати зло. 
         - Як ви знаєте, спостерігаючи за плином життя, проблемами, які доводиться у ньому долати, народ складав казки. Ми відправляємося в далеку Індію, щоб познайомитися з казками індійського народу .

- Що ви знаєте про Індію? (Розгляд ілюстрацій, які прикріплені на дошці. «Візитівка  індійського народу»).

Слово про «Панчатантру» (виступ учнів - літераторів)

Індійська збірка народних казок та оповідей   «Панчатантра» (« Пять кошиків житейської мудрості») своїм корінням сягає у глибоку давнину – ІV століття. Авторство її приписують легендарному мудрецеві Вішнушарману. У цій книзі в образах тварин змальовано життя народу Давньої Індії.

В збірці мирно співіснують і люди, і звірі, оскільки за масками, манерами поведінки і характерами звірів вдумливий читач завжди розрізнить ту чи іншу людину.

Рольова гра «У картинній галереї». (Учні, які підготували малюнки героїв казки «Фарбований шакал»,  розміщують їх у «Картинній галереї», розповідають, яку саме подію вони відтворили.)

V. Робота над змістом казки «Фарбований шакал».

      - Визначте жанр «Фарбованого шакала».

      - Доведіть, що це казка про тварин .

Словникова робота: раджа, Шіва, Брахма.

Шіва – Індійський бог – руйнівник, бог – творець

Брахма – верховне божество, дух- творець світу.

Раджа  - правитель, князь

Слово вчителя

У багатьох народів образ шакала скоріше негативний. Так, на мусульманському Сході шакал асоціюється з дрібязким підлещуванням, лизоблюдством, підлабузництвом (причиной тому, мабуть, є звичка шакала підбирати залишки їжі великих хижаків, крокуючи за ними майже по п’ятам). Він уособлює підлість і боягузцтво. В цих країнах слова «шакал», «син шакала» — грубі образи..

Із творів видатних митців завжди черпають наснагу і натхнення для своїх художніх шедеврів режисери-постановники, художники, мультиплікатори. Не став винятком і твір «Фарбований шакал».

(Перегляд уривку мультфільму)

Колективне складання плану казки

1. Шакал Чандарава..

2. Чандарава потрапив у чан з фарбою.

3. Чому всі звірі злякалися фарбованого шакала?

4. Як вирішив Чандарава використати своє становище «нового звіра»?

5. Що вигадав шакал про своє «божественне» походження?

6. Шакал Чандарава проголошує себе раджею.

7. Коли і як звірі дізналися, ким насправді був Чандарава?

8.Як покарали Чандараву за ошуканство?

 Інтерактивна вправа «Душевний стан героя».

Виразне читання уривка казки за ролями .

  Метод «Займи позицію».

 — Як ви почували себе в ролі?

 — Що відчули звірі, почувши цю розмову?

 — Що відчув Шакал? Як він поводився в цій ситуації?

 — Яку рису характеру Шакала розкриває тут автор?

 — Чи доречними є слова епіграфа уроку? Як ви їх розумієте?

Вправа «Аналіз ситуації».

  Знайти і прочитати рядки, в яких розкривається життя звірів за царювання Шакала. Подумайте, про що свідчать ці рядки? Чи задоволений був Чандарава, що так вчинив  зі своїми  родичами.

Хвилинка відпочинку

Ми старанно потрудились,

Наші спинки потомились.

Із-за парт устаньмо тихо,

Щоб не було у класі лиха.

Всі навшпиньки підіймімось.

Руки вгору, в боки, вниз,

До сусіда повернись

І привітно посміхнись.

Годі! Трохи відпочили,

Знов за парти тихо сіли.

Прийом «Передбачення».

- Шакал Чандарава став раджею над звірями. Як йому це вдалося? Напевно, він проявив себе як мужній і завзятий воїн? Може прославився мудрістю, і тому звірі вирішили підкоритися йому?

Отже, в казці з’являється герой , який ошукує всіх.

З перших рядків казки ми розуміємо, що сенс цієї казки не тільки в зображенні певної події, а у тому , щоб навчити чогось читачів.

   Шакал – це алегоричний образ. Адже під образами тварин народ показує риси людей. Часто нам зустрічаються люди, які намагаються бути не тими, хто вони є насправді.

- Яким же був на початку казки шакал?

- Він невдаха,не може вполювати собі їжу.

- У чому виявляється хитрість шакала?

- Як шакал використав обставини зміни кольору своєї шерсті?

- Чим шакал довів мешканцям лісу ,  що він незвичайна тварина?

- За що він отримав страшну кару від лісових тварин?

- Чи співчуваєте ви шакалу?

- Чи є такі шакали в нашому житті?

Робота в парах.

1.Визначте позитивні риси характеру шакалу

2.Визначте негативні риси характеру шакалу.

      В казці народ повчає читача, що не треба бути такими довірливими, наївними.

Треба бути спостережливими.

Рубрика «Творча майстерня»

Письменники – люди творчі, ви у мене – творчі діти, які не бояться ніяких труднощів, тож я вам пропоную організувати «творчу майстерню», написавши міні-роздум «Чого мене навчила казка  «Фарбований шакал»?

Метод «Мікрофон». Охарактеризувати образ шакала Чандарава. ( Учні зачитують результати своєї роботи )

Складання асоціативного грона, або сенкану «Чого вчить і що виховує казка «Фарбований шакал».

       (Не бути лицеміром, хвальком, зарозумілим, хитрим…)

            Шакал

Хитрий, брехливий

Прикидається,  обманює,  використовує

Змінивши колір шкіри, обдурює звірів.

            Ошуканець.

VІ. Закріплення вивченого матеріалу.

Підсумок . Систематизуюча бесіда:

        Казка «Фарбований шакал» є народною, тому що у своїх творах індійський народ розкриває проблеми життя свого народу в алегоричній формі.

       — Чим сподобалась вам казка? А чим не сподобалась?

       — Чого вчить нас ця казка?

       — Який би ви придумали кінець казки?

       - Чим ця казка близька до народної?

                                      Тест

1.Казка «Фарбований шакал» належить до                 

А) казок про тварин;    Б) чарівних казок;      В) побутових казок .

2.Події в казці відбуваються

А) в Африці;                 Б) в Індії;                     В) в Єгипті.

3.І’мя фарбованого шакала

А)Табакі;                     Б) Чандавара ;              В) Какудрума.

4.Чин головного радника шакал надав

А) тигру;                    Б) леву;               В) пантері            Г) вовкові.

4.Колір , який набула шерсть шакала після фарбування

А) чорний;                Б) сірий;              В) синій;              Г) білий.

5.Чандавара був правителем

А) добрим;              Б) злим;               В) вимогливим.

6.Чим видав себе шакал:

А)ходою;               Б) фарба зникла;   В) виттям.

7.Хто роздер шакала на дрібні шматочки

А)вовки;               Б) пантера;             В) леви та їх підручні.

8.Сенс казки

А) осудити хитрість;  Б)осудити жорстокість;   В) осудити ошуканство.

9.Як повівся Чандавара зі своїми родичами шакалами

А) дав їм гарні посади;              Б)вигнав їх у шию;

В) звелів нагородити;                Г) наказав вбити.

10.Коли він почув страшенні завивання шакалів

А) він злякався;                         Б)в очах заблискотіли сльози радості;

В)він розсміявся.

11.Що робив шакал із здобиччю, яку йому приносили звірі

А) сам з’їдав;           Б) ховав на потім;        В)розподіляв її між підлеглими.

12.Який  український письменник відновив мандрівний сюжет казки у своїй творчості:

А) І.Франко;        Б)О.Вишня;                    В)П.Тичина.

Взаємоперевірка. Відповіді: 1-а;2-б; 3-в;4-в;5-б;6-в; 7-в; 8-в;9-б;10-б;

11-в; 12-а.

Рефлексія. Прийом «сну» (учні нахиляються над партами, абстрагуючись від оточення, учитель завершує урок).

   Ознайомившись із казкою  «Фарбований шакал», ми переконались, що обман ніколи не закінчується добром. Ця казка, як і багато інших творів мистецтва слова, змушує кожного з нас поглянути на себе через призму життя героя твору. Який я? Чи чесний зі своїми друзями, батьками, чи хочу бути лідером і щоб усі працювали на мене? Можливо, вперше в житті вам спало на думку дати оцінку й своїй власній поведінці.

Англійське прислів'я влучно стверджує: «Найдовша у світі відстань — відстань від голови до серця». Бажаю вам подолати цю відстань і саме серцем дати відповідь на запитання: якою я зростаю людиною?

VІІ. Домашнє завдання. Намалюйте ілюстрацію до казки (достатній та високий рівень), розфарбувати ілюстрацію (початковий та середній рівень). Підготувати репортаж з місця подій (індивідуально). Прочитати казку «Момотаро, або Хлопчик-Персик», підготувати повідомлення про Японію (випереджальне завдання).