РМ №19 Письмовий твір – опис природи в художньому стилі за картиною українського пейзажиста А.І. Куїнджі «Українська ніч»

Про матеріал

Тема. РМ№19 Письмовий твір – опис природи в художньому стилі за картиною українського пейзажиста А.І. Куїнджі «Українська ніч» Мета: • навчити учнів складати письмовий твір – опис природи в художньому стилі за картиною українського пейзажиста А.І. Куїнджі; • навчити формулювати лаконічні і грамотні пропозиції ; • ідентифікувати їхні емоції по відношенню до картини; • розвивати фантазію, образне, логічне , мислення, творчу уяву; • розширити кругозір, адже щоб зрозуміти, як описати картину, потрібно дізнатися інформацію про автора твору та історію створення картини; • збагачувати словниковий запас школярів; • виховувати любов до мистецтва.

Перегляд файлу

Тема. РМ№19 Письмовий твір – опис природи в художньому стилі за картиною українського пейзажиста А.І. Куїнджі «Українська ніч»

Мета:

навчити учнів складати письмовий твір – опис природи в художньому стилі за картиною українського пейзажиста А.І. Куїнджі;
навчити формулювати лаконічні і грамотні пропозиції ;
ідентифікувати їхні емоції по відношенню до картини;
розвивати фантазію, образне, логічне , мислення, творчу уяву;
розширити кругозір, адже щоб зрозуміти, як описати картину, потрібно дізнатися інформацію про автора твору та історію створення картини;
збагачувати словниковий запас школярів;
виховувати любов до мистецтва.

Обладнання: словники, комп’ютер, відеопроектор.

Хід уроку

1. Організація класу на роботу

створення психологічного настрою;

перевірка готовності учнів до уроку;

створення емоційної атмосфери уроку

2. Актуалізація опорних знань

1. Картина або репродукція картини – це що?

Картина – це твір живопису, намальований перев. фарбами на полотні, картоні, дошці. На відміну від ескізу або етюду, характеризується завершеним характером, самостійним художнім значенням

2. Які види описів вам відомі? З якими видами ви найчастіше зустрічаєтесь у процесі читання художньої літератури, під час опрацювання наукової літератури, під час розгляду малюнків, репродукцій картин?

3. Пригадайте основні види опису.

3. Оголошення теми і мети уроку. Робота по темі

Сьогодні ми навчимося писати твір – опис природи в художньому стилі за картиною українського пейзажиста А.І. Куїнджі «Українська ніч». Під час розповіді показую учням презентацію біографії А. Куїнджі та репродукції картин.

Для того, щоб зрозуміти його творчість, я познайомлю вас з біографією великого майстра пейзажу.

Архип Іванович Куїнджі (в перекладі з урумської(кримські татари, переселенці) прізвище Куїнджі означає «золотих справ майстер») народився 26 січня 1841 р. у Карасівці, передмісті Маріуполя (сучасна Донецька область в кварталі Карасу, в сім'ї бідного шевця-грека. У метриці він значився під прізвищем Еменджі - «трудова людина». Хлопчик рано втратив батьків (4роки) і виховувався у тітки і дядька по батьківській лінії. За допомогою родичів Архип вивчився у вчителя-грека грецької граматики, потім, після домашніх занять, деякий час відвідував міське училище. За спогадами товаришів, навчався він погано, зате вже тоді захоплювався живописом і малював на будь-якому зручному матеріалі - на стінах, парканах і клаптиках паперу.

Хлопчик жив у великій бідності, тому з раннього дитинства наймався на роботу - пас гусей, служив у підрядника Чабаненко на будівництві церкви, де йому було доручено вести облік цегли, потім служив у хліботорговця Аморетті. Саме останній звернув увагу на малюнки Архипа і порадив йому поїхати в Крим до знаменитого живописця Івана Костянтиновича Айвазовського. Влітку 1855 року Куїнджі приїхав до Феодосії і спробував вступити в учні до художника. Після двох місяців проживання в Феодосії Архип повернувся до Маріуполя, де став працювати ретушером у місцевого фотографа, але через кілька місяців поїхав в Одесу,

Навчання в художній академії та знайомство з передвижниками

У 1865 році Куїнджі вирішив вступити до Академії мистецтв і поїхав до Санкт-Петербурга, проте перші дві спроби виявилися невдалими. Нарешті в 1868 році він створив картину «Татарська сакля в Криму», яка не збереглася до наших часів, написану під очевидним впливом Айвазовського, яку виставив на академічній виставці. В результаті 15 вересня Рада Академії мистецтв удостоїла Куїнджі звання вільного художника. Однак тільки після подачі прохання в Академічну раду йому було дозволено скласти іспити з головних і спеціальних предметів для отримання диплома.

Розквіт творчості (1870-ті роки).

У 1875 році Куїнджі побував у Франції, де замовив весільний фрак з циліндром. З Франції художник відправився до Маріуполя, де обвінчався з дочкою багатого маріупольського купця Вірою Леонтіївною Кетчерджі-Шаповаловою, яку полюбив ще юнаком.

«Українську ніч» (Державна Третьяковська галерея, Москва), що викликала загальне захоплення у публіки незвично, майже декоративно зображеним пейзажем.

Цією роботою почався так званий «романтичний період» в творчості художника, який ознаменувався активними творчими пошуками. Головним виразним засобом стала глибинність простору за рахунок уплощення предметів, а пошук нових образотворчих засобів згодом привів до створення оригінальної декоративної системи.

У 1875 році Куїнджі прийняли в члени Товариства передвижників, проте вже з наступного року живописець відмовився від ідей передвижництва в своїх картинах. Головним для нього стало прагнення не тлумачити життя, подібно до передвижників, а насолоджуватися ним, його красою, а також в якійсь мірі, «тлумачення життя відповідно до своїх уявлень про прекрасне» .

У 1878 році на Всесвітній виставці в Парижі в присутності подружжя Куїнджі були представлені твори художника, що викликали загальне захоплення, як публіки, так і критиків. Усі звернули увагу на відсутність в його роботах іноземного впливу. Відомий критик і захисник імпресіонізму Еміль Дюранті називав Куїнджі «найцікавішим серед молодих художників, у якого більше, ніж у інших, відчувається оригінальна національність». В цьому ж році художник почав працювати над картиною «Вечір на Україні», над якою працював 23 роки.

Останнє десятиріччя життя ознаменувалося для Куїнджі створенням таких шедеврів, як «Веселка» (1900-1905,) і «Нічне» (1905-1908, Державний Російський музей, Санкт-Петербург).

Влітку 1910 року, перебуваючи в Криму, Куїнджі захворів на запалення легенів. З дозволу лікарів дружина перевезла художника в Санкт-Петербург, але, всупереч надіям на одужання, хвороба прогресувала - далося в знаки хворе серце. Помер Архип Іванович Куїнджі 11 (24) липня 1910 року в Санкт-Петербурзі і був похований на Смоленському православному кладовищі. На могилі встановили бронзовий бюст і надгробок - гранітний портал з мозаїчним панно, що зображує міфічне Древо життя, на гілках якого в'є гніздо змія

У 1952 році прах і надгробок були перенесені на Тихвінське кладовище Олександро-Невської лаври.

То ж тепер більш детально розглянемо картину майстра, помилуємося нею.

(Через відео проектор показую репродукцію картини)

$C:\Users\Admin\Documents\6укр мова\Куїнджі\Снимок2.GIF$

«Українська ніч» — картина українського художника Архипа Куїнджі , написана 1876 року. Картина зберігається в Третьяковській галереї. Розмір картини — 79 × 162 см. Картина «Українська ніч» уперше була показана 1876 року на 5-й виставці Товариства пересувних художніх виставок та на Всесвітній виставці 1878 року в Парижі.

Ця картина вважається переломною в творчості художника. Починаючи з неї, Куїнджі відійшов від академічного романтизму своїх ранніх робіт, а відмінною рисою його творчості стала екзотичність зображення. Велика частина картини «Українська ніч» написана оксамитовими синьо-чорними тонами, і лише світлі стіни сільських хат-мазанок у правій частині картини яскраво сяють в місячному світлі.

Письменник Михайло Неведомський, автор біографії Куїнджі, писав:

Але справжнім торжеством Куїнджі стала його картина 1876 року — «Українська ніч», що прикрашала, в істинному розумінні цього слова, п'яту пересувну виставку. Можна сказати, що саме в цій роботі Куїнджі вперше знайшов себе, став на істинний свій шлях, виявив все багатство своєї художньої індивідуальності. Саме з «Української ночі» треба відзначити початок зрілої пори у творчості Куїнджі...

Мистецтвознавець Володимир Петров так писав у статті, присвяченій 150-річчю з дня народження Архипа Куїнджі:

А 1876 року живописець показав себе незрівнянним співцем нічного степу — перед глядачами на 5-й Виставці передвижників постала славнозвісна "Українська ніч" (Третьяковська галерея). Усипане яскравими зірками глибоке темно-синє небо, осяяні місячним сяйвом білі хати степового сільця, стрункі пірамідальні тополі та зарослий очеретом ставок були написані художником з дивовижною сміливістю світлоколірного узагальнення та незвичайним поєднанням "фізіологічної" достовірності та справжньої поетичності образу, змушуючи не лише зачудовуватися майстерністю ілюзії, але й згадувати натхненні описи дивовижної української ночі .

Що зображено на репродукції?
Що «зачепило душу?»
Які емоції виникають у вас?

А зараз пригадаємо, як описували село сучасники художника Архипа Івановича Куїнджі. Серед них український письменник Іван Нечуй- Левицький, що закінчив роботу над «Кайдашевою сім'єю» у 1878 році.

Уривок з книги прочитає учениця 6 класу – Діана (вона готувалася, а ви уважно слухайте і розглядайте репродукцію картини, знайдіть спільне в почутому та побаченому)

Іван Нечуй-Левицький

Кайдашева сiм'я

«Недалеко от Богуслава, коло Росi, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в'ється гадюкою мiж крутими горами, мiж зеленими терасами; од яру на всi боки розбiглись, неначе гiлки дерева, глибокi рукави й поховались десь далеко в густих лiсах. На днi довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоцi, зеленiють левади. Греблi обсадженi столiтнiми вербами. У глибокому яру нiби в'ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать нiби вправленi в зелену оправу прикраси з срiбла. Два рядки бiлих хат попiд горами бiлiють, неначе два рядки перлiв на зеленому поясi. Коло хат зеленiють густi старi садки. На високих гривах гiр кругом яру зеленiє старий лiс, як зелене море, вкрите хвилями. Глянеш з високої гори на той лiс, i здається, нiби на гори впала оксамитова зелена тканка, гарно побгалась складками, позападала в вузькi долини тисячами оборок та жмутiв. В гарячий ясний лiтнiй день лiс на горах сяє, а в долинах чорнiє. Над долинами стоїть сизий легкий туман. Тi долини здалека нiби дишуть тобi в лице холодком, лiсовою вогкiстю, манять до себе в тiнь густого старого лiсу.»

Тепер прослухайте вірш Т.Г. Шевченка про село з Малого Кобзаря, написаний 1911 року, його прочитає Богдан.

Тарас Шевченко

Село!- І серце одпочине.
Село на нашій Україні —
неначе писанка, село.
Зеленим гаєм поросло.

Цвітуть сади, біліють хати,
а на горі стоять палати,
неначе диво. А кругом
широколистії тополі,
а там і ліс, і ліс, і поле,
і сині гори за Дніпром.
Сам Бог витає над селом.

Чи є спільні риси в описанні села в цих уривках, що ви почули , таких різних майстрів українського слова?

Які? Що спільного?

Тепер давайте спробуємо зрозуміти чому саме Архип Іванович Куїнджі зображував село вночі?

Чому так багато його картин о цій порі доби?

А розібратися в символах нам допоможуть учні, які підготувалися, тож слухаємо Анну.

Си́мвол (з грец. знак) — умовне позначення якого-небудь предмета, поняття або явища; художній образ, що умовно відтворює усталену думку, ідею, почуття.

Символи ночі

Сутінки - перехід від сонячного світла до нічного мороку - часто зображувався як символ роздумів або як алегорія зрілого віку.

Сутінки, як і багато інших символів мають кілька значень. Їх порівнюють як з вмиранням, виснаженням сил, так і з інтенсивними почуттями та емоціями, такими як ностальгія.

У мистецтві сутінки зображують у вигляді сивого старця на противагу юній діві Аврорі

Згідно з міфологією , Ніч – Мати початку життя на землі. Від союзу Ночі з вітром народився Місяць, дітьми Ночі також вважалися Небо і Земля, Сон і Смерть. Ніч породила і водне і підземне життя.
Таке уявлення сходить до античного міфу про Еоса і Тітона, якому боги подарували безсмертя, але не вічну молодість. Таким чином Ніч виступає джерелом всіх можливостей, які, однак, можуть втілитися лише в денний час.

В античному мистецтві Ніч зображувалася у вигляді жінки, загорнутої в чорний плащ і увінчаною квітами маку - символом сну. Атрибутами Ночі також виступають сова і місяць.

Ще один іконографічний і символічний варіант нічної теми - християнський мотив Святої ночі Різдва. В цьому випадку Ніч виступає як захисниця, час для зосереджених роздумів і вихваляння Господа.

Давайте розглянемо «Українську ніч» під звуки пісні.

Включаю запис пісні з ютуба «Ніч яка місячна, зоряна ясная» у виконанні А Головіна.

https://www.youtube.com/watch?v=_W0NRh-RhiE

Які емоції у вас виникли під час перегляду кліпу?

План

1. Інформація про картину і її автора.

2. Опис картини. Цей пункт включає в себе наступне:

Основні деталі картини — які вони? Тепер ваша мета стати художником, що малює словами.
Колірна гамма. Як описати картину, якщо не кольорами? Для початку краще висловити загальне враження від колірної гами — тьмяна вона, яскрава, строката. Не варто обмежуватися простими кольорами, можна передавати їх через порівняння (наприклад, замість жовтого вжити «колір місячного сяйва»).
Дрібні деталі, які викликали інтерес і могли бути не поміченими іншими спостерігачами.

3. Ваші емоції від побаченого. Варто згадати, які перші думки і почуття виникли при перегляді картини, з чим асоціювалося зображене. Також у цьому пункті можна поговорити про почуття задатися філософськими і риторичними питаннями.

Колективне складання плану.

Попередній план

Архип Іванович Куїнджі «Українська ніч» 1876 р.н.
Глибоке нічне небо.
Біленькі хатки на пагорбах.
Річка у лівій частині картини.
Почуття захоплення, час для зосереджених роздумів

Усна розповідь

У 1876 році великий художник А. Куїнджі написав картину «Українська ніч».

Коли ми вомовляємо прізвище Архип Куїнджі, то будь - яка людина ясно вимальовує в уяві нічні краєвиди українського села, неба, річки,поля , побачене змушує нас забути про своє місце перебування. Майстер пейзажу оспівував красу навколишнього світу такою, як вона є: вся рослинність набувала в його картинах виняткову правдоподібність. Не винятком є і знаменита картина «Українська ніч», написана в 1876 році, Саме ця картина викликала інтерес,

На репродукції картини зображено типове українське село . Воно оповите теплом ночі і місячним світлом, темно -синя гама заспокоює глядача, ми розуміємо, що люди відпочивають. Зірки розсипалися по темному небі, як білі намистини на чорній землі.

На пагорбі височать старенькі українські хатки. Дахи вкриті соломою, стіни глиняні та побілені. У вікнах не горить світло, так як всі вже сплять і готуються до нового дня. Але і вони не закриті дерев'яними дверцятами. Люди спеціально не закривали вікна, щоб місячне світло проходило в будинок. Так як електрики не було, а запалювати свічки це дорого, то люди користувалися місячним світлом. Але , якщо бути уважним, то побачиш світло, яке сяє з вікна хати, що знаходиться в глибині. Там світло, але чому? Нам невідомо, можливо там народилася дитинка, а можливо вона народилася раніше і дбайлива мама шиє новий одяг немовляті ? Але там продовжується день. Ще ми бачимо млин, який набагато вищий ніж хатинки. Він нагадує парубка, який вийшов у садочок помилуватися на білолицих дівчат у вигляді хаток.

Художник зобразив село в яскравому світлі ночі, начебто на будинки падають промені місяця, і це робить картину незвичайною. Самого місяця ми не бачимо, тільки його яскраві жовті промені.Так і хочеться розглянути, що ж там таїться в темряві.

У лівій частині картини, ми бачимо, як простягається річка, а біля берега височать дві тополі і верба. Ці тополі нагадують мені дві свічки, які стоять на столі не запалені.

Коли я вперше побачила цю репродукцію картини, мене опанувало почуття захоплення і насолоди від побаченого. Художник зумів передати весь настрій прекрасної літньої ночі, яку пощастило спостерігати. Подумки хочеться перенестися в ту чудову, теплу, українську ніч де панує відчуття спокою, тиші, яке вклав у нього автор.

А закінчити свою розповідь мені допоможе вірш Лесі Українки «Вечірня година»

Леся Українка присвятила вірш “Вечірня година” , Олені Пчілці («Коханій мамі»). Рік написання – 1889 Збірка – «На крилах пісень» (1893)

Леся Українка Вечірня година (коханій мамі)

Уже скотилось із неба сонце,
Заглянув місяць в моє віконце.
Вже засвітились у небі зорі,
Уже заснуло, заснуло й горе.
Вийду в садочок та погуляю,
При місяченьку та й заспіваю.
Як же тут гарно, як же тут тихо,
В таку годину забудеш лихо!
Кругом садочки, біленькі хати,
І соловейка в гаю чувати.
Ой, чи так красно в якій країні,
Як тут, на нашій рідній Волині!
Ніч обгорнула біленькі хати,
Немов маленьких діточок мати,
Вітрець весняний тихенько дише,
Немов діток тих до сну колише.