Трагедія жінки-матері, боротьба за своє материнство, жорстокість народної моралі ( «У нашім раї на землі…»). Наскрізний ліризм творів Т.Шевченка про жіночу долю.

                                        Урок №

  Тема. Трагедія жінки-матері, боротьба за своє материнство, жорстокість народної моралі ( «У нашім раї на землі…»). Наскрізний ліризм  творів Т.Шевченка про жіночу долю.

Мета:зрозуміти становище жінки в кріпацькій Україні часів Т.Шевченка,пояснювати поведінку героїнь твору «У нашім раї на землі..»; на

основі творів Тараса Григоровича Шевченка, присвячених жінці, створити величний  словесний портрет – гімн жінці, материнству; розкрити красу й неповторність жіночих образів; показати витоки народної моралі ; розвивати навички роботи  над художнім твором, висловлювати судження про материнство та вічну проблему жіночого щастя; прищеплювати учням високі духовні та моральні цінності;висловлювати судження про материнство та вічну проблему жіночого щастя; виховувати поважне ставлення до жінки, любов до матері.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: підручник, портрет Т.Шевченка,мультимедійна презентація,

Епіграф                                  У нашім раї на землі

                                                 Нічого кращого немає,

                                                 Як тая мати молодая

                                                 З своїм дитяточком малим.

                                                                                Т.Шевченко

                                     Хід уроку (Слайд 1)

1. Організаційний момент

Створення емоційної атмосфери

Учитель

- Добрий день, діти й шановні гості.

Вітаю Вас на сьогоднішньому уроці

літератури.

Доторкніться долонею до долоні,

потисніть один одному руки, побажайте успіху на уроці.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

«Скарбничка мудрості»

Запишіть на картках слово, яке означає те, що для вас є найважливішим, найдорожчим у житті, й покладіть до скарбнички.

Так, найдорожчою для кожного з нас є мати (зазначили на листках).

Вступне слово вчителя  (на фоні ніжної музики) (Слайд 2)

       Я – жінка! Я – мати!. 

       Запалена Богом одвічна свіча.

       Я – все-таки сильна,

       Я – щось-таки значу,

       Я – світ цей дивую

                                                               Красивим дитям.

     Мама… Матуся… Материнство…(Слайд 3)                    

  З першої хвилини життя схиляються над нами матері. Вони віддають нам частинку себе, своєї плоті й душі. У тривозі й любові, у замилуванні й надії споглядає мати на своє дитя, сподіваючись і прагнучи для нього щастя та безхмарної долі.

Ціною власного існування закриває ненька від усього лихого, прагне вберегти, виростити в ніжності та любові.

Матері все життя дивляться нам услід, вирядивши в люди. Вони стоять на початку всіх наших доріг. Вони мудро й терпеливо зносять негаразди в нашому житті, допомагають пережити їх, дають поради.

Напевно, немає жодного поета, який би не присвятив хоча б одного свого твору матері.

 Святим було це слово і для Тараса Шевченка.

ІІІ. Актуалізація опорних знань (Слайд 4)

Кроссенс

Вивчення сьогоднішньої теми ми почнемо з головоломки – кроссенса – 9 картинок-асоціацій.  Кроссенс  допоможе нам визначити тему, мету уроку,  слово, яке буде  ключовим.

Довідка:зображення розташовуються так, що кожна картинка має зв’язок із попередньою й наступною , а центральна поєднує  за змістом  усі картинки . Завдання того, хто розгадує кроссенс –знайти асоціативний зв’язок  між сусідніми  (тобто тими, що мають спільний бік) картинками. Читати потрібно зліва направо, далі рухатися тільки вперед і закінчувати на центральному квадраті , таким чином виходить ланцюжок , загорнутий «равликом». Ваше завдання пояснити кроссенс .

1. 9 березня 1814 року народився Т.Шевченко (10 березня 1861 року помер).

2.Перша збірка поетичних творів Т.Шевченка вийшла у світ у Петербурзі 1840 року під назвою «Кобзар». Уже самою назвою книги автор засвідчив , що він виступає співцем народних мас. Після видання цієї збірки кобзарем стали називати самого Т.Шевченка

3.Т.Шевченко народився в сім’ї кріпаків. Батькам доводилося багато працювати на панщині. Сестри теж у наймах виросли. Матері несли немовлят на поле. На панщині жінок шмагав канчук осавули,удома вона виконувала всю хатню роботу, народжувала, годувала й виховувала дітей.

4.Коли Тарасові минуло 9 років померла мати,а ще через 2 роки він залишився круглим сиротою.

 (Перед його очима повсякчас поставала злощасна доля матері-кріпачки, що «...молодою у могилу нужда та праця положили», раннє сирітство, нужденні поневіряння самого Тараса, безталанне наймитування рідних сестер, що «...в наймах виросли чужих, у наймах коси посивіли,у наймах сестри й умрете»)

5. А скільки жінок ставали жертвами поміщицької розпусти, скільки наклало на себе руки, скільки помандрувало за військовими валками та й без сліду пропали. Відомо,як у той час ставилися до матерів, які народжували позашлюбних дітей : їх цуралися навіть батьки .

6.Тяжкою була доля сиріт, а особливо байстрюків. Такі діти жебракували по Україні,були поводирями кобзарів, їх зневажали.

7.       Нещасливий в особистому житті, Шевченко цілком присвячує себе служінню Україні. Тарас мріяв жити на своїй землі, насолоджуватися її красою, та його долею розпорядилися інші. Він постійно жив болями України. І в Петербурзі , і на засланні. Для Т.Шевченка Україна - мати.

8. Жінка - «мати землі», продовжувачка роду людського, берегиня домашнього вогнища; на ній тримається світ.

Образ жінки-матері часто уявляється поетові в образі зорі, що освітлює світ.

9. - Подивіться уважно на репродукцію картини Рафаеля «Сікстинська

Мадонна».

- У чому полягає її притягальна сила?

(Відповіді учнів)

У відкритому, трохи здивованому погляді Мадонни відбилася ціла гамма почуттів: і любов до сина, і тривога за його майбутнє.

Ми бачимо тривогу і біль матері за майбутні страждання Сина, віра в Бога й усвідомлення необхідності свого вчинку, свого високого покликання.

А тепер прочитаємо кроссенс  навхрест. Шевченко у своїх творах зображував трагедію жінки –матері в кріпацькій Україні.

Улюблений образ Т.Шевченка – мати і дитя.

- Саме дитя поєднує жінку, землю та Матір Божу, бо жінка є Берегинею

роду людського, земля – мати викохує нас – її дітей, а Богоматір –

символ вічності, бо саме вона дала світові Сина Божого Ісуса Христа. А ось геніальний поет Тарас Шевченко у своїх творах зобразив земних

Мадонн - звичайних українських жінок – матерів.

Слово вчителя

• Отже, про що піде мова на уроці?
• Про материнство, про жінку-матір.

Тема материнства у творчості Т.Шевченка особлива, оповита ореолом святості й любові. Рано залишившись без матері , поет усе життя згадував її найтеплішими , найпроникливішими словами , сповненими благоговіння й болю.

Богдан Лепкий зазначав:

«ЇЇ образ , мов ікона святої мучениці, зостався до смерті в душі Тараса чистим і ясним. Від неї впало золоте сяйво  не на одну жіночу постать  в пізніших поетових творах»

Великий Кобзар українського народу низько схилявся перед образом Матері, який втілював для нього рідну матір, Україну, Пречисту Діву Марію.

Матір Божа, яка оберігає людей землі,— це узагальнюючий образ усіх матерів.

Саме жіночій долі в умовах кріпаччини присвячений сьогоднішній урок.

IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку; очікувані результати

Тема. Трагедія жінки-матері, боротьба за своє материнство, жорстокість народної моралі ( «У нашім раї на землі…»). Наскрізний ліризм  творів Т.Шевченка про жіночу долю.                        (Слайд 5)

З героїнями Шевченкових творів нас розділяє більше, ніж півтора століття. Чи можемо ми зрозуміти  трагедію жінок-матерів, жорстокість народної моралі тих часів? Сьогодні на уроці

Мета:зрозуміти становище жінки в кріпацькій Україні часів Т.Шевченка,пояснювати поведінку героїнь твору «У нашім раї на землі..»; на основі творів Тараса Григоровича Шевченка, присвячених жінці, створити величний  словесний портрет – гімн жінці, материнству; розкрити красу й неповторність жіночих образів; показати витоки народної моралі ; розвивати навички роботи  над художнім твором, висловлювати судження про материнство та вічну проблему жіночого щастя; прищеплювати учням високі духовні та моральні цінності;висловлювати судження про материнство та вічну проблему жіночого щастя; виховувати поважне ставлення до жінки, любов до матері.

Епіграфом я взяла слова , які стали афоризмом із поезії  «У нашім раї на землі…», яку вивчатимемо на уроці.                                     (Слайд 6)

У нашім раї на землі

 Нічого кращого немає,

 Як тая мати молодая

  З своїм дитяточком малим.

V. Сприйняття та засвоєння навчального  матеріалу

•  Яка поема започаткувала тему материнства у творчості Т.Шевченка?(«Катерина») Кому присвячена? (В.А.Жуковському)

  Т.Шевченка називають співцем жіночої долі, хоча правильніше було б сказати «жіночої недолі», «жіночого безталання». Чому?

  Доба, у яку жив поет, не сприяла зображенню щасливого материнства , доброї долі жінки-кріпачки. Важкі соціальні умови, виснажлива праця , безправ’я, приниження,- хіба можливе щастя за таких обставин?                     (Слайд 7)

«Такого полум’яного культу материнства, такого апофеозу жіночого

кохання і жіночої муки, мабуть, не знайти ні в одного з поетів світу», -

так писав про Тараса Шевченка Максим Рильський. Нещасний в

особистому житті Шевченко найвищу красу бачив у жінці, у матері.

Образ коханої жінки, жінки – матері – улюблений образ Шевченка .

 Проблемне питання.                        (Слайд 8)

- Якою  ж постає жінка – мати у творчості Т.Шевченка?

Т.Шевченко надзвичайно вболівав за долю жінок у покріпаченій країні, співчував їм ,  підтримував. У своїх творах поет намагався показати тяжке становище жінки, викликати до неї співчуття, милосердя. Отже, на сторінках з’являються ті, про яких говорили з огидою, від яких усі відверталися, - жебрачки, покритки, каліки.

Кобзар,ставши на захист потоптаних жіночих прав, зібрав воєдино страждання кріпачок і розказав про них світові у своїх безсмертних творах.

З деякими творами про тяжку жіночу долю ми познайомилися. Пригадаймо їх за цитатами .

Літературний калейдоскоп «Жіночі образи у творах Т. Шевченка»

Завдання: за наведеною цитатою пізнати героїню твору.

• «Така її доля… О боже мій милий! /За що ж ти караєш її, молоду? /За те, що так щиро вона полюбила /Козацькії очі? Прости сироту. /Кого ж їй любити? Ні батька, ні неньки…» (Причинна)

• «Не журиться… — /Вмиється сльозою, /Возьме відра, опівночі /Піде за водою, /Щоб вороги не бачили» (Катерина)

• «…Під тином/ Опухла дитина, голоднеє мре,/ А мати пшеницю на панщині жне.» («Сон» («У всякого своя доля…»)

•«Пішла полем, ридаючи, /В тумані ховалась /Та крізь сльози тихесенько /Про вдову співала» (Ганна «Наймичка»)

• «Пішла селом, /Плаче… /На голові хустиночка, /На руках дитина /… /Назад подивилась, /Покивала головою /Та й заголосила» (Катерина)

• «Молодиця /Рада та весела, /Ніби з паном повінчалась, /Закупила села. /І у хаті, і на дворі, /І коло скотини, /Увечері і вдосвіта, /А коло дитини /Так і пада, ніби мати» (Ганна «Наймичка»)

• «Біля того гаю, /Що чорніє над водою, /Щось біле блукає /… . /А може, жде козаченька, /Щоб залоскотати» (Причинна)

• «Ходім, сину, смеркається , Коли пустять в хату; А не пустять, то й надворі Будем ночувати» (Катерина)

Кобзар,ставши на захист потоптаних жіночих прав, зібрав воєдино страждання кріпачок і розказав про них світові у своїх безсмертних творах.

Літературна хвилинка ( учні читають поезії)

Ми побачили різні долі жінок, але всі вони нещасні.

Ми можемо зробити висновок, що це була проблема соціальна. Доля жінки в кріпосницькому суспільстві була справді трагічною. Хто тільки над нею не знущався?! На панщині вона працювала однаково з чоловіками, вдома виконувала всю хатню роботу, народжувала, годувала і виховувала дітей. А скільки жінок ставали жертвами поміщицької розпусти, скільки наклало на себе руки! І на захист потоптаних жіночих прав встав гнівний Шевченко. Він зібрав воєдино всі страждання закріпачених жінок всіх епох і голосно розказав про них цілому світові. Його жіночі образи – це насамперед незагойна, найболючіша рана кріпацтва. Не випадкові й назви його творів про жінок: «Наймичка», «Відьма», «Сова», «Слепая», «Мар’яна-черниця», адже саме наймичками, відьмами, совами, сліпими, черницями були жінки в тодішньому суспільстві.

Але якою б жінка не була, Шевченко бачив у ній «найвищу красу світу».

Мабуть, найкращим віршем на тему материнства, гімном жінці-матері є полезія «У нашім раї на землі…».                        (Слайд 9)

 «У нашім раї на землі» (1849) Написаний вірш у період перебування поета на засланні.

Виразне читання поезії (за ролями)

 Опрацювання змісту твору. Бесіда за питаннями.

Ми бачимо , що у творі зображено дві типові долі матерів. (Слайд 10)

-Чиї це долі? (Матері-кріпачки, яка народила дитину в шлюбі, і матері-покритки).

- На які частини умовно можна поділити вірш?

(На чотири: гордість щасливої матері-селянки своєю малою дитиною — доля в майбутньому, коли діти-кріпаки виростуть; сором жінки-покритки — доля її та дитини в майбутньому.)

-Який початок має цей твір,закінчення?

Твір має оптимістичний початок. Світло й урочисто починається поезія – із перших рядків виникає образ Божої Матері із дитиною на руках.

Сумна середина вірша  і трагічне, закінчення.

- Яке середовище називають раєм?

«У нашім раї…» містить протиставлення злиденного життя жінки-кріпачки райському.

 - Що для поета є святим?(Образ Божої Матері із дитиною на руках)

Поезія «У нашім раї на землі» — екскурс поета шляхами власного життя і розповідь про героїнь своїх творів.

-  Яким чином даний твір пов’язаний з біографією митця?

- Через що дивується і водночас сумує поет, коли побачив дівчину з дитиною?

-  У чому поет вбачає святість образу матері? («І перед нею помолюся, /Мов перед образом святим /Тієї матері святої, /Що в мир наш бога принесла…»)

-  Чим пояснити те, що кожна дитина для матері є її гордістю? («Гордіше самої цариці, /Щоб людям, бачте, показать /Своє добро»)

- Яка доля очікує Йванів, коли вони подорослішають? («І виросли, і розійшлись /На заробітки, в москалі»)

- Чому старість самотньої жінки — це її безпорадність і важке життя? («Наготи /Старої нічим одягти /І витопить зимою хату. /А ти не здужаєш і встати, /Щоб хоч огонь той розвести»)

- Що мав на увазі поет, зазначаючи про матір: «А ти, великомучениця»?

- Яким чином ця поезія Т. Шевченка ідейно пов’язана з іншими його творами? («Села /Минаєш, плачучи вночі /І полем, степом ідучи, /Свого ти сина закриваєш»)поема «Сон» («У всякого своя доля…»):»То покритка попідтинню /З байстрям шкандибає./Батькой  мати одцурались/ Й чужі не приймають!!»

-  Через що красуня дівчина втрачає свою привабливість? («Пропала, немає! /Все забрала дитиночка»)

- Чому батьки виганяли своїх дочок з позашлюбною дитиною з дому? Чи було це морально виправданим? (Важливішим за все було поняття честі. Честь сім’ї , добра слава роду . Той, хто порушував ці неписані моральні закони, осуджувався громадою.)

- Чим пояснити зневажливе ставлення людей до жінки-покритки?

- Про що може розпитати дитина-байстря у матері, коли вона стане дорослою? («Про панича лукавого»)

- Яку долю буде мати така дитина? («Бо не дійде /До зросту дитина, /Піде собі сліпця водить»)

- Яке покарання може понести мати від своєї дитини? («А тебе покине /Калікою на розпутті, /Щоб собак дражнила, /Та ще й вилає»)

- Чи не занадто жорстоку картину малює Т.Шевченко в кінці вірша  : «Щоб собак дражнила…,/ Полки не загинеш/Межи псами…»

-У чому поет вбачає трагедію жінки-покритки?

Твір побудований на контрасті між красою героїнь та їх доль.

Скориставшись прийомом «Кола Вена» порівняємо долі матері –кріпачки та матері-покритки.                                                  (Слайд 11)

-Чи щасливі долі цих матерів?

 ( Обидві долі трагічні . Першу матір, яка милується своєю дитиною, не може нарадуватися нею, чекає сумна й тяжка доля ,адже в умовах кріпацтва годі сподіватися на добре життя: жінка втрачає дітей, які «розійшлися на заробітки, в москалі». Вона залишається в холодній зимовій хаті , яку нікому витопити.  Друга - мати-покритка. Бродить полями, степами  з дитиною. Змушена закривати свою дитину, свій гріх, своє байстря. Батьки вигнали з хати , люди цураються.Доведеться померти десь калікою на розпутті, під тинном між собаками , на морозі)

           Мати-кріпачка                                             Мати-покритка                                 

• народила дитину в шлюбі;               -народила дитину поза шлюбом;
• милується дитиною, не може            - ховає свого сина;

нарадуватися;                                             - блукає полем-степом;

• хоче показувати всім;                       - дитина пішла водити сліпця;
• має свою хату;                                   - покинула матір калікою.
• жінка втрачає дітей, які

 розійшлися на заробітки ,

в москалі;

• залишається сама хвора в нетопленій хаті

Спільне:

• люблять дітей;
• в умовах кріпосницької дійсності обидві жінки нещасні;

залишаються на старості років самі

- Над чим змушує поміркувати Тарас Григорович читача своєю поезією?

Для Шевченка Мати й Україна були нероздільні. В образі покритки автор зображує покріпачену , пригноблену Україну, зневажену після таких героїчних сторінок її історії.

- Яким же вбачає автор райське життя на землі?

Визначимо тему, ідею твору. (Слайд 12)

Тема: Розповідь про важку жіночу долю, долю матері в умовах покріпачення, соціального і національного гніту.

 Ідея: Возвеличення святості матері, того найціннішого, що є для кожної людини; засудження соціального устрою, який змусив страждати багатьох жінок.

-У яких словах втілена основна думка поезії

 Основна думка: «Слово мамо. Великеє, /Найкращеє слово!»

-Які ж проблеми порушує Шевченко в поезії?

- проблема жінки й суспільства;

- жінки та обставин, у яких вона опинилася;

- проблема батьків і дітей;

- моральні закони тогочасного суспільства і безвідповідальність;

- честь і безвідповідальність;

- крах ілюзій.

Робота в парах з таблицею   (Слайд 13)

-За допомогою яких художніх засобів Т.Шевченко розкриває образи матерів.

Релаксаційна хвилинка(Слайд 14)

Розслабтеся, заплющіть очі,пригадайте маму, її ніжні теплі  руки, погляд – і вам стає так добре на душі, затишно, спокійно.

Із приємними спогадами про маму повертаємося до уроку.

Т.Шевченко настільки переймався долею жінки,що вона стала символом краси й моральності не тільки в поезії, а й малярстві. (Слайд 15)

Демонстрація репродукцій картин: «Катерина»(1840), «Циганка-ворожка» (1841),«Сліпа з дочкою»  Автоілюстрація до поеми «Слепая» (1842) та інші

• Чим приваблюють жіночі образи на картинах та ескізах? Яке враження справляють на вас?

(Слайд 16)

Муза Шевченкова в кріпацькій одежі; волаючи до людського сумління, до почуття справедливості, вона вперше введе в літературу натовпи отих безмірно покривджених людей, що населяють «Кобзар», всіх отих вдів, сиріт, таврованих варнаків, покриток, отих занапащених кріпацьких мадонн, що їх поет малює прекрасними навіть у їхньому горі, малює мовби пензлем великих майстрів Відродження.(Олесь Гончар)

На основі змісту поезії «У нашім раї на землі...», вивчених творів , художніх полотен  дайте характеристику образу матері.

Проблемне питання(Слайд 17)

- Якою  ж постає жінка – мати у творчості Т.Шевченка?

Асоціативне гроно

Великий Кобзар бачив у жінці духовну красу, обожнював материнство, уславлював вірність і щирість. У першу чергу, Жінка для поета – хранителька родинного вогнища, продовжувачка роду, берегиня найкращих сімейних традицій.  

Ми живемо в інші часи, але тема материнства, призначення Жінки на Землі  є актуальною й зараз. На жаль, проблема покинутих дітей  турбує й наше суспільство.

Хочеться звернутися до свідомості кожного українця з думками про величне призначення Жінки в усі часи – створювати затишок в українській оселі, навчати своїх дітей,дбати про їх культуру поведінки, гуманне ставлення до інших людей. Саме на Жінку Тарас Шевченко покладав вирішальну роль у спасінні людства від зла

й нелюбові.

Творча робота

(Слайд 18)

Усім вам пощастило . Ви маєте мам, які вас люблять, турбуються про вас, допомагають долати труднощі.

Із давніх-давен зверталося і звертається людство в піснях і молитвах, віршах і поемах до своєї берегині — до матері, уславлюючи її благословенне ім'я.

Тож я хочу , щоб ви звернулися до своєї мами з подякою

 За що ми повинні бути вдячними своїм матерям?

VІ. Підсумок уроку. Рефлексія

«Незакінчене речення» (Слайд 19)

Я сьогодні замислився…

VІІ. Домашнє завдання (Слайд 20)

А. Виписати ключові слова до образу матері з вивчених творів («Катерина», «Наймичка», «У нашім раї на замлі…»)

Б.Написати твір на тему «Моє враження від жіночих образів у творчості Т.Шевченка»

Продовжуємо вивчати лірику поета періоду заслання

Опрацювати поезії  «Доля»,  «Росли укупочці , зросли…».

За підручником опрацювати с. 239-243. Усно відповідати на питання , подані в підручнику.

Слово вчителя (Слайд21)

Закінчити сьогоднішній

урок хочеться словами із

поезії «У нашім раї на землі…»

… слово мамо, Великеє,

Найкращеє слово !

Любіть своїх матерів , бережіть, бо вони найсвятіше в кожної людини!

Звучить пісня   Лесі Горової «Пісня про маму»