Ресурси та потенціал притчі у роботі практичного психолога

Про матеріал
Яка основна задача психолога? Звичайно ж, допомогти клієнтові знайти ресурси (причому, в самому собі) для вирішення заявленої проблеми. Важко навіть припустити, наскільки результативними виявляться притчі, ставши частиною нашого професійного інструментарію. Що робить притчу в руках (устах) психолога терапевтичною? Слухач притчі занурюється в світ, створений психологом за допомогою метафори. Таким чином, встановлюється найтісніший зв'язок між слухачем, психологом і розповіддю. Це дозволяє клієнту ототожнити себе з персонажами притчі і її подіями. У цьому відчутті тотожності, власне, і полягає сила притчі. Притчі – лише один з інструментів, що використовуються в роботі психолога. Але інструмент цей має необмежені можливості. Кожна притча – вияв духовного досвіду людей, який сприймається відразу на декількох рівнях: інтелектуальному, емоційному та ментальному. Будь-яка притча несе в собі величезний зміст і змушує людей задуматися про різні аспекти свого життя й своїх вчинків.
Перегляд файлу

Бутмарчук С.В.

практичний психолог

КЗ КОР «Фастівський ліцей-інтернат»

 

 

ВИКОРИСТАННЯ ПРИТЧ У ПСИХОЛОГІЧНОМУ КОНСУЛЬТУВАННІ

майстер–клас з оволодінням якісними технологіями психологічного консультування та психокорекції для практичних психологів

 

Прочитана книга – це ваш капітал,

а думки з приводу прочитаного –

 це відсотки з капіталу.

  • Бехтерєв В. М.

МЕТА:

  • розкрити прийоми роботи з притчею, яка використовується у психологічному консультуванні з психодіагностичною та психокорекційною метою.

 

ЗАВДАННЯ:

  • показати на практиці, що даний вид роботи сприяє  прийняттю клієнтом власної особистості, не зважаючи на певні зовнішні та внутрішні обставини;
  • використовуючи притчі, навчити учасників толерантності у  стосунках з оточуючими.

 

РОЛЬ ПРИТЧ У РОБОТІ ПСИХОЛОГА

Притчі – лише один з інструментів, що використовуються в роботі психолога. Але інструмент цей має необмежені можливості. Кожна притча – вияв духовного досвіду людей, який сприймається відразу на декількох рівнях: інтелектуальному, емоційному та ментальному. Будь-яка притча несе в собі величезний зміст і змушує людей задуматися про різні аспекти свого життя й своїх вчинків. Завдяки притчам, історіям на знайомі та звичайні речі ми починаємо дивитися по-іншому.

У класичному розумінні притча – це коротка алегорична, образна розповідь, часто використовується в релігійно-філософських навчаннях для викладу повчальних істин. Всі подібні історії мають єдину фундаментальну рису: в них містяться важливі поради або повчальні звістки щодо тієї чи іншої специфічної проблеми. Хтось стикаючись з певною проблемою якимось чином або долає її, або зазнає поразки. Спосіб, за допомогою якого герой вирішує свою проблему, може в аналогічній ситуації бути підходящим і для інших. При цьому притча, як правило, не містить прямої настанови або моралі. Слухач сам може її вивести. Можливо, тому свої притчі Христос зазвичай закінчував словами: «Хто має вуха, щоб слухати, хай почує».

Деякі притчі несуть натхнення, інші спонукають сміятися, треті – замислитися. Вони відкривають нові життєві орієнтири, ненав'язливо пропонуючи шляхи майбутніх змін і особистісного зростання.

 

ПРИТЧА «ДВА ВЕРБЛЮДА»

Ідуть пустелею два верблюди. Утомилися. Зупинилися. Один верблюд дивиться на іншого, а потім як плюне на нього!

- За що? За що ти на мене плюнув? За те що я щодня працюю, без води, без їжі? Плюю на себе, на свої потреби, тягаю важкі вантажі… І за це ти на мене плюнув? – сказав ображений верблюд.

- Ти на себе плюєш – і іншим хочеться!

Притчі та інші історії активно використовуються психологами, психотерапевтами та тренерами в професійній практиці. Помічено, що вміло використані у психологічному консультуванні притчі майже не зустрічають опору і легко долають психологічні бар’єри, збудовані свідомістю клієнта. Своєчасно і правильно розказана притча може спричинити більший вплив на людину, ніж тривале пояснення причин наявних у нього проблем і можливих варіантів їх вирішення.

 

ПРИЙНЯТТЯ ПРАВИЛ. (5 ХВ.)

Мета: показати необхідність вироблення і дотримання певних правил для продуктивної роботи групи.

 

Ведучий. В пошуках істини ми часто звертаємося до мудрості минулих поколінь, до притч, легенд та приказок. Пропоную учасникам перефразувати мудрі вислови у правила роботи нашої групи.

  • Хочеш їсти калачі – не сиди на печі (народна мудрість) – Бути активним.
  • Щирість – це відкрите серце (Ф.Ларошфуко) – Бути щирим, відкритим.
  • Слухай, що говорять люди, але розумій, що вони відчувають (східна мудрість) – Проявляти співчуття, розуміння.
  • Справжня мудрість небагатослівна (Л.Толстой) – Дотримуватися регламенту.
  • У кожного своя правда (Наполеон Бонапарт) – Бути толерантним.
  • Щастя на боці тих, хто вміє радіти моменту (Арістотель) – Працювати тут і тепер.

Обговорення:

  • Які у вас є ще пропозиції щодо правил роботи?
  • Чи погоджуєтеся прийняти ці правила?

Правила записуються ведучим на імпровізованій грамоті. Приймаються чи доповнюються учасниками майстер-класу.

 

ВПРАВА «ОЧІКУВАННЯ» (5 ХВ.)

Мета: виявити сподівання учасників від роботи в групі й одержати зворотний зв’язок.

Ведучий пропонує учасникам кожному по черзі розповісти про свої очікування і побоювання щодо майстер-класу, а також про ресурси, які допоможуть у роботі.

ПОБОЮВАННЯ

РЕСУРС

ОЧІКУВАННЯ

 

ВПРАВА «АСОЦІАЦІЇ» (15 ХВ.)

Ведучий. Абуль-Фарадж називав притчі розповідями, що освіжають розум і видаляють з серця горе і печаль. «Нехай вони послугують втіхою для стражденних, цілющим бальзамом для людей з розбитим серцем, путівником для люблячих настанови і кращим другом для шанувальників смішного», – писав він.

 

Інструкція. Запишіть перші асоціації, образи, метафори, які прийдуть вам в голову, і таким чином продовжите розпочаті пропозиції:

  • «Якщо притча - геометрична фігура, то це ...»
  • «Якщо притча - їжа, то це ...»
  • «Якщо притча - фрукт, то це ...»
  • «Якщо притча - смаколик, то це ...»
  • «Якщо притча - птах, то це ...»
  • «Якщо притча - країна, то це ...»
  • «Якщо притча - історичний період, то це ...»
  • «Якщо притча - напій, то це ...»
  • «Якщо притча - тварина, то це ...»
  • «Якщо притча - колір, то це ...»
  • «Якщо притча - музика, то це ...»
  • «Якщо притча - настрій, то це ...»
  • «Якщо притча - погода, то це ...»
  • «Якщо притча - пора року, то це ...»
  • «Якщо притча - рослина, то це ...»
  • «Якщо притча - річ, то це ...»
  • «Якщо притча - сучасний ґаджет, то це ...»
  • «Якщо притча - предмет, то це ...»
  • «Якщо притча має смак, то це ...»
  • «Якщо притча - частина доби, то це ...»
  • «Якщо притча - ..., то це ...»

 

ВПРАВА «ЗНАЙДИ СВОЇХ» (15 ХВ.)

Мета: об’єднати учасників у групи для подальшої роботи.

Ведучий заздалегідь готує картки в кількості, що дорівнює кількості учасників. На картках надруковано різноманітні коротенькі притчі (по одній на картці). Притчі можна об’єднати в смислові групи (притчі в кожній групі пов’язані між собою за змістом, стосуються якоїсь однієї теми). Кількість притч у групі залежить від кількості учасників у команді. У результаті в групі має утворитися 3 мікрогрупи.

Групи притч:

  • Притчі про дружбу.
  • Притчі про щастя.
  • Притчі про стосунки в сім’ї.

 

КЛАСИЧНА ПРИТЧА ПРО ТРЬОХ МАВП. (20 ХВ.)

Ведучий демонструє учасникам керамічні фігурки трьох мавпочок. Потім ставить по одній фігурці на стіл учасникам і пропонує їм пригадати, що собою символізує кожна мавпочка.

Символи кожної з трьох мавп включено у стандарт Unicode:

docx
Пов’язані теми
Психологія, Інші матеріали
Додано
29 лютого 2020
Переглядів
1160
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку