Рекомендації педагогам "Особливості навчання підлітків під час війни"

ПЕДАГОГАМ. ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ПІДЛІТКІВ ПІД ЧАС ВІЙНИ

Типові реакції учнів віком 12-18 років на травматичні події:

• Уникнення прояву почуттів. Підлітки не люблять проявляти вразливість; вони можуть намагатися поводитися так, ніби у них все добре, навіть якщо це не так.
• Постійні думки про катастрофу
• Дистанціювання від друзів та родини
•  Гнів чи образа
• Депресія і надзвичайна печаль
• Паніка і тривога, в тому числі, тривога про майбутнє
•  Перепади настрою, дратівливість
• Зміни апетиту і звичок сну
• Питання успішності у навчанні, такі як проблеми із запам'ятовуванням та концентрацією уваги, відмова відвідувати онлайн уроки чи виконувати домашні завдання 
• Участь у ризикованій або незаконній поведінці,  вживання психоактивних речовин (наприклад, алкоголю).

1. Подбайте про себе! Знайдіть свій ресурс, стабілізуйтеся. Тепер можна починати роботу з учнями.
2. «Відкрийте двері» для спілкування. Намагайтеся починати кожне заняття невимушеною розмовою, налаштовуючи на позитив, а закінчувати рефлексією та добрими побажаннями на день.
3. Не уникайте розмов про війну. Якщо учні задають питання про війну, не ігноруйте їх. Намагайтеся шукати відповіді разом, обговорюючи ситуацію, що склалася. Звертайте увагу на емоційні реакції свої та дітей. Акцентуйте увагу на згуртованості нашого народу, підтримуйте один одного і пам'ятайте, що ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!
4. Групи однолітків. Наразі підлітки можуть почувати себе самотньо або навіть ізольовано, тому подумайте про організацію  зустрічі у форматі «Години онлайн спілкування».
5. Допоможіть  відчути себе корисними.  Задавайте невеликі обсяги завдань, бажано, щоб вони було практично спрямованими, а ще краще – суспільно корисними (наприклад, за можливістю долучайте учнів до участі у волонтерській діяльності з використанням навичок за своєю спеціальністю, особливо, якщо мова йде про професійну освіту)!
6. Мотивація. Деякі учні зараз не розуміють навіщо їм навчатися, як це допоможе у воєнний час? Варто наголошувати, що підлітки зараз мають сприймати своє навчання як  вклад у майбутнє країни, одну з форм волонтерства, тому що для подальшого розвитку та відновлення країні потрібні освічені та розумні люди! Запропонуйте варіанти як вже зараз здібності, хобі чи захоплення учнів можуть бути корисними для України (наприклад, на уроках Мистецтва чи Основ здоров'я можна створювати життєстверджуючі постери на підтримку України, уроки інформатики допоможуть розробити дизайн та створити корисний контент (інфографіки з правилами безпечної поведінки тощо) для розповсюдження в Інтернет-просторі, на уроках літератури/мови – твір-роздум чи есе щодо того, як війна впливає на світогляд та цінності людей тощо).
7. Не забувайте хвалити та підбадьорювати учнів за те, що вони виконали та як впоралися.
8. Будьте терплячими та гнучкими. У ситуації, що склалася, цілком нормально мати трохи більше гнучкості щодо правил та очікувань щодо успішності й поведінки учнів.
9. Забезпечте збалансованість онлайн-уроку. Інформація, розмова та вправи мають чергуватися. У межах кожного уроку і теми варто мати кілька видів завдань та пропонувати їх дітям. При цьому, експерти радять зробити акцент на вирішенні нагальних потреб учнів, на їхніх запитах (тобто, за потребою: просто поговорити та підтримати, пояснити додатковий раз тощо).
10. Будьте уважними, помічайте зміни у поведінці підлітків та не ігноруйте їх. Якщо учень проявляє особливості поведінки, які йому не притаманні (наприклад, став мовчазним, замкнутим, агресивним, апатичним або, навпаки,  занадто активно привертає до себе увагу, чого не було раніше), спробуйте поговорити з ним індивідуально, налагодити довірливі стосунки; зверніть увагу батьків на незвичайну поведінку дитини та запропонуйте звернутися до фахівця психологічної служби навчального закладу.