Які відносини склалися між українським радянським керівництвом тацентральною владою у 1920 р.  Як відновлювалася радянська влада 

в Україні

Особливості політики більшовиків в Україні наприкінці 1919 р. –  на початку 1920 р.

ØКерівництво РКП(б), зваживши на негативний досвід двох війн з УНР, зробило все можливе, щоб третє вторгнення більшовицьких збройних сил виглядало як визвольний похід, а не чергова окупація.

ØУтретє повернувшись в Україну, більшовики зробили все для того, щоб ніколи більше не втратити контроль над нею. Л Троцьким, наголошувалося: «Без українського вугілля, заліза, руди, хліба, солі, Чорного моря Росія існувати не може».

ØЯк і в попередні роки, політичний курс щодо України розробляли в Москві, й він враховував насамперед інтереси більшовицького центру. Вони передбачали уніфікацію життя в Україні за російським зразком.

ØПроте, після тривалої боротьби з українським національним рухом, більшовики стали обачнішими. Вони почали шукати собі політичних союзників серед

українських лівих політичних партій (обіцяючи політичні преференції) та намагалися завоювати прихильність серед селянства, припинивши безоглядне

насадження колективних господарств (комун)

19 листопада 1919 р. X. Раковський передав В. Леніну «Тези з українського питання». У цьому документі йшлося про потребу відновлення УСРР з конституційним статусом незалежного державного утворення, але на засадах

«воєннополітичного союзу»

21 листопада 1919 р. політбюро ЦК схвалило їх, поклавши в основу резолюції

«Про Радянську владу на Україні»

Відродження рад в Україні знову почалося зі створення ревкомів

11 грудня 1919 р. в Москві відбулося засідання членів президії ВУЦВК і Раднаркому

УСРР, на якому був затверджений склад Всеукраїнського революційного комітету (Всеукрревкому) –центрального тимчасового надзвичайного органу радянської влади в Україні

Лютий 1920 р.  - Всеукрревком припинив існування. Влада перейшла до Раднаркому на чолі з Х. Раковським і ВУЦВК на чолі з Г. Петровським

Більшовикам, для повного керівництва Союзники/конкуренти:  країною, треба було усунути конкурентні Українська комуністична партія політичні організації й утвердити боротьбистів (УКП(б)). Лідери – Г. однопартійність Гринько, В. Блакитний, О. Шумський, 

П. Любченко.

В. Ленін, обіцяючи «незалежність» УСРР, у березні 1920 р. змусив УКП(б) до саморозпуску і злиття з КП(б)У.

Порівняння політики більшовиків стосовно України  у 1919 та 1920 рр. 

(за фрагменами резолюції ЦК РКП(б) «Про Радянську владу на Україні»)

Національно- 1. УСРР зберігала формальні ознаки державне незалежності, у принципових питаннях

будівництво        підпорядковувалась Москві.

2. Створено «військово- політичний союз» з Росією, за яким об'єднувалися: військові організації і військове командування; ради народного господарства (вищі органи керівництва промисловістю); управління залізничним транспортом; наркомати фінансів; наркомати праці. Керівництво цими п'ятьма галузями зосереджувалося в московських колегіях.

3. У населених пунктах створювали військово-революційні комітети - ревкоми для здійснення радянського будівництва. 4. Своїх противників більшовики оголошували контрреволюціонерами і розправлялися з ними за допомогою ЧК.

5. Елементами комуністичного будівництва було запровадження політики «воєнного комунізму». 

1. Проводити принцип самовизначення націй, підтверджувати, що РКП стоїть на принципі визнання самостійності України. 2. Переконувати населення України про необхідність якнайтіснішого союзу для всіх радянських республік в їх боротьбі з грізними силами всесвітнього імперіалізму.

3.               Форми цього союзу буде остаточно вирішене самими українськими робітниками і трудящими селянами.

4.               Переконувати, що відносини між УСРР і РСФРР визначаються федеративним зв'язком...  

Культурно- 1. Створено 1919 р. Народний освітня комісаріат освіти УСРР .

сфера         2. Перетворення приватних гімназій та         ліцеїв       на   стандартизовану державну установу з       семирічним навчанням - «єдину трудову школу». ЗЛіквідацїїя автономії університетів і закріплення за ними комісарів.

4. Курс на ліквідацію університетів як осередків буржуазних настроїв у суспільстві, на базі університетських факультетів започатковувалися інститути - галузеві навчальні заклади. 

1.               Усебічно сприяти усуненню всіх перешкод до вільного розвитку української мови й культури...

2.               Члени РКП на території України мають на ділі втілювати право трудящих мас учитися і розмовляти в усіх радянських установах рідною мовою, всіляко протидіючи спробам штучно відтіснити українську мову на другий план.

3.               Прагнення перетворити українську мову на знаряддя комуністичної освіти трудящих мас.

4.               Негайно вжити заходи для того, щоб в усіх радянських установах була достатня кількість службовців, які володіють українською мовою, і щоб надалі всі службовці вміли розмовляти українською мовою... 

Аграрні          1.      Продрозкладка       -        вилучення відносини          «надлишків» продовольства у селян, фактично,          продрозверстка нагадувала реквізицію.

2.                    Кругова   порука     у       виконанні продрозкладки.

3.                    Опора на комнезами і продзагони при здійсненні продрозкладки.

4.                    Створення великих соціалістичних господарств: радгоспів і комун. Здійснення суцільної колективізації селянських господарств. 

1.Завданням Радянської влади на Україні є завоювання до себе довіри з боку не тільки селянської бідноти, а й широких верств середнього селянства. 2. Повна ліквідація відновленого

Денікіним поміщицького землеволодіння з передачею земель безземельним і малоземельним.

3.               Радянські господарства будувати тільки в строго необхідних розмірах, зважаючи на життєві інтереси навколишнього селянства.

4.               У справі об'єднання селян у комуни, артілі тощо строго проводити політику партії, яка не допускає ніякого примусу, полишаючи це виключно на вільне вирішення самих селян і суворо караючи за всякі спроби внести в цю справу примус. 

У чому полягала суть комуністичного будівництва в УСРР у 1920 р.

Робота з підручником

Метод “Прес”

Опрацювати п. 2 (с. 104-105), дати відповіді на запитання 

Я вважаю… Тому що… Наприклад… Отже…

1)Висловіть своє ставлення до політики економічних перетворень, що її провадили в Україні більшовики.

2)Як характеризують нову владу поняття «дезертир трудового фронту», «табори примусових робіт», «колективна відповідальність» тощо?

3)Поміркуйте, зміцненню чи послабленню більшовицької влади сприяла політика «воєнного комунізму» в

Україні?

4)Чи хотіли б ви жити за тих часів?

Суть комуністичного будівництва в УСРР у 1920 р.

üВоєнний комунізм.

ØНаціоналізація (у формі конфіскації). Над одержавленими підприємствами почав стрімко розгалужуватися колосальний управлінський апарат Бюро з відбудови промисловості (Промбюро) ØТрудова повинність. Небажання робітника працювати там і тоді, де і коли це було потрібно для держави, влада сприймала як контрреволюційний виступ («дезертир трудового фронту», табори примусових робіт)

ØПродрозверстка. По всій Україні створювали комітети незаможних селян (комнезами), що були покликані організовувати й контролювати вилучення продовольства. Установлювалася колективна відповідальність (кругова порука) сільських громад за виконання встановлених центром норм.

ØБоротьба з «куркулями». (заможні селяни (одноосібники)). 

ØДержавний бартер. Розрахунки між установами та підприємствами могли здійснюватися тільки за безготівковою формою. було підготовлено проект заміни грошей «тродами» (трудовими одиницями) – заміна не відбулась

Квітень 1920 р – укладання Варшавської угоди між

Директорією та урядом Польщі (три таємні конвенції)

                                   Польща (Ю. Пілсудський)                                УНР (С. Петлюра)

Прагнув відновити Річ Посполиту (кордони 1772 р), Прагнув відстояти незалежність УНР, знайти узаконити завоювання західноукраїнських земель зовнішню підтримку для боротьби із та унеможливити продовження більшовицької більшовиками.  агресій на Польщу.       

Варшавська угода 21-24 квітня 1920 р.: політична, торговельно-економічна та військова угоди:

-        Польща визнавала незалежність УНР та Директорію УНР на чолі з С. Петлюрою як верховну владу в державі;

-        польський уряд зобов'язувався не укладати міжнародних угод, спрямованих проти України;

-        українському населенню в Польщі, як і польському в Україні, гарантувалися національнокультурні права;

-        кордон між Польщею та УНР встановлювався по лінії контрольованих військами

Пілсудського територій: у межах Польщі залишалися Холмщина, Підляшшя, Посяння й Лемківщина (від 1918 р.), Західна Волинь і частина Полісся до Збруча й Горині (від травня 1919 р.) і Східна Галичина (від липня 1919 р.).

-        об'єднання сил для боротьби з більшовиками (Польща мусила забезпечити військо УНР озброєнням та боєприпасами, а УНР польські формування - продовольством, фуражем тощо).

-        3бройні сили УНР підпорядковувались польському командуванню       

           Робота з документом

Подискутуйте, зваживши на позиції галичан і Петлюри, про переваги і недоліки Варшавської угоди. Скористайтеся аргументами М. Лозинського, наведеними в джерелі (с. 106).

«Українсько-польський союз від самого початку був приречений на поразку, проте дав можливість на рік подовжити історію УНР» (В. Верстюк)

Варшавський договір дав реальну можливість ще на рік продовжити масштабну збройну боротьбу за визволення України і зберегти основи національної державності, бо... 

1)            С. Петлюрі видалось можливим поступитися частиною української території для того, щоб відстояти (втримати) державність на Великій Україні.

2)            С. Петлюра керувався єдиним прагненням бачити Україну самостійною державою. Завдяки союзу з Польщею він сподівався отримати підтримку і визнання країн Антанти. Він був переконаний, що головна загроза Україні виходить не від Польщі, а від більшовицької експансії і прагнення спинити її змусило його пожертвувати Східною Галичиною.

3)            Країни Антанти, Д. Ллойд-Джордж виступив з ініціативою припинення збройної боротьби проти радянської влади та збереження територіальної цілісності Росії. Лише союз з Ю. Пілсудським давав шанс продовжити боротьбу. 

«Українсько-польський союз від самого початку був приречений на поразку, проте дав можливість на рік подовжити історію УНР» (В. Верстюк)

Українсько-польський союз від самого початку був приречений на поразку, бо...

1)        Цей союз значною мірою був і залишався «персональним союзом» двох глав держав - Петлюри і Пілсудського - і спирався на їхні особисті відносини й домовленості.

2)        Обидва лідери не змогли переконати в доцільності союзу своїх співвітчизників, і спільна українсько-польська акція не стала консолідуючим національним чинником ні в Україні, ні в Польщі.

3)        Петлюра, і Пілсудський зустрілися з жорстокою опозицією і в українському, і в польському суспільствах.

4)        Варшавську угоду в Україні підтримало тільки дуже вузьке коло сподвижників  С. Петлюри.

5)        Сподівання С. Петлюри на те, що спільний похід в Україну викличе вибух селянського повстанського руху проти червоних, майже не виправдалося. Причиною такого стану стала поведінка польського війська в Україні, які вели себе не як союзники, а як завойовники-окупанти.

6)        Небажання польської сторони сприяти розбудові української армії, яка була, фактично, обмежена двома дивізіями.

7)        Галицькі бригади, що перебували у складі Червоної армії і перейшли на бік Армії УНР, на вимогу польського командування були роззброєні та інтерновані.

8)        Несприятливий зовнішньополітичний фактор, небажання країн Антанти бачити на післявоєнній карті Європи Українську державу є однією з найсуттєвіших причин невдачі

Як розгорталися воєнні дії на теренах України навесні — восени 1920 р.

25 квітня 1920 р. – початок наступу українсько-польських військ  на радянську Україну

ØСтратегічна мета війни: повний разгром Червоної армії на Правобережній Україні.

ØВійська УНР: 6-та Січова дивізія Армії УНР під командуванням полковника Марка Безручка та 3-тя Залізна Стрілецька дивізія під командуванням полковника Олександра Удовиченка.

ØДві бригади УГА, які перейшли на службу радянської влади, приєдналися до українськиї військ. Однак польське командування роззброїло й розформувало галичан.

ØВикористовуючи чисельну перевагу, союзні війська швидко просувалися на схід

(звільнено Козятин, Бердичів, Житомир, Коростень…)

7 травня 1920 р. – вступ українських та польських військ до Києва

ØРадянські війська організовано покинули Київ та почали готуватися до контрнаступу, чекаючи підходу резервних частин Червоної армії.

ØС. Петлюра сподівався, що антибільшовицький рух підтримає бойові дії, але марно. Зусиллями більшовицьких частин особливого призначення (ЧОП) будь-які прояви руху опору було придушено. Польські солдати та офіцери чинили погроми проти єврейського та українського населення, вдавалися до переслідувань і репресій проти православного духовенства.

12 червня 1920 р. – радянська армія захопила Київ

12 червня 1920 р. – радянська армія захопила Київ

Передислокувавши сили із Сибіру, Кавказу й інших місць, Червона армія вже наприкінці травня 1920 р. перейшла в контрнаступ (Білорусь). На початку липня 1920 р.  червоні вийшли до р. Збруча. Знехтувавши законами воєнної стратегії, вони повели наступ одночасно й на Варшаву, і на Львів. В обозах уже їхали «незалежні» уряди «Галицької» та «Польської соціалістичних радянських республік»

ЗАУВАЖТЕ

Британський      міністр      іноземних      справ      лорд 

Дж. Керзон     у       спеціальній     ноті вимагав від   Серпень 1920 р. –  радянської Росії, щоб вона зупинила свої війська на        «Диво на Віслі».

визначеній Антантою східній межі розселення Польські війська завдають поляків («лінія Керзона»). Однак Раднарком РСФРР поразки Червоній армії та відмовився від посередництва та вважав, що війна переходять в контрнаступ вже скоро завершиться перемогою та початком світової революції

Польсько-більшовицьке перемир’я в жовтні 1920 р. позбавило уряд та армію

УНР єдиного союзника. В листопаді 1920 р.  армія УНР відступила за Збруч, де була роззброєна й інтернована польськими властями

18 березня 1921 р. – Ризький мир. 

За його умовами обидві сторони зобов’язувалися припинити воєнні дії. Окрім того, договір анулював Варшавську угоду між Польщею й УНР та встановив нові кордони, за якими

Західна Україна й Західна Білорусь входили до складу Польщі

Поразка білогвардійського руху

Серпень-жовтень 1920 р. – війська П. Врангеля захоплюють Північну Таврію та південну частину Катеринославщини

ЗАУВАЖТЕ

Усі спроби здійснити десанти на Таманському півострові й підняти Донське й Кубанське козацтва на антибільшовицьке повстання були невдалими. Селяни й козаки ще пам’ятали режим А. Денікіна й не довіряли П. Врангелю. Тим часом

Червона армія заблокувала десанти

Для боротьби із білогвардійцями більшовики утворили Південний фронт на чолі із

Михайлом Фрунзе і уклали союз із махновцями, обіцяючи їм після завершення війни автономію Гуляйпільського повіту, безперешкодне пропагування анархістських ідей, допомога боєприпасами і спорядженням

Після розгрому П. Врангеля радянське командування вирішилорозправитися  з махновцями

26 листопада 1920 р. – М. Фрунзе видав

Вереснь 1921 р. –  

наказ, у якому вимагав «вважати

Н. Махно перейшов радянсько-

Махна і його загони ворогами румунський кордон

радянської влади»

Поразка українського визвольного руху

У січні 1921 р. представники керівництва УНР, що перебували в Польщі, створили Повстансько-партизанський штаб для підготовки загального повстання проти більшовицького режиму в Україні. Організацію походу в Україну С. Петлюра доручив генерал-хорунжому Ю. Тютюннику. Цей рейд отримав назву Другого зимового походу. Завданням походу було надати військову допомогу антибільшовицькому повстанському руху в Україні

17 листопада 1921 р. у бою біля селища Малі Міньки 359 бійців армії УНР потрапили в полон і були розстріляні біля міста Базар

üДругий зимовий похід підрозділів Армії УНР став останньою спробою збройним    шляхом

незалежність      України

Української революції 1917-1921 рр.  üПодіями Другого зимового походу завершилася Українська революція 1917-1921 рр. 

üБільшовицька армія осені 1921 - зими репресивними придушила останні осередки опору й спроби повстанського руху в

Україні

üЗавдяки Варшавській угоді, яка була неоднозначно сприйнята в українському суспільстві, Україна отримала допомогу від Польщі в боротьбі з більшовицькою владою.

üРезультати війни союзницьких українсько-польських військ із більшовицькими силами в 1920 р. були закріплені Ризькою угодою.

üДругий зимовий похід став подією, якою завершилася Українська революція 1917—1921 рр.

üЗа своїм історичним значенням Українська революція 1917—1921 рр. посідає чільне місце в національно визвольній боротьбі українського народу

Підведення підсумків уроку

«Сьогодні на уроці я навчився (навчилась) …»

Домашнє завдання

1)        Опрацювати параграф 15.

2)       
Визначте здобутки українського визвольного руху 1917-1921 рр. та причини його поразки.

3)        Підготувати презентацію про С. Петлюру. 

4)        Завершіть складання таблиці «Події Української революції 1917—1921 рр.»