МІНІ-ПРОЕКТ РЕФЕРАТ З ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ”

УЧЕНЬ: ГОСТЮК ІВАН І. (10-ИЙ КЛАС

План реферату

Вступ

•       Короткий огляд Першої світової війни: причини, початок і загальна ситуація в Європі.

•       Стратегічне положення України на карті Європи та її роль у військових діях.

1.   Політична ситуація в Україні на початку війни

•       Українські землі під владою двох імперій: Австро-Угорщини та Російської імперії.

•       Вплив початку війни на населення та політичні структури на українських землях.

•       Позиція української еліти щодо війни: надії на незалежність та загрози для національної ідентичності.

2.   Українські воєнні формування та їх роль

•       Легіон Українських січових стрільців (УСС): історія формування, участь у боях.

•       Боротьба за Львів і Карпати: участь українців у боях проти Російської імперії.

•       Ставлення українців до участі у війні з обох сторін фронту: Австро-Угорщина vs Російська імперія.

3.   Наслідки війни для України

•       Економічні та соціальні наслідки для українських земель: руйнація економіки, депортації, голод.

•       Національний рух в умовах війни: діяльність Української Центральної Ради, боротьба за автономію.

•       Політика окупаційних режимів щодо українського населення.

4.   Буковина в роки війни

•       Буковина як частина Австро-Угорщини: політична та соціальна ситуація.

•       Вплив війни на Чернівці та інші населені пункти Буковини.

•       Роль Буковини як важливого стратегічного регіону на кордоні з Російською імперією.

•       Депортації, біженці, руйнування інфраструктури.

5.   Магала та її історія в роки війни

•       Магала (село) у контексті Першої світової війни: важливі історичні події.

•       Життя місцевого населення під час війни: мобілізація, евакуація, збройні конфлікти.

•       Участь місцевих жителів у війні на боці Австро-Угорщини та їх доля після закінчення війни.

Висновки

•       Вплив Першої світової війни на формування української національної свідомості.

•       Наслідки війни для Буковини та Чернівців, зокрема для села Магала.

•       Значення Першої світової війни для подальших подій в історії України та її боротьби за незалежність.

ВСТУП

Короткий огляд Першої світової війни:

  Перша світова війна (1914-1918) стала результатом тривалих політичних, економічних та військових суперечностей між великими державами Європи. Основними причинами війни були:

•       Імперіалізм: країни Європи, зокрема Великобританія, Німеччина та Франція, прагнули розширити свої колоніальні володіння, що породжувало конкуренцію і напруженість.

•       Мілітаризм: держави активно озброювалися, збільшуючи армії та флот, що підсилювало ймовірність військового конфлікту.

•       Союзи: країни об'єднувалися у військово-політичні блоки, щоб захистити свої інтереси. Перед початком війни існували два основні альянси: Троїстий союз (Німеччина, Австро-Угорщина, Італія) та Антанта (Велика Британія, Франція, Росія).

•       Націоналізм: сильні національні рухи в Європі, зокрема на Балканах, призвели до зростання конфліктів між народами та імперіями.

  Безпосереднім приводом до війни стало вбивство австрійського ерцгерцога Франца Фердинанда у Сараєві 28 червня 1914 року. Це вбивство призвело до ультиматуму Австро-Угорщини Сербії, а згодом і до військових дій. У липні 1914 року Австро-Угорщина оголосила війну Сербії, що запустило ланцюгову реакцію мобілізації та оголошення війн іншими країнами.

  Війна охопила більшість європейських країн і перетворилася на глобальний конфлікт, у якому брали участь держави з усіх континентів. Військові дії велися на Західному фронті (між Німеччиною, Францією та Великобританією), Східному фронті (між Німеччиною, АвстроУгорщиною та Росією), а також на інших територіях, включаючи Африку, Азію та Близький Схід.

  Початок війни супроводжувався великими очікуваннями швидкої перемоги з обох боків, але насправді конфлікт затягнувся на чотири роки і призвів до величезних людських та економічних втрат.

Стратегічне положення України на карті Європи та її роль у військових діях.

  На початку XX століття українські землі були розділені між двома імперіями – Російською та Австро-Угорською. Це географічне положення зробило Україну однією з важливих арен військових дій під час Першої світової війни.

  Західна Україна (Галичина, Буковина та Закарпаття) перебувала під владою

Австро-Угорщини, а більшість території Східної України входила до складу Російської імперії. Через це українські землі стали фронтом протистояння між двома військовими блоками: Центральними державами (Німеччина, АвстроУгорщина) та Антантою (Росія, Франція, Велика Британія).

Стратегічне значення України:

1.     Геополітичний центр Європи: Україна знаходилася на перехресті торгових та військових шляхів, які мали ключове значення для обох ворогуючих сторін. Українські території слугували плацдармом для ведення бойових дій та контролю над стратегічно важливими регіонами.

2.     Продовольчі та ресурсні запаси: Україна була важливим сільськогосподарським регіоном, що забезпечувало як Російську, так і Австро-Угорську імперії продовольством. Контроль над українськими територіями означав доступ до великих ресурсів зерна та інших продуктів харчування, що стало критично важливим у роки війни.

3.     Фронт бойових дій: Українські землі, особливо Галичина та Волинь, стали театром кровопролитних битв між російською армією та військами АвстроУгорщини й Німеччини. Наприклад, у 1915 році російська армія розпочала наступ, відомий як Горлицький прорив, що охоплював значну частину Галичини, змушуючи австрійські війська відступати.

4.     Українські військові формування: Українці, які мешкали на території обох імперій, брали участь у війні на різних сторонах фронту. Зокрема, легіон Українських січових стрільців бився на боці Австро-Угорщини, а тисячі українців служили у російській армії. Українці також використовували ситуацію війни для активізації боротьби за автономію та національні права.

ПОЛІТИЧНА СИТУАЦІЯ В УКРАЇНІ НА ПОЧАТКУ ВІЙНИ

Українські землі під владою двох імперій: Австро-Угорщини та Російської імперії.

  На початку Першої світової війни українські землі були розділені між двома найбільшими європейськими державами – Російською імперією та АвстроУгорською імперією. Цей розподіл мав значний вплив на політичне, соціальне та культурне життя українців, а також визначав їх участь у війні на різних сторонах конфлікту.

    Українські землі під владою Російської імперії

  Більшість українських земель, зокрема Наддніпрянська Україна, перебувала під владою Російської імперії. Російська влада проводила політику русифікації, спрямовану на придушення української національної ідентичності та культури. Українська мова та культура зазнавали утисків, а будь-які прояви українського націоналізму суворо переслідувалися.

  Під час Першої світової війни Російська імперія активно мобілізувала українців для участі у бойових діях. Значна частина українських чоловіків була призвана до армії, щоб воювати на боці Росії. Водночас українські політичні діячі та інтелігенція, зокрема Михайло Грушевський, намагалися використовувати воєнну ситуацію для просування ідеї української автономії в складі Російської імперії. Однак російська влада не підтримувала подібних ідей і продовжувала політику централізації та посилення імперського контролю.

    Українські землі під владою Австро-Угорщини

  На заході українські землі, зокрема Галичина, Буковина та Закарпаття, входили до складу Австро-Угорщини. У порівнянні з Російською імперією, політичне становище українців під владою Австро-Угорщини було дещо кращим. Австрійський уряд дозволяв певні культурні та політичні свободи, зокрема існували українські школи, культурні товариства, преса та навіть політичні партії. Це дало змогу українцям у Галичині та Буковині активно розвивати свою національну ідентичність та політичні рухи.

  Під час війни Австро-Угорщина також мобілізувала українців для участі у бойових діях, і багато з них воювали у складі австрійської армії. Окрему роль у війні відігравав Легіон Українських січових стрільців (УСС), що складався з українських добровольців з Галичини та Буковини. УСС брали активну участь у боях проти російської армії, сподіваючись, що їхні військові зусилля допоможуть українському національному руху отримати автономію після війни.

    Розбіжності між імперіями

  Російська та австрійська влади суттєво відрізнялися у своїй політиці щодо українців. Якщо в Російській імперії будь-які прояви української ідентичності переслідувалися, то в Австро-Угорщині українці мали певну автономію та можливість розвивати свою культуру. Це стало однією з причин, чому українці на заході більше схилялися до ідей автономії та незалежності.

  Протягом війни українські землі часто ставали ареною бойових дій, що

спричинило значні руйнування та людські втрати. Військові дії між Російською та Австро-Угорською імперіями призвели до того, що українці опинилися у складному становищі, воюючи по різні боки конфлікту.

  Після закінчення війни розпад обох імперій відкрив можливості для українського національного руху, але водночас приніс нові виклики, оскільки українські землі стали об'єктом суперечок між новими державами, що утворилися на руїнах імперій.

УКРАЇНСЬКІ ВОЄННІ ФОРМУВАННЯ ТА ЇХ РОЛЬ

Легіон Українських січових стрільців (УСС): історія формування, участь у боях.

  Легіон Українських січових стрільців (УСС) – це військове формування українських добровольців, яке виникло в складі армії Австро-Угорщини під час Першої світової війни. Створення цього легіону стало важливим етапом в історії українського визвольного руху та боротьби за національну незалежність.

    Історія формування

  Після початку Першої світової війни українці, які проживали в Австро-Угорщині, висловили готовність захищати свої національні інтереси на боці австрійської армії. 6 серпня 1914 року у Львові було оголошено про формування Легіону Українських січових стрільців (УСС). Це військове формування виникло з ініціативи Головної української ради та Української бойової управи, які представляли політичні інтереси українців в Австро-Угорщині.

  До лав УСС вступили переважно молоді добровольці з Галичини та Буковини, які мали на меті не лише захищати Австро-Угорщину, а й боротися за автономію українців після війни. Спочатку до легіону записалося близько 28 тисяч добровольців, але австрійська влада відібрала лише 2,5 тисячі людей для служби у війську. Решта була направлена до інших підрозділів армії або відправлена на тилові роботи.     Участь у боях

  Легіон УСС брав активну участь у військових діях на східному фронті проти російської армії. Найбільш значущі бойові операції за участю січових стрільців відбулися на території Галичини, Буковини та Карпат.

•       Карпатський фронт (1914-1915 рр.): одна з перших бойових операцій Легіону УСС відбулася в Карпатах, де стрільці змагалися з російськими військами, які намагалися прорвати оборону Австро-Угорщини. Українські січові стрільці вели запеклі бої, демонструючи високу дисципліну та мужність. Особливо важкими були бої біля гори Маківка у квітні 1915 року. УСС зазнали значних втрат, але змогли утримати позиції, здобувши собі славу як хоробрі та віддані солдати.

•       Галичина: УСС також активно діяли на території Галичини, де брали участь у боях під час великого наступу російської армії у 1916 році. Особливо важливими стали бої біля міста Бережани, де січові стрільці знову показали свою ефективність у бою. Легіонери УСС здійснювали розвідку, охороняли важливі стратегічні об'єкти та брали участь у численних наступах і оборонних операціях.

•       Літній наступ 1917 року: УСС брали участь у літньому наступі австроугорської та німецької армії на території Галичини та Волині. Легіон стрільців боровся з російськими військами, виконуючи завдання на найважливіших ділянках фронту.

    Значення Легіону УСС

  Легіон Українських січових стрільців став символом національного руху українців у період Першої світової війни. Хоча стрільці формально воювали у складі австроугорської армії, вони мали власні національні цілі – створення незалежної України або, принаймні, отримання автономії в складі Австро-Угорщини.

  УСС стали першим регулярним військовим формуванням українців у новітній історії. Їхня діяльність мала великий вплив на формування національної свідомості та стала важливим етапом у боротьбі за незалежність. Багато колишніх січових стрільців після закінчення Першої світової війни приєдналися до українських визвольних змагань, зокрема до Української Галицької армії (УГА) та Армії УНР.

  Таким чином, Легіон Українських січових стрільців не лише взяв активну участь у боях Першої світової війни, але й став важливою ланкою у ланцюгу українського національновизвольного руху, що зрештою призвело до проголошення незалежності України у 1918 році.

Боротьба за Львів і Карпати: участь українців у боях проти Російської імперії.

  Під час Першої світової війни українські землі, особливо Галичина та Карпати, стали важливим театром бойових дій між Австро-Угорщиною та Російською імперією. У цьому протистоянні українці, що проживали на західних землях (Галичина, Буковина), брали активну участь у складі австро-угорських військ, намагаючись захистити свої національні інтереси та здобути автономію. Одним із найважливіших періодів війни для українців стали битви за Львів і Карпати.

    Боротьба за Львів

  На початку війни, у вересні 1914 року, російська армія розпочала великий наступ на Галичину, що перебувала під владою Австро-Угорщини. Метою цього наступу було захоплення ключових міст, зокрема Львова, що мав важливе стратегічне значення як адміністративний і культурний центр регіону.

•       Захоплення Львова російськими військами: 3 вересня 1914 року російські війська увійшли до Львова. Це стало серйозною поразкою для австроугорської армії та великим ударом по українцях, які сподівалися на підтримку Австрії у своїх національних прагненнях. У ході окупації російська влада розпочала репресії проти українських політичних діячів та інтелігенції, оскільки побоювалася поширення українського націоналізму. Львів залишався під російським контролем до весни 1915 року, коли австроугорські війська за підтримки Німеччини почали контрнаступ.

•       Бої за звільнення Львова: У травні 1915 року почалася масштабна військова операція, відома як Горлицький прорив, у ході якої австроугорські та німецькі війська прорвали російський фронт. У ході цього наступу російські війська були змушені відступати, і 22 червня 1915 року Львів був

звільнений австроугорськими військами. У цьому звільненні брали участь і українські січові стрільці, які змагалися за відновлення контролю над Галичиною.

    Бої в Карпатах

  Бої в Карпатах були одними з найжорстокіших на східному фронті. Цей гірський регіон мав стратегічне значення, оскільки через Карпати проходили шляхи, які з'єднували Австро-Угорщину з її союзниками.

•       Карпатська операція (1914-1915): У Карпатах велася запекла боротьба між австро-угорськими та російськими військами. Українські січові стрільці активно брали участь у цих боях, особливо на початку 1915 року. Основною метою австро-угорських військ було утримання Карпатських перевалів і недопущення прориву російської армії до Угорщини.

•       Гора Маківка: Одним із найбільш символічних епізодів участі українців у боях за Карпати став бій за гору Маківка у квітні-травні 1915 року. Українські січові стрільці вели героїчні бої проти російських військ, що намагалися прорватися через Карпати. Попри значну перевагу противника, стрільці змогли утримати свої позиції і відбити кілька атак росіян. Ця битва стала символом стійкості та мужності українців у боротьбі за свою землю.

    Значення участі українців у боях

  Участь українців у боях за Львів і Карпати під час Першої світової війни мала важливе значення для українського національного руху. Українські січові стрільці не тільки воювали за австро-угорські інтереси, але й мріяли про незалежність України або хоча б здобуття автономії в складі Австро-Угорщини. Військовий досвід, набутий у цих боях, а також зміцнення національної свідомості стали важливим підґрунтям для подальших українських визвольних змагань після війни.

  Попри те, що українці в Галичині зазнали великих втрат і руйнувань, їхня боротьба проти російських військ мала символічне значення в контексті протистояння українського національного руху з імперськими силами.

НАСЛІДКИ ВІЙНИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Економічні та соціальні наслідки для українських земель: руйнація економіки, депортації, голод.

  Перша світова війна мала катастрофічні наслідки для українських земель, які перебували під владою двох імперій – Австро-Угорської та Російської. Військові дії охопили значну частину України, спричинивши масову руйнацію економіки, погіршення соціальної ситуації та людські втрати.     Економічні наслідки

1.     Руйнування інфраструктури: Бойові дії на території України призвели до значних руйнувань. Міста, села, залізниці, мости, ф абрики й заводи зазнали масових пошкоджень. Особливо постраждали регіони Західної України, такі як Галичина, Буковина і Волинь, через які проходив фронт. Це порушило торговельні зв'язки, призвело до скорочення виробництва та фактично паралізувало економічне життя.

2.     Занепад сільського господарства: Сільське господарство, яке було основою економіки більшості українських земель, зазнало великого спустошення. Під час війни багато селян були мобілізовані до армії, що спричинило нестачу робочої сили. Землі залишалися необробленими, худоба була реквізована для потреб армії, а врожай знищений або реквізований. Це спричинило різке скорочення сільськогосподарського виробництва та поставок продуктів.

3.     Фінансова криза: Війна призвела до глибокої фінансової кризи на українських землях. Високі військові витрати, реквізиції та падіння виробництва спричинили зростання інфляції, що призвело до обезцінення грошей та збідніння населення. Особливо важкою була ситуація в російській частині України, де грошова система фактично розвалилася до кінця війни.     Соціальні наслідки

1.     Депортації та біженці: Під час війни мільйони українців стали жертвами депортацій та примусових переселень. Особливо жорстокими були дії Російської імперії під час відступу її армії у 1915 році. Російська влада організувала масові депортації українців до Сибіру та центральних регіонів Росії, підозрюючи їх у співпраці з австрійськими військами. Багато українців із Галичини та Буковини були депортовані або примусово переселені через підозри в нелояльності до Російської імперії.

2.     Голод: Погіршення економічної ситуації та війна призвели до продовольчої кризи на українських землях. Реквізиції продуктів для військових потреб, знищення сільськогосподарських угідь та інфраструктури призвели до голоду, особливо в західних регіонах України. Населення страждало від нестачі хліба та інших продуктів, що стало причиною численних смертей від голоду та хвороб.

3.     Масові втрати серед населення: Українці, як піддані двох імперій, масово брали участь у бойових діях на різних фронтах. Сотні тисяч українців загинули в битвах, багато інших повернулися з війни пораненими або інвалідами. Це призвело до демографічної кризи, а також до великої кількості сиріт і вдів.

4.     Погіршення соціальних умов: Війна спричинила різке падіння рівня життя населення. Люди страждали від нестачі харчів, високих цін, безробіття та руйнування соціальної інфраструктури. Медичні послуги стали майже недоступними, а епідемії тифу та інших хвороб поширювалися через погані санітарні умови. Багато українців втратили домівки через бойові дії, і тисячі людей опинилися на межі виживання.

    Політичні наслідки

  Політична ситуація на українських землях також різко змінилася. Занепад двох імперій, Австро-Угорщини та Росії, підштовхнув український національний рух до активної боротьби за незалежність. Соціальні й економічні наслідки війни стали каталізатором для революційних подій, які невдовзі призвели до спроби створення незалежної Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

  Таким чином, Перша світова війна мала глибокі економічні, соціальні та політичні наслідки для України. Зруйнована економіка, соціальна криза та політична нестабільність створили підґрунтя для визвольної боротьби українського народу в наступні роки.  

БУКОВИНА В РОКИ ВІЙНИ

Вплив війни на Чернівці та інші населені пункти Буковини.

  Перша світова війна значно вплинула на Буковину, особливо на її столицю — Чернівці, а також на навколишні села, такі як Магала. Буковина на той час входила до складу Австро-Угорської імперії, і цей регіон, як стратегічно важлива прикордонна територія, опинився в епіцентрі воєнних дій між австро-угорськими та російськими військами.

    Бойові дії на території Буковини

У   ході війни Буковина неодноразово переходила з рук у руки між австроугорськими та російськими військами. Російські війська кілька разів захоплювали регіон, намагаючись закріпити свій контроль над важливими прикордонними землями, що призвело до численних боїв і значних руйнувань.

1.     Окупація російськими військами (1914-1917): У вересні 1914 року російські війська захопили Чернівці та окупували Буковину. Окупація тривала до середини 1915 року, коли австро-угорські та німецькі війська провели контрнаступ і відновили контроль над регіоном. Однак у 1916 році росіяни знову захопили Чернівці в ході Брусиловського прориву, що тривало до 1917 року. Кожна окупація супроводжувалася серйозними економічними та соціальними наслідками для місцевого населення.

2.     Руйнування та втрати: Часті зміни влади та військові операції призвели до руйнування інфраструктури Чернівців та інших населених пунктів Буковини. Були зруйновані будинки, школи, церкви та громадські будівлі. Велика кількість людей загинула або постраждала внаслідок бойових дій. Місцеве населення потерпало від нестачі продовольства, медикаментів і життєво важливих ресурсів.

    Соціальні наслідки для населення

1.     Депортації та переселення: Під час окупації російські війська проводили депортації українців і румунів з Буковини, підозрюючи їх у співпраці з австроугорською владою. Чимало людей були депортовані до Сибіру або примусово переселені в інші регіони Російської імперії. З іншого боку, австро-угорська влада також здійснювала переселення буковинців, побоюючись їхньої нелояльності після відступу росіян.

2.     Голод і злидні: Війна призвела до економічної кризи, яка особливо сильно вдарила по сільських районах Буковини. Через бойові дії та реквізиції населення страждало від нестачі продуктів харчування. Багато селян залишилися без засобів до існування, а голод охопив регіон, посилюючи страждання місцевого населення.

3.     Епідемії: Війна також призвела до спалаху епідемій, таких як тиф та інші інфекційні захворювання, оскільки санітарні умови в Чернівцях та інших населених пунктах Буковини значно погіршилися. Недостатність медичних ресурсів ускладнювала боротьбу з хворобами, що ще більше збільшувало смертність.

    Вплив на культурне життя

  Війна також негативно вплинула на культурне життя Буковини. Через постійні зміни влади та бойові дії робота багатьох освітніх і культурних установ була припинена. Школи, університети та інші заклади були закриті або пошкоджені, що перервало навчальний процес для багатьох студентів та учнів. Російська окупація супроводжувалася репресіями проти української та румунської інтелігенції, а також обмеженням національного та культурного життя.

    Політичні наслідки

  Закінчення війни принесло Буковині нові політичні зміни. У результаті розпаду Австро-Угорщини у 1918 році Буковина пережила значні політичні зміни, які зрештою призвели до включення північної частини регіону до складу України (зокрема, УНР), а південної – до складу Румунії. Війна створила умови для подальших визвольних рухів серед українців Буковини, які прагнули національної автономії або навіть незалежності.

  Таким чином, Перша світова війна мала руйнівний вплив на Буковину, зокрема на Чернівці. Військові дії, депортації, голод та інші соціальні наслідки значно погіршили життя місцевого населення, а економічні втрати ще довго відчувалися після закінчення війни.  

МАГАЛА ТА ЇЇ ІСТОРІЯ В РОКИ ВІЙНИ

  Магала, невелике село в Буковині, яке знаходиться неподалік Чернівців, також відчула на собі значні наслідки Першої світової війни. У той час Магала, як і інші населені пункти Буковини, була частиною Австро-Угорської імперії, яка опинилася на передовій лінії фронту. Це поставило село в епіцентр драматичних подій, які суттєво вплинули на життя місцевих жителів.

    Стратегічне значення та воєнні дії

  Магала, розташована на важливому шляху між Чернівцями та іншими регіонами, мала стратегічне значення під час війни. Близькість до Чернівців, столиці Буковини, зробила її частиною зони бойових дій, особливо під час російського наступу. Коли у вересні 1914 року російські війська захопили Буковину, Магала опинилася під окупацією.

1.     Російська окупація: Як і Чернівці, Магала зазнала окупації російськими військами в період з 1914 по 1917 роки. Російська армія встановила свій контроль над селом, що вплинуло на повсякденне життя його жителів. Російські власті часто підозрювали місцеве населення в нелояльності та співпраці з австро-угорськими силами. Це призвело до посилених репресій та контролю за місцевими жителями.

2.     Руйнування та реквізиції: Під час військових операцій у регіоні село постраждало від реквізицій та руйнувань. Багато будівель у Магалі було пошкоджено або зруйновано, особливо через часті артилерійські обстріли та бої. Земельні ресурси та худоба були реквізовані для потреб армій, а це позбавило селян засобів до існування. Сільське господарство, яке було основою економіки села, опинилося в занепаді через війну.     Соціальні наслідки для жителів Магали

1.     Мобілізація чоловіків: Багато мешканців Магали були мобілізовані до армії Австро-Угорщини, яка вимагала значної кількості військовослужбовців для захисту фронту. Чоловіки, які залишили свої домівки, щоб воювати на різних фронтах, не завжди поверталися додому. Це призвело до демографічних втрат для села і створило труднощі для сімей, які залишилися без підтримки.

2.     Депортації та переселення: Під час російської окупації частина населення Магали, як і інших сіл Буковини, зазнала депортацій. Російська адміністрація проводила переселення мешканців, підозрюючи їх у зв’язках з австрійськими або німецькими військами. Деякі родини були депортовані до віддалених регіонів Росії або примусово переселені до інших частин імперії.

3.     Голод та нестача ресурсів: Військові дії призвели до економічної кризи в селі. Реквізиції продуктів, погіршення сільськогосподарського виробництва та обмежений доступ до життєво необхідних товарів призвели до нестачі харчів і голоду. Жителі села, залишені без основних засобів для існування, страждали від злиднів, і багато з них змушені були покинути свої домівки в пошуках безпечнішого місця.     Культурні та політичні зміни

1.     Національний рух: Незважаючи на важкі умови війни, українці в Магалі та інших селах Буковини продовжували підтримувати ідею національного самовизначення. Після розпаду Австро-Угорщини в 1918 році, у Магалі, як і в інших частинах Буковини, активізувався український національний рух. Місцеві мешканці прагнули створення власної національної держави або приєднання до незалежної України. Водночас на ці території претендувала Румунія, що призвело до політичних конфліктів.

2.     Повоєнна ситуація: Після закінчення війни і розпаду Австро-Угорщини село опинилося у складі Румунії. Це викликало нові зміни в житті села, адже румунська влада прагнула інтегрувати Буковину до свого складу і проводила політику румунізації місцевого населення. Однак українці в Магалі зберігали свою мову, культуру та традиції, продовжуючи боротьбу за збереження своєї національної ідентичності.

    Пам’ять про війну

   Незважаючи на важкі втрати та руйнування, Перша світова війна залишила значний слід в історії Магали. Місцеві жителі довго згадували ті часи як період великих страждань і боротьби, але також і як важливий етап у формуванні української національної свідомості. Після війни в селі встановили пам'ятні знаки на честь загиблих мешканців, які брали участь у бойових діях або стали жертвами окупаційного режиму.

  Таким чином, роки Першої світової війни стали для Магали важким випробуванням. Село постраждало від окупації, бойових дій та економічної кризи, але, попри це, його жителі зуміли зберегти свою національну ідентичність та внесли свій вклад у національновизвольний рух України.

ВИСНОВКИ

    Перша світова війна стала однією з найважливіших і найбільш руйнівних подій ХХ століття, яка мала глибокі наслідки для всього світу, включаючи Україну.

Розташована на перетині двох великих імперій — Австро-Угорської та Російської — Україна опинилася в епіцентрі воєнних дій і стала об'єктом стратегічного інтересу обох сторін. Війна принесла українським землям численні трагедії, економічну руйнацію та соціальні потрясіння.

    Українські землі опинилися в різних умовах під владою двох імперій. На заході українці воювали в складі Австро-Угорщини, на сході — в армії Російської імперії. Виникнення Легіону Українських січових стрільців показало, що українці були готові до боротьби за власні інтереси, незважаючи на зовнішні впливи. Бої за Львів, Карпати та участь українців у військових діях проти Росії свідчать про початок визвольної боротьби, яка набула більшого розмаху після війни.

    Соціально-економічні наслідки війни для України були жахливими: руйнування інфраструктури, депортації, голод та загальна криза спричинили зубожіння населення і втрату багатьох людських життів. Війна сприяла посиленню національної свідомості серед українців, що стало передумовою для майбутніх політичних змін і спроб створення незалежної Української держави.

    Буковина, зокрема Чернівці та село Магала, відчула на собі тяжкі наслідки війни через окупації, депортації та руйнування. Місцеве населення пережило важкі часи, але, попри це, зберегло свою національну ідентичність і продовжило боротьбу за самовизначення.

    Війна заклала основи для майбутньої політичної перебудови Європи, розпаду великих імперій і створення нових національних держав. Для України Перша світова війна стала поштовхом до боротьби за незалежність, яка, хоча й не завершилася повною перемогою в 1918 році, дала початок визвольному руху, що триватиме у наступні десятиліття.

Цей реферат приготував Гостюк Іван Іванович, учень 10-го класу

Магальського Ліцея ім.Григорія Нандриша. Для урока по Історії України про ‘Першу світову війну’

Електронна версія проекта