Риси романтичного героя в образі Мазепи (за поемою Дж . Байрона «Мазепа»). 9-й клас

Тема: Риси романтичного героя в образі Мазепи (за поемою Дж. Байрона

           «Мазепа»).

Мета: поглибити знання про романтичного героя; довести, що в образі Мазепи

            наявні риси романтичного героя; розвивати пам’ять, увагу, логічне

            мислення; виховувати в учнів почуття національної гордості за діяння

            предків і відповідальність за майбутнє країни.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: конспект, поема «Мазепа», підручник із зарубіжної літератури для

9 класу, тести, картки з цитатами, портрет Мазепи, мікрофон.

                                                   Любив Вкраїну він душею

                                                    І зрадником не був для неї.

                                                                       В.Сосюра

                                                              Хід уроку

І.Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.

Прийом «Експрес-тести».

1. Працюючи над створенням поеми, Байрон користувався такими творами:

«Мазепа» Р.фон Готшаль; «Історія Карла ХІІ» Вольтера;

«Іван Мазепа» Й.В.Фріча; «Полтава» О.Пушкіна.

     2.  Який епізод із життя Мазепи покладено в основу поеми Дж.Байрона:

          виступи проти російського царя Петра І;

          кохання Мазепи до дружини багатого польського пана та покарання за це 

              її чоловіком;

          розбудова української державності шляхом утвердження козацько-

              гетьманського ладу;

          зрада Мазепи та його перехід до армії Карла ХІІ.

      3. Іван Мазепа народився близько:

          1630 року; 1640 року; 1650 року; 1660 року.

      4. Батьківщиною Мазепи є:ПолтавщинаЧернігівщинаБілоцерківщинаПереяславщина

          а) Полтавщина; б) Чернігівщина; в) Білоцерківщина; г) Переяславщина.

      5. Гетьманський палац Мазепи знаходився в

 Прийом «опитування-естафета».(Клас поділяється на три групи. Учитель ставить запитання спочатку першій групі. Учні, відповідаючи, передають естафету один одному і т.д.). 

1. Постать Мазепи у живописі (художники і їх картини).
2. Постать Мазепи у музиці (композитори і їх твори).
3. Постать Мазепи у світовій літературі (письменники і їх твори).

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Оголошення теми і мети уроку.
2. Пояснення нового матеріалу.

Слово учителя.

Іван Мазепа чудово підходив на роль романтичного героя байронічного типу. «Його історія, заснована на екзотичних

реаліях, містила сюжет нещасливого кохання і жорстокої кари. Нескінченний галоп коня є водночас знаряддям долі, яка готувала Мазепу

до великих політичних звершень. Навіть остаточна поразка гетьмана приносить йому додатковий німб мучеництва», - зазначав польський

дослідник Я.Островський. В образі Мазепи помітні й риси специфічно байронічного героя: це бунтар, «шляхетний злочинець», який кидає виклик суспільству, його законам та моральним нормам і зазнає кари. Сюжетна ситуація, покладена в основу його любовної історії, аналогічна ситуаціям, що розгортаються в «східних поемах» Байрона. Але спочатку давайте ознайомимося з оцінкою поеми літературознавцями.

Робота з критичними матеріалами. (Учні зачитують цитати сучасних літературознавців про поему Байрона «Мазепа», написані на картках).

Слово учителя.

Ви вже звернули увагу на те, що сьогодні на уроці у нас два ключових слова: Мазепа і Україна. Саме у такому ракурсі ми і говоритимемо далі. У своєрідній поетичній географії Байрона Україна належить до особливо романтичного світу, означеного досить умовною назвою «Схід». Найістотніші ознаки цього світу – близькість до «природного стану» й контраст щодо європейської буржуазної цивілізації. Як і багато романтиків, Байрон захоплювався незайманою природою, стихійною та дикою, на яку ще не наклала відбитка «фальшива цивілізація», і поетизував її. Саме такою уявлялася йому Україна, її безмежні степи, про які він пише не без своєрідної патетики: там «ні людина, ні звір не залишили слідів, не видно там людського труда серед пустинних просторів, розкішних у своїй дикості». У цих степах живуть люди вільні, як і навколишня незаймана природа, котрі не терплять жодного поневолення, «їхня кров кипить сильніше й несамовито рветься із будь-яких оков».

Робота у парах із запитаннями, що були попередньо задані додому.

     1. Якими ж постають Мазепа і Україна в поемі Байрона? (Гетьман зображений на початку і в кінці твору вже літньою людиною. Він супроводжує Карла ХІІ після поразки шведів під Полтавою (1709 р.). У поемі не має жодного натяку на зрадництво Мазепи, як це було, наприклад, у поемі О.Пушкіна «Полтава». Він мужній, сильний і шляхетний, береже свою гідність і незалежність. У перших розділах поеми автор змальовує гетьмана «похмурим і старим», він «як дуб той віковий». Ця характеристика поглиблюється висловлюванням Карла ХІІ, який шанує Мазепу за «відважний дух» і «тверду руку», за те, що той не кидається словами, а більше діє, ніж говорить.

Схвальна оцінка із вуст уславленого короля-воїна одразу робить образ героя піднесеним і начебто ідеальним. Але Мазепа сам розвіює це враження. На прохання короля він розповідає незвичайну історію з часів своєї молодості, що становить основну частину твору, яку обрамляють події 1709 року).

2. Монолог-сповідь – основний засіб розкриття психології героя у романтичних поемах. Як це стосується поеми Байрона? (Вона не виняток у цьому плані, але має певну специфіку. З монологу гетьмана ми дізнаємося, що він не ідеальний герой, а звичайна людина, охоплена земними пристрастями. Його серце полонила чарівна панна Тереза, любов до якої він зберігав усе життя. Образ її змальовано досить поетично, у східному стилі. Це жінка-ідеал і жінка-фатум, що визначає всю подальшу долю героя. Кохання до неї принесло Мазепі лише нещастя, але він жодним словом не обмовився, що шкодує про це).

3. Яке значення у поемі мають образи долі? (Доля звела Мазепу і Терезу, вона ж їх розлучила. Доля відвернулася від шведів у Полтавській битві. Доля врятувала Мазепу і зробила його гетьманом України. Байрон як поет-романтик вважає, що людина залежить від впливу багатьох фатальних сил і обставин. Що може вона протиставити долі? Чи має людина схилятися перед необхідністю, коритися обставинам? Відповіді на ці запитання криються в самому характері гетьмана).

4. Як в поемі розкривається характер Мазепи?

(Мазепа, прив’язаний до коня, не в змозі опиратися долі, але до

кінця жахливої подорожі зберігає самовладання. Він залишається   сильною особистістю і саме завдяки цьому стає гетьманом в Україні, бо його найкращі якості виявилися сильнішими за горе і відчай. Мазепа не може змінити й хід історичних подій (поразку шведів), та він завжди береже свою честь і гідність. Автор наголошує на тому, що в людині є дещо таке, що робить її людиною, що залишається незмінним і визначає цінність: це передусім її внутрішня незалежність і відданість високим ідеалам (кохання, дружби, свободи, вірності Вітчизні та ін.).

5. Поясніть символіку твору відповідно до поетики романтизму. (Розкриттю образу Мазепи сприяє яскрава символіка твору. Картини «дикої» природи підкреслюють незвичайність образу героя, його винятковий характер. Бурхливі потоки, вітри, хвилі уособлюють пристрасті, що охопили серце Мазепи. Вороння символізує смерть, а схід сонця – надію на повернення життя. Серед усіх символів вирізняється образ коня. Взагалі коні посідають неабияке місце у творі. Кінь у романтичній літературі – традиційний символ вдачі, людської долі. Карл ХІІ двічі втрачає своїх скакунів під час втечі, і це означає, що щастя полишило короля та його військо. Мазепа ж, навпаки, вижив сам і зберіг свого коня. «Від Александрових часів Такої пари не знайти, Як твій Буцефалос і ти», - каже йому Карл. Справді, Мазепа та його кінь – наче єдине ціле. Під час відпочинку старий гетьман, попри втому, спершу подбав про коня, а поті вже про себе. Кінь – вірний товариш Мазепи, і той виявляє справжню прихильність до нього, бо він ніколи не зрадить, служить йому вірою і правдою. Гетьман ставиться до коня як до розумної істоти, що свідчить про глибоке природне начало у його душі, про тісний зв’язок і спорідненість із природою.

Ще один кінь у творі – «дикий». Він ніс Мазепу через степи й ліси з Польщі в Україну. Образ дикого скакуна – багатозначний символ. Нестримний біг дикого коня уособлює думку поета про історичний рух України, яку автор хотів би бачити вільною, як і все людство взагалі).

ІІІ. Підсумок уроку.

 Слово учителя.

 Мазепа і Україна. Вони тісно пов’язані між собою, доповнюють одне одного. Мазепа до глибокої старості зберігає гордий і незламний дух, і через його образ читач уявляє собі Україну, її «дух». За романтичною історією про дикі пристрасті в поемі криється думка про волю, що назавжди з’єднала Мазепу з Україною. Вона стала його долею і життям, визначила вдачу і політичне обличчя. Недарма навіть у його розповіді про драматичне кохання до Терези відчуваються й інші інтонації – щирої любові до своєї країни, захоплення її красою, широтою, нескореністю. Тут він побачив чуйних і добрих людей, волелюбне козацьке товариство, і з ними назавжди пов’язав своє життя.

 Фінал поеми відкритий. Мазепа завершує свою розповідь. Але що на нього чекає завтра? І що буде з Україною?..

 Прийом «Мікрофон».

 - Які риси характеру Мазепи вам найбільше імпонують? Чому?

IV. Мотивація оцінювання.

V. Домашнє завдання: повторити вивчене за творчістю Дж.Байрона, читати цикл поезій А.Міцкевича «Кримські сонети»; підготувати повідомлення про зв’язок Адама Міцкевича з Україною.