Садовська Валентина Валентинівна, керівник вокального гуртка

Назва роботи:

Рекомендації щодо спільної роботи вокального гуртка та соціальнопсихологічного театру

Анотація:

У роботі розкрито поняття соціально-психологічного театру та його вплив на виховання учнівської молоді, розглянуто мету і завдання, а також основні напрями роботи соціально-психологічного театру.

Описані спільні заходи учасників вокального гуртка «Бучанка» та учасників соціально-психологічного театру «Сапфір». Крім того, представлені сценарії виховних заходів та фотоматеріали.

Матеріали рекомендовані керівникам гуртків художньої самодіяльності, практичним психологам та класним керівникам навчальних груп ЗП(ПТ)О для проведення позаурочної роботи.

Зміст

1.                 Вступ………………………………………………………………..…4

2.                 Соціально-психологічний театр, як інтерактивна форма виховної роботи………………………...……………………...........6

3.                 Мета та завдання соціально-психологічного театру…………..7

4.                 Основні напрями роботи соціально-психологічного театру….8

5.                 Спільні заходи учасників вокального гуртка «Бучанка» та учасників соціально-психологічного театру «Сапфір»………11

6.                 Висновок………………………………………………….……........26

7.                 Список використаної літератури………………….……………...28 Вступ

У світі найкращі речі нічого не значать, доки немає того, хто їх покаже зі сцени...

Фрідріх Ніцше  “ Ніхто і ніколи не буде любити тебе так, як ти цього хочеш, якщо ти про це не скажеш ” – таким є одне із психологічних правил. Адже особистість, яка мовчки страждає через брак позитивної уваги з боку інших і соромиться про це сказати, може так ніколи і не отримати її.  Ми можемо допомогти дитині навчитися відкривати іншим себе. Навчитися розуміти. Навчати інших того, що зрозумів сам.  Згідно зі знаменитою пірамідою засвоєння знань, найкраще (на 90 %) засвоюється те, чого я навчаю інших. Ось тут і приходить на допомогу соціально-психологічний театр як форма соціально-психологічної просвіти і профілактики для глядачів, у якому за принципом “рівний – рівному” учні-актори вчаться самі та  навчають однолітків, педагогів, батьків способів розв’язання соціально-психологічних проблем.

   Кожна постановка театру – це своєрідне випробування для учнів.  Підлітки вчаться бути організованими, самостійно дбати про себе і оточення, виконувати завдання керівника, можливо, найвідповідальніші в їхньому житті.

      За допомогою соціально-психологічного театру людина може розвинути спонтанність, позбутися “шаблонного” реагування і поводитись усвідомлено й ефективно у складних ситуаціях.

 Соцільно-психологічний театр є засобом вивчення життя окремої людини або цілої сім’ї, спільноти. Він дає можливість дистанціюватися від особистих переживань для того, щоб подивитися на них із різної відстані і різних точок зору. Водночас участь у театрі акторів – це можливість реалізувати свої соціальні потреби, відчути успішність і визнання.

Соціально-психологічний театр є методом запобігання і лікування. Нині зазначені методики активно використовують в Україні і світі задля психологічної і соціальної профілактики, корекції, розвитку, адаптації та реабілітації.

   Сила мистецтва добре відома з давніх часів. Мистецтво здатне пробуджувати  в людині  весь спектр почуттів, формувати емоційний інтелект. Театр зародився у стародавньому світ, і як спосіб спілкування з богами, усвідомлення категорій добра і зла, форма об’єднання людей переживанням спільних емоцій, катарсисом. Театральне мистецтво приходить на допомогу у вирішенні завдань соціальної та психологічної профілактики негативних явищ, широко розповсюджених сьогодні через духовно-моральну кризу в суспільстві.

   Адже соціально-економічні негаразди, темпи, технологія та обсяги поширення інформації в суспільстві призводять до того, що учні  щораз менше спілкуються з дорослими і ровесниками, нерідко мають проблеми з виявом почуттів, страждають від самотності та ізоляції. Дорослі, завжди кудись поспішаючи, твердять,  що дають дітям усе можливе та звинувачують їх у душевній черствості й егоїзмі. Підлітки часто живуть у віртуальному світі комп’ютера й телевізора, на екранах яких розігруються штучні сценарії, проливається несправжня кров і герої мають можливість проживати життя по кільканадцять разів.

   Театральне мистецтво є одним із небагатьох, яке вимагає фізичної й особистісної присутності на виставі, активізує стан “тут і тепер”, пробуджує емоційні переживання, а тому може виступати одним із небагатьох чинників психопрофілактики та формування психологічного й соціального здоров’я особистості.

Соціально-психологічний театр як інтерактивна форма виховної роботи.

Для одних театр – це життя; для інших життя – це театр. Костянтин Кушнер

Головною особливістю вистави соціально-психологічного театру є те, що вона – наслідок систематичної корекційно-розвивальної роботи з учнямиакторами як до, так і після вистави, та завершується взаємодією з глядачами, які включаються в активне обговорення або навіть у створення власного варіанту розвитку сюжету.

   У першу чергу, соціально-психологічний театр – результат аналізу і трансформації проблеми на рівні групи. Тобто та яскрава картинка, яка, зрештою, стає доступною глядачам. Це не постановочний ефект, а продукт, створений завдяки пережитим і висловленим почуттям, думкам та ідеям учнів і їхніх керівників у процесі психологічної та педагогічної групової корекції. Що ближчою і зрозумілішою є тема вистави, то якісніше підліткиактори можуть її втілити на сцені. Тоді актори і глядачі у процесі перегляду вистави здатні відчути ефект особистісного включення у події, які зображуються, повірити у їх реальність.

   У процесі інтерактивної взаємодії учні проживають реальне життя в групі акторів, роблять корисну справу та отримують життєвий досвід спілкування, вирішення проблем, виявляють самостійність і відповідальність.

   В соціально-психологічному театрі головне – думки, почуття і бажання, які виникають у глядачів під час перегляду вистави, та можливість поділитися своїми враженнями після перегляду. Глядач має можливість висловитися стосовно побаченого, відчутого, усвідомленого, розраховуючи на підтримку і взаєморозуміння акторів вистави. Опосередковано, через емоційну реакцію на події, зображені у виставі, глядачі отримують досвід участі у відкритому обговоренні проблемних питань, усвідомлюють власне ставлення до порушеної теми, самі можуть стати акторами.

Мета та завдання соціально-психологічного театру.

Мета: соціальна та психологічна профілактика негативних явищ, сприяти формуванню психічного та соціального здоров’я  особистості.

Завдання:

-                     розвиток навичок групової взаємодії;

-                     розвиток рефлексії та емпатії;

-                     удосконалення навичок експресивного самовираження (елементи арт-терапії, танцювальної терапії); -         розвиток ораторського мистецтва;

-                     розвиток навичок конструктивної поведінки у конфліктних ситуаціях;

-                     розвиток творчого потенціалу учня;

-                     розвиток емоційного (сенсорного) досвіду;

-                     профілактика особистісних девіацій та соціальних проблем; -         формування бажання молоді до самопізнання, самовдосконалення, самовиховання.

Основні напрями роботи соціально-психологічного театру

Важливе місце у вихованні особистості належить інноваційним формам роботи, однією з яких є діяльність психологічного театру. Психологічний театр є одним із способів самопрезентації, самовияву та самоактуалізації  учнів. Під час колективного та індивідуального процесу відбувається розвиток та формування навичок самоконтролю, саморегуляції, відповідальної поведінки, комунікації, позитивного образу «Я». Психологічний театр дає глядачу шанс за допомогою творчого діалогу з однолітками – акторами осмислити ставлення до оточення, соціальних подій, фактів і всього того, що є для підлітків вагомим, значущим, цінним. Сила емоційно – почуттєвого та ідейно психологічного впливу театральної гри робить її одним із найефективнішим  психолого-педагогічних засобів формування ціннісних орієнтацій підлітків, утвердження здорового способу життя.

Психологічний театр – це інтерактивна виховна технологія, що використовує принцип послідовності й наступності, передбачає підбір театрального колективу, залучення до участі в театрі учнів із «групи ризику». Принципами діяльності психологічного театру є:

-         цілеспрямоване      створення   емоційно-збагачених     виховних ситуацій;

-         особистісно-розвивальне спілкування;

-         використання співпереживання, що передбачає розвиток у підлітків, емоцій;

-         систематичний аналіз власних та чуттєвих вчинків.

В нашому ліцеї практичним психологом було засновано соціально- психологічний театр «Сапфір». Основним напрямком роботи театру є профорієнтаційна робота. 

Перші кроки та перші важливі питання, які розглядаються учасниками театру – це:

1        Труднощі в навчанні.

Адже деякі учні навчаються не так добре, як їм хотілося б. Тому коли всі учасники психологічного театру збираються ми намагаємося визначити, в чому причина і яким чином це виправити, іншими словами спробуємо знайти, що і як необхідно розвивати, щоб вчитися краще.

2        Взаємовідносини в групі

Є учні, яким складно знайомитися, складно будувати добрі взаємини, знаходити друзів і просто відчувати себе легко і вільно в групі. За допомогою психолога можна знайти способи і особисті ресурси, оволодіти навичками для побудови гармонійних відносин з одногрупниками в самих різних ситуаціях.

3        Взаємовідносини з батьками

Іноді буває так, що губиться спільна мова і теплі відносини учнів з батьками. Психолог допоможе усвідомити причини конфліктів та напрямки їх вирішення з метою побудови в подальшому стосунків з батьками основаних на близькості, довірі та взаєморозумінні.

4        Вибір життєвого шляху

Є такі учні, які не впевнені, яким шляхом хочуть іти. Саме участь в психологічному театрі допоможе усвідомити свої мрії, бажання і цілі, оцінити свої ресурси, схильності і здібності і наблизитися до розуміння, в яких сферах життя у вас вийде реалізувати себе та розкрити свій потенціал.

5        Саморозвиток та реалізація особистісного потенціалу

Багатогранність життя ставить перед нами завдання постійного особистісного зростання. Це потребує розвитку особистісних якостей, навичок і умінь. Можна розвивати навички лідерства або творчі здібності та інше. Покращувати свою пам'ять, увагу, уяву. Можна вчитися ставити цілі і ефективно досягати їх.

Разом із учасниками вокального гуртка «Бучанка» протягом року було організовано та проведено багато різноманітних, цікавих заходів. Така співпраця допомагає учасникам театру оволодіти теоретичними та практичними знаннями з вокалу, сценічної мови. Учні, ідучи з ліцею після навчання, одержують не тільки диплом згідно обраної професії, але й багато інформації про мистецтво!

Свято «Андрію, Андрію я в тебе вірю»

Учасники соціально-психологічного театру «Сапфір» та учасники вокального гуртка разом організували та провели багато різноманітних тематичних заходів. 

13 грудня 2018 року гуртківці та учасники соціально-психологічного театру «Сапфір» відвідали учнів 1 класу  Буцької загальноосвітньої школи

 І-ІІІ ступенів, який знаходиться у приміщенні дитячого садочка «Дзвіночок». До свята також долучилися  діти старшої  групи. Учні  презентували робітничі професії,  які готує наш  навчальний заклад. В рамках заходу був проведений майстер-клас по випіканню смачної калити учнями групи № 9 та майстром виробничого Чуйченко О.М. У майстер-класі брали участь всі охочі: діти, вихователі та учителі. Виготовили калиту та випікали у «Чарівній печі». Цікаві пісні, ігри та конкурси розважали малечу, всі раді та задоволені святом Андрія, домовились щороку традиційно відвідувати дітей та пригощати смачними пирогами. Мета заходу: поглибити знання учнів про зимові календарні свята; познайомити їх зі звичаями святкування андріївських вечорниць, відроджувати календарно-обрядові звичаї нашого народу; виховувати любов і повагу до народних звичаїв і традицій; почуття патріотизму.

                      Сценарій свята «Андрію, Андрію я в тебе вірю»

Ведучий: Розкажемо, як від старих людей чули… Андрій – один із апостолів Ісуса Христа. Його ще називають Первозванним, бо саме його та його брата Симона – Петра, Ісус зробив своїми першими учнями.

 Вони обидва були рибалками, обидва без вагань прийняли вчення Христа і були наділені здатністю зцілювати хворих людей. Незрячі, хворі після зустрічі з ними одужували. З роками народ звертався до Андрія Первозванного, як до свого зцілителя. А ще збереглася традиція випікати Калиту, а потім з нею грати в гру, яка називається «Пан Калитинський та пан Коцюбинський».

 Ведуча:

Гори вогонь ясно,

Спечи нам калиту красну.

Щоб ми її кусали І горя не знали . 

А поки Калита печеться, ми з вами порозважаємося. Гра «Збери сніжки», «Сороконіжка», «Веселий потяг», «Загадки».

Ось погляньте діти,

Сонце вже заходить,

А калита сходить -

Славна та ясна,

На весь світ прекрасна

Мединська О. Пісня «Усмішка» Наше коло мов сім`я.

Друзі ми: і ти, і я.

-Добрий день, сусіду зліва.

-Добрий день, сусіду справа.

Ми – одна сім`я.

Наше коло мов сім`я.

Друзі ми: і ти, і я.

Обніми сусіда зліва.

Обніми сусіда справа.

Ми – одна сім`я.

( посміхнись, поцілуй, пожалій, налякай, всі завдання потрібно виконувати).

Господиня достає калиту з печі..

Всіх з калитою!

Будьте всі здорові.

З калитою золотою,

З пресвітлим святом Андрія!

Скільки б не співали, а кінчати час кращі побажання ви прийміть від нас!

Пісня «І у вас і у нас все буде гаразд»

                Свято  «Прийди весна, прийди красна»

15 лютого 2019 року на свято Стрітення учасники соціально-психологічного театру «Сапфір» разом з учасниками  вокального  гуртка «Бучанка»  та учні загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів смт. Буки провели спільний захід «Зустріч весни». Діти співали веснянки, водили хороводи, «Подоляночку», закликали весну. Під керівництвом майстра виробничого навчання Білик І.Д. був проведений майстер-клас по виготовленню «Жайворонків». Всі учасники заходу мали можливість виготовити із тіста жайворонка. Свято закінчилося смачним частуванням виробами із тіста, вісниками весни – жайворонками.

Сценарій свята  «Прийди весна, прийди красна»

Інсценізація «Весна красна…» 1 дівчина.

Соловейку, 

Пташечка маленька,

Соловейку, 

Пташечка дрібненька,

Де ж ти  

Зиму зимувала,

Де ж ти 

Гніздечко звивала?

Пісня «Прийди весно» 2дівчина. 

Ластівонька прилетіла, принесла нам весну милу. Коло нашого колодязя золотая ключка, хто не вийде на вулицю нападе колючка.

3дівчина. Ой нащо нам ті музики як у нас свої  язики. Як заграю поскачу і нікому не плачу. 

Хоровод «Подоляночка»

ПОДОЛЯНОЧКА

 Десь  тут  була  подоляночка,

 Десь  тут  була  молодесенька.

 Тут  вона  впала,

 До  землі  припала,

 Личка  не  вмивала,  Бо  води  не мала.

 —  Устань,  устань,  подоляночко,

Устань,  устань,  молодесенька,

 Вмий  личко,  личко біленьке,

 Біжи  до  Дунаю,

 Бери  дівку  з  краю.

1 дівчина

Зігрій сонце ясне, повій теплий вітер, щоб зраділи діти.

Із житом зернистим, із пшеничкою золотистою,  Із просом, із гречкою, із грушами, із яблуками.

Із всякою дивиною, із травою-муравою

Вийди, вийди, Іванку

Вийди, вийди, Іваночку,

Заспівай нам весняночку!

Зимували, не співали –

Весни дожидали.

Весна, весна, наша весна,

Та що ж ти нам принесла? Старим бабам по кийочку,

А дівчатам по віночку!

Звила  я віночок вчора

Із вечора, із вечора З зеленого барвіночку

Та й повісила на кілочку.

Ой матуся моя вийшла, Та віночок зелен зняла,

Та віночок зелен зняла

Та нелюбові дала.

Коли б же я теє знала,

Я би його розірвала,

Я би  його розірвала, Ніж нелюбові дала!

Прошу сонечко ясне, хай прийде до нас весна красна З днями погожими з квітами рожами.

З днями ясненькими, з садами буйненькими.

Прошу поле засіяне, вітри щоб колосся розвіяли.

Щоб родила нам пашниця, просо, жито і пшениця.

Прошу Перуна із вами щоб небо набрякло дощами.

В ріллі щоб насіннячко кожне, впилося водицею гоже.

Прошу колос-колосся, щоб краще жилося!

Збирайтеся дівчата гаївки співати, щастя й долі прохати.

З-під землі визирає трава невеличка,

Зібралися дівчата на гаївки, як перепелички.

Гаївоньку починаємо в добрий час. Немає кращих співаночок, як у нас…

За городом левада, левада.

За городом левада, левада.

А в городі принада, принада.

Принадила дівчина, дівчина. Молодого козака, козака.

Ти козаче молодий, молодий

Купи перстень золотий, золотий.

До перстеня обручку, обручку.

Візьми мене за ручку, за ручку.

Та й підемо в садочок в садочок

Та й нарвемо квіточок, квіточок

Та й сплетемо віночок, віночок

Та й підемо в таночок, в таночок.

Фестиваль патріотичної пісні «Пам’ять єднає покоління»

Учасниками соціально-психологічного театру та учасниками вокального гуртка «Бучанка» 26 лютого 2019 року в навчальному закладі було спільно підготовлено та проведено фестиваль патріотичної пісні «Пам’ять єднає покоління». 

   Сценарій фестивалю патріотичної пісні «Пам’ять єднає покоління»

(Звуки війни. На фоні з-за куліс…)

1 Ведуча. Благаю Господа за кожного солдата.

Щоб дочекалася його кохана й мати,

Не вкрились в батька сивиною скроні.

Не дай загинути від кулі, чи в полоні.

Молитвами їх заступи своїми,

Здолати зло, вернутися живими.

У вірі, як ніколи, ми єдині,

За мир і спокій Неньці - Україні.

Благаєм Вас... Заступнице, Пречистая  Марія, Ти наша правда, віра і надія!

Пісня «Молитва за Україну»

рани.

2 Ведуча. Друга світова війна, війна в Афганістані, у Чечні, Косово…і ось з 2014року в нас,на Україні. Різні дати і причини. А об’єднують їх сльози матерів, вдів, сиріт. Це безмежний біль, який важко зрозуміти нам, що не бачили війни.

1           Ведуча. Трагічний місяць лютий… Щедрий на героїчні дати. 15 лютого ми вшановуємо учасників бойових дій, які воювали на території інших держав, а саме воїнів-афганців, цього року виповнилося 30 років з дня виведення радянський військ з Афганістану, а 20-го лютого – день пам’яті Героїв Небесної сотні. У ці дні ми віддаємо шану всім тим, хто з честю та гідністю виконав і виконує свій військовий обов’язок. Два покоління – дві війни.

2           Ведуча. Щиро дякуємо всім учасникам за незбориму силу духу, героїзм, за вистраждане та звершене. Ви завжди будете яскравим взірцем для українських патріотів.

Честь вам і слава, шановні ветерани Афганістану!

Честь вам і слава, шановні бійці АТО!

Поліщук В. Пісня «В наших серцях»

1 Ведуча. За межами нашої держави найбільше українців пройшло через війну в Афганістані  Тридцять років тому, 15 лютого 1989 року, закінчилася одна із трагічних воєн другої половини ХХ століття – війна в Афганістані.   

(Кандагар… Пам’ятник…)

Кандагар...

Така страшна, немилосердна спека...

Повсюди нас чекала небезпека...

Знову обстріл "душманами" колони...

Знову підрив, з відлунням у скелясті гори...

Кандагар...

Твої скалічені підривами дороги... Розвалені будинки... Мовчазні пороги Осель, в яких життя ледь тліє...

Кожен жилець яких про тишу тільки мріє...

Кандагар...

Та "Чорна площа", що смертю знаменита, Що кров’ю нашою немов з небес полита!

І ті "дували", за якими смерть ховалась...

Життя солдатське не одне там обірвалось!

Кандагар...

Дорога з "площі", аж до "ГеСееМа",

Її проскочити - то вже тяжка проблема!

З гранатометів там по нас впритул стріляють! Вантаж "двохсотий" злісно поповняють...

Кандагар...

Чорна хмара з пустелі повзе, як оптичний обман!

Знову ворог пісками веде в Кандагар караван!

"Елеватор", "Даман" і район "Панджваї"...

Смерть нещадну знайшли там друзі мої... Кандагар... Кандагар... Кандагар

 Пісня «Плакала калина»

2 Ведуча.  Ще на один рік віддалилися від нас події в Афганістані на початку 80-х. Здавалося б – де Україна, і де – Афганістан? Де Київ, Черкаси, Львів, Харків чи Запоріжжя і – де Кабул, Мазарі-Шаріф, Саланг? Що там шукати нашим солдатам? Але вони діяли так, як мусили діяти. Вони продемонстрували вірність присязі, мужність, героїзм, та самопожертву заради бойових побратимів. Вони заклали ті бойові традиції, які були потрібні, коли треба було боронити Батьківщину.

1Ведуча.  Сьогодні понад тисячу колишніх воїнів-«афганців» перебувають вже на іншій  війні  - на Донбасі. 

2 Ведуча. Афганська війна тривала - 3340 днів (дев’ять років, один місяць, дев’ятнадцять днів).

1 Ведуча.

Миттєвий спалах – і могильні квіти,

Кривавим згустком – орден у труні…

За що вмирали ви, по суті діти,

На тій афганській, на чужій війні?

Вірш «Чужа війна» Садовська В. «Афганский вальс»

Мединська О. Вірш «Третий тост»

2 Ведуча. Господи..Я тисячу разів перечитувала Історію України, але не знайшла там чогось такого, за що можна так карати український народ... Чим завинили перед тобою ті, хто прийшов у цей світ сіяти хліб, ростити синів, прославляти ім’я Твоє? Хіба їм була потрібна війна, яка чорним смутком повисла над їх Батьківщиною. Свою землю захищали, майбутнє дітей, батьківську оселю...

Лежать сини війною вбиті, дощами оплакані, вітрами відспівані, і тисячі материнських рук здійняті до неба: - За що таке лихо Україні, Господи?

1 Ведуча. У нас війна! Четвертий рік гинуть українці. 

Не забувайте, що вчора, сьогодні, хтось віддав своє життя, за наш спокій, за мирне небо, яке зайшлося дощем оплакуючи героїв! Війна!

Барвінок А. Пісня «Не твоя війна»      

 2 Ведуча. І не тільки синів у матерів забирала війна, а й забирала батьків у дітей. Діти чекали батьків, бо мами їм обіцяли, що вони повернуться додому. А поки не було тата, вони розмовляли з їхніми портретами.

Літо проминуло, і прийшла зима,

А тебе, наш любий, все нема й нема.

Може, заблукав ти, чи поліг в бою, Ставши враз зорею у чужім краю?

Пролетіли роки, весни відцвіли,

Ми тебе, наш татку, так і не знайшли. Лиш про тебе згадка – фронтові листи,

У яких і досі ще воюєш ти.

Мединська О, Безносенко С. «Мій тато герой»

1          Ведуча. Війна! Коли чуєш це слово, то відразу уявляєш собі щось велике і жахливе!

Війна! Вся історія нашого народу пов’язана з постійною загрозою іноземного вторгнення, з необхідністю відстоювання своєї свободи і незалежності. З історичних українських дум і пісень, поетичних і прозових творів про війни ми дізнаємося про подвиг наших дідів і прадідів, завдяки їм ми краще усвідомлюємо, які страждання приносить людям війна.

2          Ведуча. Внаслідок боїв на Сході України досі гинуть українські воїни – зі Збройних сил, Нацгвардії, Добровольчого українського корпусу. Вони заплатили найвищу ціну, щоб ми святкували, працювали, займалися щоденними справами, дедалі рідше згадуючи про війну.

Мединська О. Пісня «Мить»

1   Ведуча. Не спалити Україну вогнем...

Не втопити Народ наш у крові!

А Героїв, що впали в бою - не забудуть  нащадки - НІКОЛИ!

2   Ведуча. Ми - нація, народ, одна родина! Тараса пам’ятаєм Заповіт!

Живе і буде жити Україна, ніхто не спинить крил наших політ..

1          Ведуча.Тому що в нас є наші хлопці-мужні, шляхетні захисники України! Вони кожного дня ризикують своїм життям та здоров'ям, живуть у важких польових умовах, вдень і вночі захищають наше мирне життя.  Подивіться на їхні обличчя! Саме вони-Герої нашого часу!!! Вони пишуть сучасну історію України. І саме вони, звичайні хлопці, воїни Збройних Сил України, впишуть в головну сторінку сучасної історії День Перемоги!

2          Ведуча. Коли закінчиться останній день війни. Коли нарешті змовкнуть автомати. Я припаду до рідної землі,і прошепочу молитву за солдата. За кожного, хто з зброєю в руках, відважно й мужньо боронили Україну. За всіх, хто заплатив своїм життям, за маму кожну, що чекала сина.

1 Ведуча. Я припаду до матінки-землі, й послухаю як ниють її рани. І думи її втомлені , сумні. І те, що так болить...Що несказане. Й коли мине останній день війни, Останній бій...В останнє залпи зброї. Я попрошу у неба берегти синів. Які здобули Україні мир та волю.

СЛАВА УКРАЇНСЬКИМ ВОЇНАМ!!!

Пісня «Хочу жити без війни»

Висновок

 Соціально-психологічний театр сприяє особистісному розвитку учасників, актуалізації й об’єктивізації проблемних стосунків. Через театральну гру людина отримує можливість вийти за рамки тієї чи іншої реальності, в якій вона живе, наділяючи предмети оточуючого світу іншими смислами.  У власній сценічній практиці відбувається актуалізація відсутнього досвіду, його усвідомлення і присвоєння через особисті переживання. Завдяки рефлексії, яка супроводжує театральну гру, її учасник отримує ефективні інструменти корекції власних поведінкових стереотипів. Це сприяє відновленню цілісності особистості, що може бути зруйнованою через психотравмуючі обставини життя, підвищує відповідальність за власні вчинки і сприяє оволодінню контролем над своєю поведінкою.

   Учні, потрапляючи у доброзичливу групу однолітків та дорослих, навчаються сприймати одне одного, демонструвати розуміння і повагу, увагу до внутрішнього світу. Вони отримують безцінний досвід обміну почуттями, думками і переживаннями з іншими людьми у безпечних умовах, без критики, табу та приниження. Створюючи і демонструючи вистави, вони потрапляють у ситуацію успіху і публічного визнання.

   Важливим є підвищення самооцінки, усвідомлення вибору, зростання відповідальності, щирості, впевненості підростаючого покоління.

   Результатом роботи соціально-психологічного театру є поступова підготовка учнів до дорослого життя, формування психологічної зрілості, а саме:  

-                     учень здатний до самокорекції, роботи над собою і до самостійного вибору;

-                     формується гуманістична спрямованість і позитивність відчуття життя особистості;

-                     здатність ставити мету і досягати її;

-                     будувати конструктивні стосунки з людьми;

-                     потребу працювати над собою і розвивати власний потенціал.

   Соціально-психологічний театр виявляється тим вкрай потрібним і цілющим середовищем, яке сприяє подальшому соціально-психологічному  розвитку особистості.

СПИСОК  ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.     Астахова В.І. Гуманістичний підхід – головний принцип освітньої реформи в Україні // Проблеми освіти: Наук.-метод. зб. / Кол. авт. – К.: ІЗМН, 2008. – Вип. 12. – 216 с.

2.     Концепція виховання у національній системі освіти // Інформ. зб. Мін. освіти. – 2006. – № 13.

3.     Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті // Освіта України. – 2001. – 18 липня. – №29.– С. 4-7.

4.     Удосконалення педагогічної майстерності в умовах особистісно зорієнтованої освіти: Модульний посібник / Автори-упорядники: П.І.Матвієнко, Н.І.Білик, О.О.Новак. – Полтава: ПОІППО, 2006. – 292 с.

5.     Бех І.Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник. – К.: Либідь, 2003.

6.     Методи забезпечення виховного процесу // Завуч. – 2000. – №20-21. 

7 Основні напрямки діяльності класного керівника // Завуч. – 2009. – №20 8 Рекомендації щодо планування роботи класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти // Директор школи. – 2005. – №4. 

9            Розвиток соціального партнерства . Освіта // ПостМетодика - №1(78), 2008 — с.49-53

10       Моляко В. О. Концепція виховання творчої особистості / В. О. Моляко //.

– 2001. – № 5. – С. 47-51.