3 травня о 18:00Вебінар: На допомогу вчителю: онлайн-тести «На Урок» в освітньому процесі

Різноманітні вправи з формування та розвитку техніки читання у початковій школі

Про матеріал

Запропоновані нижче вправи допоможуть дитині оволодіти необхідними навич-ками при опануванні процесу читання. Виконання вправ повинно бути не одно-разовим підходом, а системою. У читання не має вихідних!

Перегляд файлу

Формування навичок читання та розвиток техніки читання

                                      в початковій школі

 

       Упевнене володіння навиком читання є однією з головних умов успішності дітей  у навчанні.

       Проте читацькі навички сьогоднішніх школярів викликають серйозну тривогу і у педагогів і у батьків.

       Як допомогти нашим дітям впоратися з труднощами при читанні?

       Найчастіше  цю проблему намагаються вирішити просто: треба більше читати. І сидить дитина над книгою обливаючись сльозами і відчуваючи до неї тиху ненависть. 

       Разом з тим відповідь на це питання не така вже й проста. Перш ніж змушувати дитину більше читати, потрібно з’ясувати в чому вихідні причини труднощів. І тільки з’ясувавши це, ми зрозуміємо, яку допомогу їй необхідно надати.

       Одна з основних причин труднощів у читанні – недостатня сформованість техніки читання.

       Техніка читання – це уміння пізнавати написані букви, правильно співвідносити їх зі звуками та вимовляти їх у зазначеному порядку у вигляді складів, слів, речень.

      Читання є основою всіх наук, розвитку людського інтелекту. У цьому складному процесі беруть участь зір, мислення, мовлення, сприйняття, пам′ять, уява, слухові та зорові аналізатори. Дітям не просто поєднувати водночас зорове сприйняття і висловлювання звуків, слів, речень, усвідомлювати прочитане, визначати ставлення до нього. Не володіючи технікою читання, дитина втрачає до нього інтерес, погано розуміє і засвоює зміст, швидко стомлюється. Тому розвиток техніки цього вміння та розуміння прочитаного - слів, словосполучень, речень - взаємопов′язані і мають здійснюватися одночасно.

       Читання є складним актом, який включає в себе технічні навички і процес розуміння сенсу читаного. Ці дві сторони знаходяться між собою в тісному взаємозв’язку і роблять взаємний вплив одна на одну. Досконала техніка призводить до швидкого і точного розуміння сенсу, а більш легкий в смисловому плані текст читається швидше і без помилок.

       В процесі навчання читання учні під керівництвом вчителя вправляються і в техніці читання, і в розумінні прочитаного.

       Проте значення роботи по формуванню і автоматизації технічних навичок часто недооцінюються, і основний акцент вчителі переміщують  на змістовне читання на шкоду техніці. Поспішаючи переключити учня на роботу зі змістом прочитаного, ми порушуємо природний психологічний процес формування читання і створюємо умови для появи помилок.

На швидкість читання впливають багато факторів: рівень мовленнєвого розвитку, кут зору читця. Вміння артикулювати, постановка дихання, характер тексту (зміст, легкий чи складний), розвиток антиципації - вміння передбачити наступні літери, слово. Вдосконаленню цього процесу сприяє стимуляція до швидкого читання. Адже головним фактором розвитку дитини є бажання. Бажання читати в учнів виникає тоді, коли вони володіють усвідомленим читанням, коли в них розвинуті навчально-пізнавальні мотиви читання, коли стимулюється інтерес до читання.

        Запропоновані нижче вправи допоможуть дитині оволодіти необхідними навичками при опануванні процесу читання. Виконання вправ повинно бути не одноразовим підходом, а системою. У читання не має вихідних! 

 

 

 

                   Для автоматизації технічних операцій читання пропонуємо:

1. Читання складів прямих, обернених та зі збігом приголосних по рядках, стовпчиках та вроздріб.

https://fc.vseosvita.ua/000bpo-07a9/001.jpg №1 а о у и і м ма мо му ми мі н на но ну ни ні в ва во ву ви ві л ла ло лу ли ліhttp://zubrila.com/wp-content/uploads/2014/10/179.jpg

http://www.yrok.net.ua/_ld/53/55783777.jpg        https://fc.vseosvita.ua/0031px-71ec.jpg

Результат пошуку зображень за запитом "звукові таблиці для читання"  

2. Спів складів під мелодії відомих дитячих пісень.

https://naurok.com.ua/uploads/files/93150/57438/61621_images/thumb_17.jpg https://naurok.com.ua/uploads/files/93150/57438/61621_images/thumb_18.jpg

В цій вправі робота йде над  звуковою моделлю складів. Склади співають спочатку повільно, а потім швидко.

3. Читання віршованих «чистомовок».

   C:\Users\perfect\AppData\Local\Microsoft\Windows\INetCache\Content.MSO\AF88B0B9.tmpРезультат пошуку зображень за запитом "чистомовки"  C:\Users\perfect\AppData\Local\Microsoft\Windows\INetCache\Content.MSO\B1EC457E.tmp

  4. Тренувальні вправи «Черепаха та сорока».

                           d:\Users\perfect\Desktop\Звукові таблиці\черепаха і сорока.jpg

 

Допомагає навчитися читати швидко та чітко. Відтворювати з пам’яті.

5. Читання слів різної складової структури.

6. Розширення кута зору.

     У процесі читання очі рухаються стрибкоподібно. Сприйняття тексту відбувається вмить зупинки очей.

Хто читає добре, швидко – потребує менше зупинок, ніж той, хто читає повільно. Це пояснюється різною величиною кута зору. Вона визначається кількістю слів, сприйнятих читачем за час однієї фіксації: у гіршому випадку – 1-2, у кращому –    5-6 слів. 

Результат пошуку зображень за запитом "вправи для читання для збільшення кута зору"Результат пошуку зображень за запитом "вправи для читання для збільшення кута зору"

 

C:\Users\perfect\AppData\Local\Microsoft\Windows\INetCache\Content.MSO\20CC20F6.tmp        Результат пошуку зображень за запитом "вправи сходинки слова презентація"

 

Результат пошуку зображень за запитом "вправи на розширення кута зору вправо"          Результат пошуку зображень за запитом "вправи на розширення кута зору вправо"

Етапи формування техніки читання:

1. Процес декодування складів, слів, речень.

2. Автоматизація технічних операцій читання складів, слів, речень.

3. Концентрація уваги учня на розумінні лексичного значення слів, змісту тексту.

         На початку навчання читання дитина вчиться декодувати написане слово в звучне: впізнавати букву і співвідносити її зі звуком, з’єднувати кілька букв у склад та кілька складів у слово. Ці технічні операції поглиблюють всю увагу учня. Всі його розумові зусилля спрямовані саме на процес декодування, при цьому розуміння тексту, який читає, утруднено, на нього просто не вистачає інтелектуальних сил. Поступово технічні операції автоматизуються , йдуть у підсвідомість, і увага учня концентрується на розумінні сенсу тексту.

        Всі ці уміння формуються поетапно у часі, вони «достигають», як достигає плід. На кожному етапі з’являються і розвиваються певні навички. Перехід на наступний етап можливий тільки тоді, коли дитина оволодіє усіма уміннями поточного етапу. І не тільки оволодіє, а й досягне певного рівня їх автоматизації.

        Але кожна дитина у своєму розвитку індивідуальна, тому в кого-то з дітей вміння поточного етапу не встигають «дозріти», тобто достатньо  автоматизуватися за той час, який відведений шкільним плануванням. Значить, для наступного етапу не підготовлений фундамент. Коли матеріал для читання стає складнішим, учень починає відставати від інших, і не тому, що не може зрозуміти і навчитися, а тому, що не встигає навчитися.

       Дослідження психологів показують, що найчастіше збій відбувається на етапі злиття складів у слова і розуміння сенсу слова. Разом з тим саме цей етап є найважливішим, оскільки він закладає основи для смислового читання.

        На попередньому етапі дитина повинна була навчитися з’єднувати кілька букв у склад і прочитувати за одних рух очей найбільш типові складові структури (ам, ма, мак, хто, стіл, міст, блиск).

        На етапі злиття складів у слова кожний склад читаного слова відкладається в оперативній пам’яті як його частина, потів склади синтезуються у слово, і дитина пізнає прочитане слово, розуміє його сенс.

        Далі прочитані та зрозумілі слова відкладаються в оперативній пам’яті вже як частка речення. Успішний синтез слів в речення можна вважати наступним етапом (етапом синтезу речення).

        Перевести учня на етап синтезу речення,  якщо етап синтезу слова не відпрацювали, рівнозначно тому, щоб заставити молодого атлета, який до цього піднімав штангу вагою 70 кг, підняти зразу 100 кг. Піднять він можливо її й підніме, але з якою напругою, і яку при цьому шкоду може надати своєму організму!

         У даному посібнику міститься матеріал для розвитку вміння швидко та правильно читати слова різної складової структури.

        Систематичні вправи у читанні цього матеріалу приводять до автоматизації сприйняття «оперативних одиниць читання»,  тобто тієї максимальної кількості знаків, які учень розпізнає миттю при читанні. При цьому збільшуються швидкість читання та забезпечується миттєве розуміння змісту прочитаних слів.

        Слова цього посібника об’єднані за ступенем складності складової структури в кілька груп.

      До 1-ї групи належать слова, які складаються з відкритих складів типу небо, рука, молоко, черепаха, математика. Словосполучення, речення та тексти цієї групи складаються із слів такої структури.

     У 2-ій групі містяться слова, які складаються з відкритих складів та одного закритого у кінці слова типу бігун, барабан, велосипед. Вона завершується словосполученнями, реченнями текстами, які складаються із слів 1-ої та 2-ої груп.

     У 3-їй групі закритий склад переміщується на початок слова і поруч опиняється два приголосних звука, що ускладнює читання такого слова: ведмежа, доброта, бібліотека. В словосполученнях, реченнях, текстах, використовуються слова 1-ої, 2-ої та 3-ої груп.

        Таким чином, від групи до групи структура слова стає складнішою.

      На початку стовпчика слів кожної нової структури дається зразок ділення слова на склади. Перше слово, що розпочинає групу нової складової структури, виділено жирним шрифтом, поділено на склади як зразок, визначено наголос.

       Зупинимося на деяких особливостях розташування слів однієї складової структури (див. додаток). Всі слова розділені на частини мови (вони відокремлені один від одного зірочками та згруповані за місцем наголосу. Дослідження психологів показують, що дитина легше читає двоскладове слово, якщо наголос падає на голосний першого складу. Такі слова знаходяться на початку, за ними розташовані двоскладові слова з наголосом на голосному другого складу. Серед трискладових слів винесені вперед як найбільше легкі для читання слова з наголосом на голосному другого складу, потім з наголосом на голосному першого складу, у кінці стоять слова з наголосом на голосному третього складу.      

     '                                                                                         '                                                                                                                            

 

 

 

 

 

 

              '                                          '                                                                    '                                                                                 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

         '                      '                                          '                                   '

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Форми роботи

                                    Як працювати з посібником

         Перш ніж почати роботу з матеріалом посібника, необхідно шляхом нескладної діагностики визначити для кожної дитини «рубіжну» групу слів. Для цього треба запропонувати учню прочитати кілька будь-яких речень 1-ої групи, потім – стільки ж речень 2-ої групи і так далі до того моменту, поки в читанні учня не з’являться помилки. Наприклад, це буду в 4-їй групі, значить, читання слів цієї групи і є той рубіж, кордон, коли у дитини виникають труднощі та з’являється зайва напруга.

       Визначивши «рубіжну» групу, роботу проте слід розпочинати з читання слів    1-ої групи. Тут матеріал для роботи визначається в залежності від можливостей кожної дитини. Так, дітям із значними труднощами пропонуються слова найперших стовпчиків: ми, їжа. Іншим дітям можна почати з структури слів типу буря, бабуся, третім - вареники.

      Читання 2-ої і наступних груп завжди розпочинається з найпершого стовпця слів.

      На роботу з кожною попередньою «рубіжною» групою відводиться 1-2 заняття. Вони потрібні для того, щоб дитина відчула, що вона може читати без помилок та напруги, вселити дитині віру у власні сили.

      Починаючи з «рубіжної» групи слів кількість занять збільшується. З кожною групою потрібно працювати до того часу, поки не зникнуть помилки та напруга при читанні. Кількість занять визначається суто індивідуально в залежності від успіхів дитини. Так на одну групу може знадобитися 7-10 занять, а на іншу – 3-4 заняття.

       Іноді виникає ситуація, коли помилки та напруга у дитини не зникла, а весь матеріал, представлений і даній групі, вичерпаний, і учень втратив до нього інтерес. Тоді дорослий може самостійно скласти картки зі словосполученнями та реченнями, доповнити словосполучення до речень та інше, використовуючи слова із стовпців тієї групи, з якою працює дитина, і раніш відпрацьованих груп.

      Обов’язковою методичною вимогою до роботи з посібником є поступовий рух від групи до групи. Не рекомендується переступати через будь-яку групу, структурну підгрупу або міняти їх місцями.

      Посібник може бути використаний як для індивідуальної роботи в позаурочний час, так і для роботи на уроках читання.

      Розглянемо обидва варіанти роботи з посібником на прикладі однієї «післярубіжної» групи.

1-й варіант – індивідуальна робота в позаурочний час. Заняття з першокласниками триває 10-15 хв., з учнями 2-4 класів – 15-20 хвилин.

        На перших заняттях приблизно 75% часу відводиться читанню стовпців слів. Кількість слів або стовпців для читання визначає дорослий кожного разу індивідуально в залежності від віку та настрою дитини і таке інше: для одного учня достатньо прочитати 15-20 слів, інший подужає 2 стовпця. А можна запропонувати школяреві самому визначити кількість слів і читати до того часу, поки йому це не набридне.

        Після тренування у читанні слів 25% часу заняття, що залишилося, учень читає одну з груп словосполучень, позначених цифрами. На наступному занятті він буде читати іншу групу словосполучень і тощо. Поступово, від заняття до заняття час читання слів зменшується, а словосполучень – збільшується. 

         Коли дитина навчиться відносно легко і без помилок читати слова та словосполучення даної групи в темпі, який наближений до нормативного, можна переходити до читання речень. На читання слів, словосполучень та речень відводиться приблизно до третини часу, відведеного на заняття. Провівши таким чином 1 – 2 заняття, можна виключити читання словосполучень. Дитина буде читати слова та речення.

     Коли дорослий побачить, що учень читає речення практичного без помилок, можна переходити до читання текстів. На цих заняттях приблизно 25% часу відводиться на читання слів або словосполучень, інший час – на читання текстів. Коли  читання речень і текстів даної  структурної групи довели до нормативних вимог, можна переходити до наступної групи.

  2-й варіант - робота з посібником у класі. На уроці посібник може вирішувати чотири завдання.

       По-перше, служити якоюсь подобою камертона. Відомо, що для того, щоб людина успішно виконала роботу, вона повинна бути налаштована на її виконання, і не тільки на рівні «бажаю – не бажаю», а й на психофізіологічному рівні.

      Відмінною рисою даного посібника є вельми суворе структурування, засноване не психології. Читання стовпців слів допомагає аналізаторній системі учня налаштуватися на певний вид діяльності, утворити потрібну систему міжаналізаторних зв’язків.

     На початку кожного уроку читання доцільно пропонувати учням своєрідну розминку: спочатку прочитувати стовпці слів, потім словосполучення (1-2 клас) або речення (3-4 клас). Така розминка допоможе школярам швидко переключитися з перерви на урок.

   Вчителі, що працюють з посібником, пропонують різноманітні прийоми розминки:

а) учні читають «для себе» протягом заданого вчителем часу;

б) учні читають певну кількість слів ланцюжком, наприклад, кожний – по 3 слова;

в) діти об’єднуються у пари і читають слова або словосполучення один одному по черзі - 1-2 слова один учень, 1-2 слова інший і тощо;

г) діти читають хором;

д) учні читають «для себе», відзначаючи галочкою незнайомі слова, після закінчення часу розминки проводиться словникова робота.

        По-друге, посібник може бути використаний як матеріал для словникової роботи. У ньому зустрічаються незнайомі дітям слова, такі, як етикет, тайга, та інші. Це пояснюється тим, що перед цим посібником поставлені два завдання:

1) навчити дітей не боятися незнайомих слів, не пасувати перед ними, а прочитувати незалежно від того, знайоме слово дитині або незнайоме, зрозуміло чи ні;

2) вчити дітей здогадуватися про сенс незнайомого слова за контекстом. Рішення другого завдання і можна покласти в основу словникової роботи на уроці.

      По-третє, посібник може служити джерелом для підбору словникового матеріалу до уроків української мови. Наприклад, у стовпчиках легко відшукати слова з наголошеним та  ненаголошеним голосним у корені слова. На підставі структурної послідовності можна спланувати роботу по навчанню першокласників звуко-буквеному аналізу. Спочатку діти будуть аналізувати слова 1-ої групи, у яких є вивчені букви, потім структура слів для аналізу буде ставати складнішою.

      По-четверте, посібник надає допомогу вчителю при корекційній роботі з учнями, які мають порушення письма, оскільки дозволяє складати індивідуальні картки для корекції пропусків букв у збігу приголосних, порушень складової структури слів і тощо. В посібнику передбачено таке ділення слів на склади (кар-топ-ля), яке може попередити специфічні помилки письма у вигляді пропусків букв при збігу приголосних. При розведенні приголосних у різні склади слуховий і артикуляційний образ кожного приголосного відтворюється і сприймається учнем більш чітко, ніж в з’єднаній вимові - рто, - пля, при якому більш чіткий образ одного зі звуків трапляється, «перекриває» менш чіткий образ, і дитина пропускає одну з букв.

        Як при індивідуальній роботі в позаурочний час, так і при роботі в класі, необхідно приділяти увагу вправам у смисловому читанні. Проте ці вправи не слід вводити відразу на перших заняттях з відпрацювання чергової структури. Вони вводяться поступово, з урахуванням тих зусиль, які дитина витрачає на читання. Якщо вона читає повільно, насилу з’єднує склади в слова і робить багато помилок, то в цьому випадку краще почекати, поки процес читання не стане для дитини легшою роботою. Таким чином, задавати питання на розуміння змісту прочитаного  слід тоді, коли процес читання більш автоматизований.

 

           Питання і завдання на розуміння змісту прочитаного можуть бути самими різними. Але в основу цих завдань, з точки зору сучасної педагогіки  слід покласти пошуки прихованого змісту, розумінню опосередкованої  інформації, яка міститься в мові. Наведемо приклали таких питань і завдань.

                                  До стовпчиків слів будь-якої групи

1) Знайди серед прочитаних тобою слів назву птаха ( дерева, професії і тощо ).

2) Прочитуй про себе слова стовпчика і вимовляй вголос тільки ті слова, сенс яких тобі не дуже зрозумілий.

3) Прочитуй вголос тільки ті слова, які закінчуються буквою –а ( або будь-якою іншою буквою ). Інші слова прочитуй про себе.

4) Прочитай 10 слів. Слово, яке закінчується на –ар,  читати вголос не потрібно.

5) Дорослий вибирає стовпчик слів з непарною кількістю букв, наприклад, мак, аґрус, акробат. Потім він (або дитина) бере в руки нитку і прокладає її так, щоб вона проходила через середню букву. Дитина повинна читати слова, не відводячи очей від нитки, тобто бічним зором.

         Для виконання цього завдання спочатку підбираються слова з трьох букв. Коли дитина з ними освоїться, вона починає читати слова з п’яти букв, потім з семи. Але при цьому дорослий має бути особливо уважний до дитини. Як тільки він побачить, що дитині занадто важко справлятися із запропонованою кількістю букв, необхідно повернутися на ту структуру, яку школяр читає без зусиль.

         Спочатку, у будь-якій структурі, дитина читає добре знайомі слова, у міру освоєння такого способу читання слів цієї структури (три, п’ять, сім і тощо букв), дорослий вводить слова з пасивного словника учня: лящ, ґрунт, метушня.

 Якщо воно не викликають утруднень, можна вводити малознайомі слова типу дог, рі;, посів, суфле; горлиця, планиця.

6) Так само дитина читає слова, проклавши нитку по перших буквах. Структура слова, що стає складнішою в наступній послідовності: мак, рука, комар. Вимоги до смислового змісту, як в попередньому завданні.

7) Таж вправа виконується з ниткою, прокладеною на останніх буквах. Структура слів стає складнішою, як у завданні 6. Вимоги до смислового змісту зберігаються

                             Завдання до словосполучень, речень і текстів

• Яке словосполучення має відношення до обіду? ( Смажене м’ясо. )

• У якому реченні дія відбувається влітку? ( Ні в одному з речень немає вказівки на час року, проте  збирати помідори,  про що говориться в шостому реченні можна тільки влітку, отже, відповіддю є саме шосте речення. Так можна учити дітей відділяти істинне від несуттєвого. )

• Як ти думаєш, хто старший – Марина або Наталка? Як тобі здається, хто вони одна одній – мати і дитина, сестри, подруги?

• Прочитай словосполучення. Що можна пити? ( Малиновий кисіль, напій з ви-      шень .)

• Якого кольору волошки?

• Як ти думаєш чудовисько добре чи зле? Розкажи, чому ти так думаєш. )

• У якому словосполученні говориться про музичний інструмент?( Нова арфа. )

• Що пив кіт Воркіт?

• Іра гуляла в міському парку. Це правильне твердження?

• У якому словосполученні говориться про автомобіль? ( Неполадка в моторі. За-гальмував біля огорожі.)

• Де живе дідусь?

• Як ти думаєш, скільки років Маринці?

 

Додаток                                                    

1 група

щі

ще

ви

ми

ти

до

за

на

по

бо

та

то

не

це

é-ве

éму

éфа

ḯжа

є́на

єті

íго

ḯжа

óко 

у́зи 

ю́́да

ю́ка

я́ма

оса́

*аби́

або́

ага́

але́

анí

ану́

аце́

еге́

іще́

уже́

усе́

усí

уся́

 

 

ба́-ба

бо́ти

бу́ря

ва́ги

ва́ди

ва́за

ва́та

ве́жа

ве́на

вíра

де́ко

ди́ба

ди́во

ди́ня

дíти

до́за

до́ня

ду́ма

ду́ло

жа́ба

ли́па

ли́пи

ли́хо

лíга

лíки

ма́ти

ма́па

ми́ло

мо́ва

ра́на

*бíла

Бíле

бíлі

сíре

цíле

щи́ра

щи́ре

*ли́ти

би́ти

бу́ти 

дитя́

доба́

дуга́

дуда́

душа́

желе́

журí

зима́

зола́

кущí

                                                                                                   

вíти

во́ля

га́ма

го́ре

гу́би

гу́ма

гу́ру

гу́си

гу́ща

ґа́ва

 ґу́ля

да́ма

да́ні

да́та

да́ча

жи́то

за́ла

зе́бу

ка́́ва

ка́ра

ке́ба

ке́пі

ко́лі

ко́ма

ла́те

ла́ти

ле́за

ли́жа

ли́жі

ли́ко

ре́ва

ри́ба

ри́за

ри́са

ря́си

са́жа

са́ло

са́ни

са́па

сíра

со́ви

та́то

та́ця

ча́до

чу́до

ви́ти

да́ти

ду́ти

жа́ти

жи́ти

ми́ти

ни́ти

пи́ти

ри́ти

ши́ти

*ма́ло

бю-ро́

вага́

вода́

губа́

лице́

межа́

меню́

мета́

сади́

село́

сова́

сума́

ціна́

чоло́

щока́

*мала́

мале́

малí

*́куди́

                                                                                                                                                                        

 

бере́за

били́на

біли́ло

боло́то

будо́ва

валíза

вата́га

вечéря

води́ця

воро́та

гадю́ка

газе́та

гіє́на

годи́на

гори́ла

дити́на

діє́та

довíра

дога́́на

доло́ня

доро́га

доса́да

елíта

епо́ха

заба́ва

залíзо

зозу́ля

зубíло

зуби́ще

кабíна

кади́ло

коа́ла

кулíса

ліа́на

лиси́ця 

нау́ка

Оа́зис

Яли́на

Яри́ло

*весéла

весéле

весéлі 

волóга

волóге

волóгі

садо́ве 

соло́не

шале́ні

*бажа́ти 

баси́ти

білíти

болíти

боро́ти

бува́ти

буди́ти

вари́ти

води́ти

вози́ти

дава́ти

дави́ти

кади́ти

каза́ти 

наби́ти

поми́ти

сади́ти

хапа́ти

цíнує

цура́ти

чади́ти

чаḯти

а́-лі-бі

а́рія

бе́сіда

бо́тики

ви́бори

ви́года

де́рево

жа́лощі

зо́лото

е́тика

ḯхати

лíлія

лíнія

та́лія

сéрія

я́́беда

я́вище

я́года

*га́зова

га́зову

да́тися

ка́вова

та́лий

*ба́вити

бíгати

ва́бити

ва́жити

му́сити

ра́дити

ру́шити

тя́мити

цо́кати

цу́пити

ча́діти

ча́лити

мі-шу-ра́

вечори́

голова́

ґавеня́

дереза́

дефіле́

дичина́

долото́

доміно́

жабеня́     

жалюзí

каченя́

кошеня́

лікарí

низина́

осока́

пояси́

терези́

холоди́

*беремо́

веземо́

везете́

ідемо́

ідете́

несемо́

несете́

підете́

*бага́то

бадьо́ро

болю́че

ваго́мо

ліни́во

лука́во

медо́во

навíки

навíщо

нада́лі

надо́лі

наду́то

нажи́во

налíво

нара́зі

наси́лу

него́же

нема́ло

неми́ло

нера́до

нера́но

ніза́що

ба́жано

ве́село

ле́жачи

лю́дяно

ма́сово

ма́тово

до́рого

мо́лодо

на́біло

на́голо́

на́ново

на́сухо

не́хотя

нíкуди

нагорí

нанизу́

 

 

*ба-ля́́-си-на

бара́нина

варе́ники 

весе́лощі

видо́вище

галя́вина

горо́дина

лося́тина

лощо́вина

лука́виця

луго́вина

люби́миця

мара́каси

мело́дика

мере́живо

меха́ніка

моле́кула

моро́зиво

лу́ковиця

ку́черики

му́чениця

ку́рятина

колоси́на

лебеди́ха

лебеди́ця

лежебо́ка

лепету́ха

лісосíка

лободи́на

лобуря́ка

лозиня́ка

лососи́на

макаро́ни

мамали́ґа

марему́ха

мацапу́ра

медици́на

медову́ха

медяни́ця

мідяни́ця

мішани́на

мішани́ця

мокаси́ни

молоде́ча

 

гари́кати

голи́тися

голу́бити

гото́вити

губи́тися

довíрити

заба́вити

купа́тися

ліни́тися

ліпи́тися

лопа́тити

лука́вити

ляка́тися

мане́жити

манíжити

мере́жати

мере́жити

милíшати

мина́тися

мину́тися

мири́тися

мілíшати

міни́тися

міня́тися

міси́тися

міша́тися

мозо́лити

моли́тися 

моло́тися

моро́зити

моро́чити

мота́тися

моти́чити

мото́рити

муги́кати

музичити

наба́вити

наба́чити

набíгати

нави́діти

навíдати

навíсити

навíшати

наво́зити

наву́дити

*мали́ново

моро́зяно

наго́лову

надо́коло

наду́мано

наля́кано

неба́жано

неба́чено

неве́село

неви́димо

неви́дано

нега́дано

неде́шево

молоди́ло

молоди́ця

молодя́та

мориму́ха 

морози́ще

мотани́на

мотора́лі

мотоса́ни

нагоро́да

напина́ло

насіни́на

насоло́да

небили́ця

небора́ка

недова́га

недовíра

недого́да

недолу́га

недоте́па

недоти́ка

ненаже́ра

непоша́на

нечепу́ра

нечупа́ра

ноженя́та

лелеченя́

лисиченя́

низовина́

*бабу́сина

лоси́нова

лосо́сяча

маку́хова

мали́нова

мімо́зова

мозо́лява

моро́зяна

мохе́рова

наду́мана

неви́дима

неви́дана

неви́жата

неви́пита

нега́дана

нега́шена

 

наги́бати

наги́дити

нади́бати

наду́тися

наду́мати

нажа́лити

нажа́рити

нази́чити

нака́пати

наки́дати

наки́нути

нала́дити

нала́зити

нале́жати

нали́нути

налíчити

налу́зати

налу́чити

налу́щити

наля́пати

нама́зати

нама́цати

нами́лити

намíряти

намíтити

намо́вити

наму́чити

нано́сити

напа́дати

напа́рити

напи́тися

напо́рати

нара́дити 

нари́нути

нарíзати

наси́діти

наси́пати

насу́нути

насу́пити

ната́нути

нати́кати

натíшити

нату́жити

нату́пати

нахо́дити

недо́рого

нелю́дяно

нечу́вано

кучеря́во

малува́то

милови́до

мимово́лі

молоде́чо

набага́то

навіже́но

нагото́ві

надоли́ну

наказо́во

недо́дана

неко́вана

нелю́дяна

неля́кана

немíряна

нете́сана

нече́сана

нечу́вана

мо́лотова

лебеди́на

лівору́ка

лободо́ва

лопухо́ва

лопуши́на

лососе́ва

льодови́та

малува́та

милови́да

місяце́ва

моложа́ва

нарочи́та

небага́та

неваго́ма

невесе́ла

невиди́ма

невідо́ма

недале́ка

недеше́ва

недитя́ча

недіво́ча

недоби́та

незабу́та

нелука́ва

нелюби́ма

нелюди́ма

немину́ча

непоча́та

нерішу́ча

нерухо́ма

неціка́ва

недорога́

немолода́

*бала́кати

боро́тися

 

нацíлити

нацу́пити

нача́тися

начу́тися

начу́хати

нащу́лити

нащу́рити

нево́лити

неду́жати

ви́казати

ку́татися

ло́патися

ми́литися

ми́лувати

мíритися

мо́витися

на́видіти

нíвечити

нíжитися

ре́патися

докоря́ти

колоси́ти

колоти́ти

колува́ти

колупа́ти

лепета́ти

лікува́ти

лопота́ти

любува́ти

маковíти

малюва́ти

молоди́ти

молодíти

молоти́ти

мурува́ти

набива́ти

набира́ти

набіга́ти

набува́ти

назива́ти

налама́ти

налива́ти

наляка́ти

написа́ти

начиня́ти

нарочи́то

небага́то

небува́ло

неваго́мо

невиди́мо

невідо́мо

недале́ко

нелюди́мо

немину́че

нерішу́че

нерухо́мо

неціка́во

ніпочо́му

 

 

  

                                

  

  

  

Словосполучення

       Ба́бине лíто, бабу́сине ди́во, бана́нове пюре́, зеле́ні кущí, роже́ві буке́ти, мали́нові буке́тики, зеле́на Букови́на, вели́кі вазо́ни, новí велосипе́́ди, велю́рові капелю́хи, мала́ вереда́, зеле́ні газо́ни,  копи́лити гу́би, золотí килими́, бíлі ле́беді, сíрі гу́си, малí кома́хи, висо́кі дуби́, жи́телі села́, жуки́-носоро́ги, ва́ди зо́ру, зо́рані поля́, зуба́та аку́ла, новí сала́тові ке́ди, гаря́ча ка́ва, ла́па кота́, ла́пи ле́ва, коза́-дереза́, нова́ доро́га, висо́ке де́рево, ліпи́ти варе́ники, люби́ти ма́му, посади́ти де́рево, си́нє не́бо, будува́ти ха́ту, щи́ра бе́сіда, весе́ла дити́на, бíле кошеня́, вели́ке о́зеро, лісова́ доро́га, ви́пити молока́,  малюва́ти де́рево, зо́ряне не́бо, копа́ти я́му, гука́ти мату́сю, ти́хо чита́ти, вели́кі кашало́ти, на льоду́ дити́на, заборо́ни лíкаря, кущí ліщи́ни горíхи ліщи́ни, лу́щити горíхи, льодяна́ вода́, носи́ти помідо́ри до льо́ху, лю́ба мату́ся, лю́ба бабу́ся, лю́ба дити́на, дубо́ва кора́, бíля ма́ми ля́ля, лови́ти ляща́, лови́ти ля́щика,  піти́ до магази́ну, малахíтова ва́за, бíля мали́нового куща́, малу́ваті ке́ди, малу́ваті капелю́хи, ма́мина нау́ка, ко́ні на мане́жі, дíти бíля мане́жу, у мане́жику мале́ча, мане́жити коня́, за мане́рою весе́ла, мани́ла руко́ю до се́бе, ка́вове де́рево, марино́вані помідо́ри, марино́вана цибу́ля, уда́ри матадо́ра, ша́хова ма́това ситуа́ція, лю́та ма́чуха, уро́ки машино́пису, часи́ мезозо́ю, подава́ти меню́, чита́ти меню́, летю́ча ми́ша, мінова́ моне́та, мíритися си́лою, золотí меда́лі, робо́та медова́ру, кучеря́ва м’я́та, кучеря́ві лíтери, мазо́ляві ру́ки, мо́хова ку́пина́, ви́пити мали́нового му́су, готу́ємо муса́ку, ліпи́ти варе́ники, наляща́ли у вуха, ната́нули льоди́, нащу́лити ву́ха, неви́ди́ма си́ла, неви́ди́мі ру́ки, неви́жате по́ле, невідо́ма си́ла, невідо́ма люди́на, мала́ дити́на, пога́на пого́да, на́ші него́ди, недитя́ча си́ла, недіво́ча си́ла, недіво́ча во́ля, зеле́на недíля, зелеíне ми́ло, ви́пити зеле́ного ча́ю,  зеле́на ма́са, недоби́ті вороги́, недоби́ті череви́ки, вика́зувати недовíру, ви́казати недовíру, ви́казати себе́, недогорíла ха́та, весе́ла нарече́на, купи́ти недо́рого, неду́жі воли́, нежа́те жи́то,  нежа́те по́ле, лісова́ галя́вина, нежила́ ха́та, незабу́ті часи́, незабу́ті годи́ни, незахи́щене скло́, ходи́ла незаче́сана, лиши́лися незачи́нені, неко́вані копи́та, неля́кана ри́ба, неми́ті ру́ки, неми́ті но́ги, немíряне не́бо,  немоло́чене жи́то, неозо́рі поля́, неозо́ре мо́ре,  нео́нові лíтери, непосидя́ча натура, непоча́та вече́ря, нерухо́мі го́ри, рухо́ме мо́ре, несу́чі гу́си, несу́ча коло́на, нече́сана борода́, нече́сані дíти, ни́тяні рукави́ці.

 

Речення

     Дíти ви́рішили ви́пити мали́нового му́су. Полетíли бíлі му́хи. Зима́. Дíти налига́ли коро́ву за ро́ги та повели́ на лу́ки. Окунí та карасí ри́лися в наму́лі. Тетя́на наму́ляла но́ги і ходи́ла босо́ю. Дале́ко нанизу́ дíти поба́чили кущí бузини́. Бабу́ся золотí го́ри обіця́ла Тара́сику та Нíні.

    Ке́та – лососе́ва ри́ба. Вона́ живе́ у мо́рі. Рибаки́ лови́ли лосо́ся. У лíсі ми поба́чили вели́кого ло́ся. У га́ї бíля Ки́єва є моховики́.

     Ко́ло лима́ну бíла ха́та. Бíля не́ї кущí ліщи́ни. У саду́ висо́кі дере́ва – ли́па і горобина́. Ко́ло мали́нового куща́ весе́лі дíти.

     У лíсі ми поба́чили вели́кого ло́ся, руду́ лиси́цю, сíру їжачи́ху. У ло́ся мале́ лосеня́, у лиси́ці – лисичиня́, у їжачи́хи – їжаченя́. Ціка́во у лíсі.

     Бíля ха́ти зеле́на лева́да. У лева́ді кущí кали́ни та мали́ни. На кущí ліщи́ни горíхи. У саду́ висо́кі дере́ва. На горо́ді помідо́ри, цибу́ля, ди́ні та кавуни́.

     У мо́рі-океа́ні зуба́ті аку́ли, вели́кі кашало́ти, малí нава́ги та івасí. У о́зері карасí, окунí, лящí, лини́, вусачí, коропи́, соми́. Ри́ба живе́ у водí.

     У мату́сі дорога́ малахíтова ва́за. У ва́зі бíлі та роже́ві лíлії. Вони́ ду́же ми́лі.

 

 

 

 

 

 

Перелік використаних першоджерел

 

           1. Навчальні програми для загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою. 1 – 4 класи. – К.: Видавничий дім «Освіта», - 2011.

           2. Гавриш І. В. Теоретичні та інструктивно-методичні матеріали для учасників науково-педагогічного проекту «Інтелект України» / за заг. ред.  І.В. Гавриш, С.В. Кириленко. – Харків: Стиль – Іздат, 2011.

          3. Погрібний, Микола Іванович. Словник наголосів української літературної мови : близько 50 000 слів / М. І. Погрібний; за ред. І. О. Варченка. – Київ: Рад.        шк., 1959. – 602 c. шк., 1959. – 602 с.

          4. Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка.

          5. «Великий тлумачний словник сучасної української мови» (ВТССУМ) та оновлений «Словник української мови у 20 томах».

          6. Орфографічний словник української мови.

          7. Словник синонімів української мови : В двох томах. - Т. 1 : А - Н / Гнатюк Г. М.; ГоловащукС. I.; Горюшина Г. Н.; Лозова Н. Є.; Тараненко О. О.; Фридрак В.К.

 

 

 

 

 

 

 

 

Управління освіти та науки Дніпровської міської ради

Науково – методичний центр

Комунальний заклад освіти

НВК № 12

Дніпровської міської ради

 

 

 

Різноманітні вправи з формування

та розвитку техніки читання

у початковій школі

 

 

 

 

 

 

 

 

 

м. Дніпро

2019 р.

1

 

doc
Додано
21 лютого
Переглядів
138
Оцінка розробки
Відгуки відсутні
Безкоштовний сертифікат
про публікацію авторської розробки
Щоб отримати, додайте розробку

Додати розробку