Рекомендації щодо усунення лексичних та граматичних помилок

                                               Людмила МАНЯН,

учитель української мови і літератури,

Путивльський ліцею №1 ім. Р. Руднєва

Путивльської міської ради

КУЛЬТУРА МОВЛЕННЯ.

 ПОРУШЕННЯ ЛЕКСИЧНОЇ

ТА ГРАМАТИЧНОЇ НОРМ ЗДОБУВАЧАМИ ОСВІТИ

ПІД ЧАС НАПИСАННЯ ТВОРЧИХ РОБІТ

Мовна норма — це суспільно визнані правила вживання слів, граматики і вимови певного часового зрізу [2, с. 30]. Часто порушення мовної норми можна не тільки почути на вулиці, а й побачити в  підручниках, офіційних документах, наукових статтях тощо. Будь-яка мова має певні лексичні норми. Вони регулюють добір слів відповідно до мети висловлювання та спілкування. На жаль, найчастіше саме лексичні норми порушуються. Здобувачам освіти важко викласти свої думки під час написання есе, переказів, творів – роздумів, тому й  допускаються лексичні помилки.

 Лексична помилка — це вживання слова у невластивому йому значенні, повтор того ж самого слова чи спільнокореневого до нього в одному реченні, перекручування та вживання зайвих слів. Лексична помилка у творчих роботах здобувачів освіти  призводить до спотворення  змісту інформації.

Питання дотримання лексичних норм  були об’єктом наукової уваги                      С. Єрмоленко, М. Кочергана, С. Головащука, С. Шевчука, Б. Антоненка-Давидовича, І. Огієнка, О. Потебні. Ці науковці аналізували найтиповіші лексичні помилки, що траплялися в   мовленні. Доречним вибором слова у різних сферах спілкування є належне знання його значення. Якщо слово вжите у неправильному значенні, то спілкування може втратити свою результативність, а змістовність висловлювання стає незрозумілою та перекрученою [6, с. 77]. Здавалося б, носій мови має без зусиль доцільно добирати слова, та в тому й проблема, що впродовж довгого часу Україну намагалися русифікувати. Навчальні предмети викладалися російською, годин на вивчення рідної мови було обмаль.  Тому виникло таке явище, як суржик.

Також лексичні помилки пов”язані з

1) уживанням слова в невластивому йому значенні;

2) невдалим добором синонімів;

3) сплутуванням близькозвучних слів (паронімів);

4) уживанням зайвих слів (плеоназм);

5) повторенням спільнокореневих слів (тавтологія);

6) уживанням беззмістовних слів, зайвих у мовленні (слова-паразити);

7) уживанням фразеологізмів у невластивому значенні.

Лексичні помилки можуть бути пов’язані з незнанням значення слова, з неправильним вибором слова в контексті або з порушенням словосполучень.

Лексичні помилки можуть бути досить мінімальними й незначущими, або ж вони можуть впливати на зрозумілість тексту та його виразність. Важливо уникати лексичних помилок в мовленні та письмі для того, щоб точно та чітко виражати свої думки та ідеї.

Наслідком неналежного знання лексичних норм є вживання плеонастичних конструкцій – зворотів мови, що містять у собі слова з однаковим чи близьким значенням. О. Селіванова називає плеоназм явищем мовленнєвої системи із занадто великим граматичним та лексичним змістом повідомлення [6, с. 123]. У фаховому мовленні плеонастичні конструкції переважно виникають тоді, коли мовці уводять їх у словосполучення з власне українськими словами, не знаючи значень іншомовних слів. Розглянемо приклади  плеоназмів:

У першій половині вересня місяця здебільшого ще тепло.

Вона забруднила долоні рук.

Вона повільно спускалася вниз.

Калькування, як і явище паронімії, не досить вивчене у сучасній лінгвістиці. Досі немає єдиного погляду щодо походження кальок, не визначено їхнє місце у словниковому складі мови. У «Практичному словнику синонімів української мови» С. Караванський подає синоніми до слова калька – здирати, бездарно перекладати [6, с. 158]. Дехто з учених ототожнює кальки із запозиченнями. Розглянемо приклади калькування та паронімії.

1.     Ми приступили до роботи своєчасно, як і обіцяли. (Стали до роботи)
2.     Він прагнув  благополуччя для своєї родини. (Добробуту).
3.     Ці миючі засоби одразу привернули мою увагу. (Мийні).
4.     Бабуся привезла мого улюбленого домашнього творогу. (Сиру).
5.     Жарозничуючі засоби повинні бури в аптечці кожного.                                                          (Жарознижувальні).
6.     Я люблю смакувати горбушкою з часничком. ( Цілушкою).
7.     Мені стало не по собі від побаченого. ( Ніяково).
8.     Я не в стані навіть дійти до дверей. ( Не в силі).
9.     Подруга подарувала мені білет у театр. (Квиток).
10. Усі проблеми заключалися у моєму невмінні стримуватися. (Проблеми полягають).
11. Я вже не один рік веде переписку з подругою. (Листуюся).
12. Сьогоднішнє побачення я відмінила. (Скасувала).
13. Кожен із нас повинен дбати про оточуюче середовище.  (Довкілля).
14. Ми повільним кроком йшли після лекцій додому. ( Тихою ходою).
15. Мені в голову прийшла нова ідея. (Спала на думку)
16. В одному реченні мені зустрілося одразу п”ять помилок. (Помилки трапляються).
17. Я побажала матусі приємного апетиту. (Смачного).
18. Ми вирішили провести свято під відкритим небом. ( Просто неба).
19. Підприємства заключити договір про співпрацю на вигідних умовах.( Підписали договір, уклали угоду).
20. Декоративні роботи на сцені були завершені. ( Декораційні).
21. На змагання команда запізнилася із – за негоди. (Через негоду).
22. Йому подобалося спілкуватися по-англійському. (Англійською).
23. Треба було прикласти значних зусиль, щоб вибороти призове місце.                               ( Докласти зусиль)
24. Сьогодні мама готувала овсяну кашу. ( Вівсяну).
25. Я відвідую музикальну школу. (Музичну).
26. Приємного апетиту. (Смачного).
27. Мені завжди й в усьому везе. (Щастить).
28. Ти будеш слідуючий відповідати. (Наступний).
29.  Я зміг сьогодні першим рішити складне рівняння. (Розв'язати).

Граматична помилка — це неправильне утворення  форм слова, помилки в побудові словосполучень, речень (порушення норм керування та узгодження, неправильне уживання дієприслівників та їхніх зворотів, ненормативне використання активних дієприкметників теперішнього часу, неправильне відмінювання числівників тощо).

Наприклад, неравильне узгоджено прикметника з іменником.

Далека(далекий)путь
хронічна ( хронічний) нежить
нестерпна ( нестерпний) біль
десяткова ( десятковий ) дріб
наукова ( науковий)  ступінь

Неправильне відмінювання іменників, числівників:

Випасати конів ( коней),назбирати помідор( помідорів), розійтись по кімнатам (по кімнатах). Швидкість польоту бабки може досягати ста п'ятидесяти кілометрів (п'ятдесяти).

Неправильне узгодження підмета з присудком:

Більшість учасників конференції прибули пізніше( прибула пізніше)

Неправильна побудова речень з однорідними членами:

Уряд піклується й охороняє довкілля. (Уряд піклується про довкілля й охороняє його).

Неправильне вживання дієприслівникових зворотів.

Побувавши в різних країнах, де вам сподобалося найбільше? (Коли ви побували в різних країнах,  то де сподобалося найбільше?) Читаючи роман, в очах з'явилися сльози.

Отже, найчастіше в роботах  здобувачів освіти трапляються наступні граматичні помилки :

1. Неправильно утворене  слово. 2. Слово вжито не в тій формі. 3. Неправильно побудоване речення.

Для уникнення лексичних та граматичних помилок, вироблення індивідуального стилю мовлення варто послуговуватися тлумачними словниками, читати наукові праці авторитетних учених, досконало володіти значенням термінів, виконувати ситуативні завдання творчого характеру, які формують комплекс умінь і навичок, необхідних у ефективній мовленнєвій діяльності фахівця.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Коротєєва Т. Алгоритми та структури даних : навч. посібник. Львів : Видавництво Львівської політехніки, 2014. 280 с.

2. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник / О.Д. Пономарів. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000.

3. Практичний словник синонімів української мови / С. Караванський. Київ, 2000. 480 с.

4. Словник української мови : в 11 т. / редкол.: І. Білодід та ін. Київ : Наукова думка, 1970–1980. URL: http://sum.in.ua/ (дата звернення 25.03.2019).

5. Фаріон І. Мовна норма: знищення, пошук, віднова (культура мовлення публічних людей) : монографія. 3-тє вид., доп. Івано-Франківськ : Місто НВ, 2013. 332 с. 6. Шевчук С., Клименко І. Українська мова за професійним спрямуванням : підручник. 2-ге вид., випр. і допов. Київ : Алерта, 2011. 694 c.

6. Українська мова професійного спрямування (теорія і практика) : навчальний посібник / М.В. Стасик та ін. Запоріжжя, 2009. 280 с

7. http://vestnik-philology.mgu.od.ua/archive/v51/part_1/Filologi51_1.pdf