Рідний край любити – в поезії прославляти.

Літературна подорож

Рідний край любити – в поезії прославляти.

Мета: ознайомити учнів з творчістю талановитих поетів-земляків, розкрити самобутність їх віршів, викликати бажання більше дізнатися про рідний край та людей, які його уславлюють; розвивати вміння виразно читати поетичні твори, сприяти вихованню любові до рідного краю, плекати почуття гордості за наших земляків.

Обладнання: ілюстрації мальовничих куточків буковинського краю, портрети поетів-земляків, виставка їх збірок.

Епіграф:

Моя вкраїнська люба сторона.

Мій неповторний материнський краю.

В моїй душі пануєш ти одна.

Дорожчої від тебе я не знаю.

Олена Швейко

Зміст уроку

І.Організаційний момент.

1.Забезпечення емоційної готовності до уроку («Побажай мені удачі» - в парах, усно)

Учитель.

Веселе, галасливе літо вже відшуміло, відцвіло і чарівниця-осінь покликала нас до школи. Ми не зогледілись, як і подорослішали, змужніли, набралися снаги і сили для нових звершень, нових досягнень на ниві шкільної науки.

Сьогодні ми починаємо новий навчальний рік, а у народі кажуть, що починати будь-яку нову справу треба з гарним настроєм. Мені здається, що кожен новий навчальний рік – це, як нова справа, і починати його треба саме так. То ж побажайте один одному гарного настрою, удачі, високих оцінок і міцного здоров’я на цілий рік. Я також вам зичу здоров’я, миру, злагоди, удачі, здійснення всіх бажань і, звичайно ж, нових успіхів у навчанні.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Оголошення теми й мети уроку.

1.Актуалізація суб’єктного досвіду й опорних знань.(Робота з асоціаціями: ключове словосполучення – батьківщина, складання віночка «Моя Батьківщина»)

Учитель.

- А що для вас є батьківщина? Свої відповіді запишіть у серединках ось цих гарних квіточок і передайте мені. Давайте разом складемо віночок думок «Моя Батьківщина» .

(діти називають: Україна, рідна земля, рідна хата, квіти у квітнику, рідне місто,вулиця, річка, що протікає поруч, стежка до школи, рідна школа, запах липи і тополі, тато, мама, сім’я; учитель прикріплює квіти на дошці у формі віночка.)

2. Робота з епіграфом

3. Оголошення теми і мети уроку

Учитель.

Діти, земля, де ти народився, вперше став на ноги і промовив перше слово назавжди залишається рідною і дорогою, куди б тебе впродовж життя не занесла доля. Кожна людина, ким би вона не стала, де б їй не доводилося працювати, тягнеться серцем до рідного краю, який починається з широкої вулиці в мрійливих липах і тополях, із стежки, що веде до школи, зі шкільної лави, з річки, що протікає поруч, зі співу солов’я.

І сьогодні на уроці ми поговоримо про мальовничий куточок нашої славної України – про маленьку нашу батьківщину – Буковину, село Іспас, попрямуємо їх просторами, заглянемо у кожен  незабутній куточок, познайомимося з талановитими людьми, поетами-земляками, і сплетемо віночок любові нашому краю з їхніх неперевершених поетичних рядків. А що ви знаєте про наш край?

III. Опрацювання нового матеріалу.

1 Довідка про географічне положення Буковини, легенди про Іспас.

2.   Іспаська земля така родюча, як матір плодовита, вона подарувала світові багатьох славетних синів. Тут народився художник Темістокль Вірста, правник – філантроп Іван Новосівський, хімік і лірик Лесь Качковський, учитель, відтворювач історії рідного села Тарас Мазуряк, юний талановитий музикант Дмитро Мазуряк… Це люди, що надихають інших жити, любити, творити…

   Незримими нитками, невидимою пуповиною кожна людина прив’язана  до рідного краю. Світло рідної домівки зігрівало душу Миколи Марфієвича – сина бідного селянина з Іспаса, який приніс у літературу пахощі Карпат і чарівну красу гірських плаїв. Саме з його поезій світ дізнався про мальовниче село над Черемошем.

   А в особі Георгія Юсипа поєдналися риси простого селянина, трударя, теслі та хранителя історії, філософа і поета.

   Олена Швейко у своїй поезії низько кланяється отчій Іспаській землі та щиро відгукується вразливими струнами серця на всі події в Іспасі та Україні.

   «Калиновими оберегами», вишиваними орнаментами, серцем, яке віддала шкільним та власним дітям, віршами, сповненими любов’ю до світу. Прославила наше село Марія Корсун.

   Романтика юності закинула іспасчанина Миколу Шерника в далекий Ладижин під Києвом. Але поетичні рядки, що виходять з-під його пера, славлять  рідний Іспас та його людей.

   Уродженка гуцульського Довгопілля Світлана Мензак пов’язала свою долю з Іспасом. У її віршах та поетичних замальовках постають образи людей, що живуть поруч.

   Іван фрацовір теж народився не в Іспасі, але саме тут проявив свій неординарний  талант поета. Рядки його поезій напоєні щирістю та мелодією душі.

   Ірина Гакман наповнює свої вірші настроєм, що властивий тільки душам благородним, впевненістю, що тільки щаслива поезія здатна творити щасливу особистість.

3. Виразне читання поезій про Буковину, Іспас .

(під час читання учнями поезій, на екрані з’являється зображення мальовничих куточків Буковини і портрет поета, а вчитель на дошці прикріплює квіточку з ім’ям автора так, щоб утворився віночок )

.

IV.Рефлексія.

Учитель

Ось і добіг наш урок до кінця, а ми з вами пройшлися літературними стежками нашого гуцульського краю, доторкнулися серцем і душею до ніжних, щирих рядочків, написаних нашими поетами-земляками і разом з ними сплели віночок любові своїй рідній землі, своїй Вітчизні. Сподіваюсь, що сьогоднішня розмова не пройшла для вас безслідно, а надовго залишиться у вашій пам’яті і буде спонукати вас до нових звершень в ім’я свого народу, своєї землі. І завершити наш урок мені б хотілося словами Георгія Юсипа:

. Я з Буковини, з-під Карпатських гір,

Де Черемош бурхливий стрімко мчиться,

Де бук з смерекою всім бурям вперекір

За хмари, до вершин угору в’ється.

Я з Буковини, де в буйних садах

Сховались хати пишнії селянські.

Під шифером чи цинком критий дах –

Це наших славних трударів, не панські.

Я з Буковини, де кожний селянин

Своїм трудом вславляє Батьківщину.

Пропахлі потом всі ми, як один,

В гарячі дні від праці, без спочину.

V. Підсумок уроку.

Домашнє завдання.

1.Підготуватися до виразного читання віршів поетів-земляків (на вибір