Реформи Олександра ІІ та Україна

Про матеріал

Урок, присвячений темі реформ в Російській імперії у другій половині ХІХ ст. Розкрито сутність аграрної та інших реформ і їх вплив на українські землі.

Розробка містить конспект уроку та робочий лист, призначений для учнів, який вони заповнюють протягом уроку.

Перегляд файлу

КЛАС ДАТА __________

РЕФОРМИ ОЛЕКСАНДРА ІІ В РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ ТА УКРАЇНА

Мета:

Навчальна:

систематизувати та узагальнити знання учнів з теми: «Модернізація українського суспільства в середині – у другій половині ХІХ ст.».

Розвивальна:

вдосконалити вміння і навички учнів в роботі з історичними джерелами, схемами, таблицями; розвивати навички самостійного мислення, вміння висловлювати та доводити власну точку зору, робити висновки, аналізувати матеріал.

Виховна:

виховувати почуття патріотизму, національної гордості, відданості своїй справі.

Тип уроку: узагальнення знань.

Форми роботи: бесіда, діалог, робота з історичними джерелами, поняттями, використання ігрових елементів.

Обладнання: оформлена дошка, ілюстрації, репродукції картин, схеми, таблиці, підручник, роздатковий матеріал, робочі листки.

Історичні постаті: Олександр ІІ.

Основні поняття і терміни: Російська імперія, реформи, модернізація, кріпацтво, соціальна структура суспільства, «Маніфест».

Основні дати:

19 лютого 1861 р. – видання «Маніфесту про скасування кріпосного права» та «Загального положення про селян, звільнених від кріпосної залежності»;
80-ті рр. ХІХ ст. – завершення промислового перевороту на Україні;
1864 р. – судова реформа;
1864 р. – шкільна реформа;
1864 р. – земська реформа;
1865 р. – цензурна реформа;
1870 р. – реформа міського самоврядування;
1874 р. – військова реформа.

Структура уроку:

І. Організаційний етап (1 хв.)

ІІ. Мотивація навчальної діяльності (3 хв.)

ІІІ. Відтворення здобутих знань (25 хв.)

IV. Узагальнення та систематизація (10 хв.)

V. Підведення підсумків (5 хв.)

VI. Домашнє завдання (1 хв.)

ХІД УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ ЕТАП

Привітання.
Перевірка готовності учнів до уроку.
Перевірка відсутніх.

ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Протягом останніх уроків ми з вами розглядали тему «Модернізація українського суспільства в середині – у другій половині ХІХ ст.» і стали свідками реформаторської діяльності Олександра ІІ та його уряду в Російській імперії. Епоха реформ внесла кардинальні зміни в життя та розвиток українських земель, українського суспільства. Сьогодні ми повинні з вами пригадати які реформи були проведені та з’ясувати їх вплив на суспільно-політичне, економічне та соціальне життя українських земель.

ІІІ. ВІДТВОРЕННЯ ЗДОБУТИХ ЗНАНЬ

Для початку, пригадаймо, які причини змусили царя знищити кріпосне право та дарувати найбільшій соціальній верстві – селянству свободу.

Учні знайомляться з текстом історичного джерела та відповідають на питання.

Уривок із промови Олександра ІІ від 30 березня 1856 р. перед предводителями московського дворянства

«Я дізнався, панове, що між вами поширилися чутки про намір мій скасувати кріпосне право. Щоб запобігти усяким необґрунтованим чуткам в такому важливому питанні, я вважаю за потрібне оголосити вам, що я не маю наміру зробити це тепер. Але, звичайно, ви й самі знаєте, що існуючий порядок володіння душами не може лишатися незмінним. Краще скасувати кріпосне право зверху, ніж чекати того часу, коли воно само собою почне ліквідовуватися знизу. Прошу вас, панове, подумати про те, як би здійснити це, передайте слова мої дворянству для обмірковування».

Питання до класу:

1. Чому, на вашу думку, Олександр ІІ визнає, що кріпосне право рано чи пізно треба скасувати?

Так, дійсно, ми бачимо, що Олександр ІІ визнавав необхідність скасування кріпацтва, тож які причини підштовхнули його на цей крок?

Учні називають причини (обов’язково коментуючи), вчитель прикріпляє листки з ними магнітами на дошку.

Як бачимо, причини були дійсно серйозні, тому уряд на чолі з царем утворить Таємний комітет з підготовки реформи, завданням якого буде розробка проекту на основі поданих пропозицій, тож давайте згадаємо, які пропозиції надходили?

Учні опрацьовують схему, а потім відповідають на питання вчителя.

Питання до класу:

1. Які соціальні групи Російської імперії були залучені до розробки проектів селянської реформи? Чому до цього не допускалися представники кріпосного селянства?

2. Які були пропозиції українських поміщиків? Чим вони були зумовлені?

3. Чому більшість українських поміщиків пропонували звільнити селян без землі?

Селянство не було долучене до реформування, їх доля вирішувалася без їхньої участі.

На початок 1861 р. всі підготування були завершені, цареві залишалося їх оприлюднити.

Питання до класу:

Якими документами регламентувалося проведення аграрної реформи в Російській імперії?

Учні читають документ та під контролем вчителя заповнюють схему «Що отримали селяни?»

Із загального Положення 19 лютого 1861р. про селян,

що вийшли з кріпосної залежності

1. Кріпосне право на селян, оселених у поміщицьких маєтках, і на дворових людей скасовується назавжди…

3. Поміщики, зберігаючи право власності на всі належні їм землі, надають за встановлені повинності в постійне користування селян садибну їхню осілість… і для виконання їх обов’язків перед урядом і поміщиком ту кількість польової землі й інших угідь, яка визначається місцевими положеннями…

17. Селяни, які вийшли з кріпосної залежності… утворюють у справах господарських сільські громади, а для безпосереднього управління і суду об’єднуються у волості. У кожній сільській громаді і в кожній волості громадськими справами керують громада та її виборні…

23. Селянам надається право: проводити вільну торгівлю; відкривати й утримувати фабрики, різні промислові, торгівельні, ремісничі підприємства; записуватись у цехи, займатися ремеслами; вступати у гільдії, торгівельні розряди…

59. Поки селяни залишаються зобов’язаними поміщикові: селяни повинні виконувати панщину, сплачувати оброк…

148.Поміщикові надається право вотчинної поліції у сільській громаді тимчасово зобов’язаних селян…

151. Селяни, оселені на землі поміщика, зобов’язані захищати його і його домашніх від усіляких насильницьких дій, надавати допомогу при раптових лихах…

187. Кожна сільська громада відповідає круговою порукою за справне відбування казенних, земських і громадських повинностей кожним з її членів…

Таким чином багатовікові кайдани кріпацтва було розбито і більш як 80% населення імперії отримало довгождану свободу.

Хоча ця реформа по своїй суті була селянською, аграрною, але її здійснення вплинуло не лише на розвиток села, але й на розвиток промисловості та економіки України в цілому, яка в середині ХІХ ст. залишалася відсталою.

Питання до класу: Подумайте, яким чином реформа 1861 р. вплинула на промисловість та економіку?

Правильно, завдяки цій реформі вивільнилася велика кількість вільнонайманої робочої сили, що пришвидшило розвиток промисловості українських земель. Селяни, які розорилися, йшли в міста у пошуках роботи – на заводи, фабрики, копальні, штольні. Це дало змогу імперському уряду експлуатувати природні багатства України в більш масштабних розмірах.

Питання до класу:

1. Скільки промислових центрів сформувалося в Україні 60-90-х рр. ХІХ ст.?

2. Назвіть їх.

Учні називають їх та помічають на мапі робочого листка.

3. Які галузі промисловості розвивалися більш швидкими темпами?

Імперський центр розвивав на українських землях переважно сировинні галузі промисловості, які б задовольняли потреби заводів і фабрик московського промислового регіону.

Буквально за декілька років Україна вийшла на перші місця за видобутком вугілля – 70%, залізної руди – 57% виплавки чавуну – 52 %, виробництво рейок – 76% від загальноімперського виробництва. І це за умов, коли населення підросійської України становило менше, ніж 20%.

Таким чином давайте підсумуємо і назвемо риси економічної політики російського уряду щодо України.

Не дивлячись на позитивні зрушення, внаслідок аграрної реформи, покращити життя та прискорити соціально-економічні процеси однією зміною неможливо, тому уряд, в 60-70-ті роки наважився на подальше реформування, був проведений ряд реформ адміністративно-політичного управління. Давайте пригадаємо які саме, та в чому їх суть.

Учні називають реформу та 2-3 реченнями розкривають їх суть.