РМ №4. Написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом

Третє травня. Дистанційне навчання

Придивіться, яка чудова весна усміхається нам у віконечко, бажає нам успіху.

03.05.20228 Кожного ранку, коли ви йдете до школи, вас супроводжують сонечко, хмарки, дерева, трави, квіти — це супутники нашого життя. А чи уважні ми до них, чи помічаємо красу навколишнього.

Сьогодні ми уважніше придивимось до природи, простежимо, як її краса описана в живописі, музиці, літературі;будемо удосконалювати вміння й навички сприймати літературний твір як мистецьке явище, вчитимемося розуміти його художню своєрідність, особливості індивідуального стилю письменника;активізуємо чуттєві можливості, емоційний потенціал; формуватимемо вміння створювати асоціативний етюд; розвиватимемо образне мислення.

РМ №4. Написання асоціативного етюду, викликаного певним художнім образом. Тема уроку

Епіграфи уроку: Йде весна Запашна, Квiтами-перлами Закосичена. Павло Тичина Стояла я і слухала весну... Леся Українка

(гронування)Створіть асоціативне гроно «Весна» Прийом «Кластер»

Прийом «Кластер»(гронування)Співучаніжнасвітлакольорова запашнамилаквітучапишнаспівуча. Солов’їнагроно «Весна» безмежна

На попередніх уроках ми ознайомилися з поетичними творами Лесі Українки, Павла Тичини, про природу, де письменники розкрили нам не тільки дивовижний світ рідної землі, а й передали свою любов до неї. Згадаймо уривки поетичних творів відомих письменників.

Фрагмент фільму «Лісова пісня» (пробудження Мавки від сну)

Була весна весела, щедра, мила,Промінням грала, сипала квітки,Вона летіла хутко, мов стокрила,За нею вслід співучії пташки!Все ожило, усе загомоніло –Зелений шум, веселая луна!Співало все, сміялось і бриніло,А я лежала хвора й самотна. Я думала: «Весна для всіх настала,Дарунки всім несе вона, ясна,Для мене тільки дару не придбала,Мене забула радісна весна». Ні, не забула! У вікно до мене. Заглянули від яблуні гілки,Замиготіло листячко зелене,Посипались білесенькі квітки. Прилинув вітер, і в тісній хатиніВін про весняну волю заспівав,А з ним прилинули пісні пташині,І любий гай свій відгук з ним прислав. Моя душа ніколи не забуде. Того дарунку, що весна дала;Весни такої не було й не буде,Як та була, що за вікном цвіла.«Давня весна»

За допомогою чого досягають краси мовлення художніх творів?За допомогою художніх засобів: епітетів, порівнянь, метафор, персоніфікації.

Арфами, арфами…

Епітети: весна запашна, бій вогневий, арфами самодзвонними;Метафори: йде весна запашна, арфами обізвалися гаї, ой одкрий колос вій;Порівняння: думами, думами, наче море кораблями; поточки, як дзвіночки, жайворон, як золотий: квітами-перлами;Асонанс: літери о, а (створюють широту, лунність, розложистість);Алітерація: л, м, н, в, р ( дає можливості чергуватися ніжності з рішучістю);Рефрени: йде весна запашна, квітами-перлами закосичена; сміх буде, плач буде перламутровий;

· А як ще називають опис природи? Пейзаж. Сьогодні ми спробуємо побувати в ролі письменника й описати свої враження про природу у формі етюду, дізнаємось про його особливості.

Етюд — (із франц. — вправа, вивчення) — невеликий за обсягом, переважно безсюжетний твір настроєвого характеру, в якому автор подає конкретну картину, фіксує момент, вихоплений з життя, відтворює внутрішній стан людини, нерідко на тлі природи.

Його характерні особливості: коротка форма, опис вражень від природи з висловленням власних почуттів, образність мови, переважно відсутність сюжету. Етюд може бути написаний як прозовою, так і віршованою мовою. Як жанр трапляється в музиці, живописі, графіці, літературі.

Асоціація (від лат. associatio – з’єднання) – закономірний зв'язок між двома або кількома психічними процесами (відчуттями, уявленнями, думками, образами, почуттями), який виражається в тому, що поява у свідомості одного тягне за собою появу іншого або інших.

Рекомендація «Як працювати над асоціативним етюдом»Вдивляйтесь у звичне – і побачите несподіване,Вдивляйтесь у просте – і побачите складне,Вдивляйтесь у частинки – і побачите ціле,Вдивляйтесь у мале – і побачите велике. Мацуо Басьо

Ліна Костенко зазначила, що поезія – «це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі», тож дозвольте художньому твору «доторкнутися» до вашої душі саме зараз.

- Якщо почуте на уроці вплинуло на вас, викликало якісь образи, думки, почуття, картини, занотуйте це. - Не загубіть яскраві, барвисті, неповторні власні думки, образи, «переносячи» їх на папір.

Ознайомимося із зразками етюду в різних видах мистецтва

в живописіКвітучі сади художників

Хто краще може передати минущість і тривкість весняної пори, як не імпресіоністи? Вони вловлюють найменші порухи весняних гілок, ніжність цвіту, легкість вітру, що колише віття. Клод Моне французький живописець, один із засновників імпресіонізму.

Клод Моне вміє зачарувати своєю весною, вона в нього завжди раптова, завжди красива, сонячна, мрійливо-ніжна. Поглянувши на «Весну», несподівано хочеться сісти під тими деревами і проглядати між квітучим віттям високу блакить весняного неба. Відчувати запах цвіту, знати про його минущість, бачити його красу – щиру, непомильну, терпку!

БЕРКОС Михайло Андрійович(3.09.1861 — 20.12.1919)Українські імпресіоністи теж уміють пробуджувати весняні настрої. «Яблуня цвіте»  Михайла Беркоса захоплює своєю ніжністю, трохи сумом недовгого тривання цвіту. Кольори картини насичені, природа торжествує разом із весною, оживає, радіє! Миттєвий спалах краси навіює і ностальгію. Сам художник порівнював себе із майже висохлою яблунею, що всі свої сили віддала останньому цвітінню. Красивий останній жест, ствердження непереможності краси і весни.

«Яблуня цвіте» (1919), дерево, масло

«Весна» (1892), дерево, масло

Не обійшли цієї теми й символісти. На їхніх картинах весняний цвіт уособлює нове життя, відродження, пробудження природи. Ван Гог створив  «Квітучі гілки мигдалю» незадовго до своєї смерті, на честь народження племінника. Безумовно, ніжний цвіт мигдалевого дерева, що розквітає одним із перших, символізує продовження життя!

Від мрійливих і мерехтливих квітучих дерев перейдемо до рвучких, майже крижаних гілок. Сучасний український художник Валерій Франчук так побачив своє полотно «Цвіт яблуньки». Валерій Олександрович Франчук (*10вересня 1950; Зелена,  Красилівський район) — український художник, графік, народний художник України (2015). Лауреат Шевченківської премії (2008).

Це справжня весняна заметіль! Дивіться! Може здатися, що це ми дивимось на світ з-за вікна, картина заворожує, хто це там видніється поміж цвіту? Чому такий тривожний цвіт цієї яблуньки?..

Обидві картини із серії «Голодомор»

Із серії «Київ»

«Граки прилетіли»Олексій Кіндратович Саврасов

Левитан цветущие яблони. Яблуневий сад. (Сучасний живопис)

Сад. Місток. (Сучасний живопис)

Антикваріат. Весна в селі.

Картини з бісеру

Весна в кіномистецтві

Весна в поезії

Травень. По травах шовкових,Лісах та дібровах. Травень блукає,На сопілці грає,І де він проходить –То там жито сходить,У садочках пишно. Розцвітають вишні. В малих козенят,Веселих ягнят. Прорізались трішки. Молоденькі ріжки. О. Коваленко. Все прокидається поволі Все прокидається поволі,зі сну зимового встає. Радіє гай, радіє поле,земля поталу воду п'є. Скресає і щезає крига,бурульки падают з дахів,і вітерець прозорокрилийдодому підганя птахів. А в лісі на галяві теплійпоміж ялинок запашнихуперше спалахнув метелик -тендітний вогничок весни. А. Костецький

Весна – пора кохання

Там, де неба блакить, де струмок жебонить,І цвіркун ні на мить не змовкає,Де лиш тиша одна, де нікого нема,Чиясь мрія на когось чекає. Там у травах густих чийсь загублений сміх. Журно ранок в тумані купає. Вітер тихо між кіс золотистих беріз. Сам собі про кохання співає. Линуть ніжні слова, де квітує трава,Де когось чиясь мрія шукає. Де квіток ще нема, де луна ще німа,Хоч так хоче гукнути «Кохаю!» Не гукне, не гукне – літо швидко мине,Й посивіє вона самотою. Без стежок по снігах, чиєсь щастя в сльозах. Буде тихо блукати горою. Т. Угрин

За допомогою чого відтворено красу природи в цих творах? У музиці — за допомогою звуків, у живописі — відтінків кольорів, у літературі – слова.

А в живій природі присутні ці звуки і кольори?

Звичайно, це спів пташок, шелест трав і листочків дерев, шум вітру…

дзюрчання струмків….

мелодія дощу…

різноманітний спектр кольорів неба, квітів, дерев, веселки, річок і озер.

Якщо придивитися, то природа розмовляє своєю мовою, вона жива. Тільки не всі це помічають.

Дослідження«Відшукай красу»Відшукайте в уривках етюдів епітети, порівняння, метафори, поясніть їх.

Небо синє, ніби синє море. Малесенькі хмарки, мов зграя лебедів, пливли над землею. На землі цвіла весна красна.

У вікно війнуло духом весни, духом того життя, молодого й свіжого. Я притулив до лоба листки й квітки яблуні, почув, що весняне життя проникає в мене, ллється в серце, мов пісня, мов поезія (І. Нечуй-Левицький).

Кучеряві діброви, смарагдові левади й змолоділі поля мліють від радісних симфоній і веселих барв великого свята природи. У густих верболозах поміж плакучих верб, що замріяно полощуть у тихих плесах довгі віти, і вдень, і вночі не втихають закохані соловейки. Пишні левади пропахли медовим ароматом (М. Яценко).

Люблю весну, та хто її не любить,Коли життя цвіте, як пишний сад.І, мов у сні, шепочуть листя губи,І квіти шлють солодкий аромат. Люблю весну, коли плюскочуть ріки,Коли рида од щастя соловейІ заглядає сонце під повіки. У тишині задуманих алей... Люблю, коли блукає місяць в травах,Хатини білить променем своїмІ п'є тепло ночей ласкавих,А на лугах пливе туманів дим... Весна вдягла у зелень віти в дуба,уже курличуть в небі журавлі. Люблю весну, та хто її не любитьна цій чудесній, радісній землі!1950 Люблю весну, та хто її не любить,Коли життя цвіте, як пишний сад.І, мов у сні, шепочуть листя губи,І квіти шлють солодкий аромат. Люблю весну, коли плюскочуть ріки,Коли рида од щастя соловейІ заглядає сонце під повіки. У тишині задуманих алей... Люблю, коли блукає місяць в травах,Хатини білить променем своїмІ п'є тепло ночей ласкавих,А на лугах пливе туманів дим... Весна вдягла у зелень віти в дуба,уже курличуть в небі журавлі. Люблю весну, та хто її не любитьна цій чудесній, радісній землі! Володимир Сосюра

Надія Красоткіна. День березневий сонечком сміється. Бездонне небо — просто чарівне. Повсюди квіти, навіть не здається,Що ще недавно все було сумнеІ вкрите білосніжними снігами,Хазяйнував мороз у нас в дворі. А зараз — ніжна голубінь над нами,І тепло так, і сонечко вгорі. Краса безмежна, все звучить, співає,Росте, цвіте і радує усе.І кожен день нове щось зацвітає,І щастя, й радість для душі несе.

1-ша група — епітети. 3-тя група — порівняння. 2-га група — метафори.

1-ша група — епітети. (Весела, радісна, запашна, квітуча, привітна, сонячна, співуча, чаруюча, соковита)3-тя група — порівняння. (Як дівчина, як поезія, як пісня, як музика, як симфонія, як царівна)2-га група — метафори. (Усміхається, вітає, зачаровує, кличе до роботи, виграє барвами, надихає, дзвенить джерелами, струмками, зворушує, укриває землю рястом, пробуджує, хвилює, співає, відкриває землю)

Конкурс на краще речення про весну- Найбільше я люблю весну, вона чарує мене своєю красою.- Яка ж це насолода: зустрічати весняний ранок з першими променями сонця.- Весна сплітає нам вінок із рути-м'яти, вітає нас квітками, щоб ми були веселі і щасливі.- Весна чарує і п'янить своїми запашними ароматами.- Яка це чудова, прекрасна пора, все розквітає, і пахне земля.- Дерева цвітуть і трава зеленіє, все навкруги просто радіє.

Фрагмент етюду. Сонце сміялось! Воно було таке чудове, веселе, що осліпляло своєю усмішкою всю природу. Перші промені пестили землю, давали їй силу і наснагу. І раптом все навкруги стало таке гарне. Все раділо новому дню. Все вітало сонце, весну. Як я люблю зустрічати весняний світанок! Саме тоді по-справжньому я люблю землю, відчуваю її красу.

Створити етюд на одну із тем:«Хлюпоче веслами весна», «Стояла я і слухала весну...», «Наодинці з природою», «Здрастуй, пролісок», «Перший промінь сонця».