Світло мудрості й добра
Михайло поспішав . Загадав собі, що коли повернеться до Академії до 31 грудня, то покине мандри й залишиться доживати віку в Києві. Та все ж дорогою вирішив звернути до рідного Чорнобиля. Вклонитися прадідівській землі, зустрітися з ріднею, яку не бачив уже п’ять років.
…Згадалося, як багато років тому морозної зимової днини віз його батько цим шляхом до Києва, щоб віддати в науку.
В Академії 22 грудня саме вшановували київську шляхтянку Гальшку Гулевичівну, яка подарувала під братську школу (тепер тут була Академія) свій маєток на Подолі. Чотирнадцятилітній Михайло несміливо й водночас із цікавістю переступив поріг Академії . Невдовзі його покликали до префекта*. Порозмовлявши з Михайлом і переконавшись, що хлопець має добру пам'ять і кмітливість, він записав його до підготовчого класу
У перший день навчання найбільше ніяковів Михайло через своє неуцтво. Адже всі в Академії вільно розмовляли латиною та грецькою мовою. Вивчали тут, крім української, ще польську та давньоєврейську, а також математику й астрономію, філософію і богослов’я. А ще студенти вчилися писати наукові праці, вірщі, промови, музику, укладати словники.
Освіченість українців тих часів вражали чужоземців. «Усі вони, за малими винятками, навіть їхні жінки й дочки, вміють читати та знають порядок відправ і церковних спів»,- писав один із мандрівників, побувавши в Україні.
У Києво-Могилянській академії збудували вищу освіту багато майбутніх учених, митців, державних і церковних діячів, які уславили Україну.
Михайло вчився наполегливо і невдовзі став одним із кращих студентів.
Слава про Києво-Могилянську академію ширилася далеко за межі України.
Тож по закінченні навчання Михайло за дорученням ректора вирушив у сусідню молдавську землю-допомогти у створені школи. Відтак побував у найдавніших славетних університетах Європи - у Кракові, Празі, Падуї, Болоньї, Лейпцигу, Парижі, Лондоні. Деякі викладачі Академії свого часу навчалися в цих університетах. Михайло пишався тим, що згодом у них працювали випускники Академії, що тут знали київських учених, шанували їхні праці.
Гордістю Академії була й бібліотека. Вона налічувала десять тисяч томів. Збирали її і викладачі, і студенти. От і тепер Михайло мав у торбинці рідкісну книгу для бібліотеки.
Він завжди невимовно радів, коли на чужині потрапляли йому до рук книги, створені в Академії. Одну з них Михайло придбав в Італії - у Венеції. Упізнав її за застережливим написом на останній сторінці: «Хто мав сю книгу вкрасти, тому сім літ свині пасти». Річ у тім, що в Академії дуже шанобливо ставилися до книжок. Але траплялося, що правда з рідка, що хтось цупив книжку. Студентське брацтво вірило в могутню силу слова. Тому й вирішило захищати книжки тим-таки словом. Напис – оберіг мав запобігти лихому вчинку.
Михайло всміхнувся цій згадці. На мить заплющив очі, уявив, як зустрінеться зі своїми побратимами, що викладали в академії.
…31 грудня він був уже в Києві. Академія зустріла його співом церковних дзвонів, дружніми обіймами друзів, радісним гомоном – цього дня щороку вшанували засновника і першого ректора Академії Петра Могилу та її благодійників.
*префект – перший помічник ректора Академії
Виконання тестових завдань
А) Києва
Б) Кракова
В) Полтави
Г) Чорнобиля
А) Гальшку Гулевичівну
Б) Роксолану
В) Євпраксію
Г) Настю Лісовську
А) Заснувала Академію
Б) Допомагала братській школі
В) Подарувала під братську школу свій маєток на Подолі
Г) Врятувала учнів від голодної смерті
А) Латиною, грецькою мовою
Б) Французькою, російською
В) Італійською, іспанською
Г) Українською, чеською
А) Фізику та хімію
Б) Математику та астрономію
В) Літературу та мистецтво
Г) Історію і географію
А) Агітувати учнів до Академії
Б) Допомогти у створені школи
В) Написати наукову працю
Г) укласти словник
А) Випускниками і бібліотекою
Б) Успішністю
В) Викладачами
Г) Рівнем знань випускників
А) Зустрічав земляків
Б) Чув гарні відгуки про Академію
В) Купував гарну книгу
Г) Йому до рук потрапляли книги, створені в Академії
А) За застережливим написом на останній сторінці
Б) За печаткою Академії
В) За екслібрисом ректора
Г) За спеціальним папером та високим друком
А) Ярослав Мудрий
Б) Пилип Орлик
В) Петро Могила
Г) Петро Сагайдачний