"Реве та стогне Дніпр широкий"

Година духовного виховання «Реве та стогне Дніпр широкий».

Тема .Т. Г. Шевченко «Реве та стогне Дніпр широкий».

Мета. Продовжити  знайомство дітей з  пейзажною лірикою Т.Г. Шевченка, вчити учнів відчувати створені словами образи, закріплювати знання про життя поета , удосконалювати виразність читання віршованих творів, розвивати вміння передавати мелодику шевченківського слова, розширювати знання учнів про славнозвісного Кобзаря; сприяти розвитку зв’язного мовлення, довільної уваги, довготривалої пам’яті; виховувати почуття гідності та поваги до свого народу, прагнення зберегти у пам’яті  історію народу, викликати інтерес до творчості Т. Г. Шевченка, повагу до світлого образу поета.

Обладнання Портрет Т. Г. Шевченка, ілюстрації до творів, збірка творів «Кобзар», відеозапис пісні («Реве та стогне Дніпр широкий»), мультимедійні  технології, картки для групової роботи, картки із запитаннями, таблиці для словникової роботи, для читання закодованого вислову.

Хід уроку

I. Організація класу.

1. Привітання.

-Встаньте, діти, посміхніться                      І до сонця потягніться,                                                                                                                                             До сусіда поверніться,                                                                                                                                            Один одному всміхніться.                                                                                                                              Один одного привітаймо                                                                                                                               І навчання починаймо!

II. Мотивація  навчальної  діяльності.

- А щоб  урок був успішним і приніс бажаний результат, будемо працювати під девізом:                                                                                                                                                          Не просто слухати, а чути,                                                                                                                               Не просто дивитись, а бачити,                                                                                                                 Не просто відповідати, а міркувати,                                                                                                  Дружно і плідно працювати.

- Сьогодні наш урок розпочнемо слуханням вірша (П. Тичина '' Всі його ми батьком звемо '').

- Вслухайтеся у його зміст і скажіть, про кого він?

Павло Тичина «Шевченко»

Всі його ми батьком звемо,  

Так від роду і до роду: 

Кожний вірш свій і поему

Він присвячував народу.

Він любив усе прекрасне,

Все ненавидів потворне, -

І його ім'я незгасне,

Світлий образ – неповторний.

Чисту матір і дитину

Він прославив серцем чистим,

Всю осяяв Україну

Поглядом він променистим.

Ясен досвіт ще не сходив, -

А йому перед очима

Дружба радісна народів,

Як зоря , палала зрима.

Ось чому в сім’ї великій

У цвіту садів прекрасних

Буде жити  він вовіки,

Як безсмертний наш сучасник

  - Так про кого цей вірш? Його автор Павло Тичина. (Відкрити портрет Шевченка.).

ІІІ. Мовленнєва розминка.

1. Чистомовка.

Иса-иса-иса – водить води Тиса.                     Ош-ош-ош – іскриться Черемош.                                                                                                                 Ий-ий-ий – блакитноокий Стрий.                                                                                                                Ут-ут-ут – вирує річка Прут.                                                                                                                               Ер-ер-ер – під Карпатами Дністер.                                                                                                                 Ець-ець-ець – мчить водами Донець.                                                                                                   Он-он-он – є тиха річка Дон.                                                                                                                               Утич-утич-утич – Дніпро пливе , Славутич.                                                                                     Ось-ось-ось – у Дніпра притока Рось.                                                                                                   Інь-інь-інь - ще є ріка Ірпінь.                                                                                                                               На-на-на – є чарівна Десна.

2. Гра «Блискавка».

3. Робота над скоромовкою.

III. Актуалізація опорних знань.

2. Повторення про життя й творчість Шевченка. Гра «Міні – екзамен».

- Давайте пригадаємо, що ми знаємо про життя і творчість Шевченка? Я пропоную міні – екзамен.                                                                                                                                             - Хто бажає перевірити свої знання? Витягніть білетики із запитаннями. Прочитай запитання і дайте на нього відповідь.

 1. Коли і де народився Т. Г. Шевченко? (9 березня 1814 року в селі Моринцях на Київщині).

 2. Де пройшли дитячі роки Тараса? ( Дитячі роки пройшли у сусідньому селі Кирилівці).

3.Чому дитинство Шевченка було тяжким? ( Сім’я Тараса жила у нужді та злиднях . Велике горе – смерть матері хлопець пережив у 9 років, а в 11 років залишився і без батька. Тарас став беззахисним і недоглянутим).

 4. У кого навчався грамоти малий Тарас? (Тарас зростав кмітливим і допитливим. Коли йому виповнилося 8 років, батько віддав його в « науку» до кирилівського дяка Павла Рубана. За два роки хлопець навчився читати та писати).

5. Коли було вперше видано збірку '' Кобзар ''? (У 1840 році виходить у світ збірка творів '' Кобзар '' ). 

6. Коли помер Т. Г. Шевченко? (10 березня 1861 року у Петербурзі помер Шевченко. Пізніше похований на високій Чернечій горі у Каневі , яка відтоді називається Тарасовою ). На екрані ви бачите пам’ятник на Чернечій горі, у його підніжжя завжди лежать живі квіти.

V. Повідомлення теми та мети уроку.

- Сьогодні ми продовжимо знайомство з пейзажною лірикою Т. Г. Шевченка.

Тема нашого уроку : « Т. Г. Шевченко «Реве та стогне Дніпр широкий».

- Відкриємо «Кобзар». Перщі слова поеми « Причинна»: «Реве та стогне Дніпр широкий»…

- Який це яскравий, символічний образ могутньої ріки – долі українського народу. Яким треба бути генієм, щоб сягнути такої вершини мислення. Ця поезія настільки мелодійна, що перейшла в пісню. Музику на слова Шевченка написав композитор Данило Крижанівський.

VI. Вивчення нового матеріалу.

1. Слухання пісні. Перегляд відео.

- А чи знаєте ви, що цей вірш виконується як пісня? Сл. Т.Шевченка, муз. Дмитра Крижанівського. І на сьогоднішній день багато виконавців виконують цей твір. Серед них Капелла бандуристів України, Народний хор Стежина, Іван Козловський,  Олександр Малінін, Анатолій Кочерга та ін..

- Зараз вашій увазі пропонується прослухати пісню «Реве та стогне Дніпр широкий» у виконанні Капелли бандуристів України. Після того як прослухаєте дайте відповідь на запитання:

- Як звучала музика?

- Скажіть, який настрій пісні? (Урочистий, піднесений). Чи змінювався він протягом звучання? (Змінювався на спокійний, мінорний).

- Які картини малює ваша увага?

2. Розширення поля читання.

- Перш ніж ви прочитаєте вірш самостійно, пропоную повправлятися у читанні пірамідок слів у парах. Один, дивлячись на крапочки, читає всі слова, інший спостерігає за тим, щоб очі товариша не рухались під час читання. Потім помінятись ролями.

               ві тер

 пів ні

чо вен

        мі   сяць

  скри пів

 гомо  нів

 спі     вали

вири нав

3. Читання вірша мовчки.

- Прочитайте вірш мовчки. Які картини природи малює ваша уява? (Дніпро бурхливий у негоду і чарівний під час тиші. У небі сяє місяць. Іноді завиває вітер і примушує скрипіти ясен. Нагинає віти кучерявих верб до води).

4. Осмислення змісту вірша.

- Як зображено природу у вірші? (Як живу істоту ).

- За допомогою яких слів автор зобразив природу, як живу істоту? ( Реве, стогне, завива, виглядав, сердитий).

- Перенесення рис живої істоти на предмети чи явища природи у літературі називають уособленням.

5. Читання ‘’ луною ‘’.

- Я починаю рядок, ви повторюєте за мною і дочитуєте його до кінця.

- На скільки уявних картин можна поділити вірш? ( 3).

6. Аналіз змісту вірша.

- Прочитайте першу строфу. – Що поет змальовує? ( Бурю на Дніпрі).

- Прочитайте другу строфу. – Що зображено у другій строфі? (Неспокій у природі).

- Прочитайте третю строфу. – Яка третя картина?(До ранку поволі буря вщухла).

7. Фізкульхвилинка.

8. Робота над образними висловами

- Як розумієте вислови?

‘’Реве та стогне Дніпр широкий ‘’(Сильна буря спричиняє дуже гучний шум і гуркіт води).

‘’Вітер завива ‘’( Сила вітру створює звуки, схожі на завивання).

‘’Горами хвилю підійма ‘’ ( Сила вітру підіймає воду високо вгору).

- З чим порівнює автор місяць? (З човном).

- Як розумієте слова : ‘’ Човен у хмарах то виринав, то потопав ?’’ ( Вітер гнав хмари, вони то відкривали місяць, то знову закривали).

8.   Розгадування кросворда.

1.  Що робив ясен?

2.  Яка   річка   описана у вірші?

3. Яке ще дерево згадується у творі?

4. Доповніть рядок: "Серди­тий вітер...".

5. Де перекликалися сичі?

6.  Із чого виглядав "блідний місяць "?

—   Що прочитали по вертикалі? (Кобзар.)

—  Так називає народ Т. Шевченка. І не тільки тому, що він написав книгу "Кобзар".

11. Підготовка до виразного читання.

- Який темп та інтонацію виберемо для читання першої строфи, щоб передати бурю на Дніпрі?

- Як читатимемо другу частину? А третю? (На дошці таблиці).

           Інтонація Темп

 Грізно Спокійний

  Піднесено Повільний

 Голосно Помірний

 Тихо Швидкий

 Ніжно Сповільнений

12.Виразне читання вірша.

- Які почуття у вас викликав цей вірш? (Патріотичні почуття: любов до рідного краю, до своєї Батьківщини)

- Що навіває вірш? (Сум, біль, тугу за рідним краєм).

- Доберіть до поданих слів слова-ознаки: Дніпро, вітер, небо, місяць.

- Із чим порівнюється місяць?

- Назви слова, за допомогою яких описана картина наповнюється звуками.

13. робота над  картиною.

- Ми вже з вами чули , що твори Т.Шевченка надихали композиторів, але вони не могли залишити осторонь і художників.

- Розгляньте репродукцію картини українського живописця, письменника Миколи Бурачека «Реве та стогне Дніпр широкий». Чи можна назвати її пейзажем?

- Яким є перше враження від побаченого?

- Що зображено на картині?

- Яким настроєм пронизаний уся картина?

- Які асоціації викликають у вас предмети, зображені на

полотні?

- Як автору вдалося зобразити бурю на Дніпрі, місяць?

- Що надає зображеному відчуття тривожності, страху перед силами природи?

- Які фарби переважають на картині?

- У полотні композиційні деталі зведені до значних цілісних мас. Вдало, органічно вирішена урівноважена композиція. Витримані силуети, великі протяжні лінії знаходять продовження у суміжних формах. Зліва та справа видніють групи дерев; вода у центрі просвітлена місячним сяйвом. Хвилі Дніпра наче зливаються із тривожно-напруженим вечірнім небом. Силуети дерев на передньому плані посилюють неспокійний стан природи. Колористичне рішення побудоване на поєднанні теплих та холодних барв. Вертикалі композиції контрастують з горизонталями, надаючи твору поетичного і водночас тривожного настрою.

VII. Підсумок уроку. Рефлексія.

Багатогранна поезія Шевченка. Вона є частинкою духовного буття народу.

Минають віки, стираються написи на каменях, тліють книги, руйнуються будівлі, але слово Шевченка – живе і вічно. Вивчаймо його, думаймо над його істиною, виконуймо його заповіти.

• Чого вчить поезія Шевченка?7 Прочитайте текст, працюючи в парах.(Картка).

иМ вчимося у Ше.вч.нк. нувашати і лютиби нурід зелюм, р.дн.й родна, вумо украсьїнку і сюво некунь.

- Що сьогодні дізналися на уроці?

- Що вчилися робити?

- Кому можете подякувати?

- Що цінного взяли для себе?

- Я вам дякую за співпрацю на уроці. Ви сьогодні показали свої знання та вміння. Я отримала задоволення від уроку.